Справа № 727/11005/22

                                                       Провадження № 4-с/727/9/23

У Х В А Л А

 І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

16 червня 2023 року   Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді                                                              Чебан В.М.

при секретарі                                                                      Алієв А.Г.

за участю заявника                                                                 ОСОБА_1

за участю представника приватного виконавця                Шешуряк В.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 , де заінтересованою особою виступає Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Доготар Миколи Вікторовича, -

В С Т А Н О В И В:

Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою, де заінтересованою особою виступає АТ КБ «ПриватБанк», на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Доготар М.В.

Вимоги скарги мотивує тим, що 11 листопада 2022 року нею було отримано Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 70167665 від 26.10.2022 року, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Доготар М.В., на підставі виконавчого листа №2-1628/2010 виданого 26.01.2011 року Шевченківським районним судом м. Чернівці про стягнення заборгованості у розмірі 116760,55 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 15.03.2010 року становить 931666,76 грн.

Вважає, що винесенням вищевказаної постанови, приватним виконавцем Доготар М.В. були порушені її права та законні інтереси.

Вказує, що на момент винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП № 70167665) від 26.10.2022 року існували обставини, які забороняли приватному виконавцю Доготар М.В. проводити виконавчі дії.

Стверджує, що приватний виконавець Доготар М.В. виніс Постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 70167665) від 26.10.2022 року без належних повноважень, оскільки розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця Доготар М.В. менший від загальної суми стягнення за виконавчими документами, що перебувають у нього на виконанні, а тому останній, на її думку, не мав права відкривати виконавче провадження щодо стягнення з неї заборгованості, враховуючи те, що ОСОБА_2 працює приватним виконавцем менше трьох років.

Зазначає, що зміст Постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП № 70167665) від 26.10.2022 року не відповідає резолютивній частині рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06.09.2010 року, а також виконавчому листу №2-1628/2010, що був виданий 26.01.2011 року Шевченківським районним судом м. Чернівці, в тому числі й в частині суми, що підлягає до стягнення з неї на користь стягувача.

Вказує, що виконавчий лист №2-1628/2010 від 26.01.2011 року не відповідає вимогам закону, а тому, на її думку, приватний виконавець мав повернути зазначений виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання.

Крім цього, заявниця вважає, що стягнення за виконавчим документом здійснюється без відповідної заяви належного стягувача - ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі директора Чернівецької філії.

На основі викладеного, заявниця ОСОБА_1 просить суд визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Доготаря М.В неправомірними, а саме щодо винесення останнім постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП №70167665) від 26.10.2022 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь стягувача АТ КБ «ПриватБанк» на підставі виконавчого листа №2-1628/2010 виданого 26.01.2011 року Шевченківського районним судом м. Чернівці; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №70167665 від 26.10.2022 року, яка винесена приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Доготар М.В.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 вимоги скарги підтримала, просила її задовольнити. Вказала суду, що заява про відкриття виконавчого провадження, на її думку, була спрямована приватному виконавцю неналежним стягувачем АТ КБ «ПриватБанк», враховуючи також те, що в межах зазначеного виконавчого листа №2-1628/2010 виданого 26.01.2011 року Шевченківським районним судом м. Чернівці заміна стягувача ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі директора Чернівецької філії «ПриватБанк» - не відбувалась. Зазначила, що заборгованість, яка підлягає стягненню з неї, що вказана у постанові про відкриття виконавчого провадження (ВП №70167665) від 26.10.2022 року, а саме у розмірі 116760,55 дол. США, не співпадає з тією, що вказана у заяві АТ КБ «ПриватБанк» про відкриття виконавчого провадження, а саме в розмірі 7423,83 дол. США. Ствердила, також що договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця втратив свою дію, у зв`язку з введенням по всій території України воєнного стану, що унеможливлює вчинення приватним виконавцем Доготарем М.В. будь-яких дій по виконавчим провадженням, в тому числі й щодо відкриття виконавчого провадження (ВП №70167665) від 26.10.2022 року. Вважала, що додаткова угода до договору про добровільне страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця не спростовує вищевказані обставини, оскільки вважає зазначений додатковий договір не чинним. Ствердила, що загальна сума стягнення за виконавчими документами, що знаходяться на виконанні у приватного виконавця Доготар М.В. перевищують його мінімальний розмір страхової суми згідно зазначеного договору про добровільне страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця.

Крім цього, згідно Відповіді на відзив та Письмових пояснень, що були спрямовані заявницею ОСОБА_1 до Шевченківського районного суду м. Чернівці, остання підтримала вищезазначені обставини, а також просила суд вимоги скарги задовольнити в повному обсязі.

Представниця приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Доготар М.В. - Шешуряк В.Т.в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні вимог скарги заявниці ОСОБА_1 , оскільки вважала їх безпідставними. Вказала, що приватний виконавець Доготар М.В. у постанові про відкриття виконавчого провадження не повинен був зазначати за чиєю саме заявою було відкрито виконавче провадження. Ствердила, що Постанова про відкриття виконавчого провадження (ВП №70167665) від 26.10.2022 року в повній мірі відповідає вимогам Закону. Зазначила, що заборгованість ОСОБА_1 , згідно заяви стягувача АТ КБ «ПриватБанк» про відкриття виконавчого провадження, становить 7423,83 дол. США, однак приватний виконавець згідно вимог Закону зобов`язаний у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначати суму заборгованості, яка вказана у виконавчому листі. Ствердила, що стягнення у вищевказаному виконавчому провадженні здійснювалось в межах вищевказаної суми в розмірі 7423,83 дол. США з врахуванням винагороди приватного виконавця у розмірі 10% від суми фактичної заборгованості за надані останнім послуги, а саме в розмірі 742,38 дол. США. Вказала, що стягував АТ КБ «ПриватБанк» фактично не змінювався. Відбулась лише зміна назви товариства з ЗАТ КБ «ПриватБанк» на АТ КБ «ПриватБанк», а тому в даному випадку, на думку представника приватного виконавця, відсутня необхідність для заміни стягувача у виконавчому провадженні. Вказала, що Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №70167665 від 26.10.2022 року повністю відповідає вимогам закону.

Крім цього, згідно спрямованого до суду відзиву на скаргу, вказує, що між приватним виконавцем Доготар М.В. та ПАТ «Страхова компанія «Рідна» укладено договір №BПB/024/22 від 10.03.2022 про добровільне страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця, відповідно до якого страхова сума становить 320000000,00 грн., а тому вважає, що приватний виконавець Доготар М.В. мав повноваження на відкриття виконавчого провадження на суму 7423,83 дол. США (що становить 271489,46 грн.), де боржником виступає заявниця ОСОБА_1 .

Стверджує, що приватний виконавець резолютивну частину рішення суду ніяк не змінював.

Вказує, що враховуючи часткове стягнення боргу з ОСОБА_1 , представник стягувача АТ КБ «ПриватБанк» у своїй заяві про відкриття виконавчого провадження вказав лише залишок заборгованості, що складає 7423,83 дол. США та судові витрати у розмірі 1820,00 грн., а тому й стягнення заборгованості приватним виконавцем здійснювалось саме на вищевказані грошові суми.

Зазначає, що в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначається скорочена частина рішення (її резолютивна частина), а саме загальна сума заборгованості боржника перед стягувачем.

Вказує, що рішенням загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року було змінено тип банку з закритого на публічне акціонерне товариство та змінено найменування банку з ЗАТ КБ «ПриватБанк» на ПАТ КБ «ПриватБанк». При цьому, ПАТ КБ «ПриватБанк» є правонаступником всіх прав та зобов`язань ЗАТ КБ «ПриватБанк».

Зазначає, що рішенням єдиного акціонера банку від 21 травня 2018 року № 519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та відповідно було змінено найменування банку на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк». При цьому, Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»є правонаступником всіх прав та зобов?язань Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк».

Стверджує, що по суті юридична особа стягувача (банку) не змінювалась, відбувалась лише зміна назви товариства.

Зауважує, що зміна назви кредитора не звільняє боржника ОСОБА_1 від належного виконання нею її грошових зобов`язань.

Також, згідно письмових заперечень на відповідь на відзив, представник приватного виконавця вказує, що між приватним виконавцем Доготарем М.В. та ПАТ «Страхова компан «Рідна», 04.04.2022 було укладено Додаткову угоду до Договору №ВПВ/024/22 від 10.03.2022, про добровільне страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця, відповідно до якої між сторонами було врегульовано питання щодо місця дії договору, а саме сторони дійшли згоди, що зазначений договір страхування діє на всій території України, окрім тих територій, на яких безпосередньо здійснюються бойові дії та тих, що знаходяться в тимчасовій окупації.

Тому, представник приватного виконавця вважає, що Договір страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця №ВПВ/024/22 від 10.03.2022 року на момент спірного відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження ВП № 70167665 від 26.10.2022 року - не втрачав своєї дії, враховуючи вищезазначені обставини відносно врегулювання сторонами в зазначеному договорі страхування питання щодо місця дії вказаної угоди.

Стверджує, що на день відкриття виконавчого провадження, не існувало жодних обставин, які б забороняли приватному виконавцю Догоратю М.В. проводити виконавчі дії та виносити постанову про відкриття виконавчого провадження.

На основі викладеного просить суд відмовити в задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи АТ КБ «ПриватБанк» - Рокіщук М.Ю. в судове засідання призначене на 15.06.2023 року не з`явилась, однак спрямувала до суду заяву, відповідно до змісту якої просила суд провести судове засідання у її відсутність, в задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 просила суд відмовити в повному обсязі.

Згідно пояснень наданих представником заінтересованої особи в судовому засіданні, остання вважала скаргу необґрунтованою, підтримала обставини зазначені у відзиві на скаргу, що була спрямована нею до суду. Вважала, що права заявниці ніяким чином не порушені. Приватний виконавець правильно вказав всі реквізити, в тому числі і суму заборгованості, яка була вказана к виконавчому листі. Ствердила, що на даний час з заявниці списано банком пеня, залишилось лише тіло кредиту та відсотки. Тобто, зараз числиться за заявницею сума боргу по цьому виконавчому провадженні у розмірі 7423,83 дол. США, про що банком була спрямована приватному виконавцю відповідна заява стягувача.

Відповідно до зазначеного відзиву, представник заінтересованої особи стверджує, що постанова про відкриття виконавчого провадження в повній мірі відповідає вимогам закону.

Вказує, що сторона виконавчого провадження не змінювалась, змінилась лише назва банку.

На основі викладеного просить суд відмовити в задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 в повному обсязі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 грудня 2022 року було прийнято до розгляду справу за скаргою ОСОБА_1 , де заінтересованою особою виступає АТ КБ «ПриватБанк», на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Доготар М.В.; справу було призначено до судового розгляду на 12 грудня 2022 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 лютого 2023 року в задоволенні вимог скарги  ОСОБА_1  на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Доготар М.В. – судом було відмовлено.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 27 квітня 2023 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 08 лютого 2023 року було скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши і розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги скарги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, надані сторонами в їх сукупності, суд приходить до висновків, щовимоги скарги необґрунтовані та не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, судом встановлено, що 25.10.2022 року представник АТ КБ «ПриватБанк» - Рокіщук М.Ю. звернулась до приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької областіДоготаря М.В. із заявою про відкриття виконавчого провадження, відповідно до якої просила стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 7423,83 дол. США та судові витрати в розмірі 1820,00 гривень. При цьому, до зазначеної заяви представником банку було долучено виконавчий лист Шевченківського районного суду м. Чернівці №2-1628/2010 від 26.01.2011 року (т.1 а.с.14-15).

