21.06.2023

Справа № 522/17666/15-к

Провадження № 1-кп/522/1387/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2023 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря        судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22015160000000129 від 12.05.2015 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, одруженого, який працює різноробочим в ТОВ БК «Лантерна», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 110 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

встановив:

В провадження судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 перебуває обвинувальний акт у кримінального провадженні №22015160000000129 від 12.05.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 110 КК України..

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявив відвід прокурору ОСОБА_4 , посилаючись на те, що у нього немає довіри до прокурора, оскільки він переслідує обвинуваченого, а також, на думку обвинуваченого, він незаконно притягує до кримінальної відповідальності інших осіб за аналогічними статтями Кримінального кодексу України.

Заслухавши обвинуваченого та його захисника, які підтримали заяву, прокурора заперечував проти заяви обвинуваченого, дослідивши доводи заяви, суд приходить до таких висновків.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Положеннями ст. 77 КПК України визначений вичерпний перелік підстав за яких прокурор не може приймати участь у кримінальному провадженні та з яких сторона провадження може заявити відвід судді.

Зокрема, згідно ст. 77 КПК України, прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Попередня участь прокурора у цьому ж кримінальному провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, як прокурора не є підставою для його відводу.

Суд вважає, що зазначені в заяві обставини не є такими, які викликають участь прокурора у кримінальному провадженні, передбачені ст. 77 КПК України.

Обґрунтовуючи свою заяву про відвід прокурору ОСОБА_4 обвинувачений посилається на те, що прокурор він переслідує обвинуваченого, а також, на думку обвинуваченого, він незаконно притягує до кримінальної відповідальності інших осіб.

Однак, в обґрунтування доводів заяви обвинуваченим не надано жодних документів які б підтверджували доводи заяви, а також не наведено відповідних мотивів з посилання на відповідні обставини, які б підтверджували доводи заяви.

За таких обставин суд визнає доводи заяви обвинуваченого про відвід прокурора від участі у кримінальному провадженні, необґрунтованими та приходить до висновку про те, що передбачених законом підстав для задоволення заяви про відвід не встановлено.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.75-83, 376 КПК України, -

ухвалив:

У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід прокурора ОСОБА_4 від участі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22015160000000129 від 12.05.2015 року – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: