Справа № 157/1158/22

Провадження №1-кп/157/47/23

УХВАЛА

Іменем України

21 червня 2023 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

представника потерпілого – адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 8 липня 2022 року за № 12022030530000223, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1 , не працевлаштований, не одружений, раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

                                                   встановив:

Прокурор ОСОБА_3   подав до суду клопотання,  у якому просить продовжити  щодо обвинуваченого ОСОБА_4   запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 08.07.2022 близько 01 години, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та знаходячись поблизу перехрестя вулиці Центральна - провулок Центральний у селі Піщане Камінь-Каширського району Волинської області, під час конфлікту, що раптово виник, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер власних дій, керуючи ними та діючи з метою умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , утримуючи в руці мотошолом, наніс ОСОБА_7 не менше чотирьох ударів у життєво-важливий орган - голову, чим спричинив останньому закриту черепно-мозкову травму у вигляді підшкірного крововиливу в лівій скронево-тім`яній ділянці голови, синця, садна, поверхневої рани в ділянці зовнішнього кута правого ока, садна в ділянці лоба зліва, синця в ділянці зовнішнього кута лівого ока; крововиливів на внутрішній поверхні м`яких тканин голови; крововиливу в лівий скроневий м`яз; субарахноїдальних вогнищевих крововиливів в лівій та правій тім`яній  ділянці головного мозку, крововиливу  з поширенням  в борозну  в лівій потиличній ділянці, крововиливів в стовбуровій частині головного мозку, субарахноїдальних крововиливів мозочка та дрібно вогнищевих крововиливів в речовині мозочка, в результаті чого умисно протиправно заподіяв смерть ОСОБА_7 . Причиною смерті ОСОБА_7 стала закрита черепно-мозкова травма, яка супроводжувалась крововиливами під оболонки та тканину головного мозку, що призвело до розвитку травматичного набряку та здавлення головного мозку. Обвинувальний акт у кримінальному проваджені 29.09.2022 надіслано до Камінь-Каширського районного суду Волинської області. ОСОБА_4 08.07.2022 о 03 годині 10 хвилин затримано в порядку ч. 1 ст. 208 КК України. Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_4 свою вину визнав повністю та детально розповів про обставини його скоєння. Окрім цього, вина обвинуваченого у скоєнні злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням на лінію «102» про виявлення трупа, на тілі якого наявні сліди побиття; протоколом огляду місця події від 08.07.2022, проведеного по вул. Центральна у с. Піщане Камінь-Каширського району Волинської області, під час якого зафіксовано обстановку на місці вчинення злочину та вилучено мотоцикл марки «Senke» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , мотоцикл марки «Senke» без номерних знаків, мотошолом чорного кольору з пошкодженнями, дві пляшки з наявною прозорою рідиною з різким запахом, одну пляшку з рідиною бурого кольору з різким запахом, вітрове скло від мотоцикла; протоколом затримання ОСОБА_4 від 08.07.2022, під час якого вилучено його одяг та мобільний телефон; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інших свідків; консультативним висновком спеціаліста, згідно з яким встановлено стан сп`яніння обвинуваченого; висновком судово-медичної експертизи № 85; іншими доказами. На даний час наявні ризики не зменшилися та продовжують мати місце. ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність. Обвинувачений неодружений, на утриманні нікого не має, ніде не працює та не навчається. При цьому останній обвинувачується у вчиненні злочину у стані алкогольного сп`яніння, у нічний час, поєднаному з насильством, від якого настала смерть людини. Злочин вчинено в умовах воєнного стану в Україні та у час дії комендантської години, коли заборонено в нічний час доби перебувати на вулицях та в громадських місцях мешканцям населених пунктів. Викликає і побоювання щодо помсти за вбивство ОСОБА_7 близькими родичами та друзями  покійного (з показань допитаних свідків встановлено, що ОСОБА_4 били після вчинення злочину на місці події). Потерпілий наполягає  на продовженні  обвинуваченому такого  запобіжного заходу  як тримання під вартою, оскільки поведінка останнього  та його родичів не вказують  на те, що  ОСОБА_4   щиро кається та жалкує про вчинений злочин, збитків потерпілому не відшкодовано. Всі вищевказані факти свідчать про свідоме порушення ОСОБА_4 правил та норм поведінки в суспільстві та про наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, що ОСОБА_4 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а інші, більш м`які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання вказаних ризиків. При цьому, ненастання вищевказаних ризиків зумовлене застосуванням щодо ОСОБА_4 09.07.2022 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стоком на 60 днів, який ухвалою судді районного суду від 02.05.2023 продовжено до 30 червня 2023 року включно. Застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, зокрема особистого зобов`язання та особистої поруки відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не може запобігти вищевказаним у клопотанні ризикам та не може бути застосовано відносно останнього, оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, що дає підстави вважати, що обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, обвинуваченим виконані не будуть. Запобіжний захід у вигляді застави не може бути обраний, оскільки злочин вчинено із застосуванням насильства, внаслідок якого загинув потерпілий. Перебування під цілодобовим домашнім арештом за місцем проживання дозволить обвинуваченому зустрічатись та схиляти свідків до зміни наданих показань під приводом винагороди чи примусу, покинути місце проживання, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Захисник ОСОБА_5 20 червня 2023 року подав до суду клопотання, у якому просить у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити, змінити застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт у житлі, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та покласти обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; 2) не