Згідно зазначеного виконавчого листа №2-1628/2010 виданого 26.01.2011 року Шевченківським районним судом м. Чернівці, вбачається, що за рішенням Шевченківського суду м. Чернівці від 06.09.2010 року було стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі директора філії заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 116760,55 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ, станом на 15.03.2010 року становить 931666,76 гривень та сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 гривень та 1700,00 гривень в повернення витрат по сплаті судового збору (т.1 а.с.13).

На підставі вищевказаної заяви про відкриття виконавчого провадження та зазначеного виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Чернівці №2-1628/2010 від 26.01.2011 року – 26.10.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької областіДоготарем М.В. було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №70167665) (т.1 а.с.12).

Згідно змісту спірної Постанови про відкриття виконавчого провадження приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької областіДоготаря М.В. (ВП №70167665) від 26.10.2022 року вбачається, що стягнення заборгованості здійснюється за заявою стягувача АТ КБ «ПриватБанк» про примусове виконання виконавчого листа №2-1628/2010, виданого 26.01.2011 року Шевченківським районним судом м. Чернівці про стягнення з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованості у розмірі 116760,55 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 15.03.2010 становить 931666,76 грн., а також про стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 гривень та 1700,00 гривень витрат по сплаті судового збору. Крім цього, згідно змісту зазначеної постанови з боржника ОСОБА_4 підлягає стягненню винагорода приватного виконавця в розмірі 742,38 дол. США та 182,00 грн. (т.1 а.с.12).

Так, відповідно до абзацу першого пункту шостого розділу першого Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, - під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом сьомими розділу першого Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 постанова як окремий документ містить такі обов`язкові реквізити: номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа; за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови. До постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Проаналізувавши вищевказану спірну Постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №70167665) від 26.10.2022 року, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької областіДоготарем М.В., а також заяву представника АТ КБ «ПриватБанк» про відкриття виконавчого провадження від 25.10.2022 року, суд прийшов до висновку, що вказана постанова про відкриття виконавчого провадження в повній мірі відповідає вимогам вищевказаної Інструкції та винесена приватним виконавцем в передбачений Законом строк.

Водночас, твердження заявниці ОСОБА_1 про те, що Постанова про відкриття виконавчого провадження (ВП №70167665) від 26.10.2022 року не відповідає виконавчому листу №2-1628/2010 від 26.01.2011 року та резолютивній частині рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06.09.2010 року, не береться судом до уваги, оскільки суд проаналізувавши відомості вказані у вищезазначених документах, не вбачає у зазначених заявницею відомостях невідповідність.

Судом також не береться до уваги твердження заявниці ОСОБА_1 про те, що з заявою про відкриття виконавчого провадження звернувся ніби-то неналежний стягувач АТ КБ «ПриватБанк» замість належного ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі директора Чернівецької філії, виходячи з наступного.

Так, юридичні особи можуть створюватися у формі (організаційно-правова форма) товариств, установ та в інших формах, встановлених законом (ст. 83 ГК України).

Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 5 Закону України «Про акціонерні товариства» вбачається, що зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

З аналізу зазначених положень Закону вбачається, що сама лише зміна найменування (типу) юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи.

Згідно спрямованого до суду представником заінтересованої особи Статуту АТ КБ «ПриватБанк» серед іншого вбачається, що рішенням загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року було змінено тип банку з закритого на публічне акціонерне товариство та змінено найменування банку з ЗАТ КБ «ПриватБанк» на ПАТ КБ «ПриватБанк». При цьому, ПАТ КБ «ПриватБанк» є правонаступником всіх прав та зобов`язань ЗАТ КБ «ПриватБанк»; рішенням єдиного акціонера банку від 21 травня 2018 року № 519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та відповідно було змінено найменування банку на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк». При цьому, Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»є правонаступником всіх прав та зобов?язань Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (т.1 а.с.28-30).

Проаналізувавши зазначений Статут АТ КБ «ПриватБанк» суд приходить до висновку, що організаційно-правова форма банку (товариство) – не змінювалась, відбулась лише зміна найменування (типу) товариства.