відлучатись з місця проживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання; 4) здати на зберігання слідчому паспорт громадянина України та за наявності паспорт для виїзду за кордон; 5) не спілкуватися з іншими учасниками у даному кримінальному провадженні, і в обґрунтування клопотання зазначає, що правові підстави для продовження строку дії найсуворішого запобіжного заходу до обвинуваченого, який є раніше не судимий, від органу досудового розслідування не переховувався, відсутні. Підозра є необґрунтованою з огляду на здійснення невірної кваліфікації дій ОСОБА_4 , продовження існування ризиків за ч. 1 ст. 177 КПК України є сумнівним і недоведеним, внаслідок чого є можливим пом`якшення запобіжного заходу на менш суворий, такий як цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю. Твердження прокурора безпідставні та недоведені жодним належним доказом. Прокурором здійснено формальне посилання на ризики без будь-якого вмотивування своїх переконань, що ОСОБА_4 якимось чином прагне уникнути своєї відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню чи переховуватись від органів досудового слідства, суду. Суду не було надано доказів того, що ОСОБА_13 : 1) будь-яким чином перешкоджав досудовому розслідуванню при тому, що останній надав детальні показання та відтворив усі події в ході проведення слідчого експерименту з застосуванням відеозаписувальної техніки, у зв`язку із чим вже не має змоги змінити свої показання; 2) вчиняв дії, спрямовані на вплив свідків та/або потерпілого. Більш того, свідки, на показання яких спирається сторона обвинувачення, вже допитані, а з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 проведено слідчі експерименти з відеофіксацією, що, в свою чергу, свідчить про неможливість зміни вказаними особами своїх показань. Жодних дій, спрямованих на вплив на цих свідків, обвинуваченим не вчинялось. Більш того, вищевказані свідки  ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , котрі є єдиними очевидцями події злочину, вже були допитані безпосередньо у судовому засіданні, а відтак об`єктивної потреби на них впливати в будь-який спосіб немає і ризик впливу на них цілком знівельовано; 3) намагався переховуватись чи переховувався від правоохоронних органів, оскільки у матеріалах провадження відсутні будь-які докази на підтвердження таких фактичних даних. Натомість, достовірно відомо, що ОСОБА_4 не чинив жодного опору під час його затримання, не тікав та не переховувався, добровільно надав частково визнавальні показання щодо обставин розслідуваних подій (сторона захисту незгідна суто в частині кваліфікації дій обвинуваченого), самостійно викликав швидку медичну допомогу; 4) може вчинити інше правопорушення при тому, що ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягувався, є особою молодого віку, не судимим, законослухняним (до події правопорушення) громадянином, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази про притягнення останнього навіть до адміністративної відповідальності. Кожен конкретний ризик має бути доведений та обґрунтований доказами його існування, з наданням копій відповідних матеріалів, якими слідчий чи прокурор обґрунтовує доводи при запереченні ним щодо пом`якшення раніше застосованого запобіжного заходу. Однак, жодного із наведених вище ймовірних доказів наявності передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків суду не надано, не вказано жодного факту, який міг би довести, що підстави справді існують, не наведено жодного доказу можливої неправомірної поведінки обвинуваченого, не зазначено, які саме дії останнього свідчать про його бажання уникнути відповідальності. Окрім того, стороною обвинувачення не було надано суду жодного доказу спроб ОСОБА_4 в будь-який спосіб впливати на свідків та потерпілого чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, не було долучено жодного доказу на підтвердження наявності ризиків, наведених у ст. 177 КПК України. ОСОБА_4 приймав активну участь у досудовому розслідуванні, бажаючи тим самим довести свою невинуватість у пред`явленому прокурором звинуваченні, та під час перебування під вартою належним чином дотримується умов ув`язнення, порядок установи не порушує, жодних скарг на обвинуваченого немає, а у прокурора докази зворотного відсутні, і він таких суду надати не в змозі. Таким чином, продовження тримання ОСОБА_4 під вартою набуває ознак передбачуваності майбутнього вироку без детального встановлення існування та не зменшення ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України, що, безумовно, є неприпустимим. ОСОБА_4 жодним чином судовому розгляду перешкоджати намірів не має, впливу на свідків та/або потерпілого здійснювати не буде, переховуватись чи в будь-який інший спосіб ухилятись від виконання покладених на нього обов`язків не бажає. ОСОБА_4 хоча і не є одруженим, проте має сім`ю у якій є брат та мати, у зв`язку із чим є необхідність матеріально та фізично допомагати своїм родичам, має міцні соціальні зв`язки та постійне місце проживання, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, скарги на нього відсутні. Зважаючи на викладене, враховуючи відсутність ризиків, наведених в ст. 177 КПК України, з огляду на наявність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв`язків, постійного місця проживання, його сімейний та майновий стан, молодий вік, характеристику, не перебування на обліках у лікарів нарколога та психіатра, об`єктивну відсутність фактичних даних про перешкоджання з боку ОСОБА_4 досудовому розслідуванню, на які посилається слідчий, є доцільним обрати щодо нього більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, оскільки сторона обвинувачення жодним доказом не довела недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо ОСОБА_4 для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засідання клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою підтримав з викладених у ньому підстав.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні  проти задоволення клопотання прокурора заперечив і пояснив, що відсутні достатні підстави для подальшого тримання його під вартою, адже у минулому судовому засіданні прокурор говорив про те, що він (обвинувачений) є  спокійним, не конфліктним чоловіком, а сьогодні вже зазначає у клопотанні про нього негативні характеристики.