При цьому, зміна найменування юридичної особи не свідчить про її припинення як юридичної особи шляхом її реорганізації, з огляду на що зазначені обставини не можуть бути підставою для висновку про те, що такий суб`єкт є відмінним від відповідної юридичної особи.

До аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 914/3587/14 (провадження № 12-34гс19).

Вищевказане свідчить про відсутність підстав для заміни сторони у виконавчому документі в судовому порядку, оскільки банк не припиняв свою діяльність, а лише змінив своє найменування (тип).

Водночас, згідно зазначеного Статуту АТ КБ «ПриватБанк» являється правонаступником всіх прав та зобов`язань ПАТ КБ «ПриватБанк», який в свою чергу являється правонаступником всіх прав та зобов`язань ЗАТ КБ «ПриватБанк».

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що заяву про відкриття виконавчого провадження було спрямовано приватному виконавцю представником належного стягувача - АТ КБ «ПриватБанк».

Щодо невідповідності суми стягнення боргу з заявниці ОСОБА_1 , яка зазначена в заяві про відкриття виконавчого провадження та тієї, яка вказана у виконавчому листі то суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банках, небанківських надавачах платіжних послуг для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

При цьому, ані ЗУ «Про виконавче провадження», ані Інструкцією з організації примусового виконання рішень не врегульовані вимоги до заяви про відкриття виконавчого провадження, а тому, на думку суду, при її складанні слід керуватися положеннями ст. 5 ЗУ «Про звернення громадян», де закріплено, що у зверненні повинні бути зазначені такі відомості: орган, до якого воно адресується, посадова особа, уповноважена розглядати; ПІБ заявника; місце його проживання; суть питання, прохання чи вимога; дата; підпис заявника.

Проаналізувавши вищевказані вимоги Закону та надану суду копію заяви про відкриття виконавчого провадження (т.1 а.с.14) суд приходить до висновку, що зазначена заява в повній мірі відповідає вказаним положенням Закону.

Таким чином, представник стягувача АТ КБ «ПриватБанк», зазначаючи в своєї заяві про відкриття виконавчого провадження залишок суми боргу заявниці ОСОБА_1 в розмірі 7423,83 дол. США, жодним чином не порушив вимоги Закону, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» стягувач має право вказати відомості, що можуть сприяти примусовому виконанню рішення, в тому числі й щодо розміру частково сплаченої заборгованості.

При цьому, наявність часткового виконання заявницею ОСОБА_1 свого грошового зобов`язанню перед банком підтвердила в судовому засіданні саме представник заінтересованої особи АТ КБ «ПриватБанк».

Зазначене підтверджується також спрямованою до суду копією постанови про арешт коштів боржника від 10.11.2022 року (ВП №70167665) (т.1 а.с.31-32).

Також, суд вважає такими, що не заслуговують до уваги твердження заявниці відносно того, що виконавчий лист №2-1628/2010, який був виданий 26.01.2011 року Шевченківським районним судом м. Чернівці, не відповідає вимогам Закону та на підставі п. 6 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» мав бути повернутий приватним виконавцем стягувачу, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 6 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

При цьому, суд дослідивши виконавчий лист №2-1628/2010, що був виданий 26.01.2011 року Шевченківським районним судом м. Чернівці, прийшов до висновку, що зазначений виконавчий документ відповідає вимогам викладеним в ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», а тому в приватного виконавця Доготаря М.В. були відсутні підстави для повернення зазначеного виконавчого документу стягувачу.

Щодо посилання заявниці на відсутність в приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької областіДоготаря М.В. повноважень здійснювати виконавчі дії, в тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, через відсутність в останнього чинного (діючого) договору страхування цивільно-правової відповідальності, то суд зазначає наступне.

Так, згідно зі ст. 24 ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець зобов`язаний до початку здійснення діяльності застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами.

Приватний виконавець зобов`язаний укласти договір страхування на новий строк не пізніш як за 10 днів до закінчення дії договору страхування.

Мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця має становити 10 відсотків загальної суми стягнення за виконавчими документами, що перебувають на виконанні у приватного виконавця протягом року, але не менше 1 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок відповідного календарного року.