Захисник  ОСОБА_5 у  судовому засіданні  проти задоволення клопотання прокурора заперечив з підстав, наведених ним у письмовому запереченні та  заявив клопотання  про зміну щодо ОСОБА_4 застосованого запобіжного заходу  у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту  з електронним засобом контролю.

Представник потерпілого ОСОБА_6 у судовому засіданні клопотання прокурора підтримав повністю.

Заслухавши доводи прокурора,  пояснення обвинуваченого та його  захисника, думку потерпілого та його представника, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора  належить задовольнити та строк тримання обвинуваченого під вартою продовжити на 60 днів, а у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу – відмовити, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать: про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 331 КПК України за наслідками розгляду питання про продовження строку тримання під вартою суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема,  до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, проживає з матір`ю та братом, не навчається,  офіційно працевлаштований до затримання не був, стан його здоров`я задовільний, по місцю утримання під вартою характеризується позитивно.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, скоєння злочину спричинило незворотні наслідки – смерть особи молодого віку.

Сама по собі тяжкість злочину не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, в той же час суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Враховуючи тяжкість пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення в сукупності з вищезазначеними даними про його особу  та вказаними в обвинувальному акті фактичними обставинами кримінального провадження, згідно з якими  ОСОБА_4 обвинувачується  у вчиненні злочину у воєнний стан, у комендантську годину, у стані алкогольного сп`яніння,  і скоєнням злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , спричиненого смерть молодої людини, незворотні наслідки, суд дійшов висновку, що продовжує існувати високий  ступінь ризику переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення  кримінальної відповідальності у разі доведення його  вини у вчиненні  злочину.

За таких обставин і беручи до уваги те, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого спливає 30 червня 2023 року, і розгляд кримінального провадження закінчити до цього часу не є можливим з об`єктивних причин, що зумовлені складністю кримінального провадження та великим об`ємом доказів, суд дійшов висновку, що з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень і запобіганню ризику його втечі і переховування від суду, обраний раніше щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою належить продовжити на строк 60 днів.

Оспорювання стороною захисту правильності кваліфікації  скоєних дій, у вчиненні яких обвинувачується  ОСОБА_4   у цьому конкретному випадку, з огляду, зокрема, на наявні  незворотні наслідки злочину  у вигляді смерті людини, не є достатньою підставою для зміни щодо обвинуваченого запобіжного заходу на менш суворий, - цілодобовий домашній арешт з застосуванням  електронного засобу контролю.

Інші доводи сторони захисту, з огляду на вищенаведені  обставини кримінального провадження,  які свідчать про продовження існування  високого ступеня ризику переховування  обвинуваченого від суду, не спростовують обґрунтованість застосування щодо обвинуваченого найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в тому числі із застосуванням електронного засобу контролю не зможе дієво запобігти вказаному ризику, з огляду на фактичні обставини пред`явленого обвинувачення, а тому у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу належить відмовити.

Обставини цього кримінального провадження, за яких скоєно злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , свідчать про те, що справжні інтереси суспільства у цьому конкретному випадку, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, а тому застосований запобіжний захід є виправданим.

Разом з тим, не ґрунтуються на вимогах  закону посилання прокурора у клопотанні як на підставу для продовження строку  тримання під вартою  обвинуваченого на те, що  останній не кається  у скоєному  та не шкодує про вчинений злочин, не відшкодував потерпілому збитки, оскільки визнання вини є правом обвинуваченого. Окрім того, як пояснив  у судовому засіданні  потерпілий ОСОБА_8 , він не бажає отримувати грошовий переказ, надісланий  у відшкодування спричиненої йому шкоди, оскільки вважає, що заявлений ним цивільний позов  про відшкодування  завданої злочином шкоди   повинен бути вирішений судом згідно із законом.

Не може бути підставою для  продовження строку  тримання обвинуваченого під вартою і та обставина, що  мають місце побоювання  щодо помсти  за вбивство  ОСОБА_14 близькими родичами  та друзями покійного, про що зазначає прокурор.

Керуючись ст. ст. 331, 369, 372 КПК України, суд

                                                        постановив:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 19 серпня 2023 року включно.

У задоволенні клопотання  захисника ОСОБА_5   про зміну застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового  домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю відмовити. 

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а обвинуваченим  протягом п`яти днів з моменту вручення йому копії повного судового рішення.

Дата проголошення повного тексту ухвали – 10 год. 30 хв. 22 червня 2023 року.

Головуючий: ОСОБА_1