Протягом перших трьох років зайняття діяльністю приватного виконавця мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця не може бути меншим загальної суми стягнення за виконавчими документами, що перебувають на виконанні у приватного виконавця протягом року, але не менше 1 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок відповідного календарного року.

Строк зайняття діяльністю приватного виконавця обчислюється з дня внесення інформації про приватного виконавця до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

До строку зайняття діяльністю приватного виконавця не зараховується строк зупинення діяльності приватного виконавця.

Приватний виконавець не має права здійснювати виконавчі дії, якщо сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають у нього на виконанні, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця. У такому разі приватний виконавець зобов`язаний укласти договір страхування на належну страхову суму.

Так, згідно з наявною в матеріалах справи Інформаційною довідкою від 21.11.2022 року (т.1 а.с.16-17, т.1 а.с.39) - 24.12.2019 року являється датою внесення інформації про приватного виконавця Доготаря М.В. до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

Відповідно до Звіту про роботу органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, про стан виконання судових рішень і рішень інших органів (крім рішень про стягнення періодичних платежів) від 03.01.2023 року в приватного виконавця Доготаря М.В. на кінець звітного періоду (з 2022 року по 2023 рік) перебувають на виконанні виконавчі провадження на загальну суму 231662270,00 грн. (т.2 а.с.2-6).

10.03.2022 року між приватним виконавцем Доготарем М.В. та ПАТ «Страхова компанія «Рідна» було укладено договір про добровільне страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця №BПB/024/22, відповідно до якого загальна страхова сума становить 320000000,00 грн. (п. 4.1 страхового договору); розмір страхової суми за одним страховим випадком – 6500000,00 гривень (п. 4.2 вказаного договору). Місце дії договору: Україна, за винятком зон військових (бойових) дій та військових (збройних) конфліктів, території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, та території проведення антитерористичних операцій. Договір не діє на: тимчасово окупованій території України, межі якої визначаються на дату настання події, яка може бути визнана страховим випадком, відповідно до законодавства України; території населених пунктів, у яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (перелік таких населених пунктів визначається на дату настання події, яка може бути визнана страховим випадком, відповідно до законодавства України); території, на якій на дату настання події, яка може бути визнана страховим випадком, проводиться антитерористична операція, території проведення оголошеної війни, території, на якій введено воєнний стан (межі такої території визначаються на дату настання події, яка може бути визнана страховим випадком, відповідно до законодавства України та/або на підставі документів компетентних органів (п. 10 зазначеного договору). Вказаний договір укладається на строк в один рік і набирає чинності з 00:00 год. 18 березня 2022 року, та діє до 24:00 год. 17 березня 2023 року (п. 9 страхового договору) (т.1 а.с.37-38, т.1 а.с.55).

04.04.2022 року між приватним виконавцем Доготарем М.В. та ПАТ «Страхова компанія «Рідна» було укладено додаткову угоду до договору про добровільне страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця, відповідно до якої сторонами було внесено зміни до пункту 10 вказаного страхового договору, а саме «місце дії договору». Відповідно до вказаних змін зазначений договір страхування розповсюджується на всю територію України, за винятком зон військових (бойових) дій та військових збройних конфліктів, території на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, та території проведення антитерористичних операцій. Договір не діє на: тимчасово окупованій території України, межі якої визначаються на дату настання події, яка може бути визнана страховим випадком, відповідно до законодавства України; території населених пунктів, у яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (перелік таких населених пунктів визначається на дату настання події, яка може бути визнана страховим випадком, відповідно до законодавства України); території, на якій на дату настання події, яка може бути визнана страховим випадком, проводиться антитерористична операція (т.1 а.с.71).

Проаналізувавши зазначені вимоги ст. 24 ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», а також вищезазначені документи, а саме: інформаційну довідку, договір про добровільне страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця №BПB/024/22 від 10.03.2022 року та додаткову угоду до договору про добровільне страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця від 04.04.2023 року, суд приходить до висновку, що відповідальність приватного виконавця Доготаря М.В. на момент винесення ним спірної постанови про відкриття виконавчого провадження (а саме станом на 26.10.2022 року) була застрахована належним чином, оскільки останній як приватний виконавець, що здійснював свою діяльність менше трьох років (а саме з 24.12.2019 року) мав у своєму провадженні виконавчі документи, загальна сума стягнення по яким становить 231662270,00 грн., тоді як загальна сума його застрахованої відповідальності як приватного виконавця складає 320000000,00 гривень. А отже, загальна сума стягнення по виконавчим документам, що перебувають на виконанні у приватного виконавця станом на 26.10.2022 року не перевищувала розмір його застрахованої відповідальності як приватного виконавця.

При цьому, судом не береться до уваги твердження заявниці, відносно того, що вищевказаний договір про добровільне страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця №BПB/024/22 за місцем своєї дії не розповсюджувався на територію, на яку Указом Президентом України було введено воєнний стан, оскільки зазначене твердження спростовується дослідженою судом додатковою угодою до договору про добровільне страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця, відповідно до якої сторонами було внесено зміни до місця дії договору (п.10 страхового договору), а саме виключено підпункт, відповідно до якого зазначений договір страхування не діє на територію, на яку Президентом України було введено воєнний стан.

Крім цього, судом не береться до уваги твердження заявниці ОСОБА_1 відносно того, що сторони вказаного страхового договору не уповноважені були вносити зміни до не чинного, на її думку, за місцем дії договору про добровільне страхування, виходячи з того, що місце дії договору визначає лише територію, на яку він розповсюджується. При цьому, будь-яких відомостей відносно того, що даний договір визнаний судом недійсним, заявницею суду надано не було.

На основі викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 як приватний виконавець, відповідальність якого була застрахована належним чином, - мав підстави вчиняти виконавчі дії щодо стягнення заборгованості з заявниці ОСОБА_1 , в тому числі й виносити спірну постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №70167665) від 26.10.2022 року.

При цьому, відповідно до пункт 102 розділу XIII ЗУ «Про виконавче провадження» забороняється у період дії воєнного стану в Україні відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).

Разом з тим, Чернівецька область не відноситься до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій, а тому приватний виконавець Доготар М.В. не мав 10.11.2022 року, передбачених Законом заборон на відкриття спірного виконавчого провадження (ВП №70167665).

При цьому, відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених Законом випадках на підставі судових рішень.

З огляду на статтю 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. (ч.ч.1, 3 ст. 74 ЗУ«Про виконавче провадження»).

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини п`ятої статті 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів ДВС можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її прав.

З долучених до матеріалів справи документів, а саме: копії конверту (т.1 а.с.8), трекінгу поштового відправлення «Укрпошта» (т.1 а.с.9) та заяви ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження від 10.11.2022 року вбачається, що заявниця ОСОБА_1 звернулась в суд зі скаргою в передбачені Законом строки (тобто на протязі 10 робочих днів).

       Разом з тим, суд проаналізувавши все вищевикладене, прийшов до висновку, що приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької областіДоготар М.В. виносячи спірну постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №70167665) від 26.10.2022 року діяв в рамках Закону та жодним чином не порушив при цьому прав заявниці ОСОБА_1 , що в свою чергу, свідчить про безпідставність вимог спрямованої до суду заявницею ОСОБА_1 скарги.

       При цьому, відповідно до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч.5 ст.81 ЦПК України).

Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин, а тому суд не надає відповідну оцінку.

При цьому, згідно ч.3 ст.451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на наведене, оцінюючи належність та допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши скаргу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що заявлені в скарзі вимоги ОСОБА_1 , де заінтересованою особою виступає АТ КБ «ПриватБанк», на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Доготар М.В. -задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 13, 76-81, 89, 126-127, 259-261, 353-354, 447 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 , де заінтересованою особою виступає Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Доготар Миколи Вікторовича – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали суду.

З повним текстом ухвали суду учасники справи можуть ознайомитись 20 червня 2023 року.

СУДДЯ: