У х в а л а

І м е н е м У к р а ї н и

13 червня 2023року

м. Київ

справа № 325/23/15-ц

провадження № 61-7794ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

розглянув касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгенівни на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 25 травня 2023 року у справі за заявою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни, заінтересовані особи: боржник ОСОБА_1 , стягувач товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и в:

У квітні 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. звернулася до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 325/23/15-ц.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 квітня

2023 року заяву приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни, заінтересовані особи: боржник ОСОБА_1 , стягувач ТОВ «Росвен Інвест Україна» про видачу дубліката виконавчого листа повернуто заявнику без розгляду на підставі частини четвертої статті 183 ЦПК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. оскаржила її в апеляційному порядку.

Ухвалою судді Запорізького апеляційного суду від 17 травня 2023 року у задоволенні клопотання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. про звільнення її від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 квітня 2023 року залишено без руху для усунення недоліків, а саме сплати судового збору у розмірі 429,44 грн, оскільки приватний виконавець не є позивачем в даній справі, тому чинним законодавством України не передбачено звільнення від сплати судового збору ані приватних, ані державних виконавців. Роз`яснено, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк будуть застосовані наслідки, передбачені частиною третьою статті 185, частиною другою статті 357 ЦПК України.

18 травня 2023 року до Запорізького апеляційного суду надійшло клопотання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору з посиланням на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 240/17372/21.

Ухвалою судді Запорізького апеляційного суду від 22 травня 2023 року клопотання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 квітня 2023 року залишено без задоволення, продовжено строк п`ять днів з дня вручення копії цієї ухвали для направлення до Запорізького апеляційного суду оригіналу квитанції про сплату на належний розрахунковий рахунок судового збору в розмірі 429,44 грн. Роз`яснено, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк будуть застосовані наслідки, передбачені частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 357 ЦПК України.

23 травня 2023 року до Запорізького апеляційного суду надійшло клопотання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору з підстав, зазначених в попередніх клопотаннях про звільнення від сплати судового збору. Також зазначила, що стягувач звільнений від обов`язку отримувати дублікат виконавчого документа, пред`явленого на виконання і втраченого не з його вини, і відповідно не повинен сплачувати судовий збір або авансувати витрати виконавчого провадження на його сплату. Виконавчі документи втрачено не з вини приватного виконавця, а через війну. Її дохід як самозайнятої особи в 2022 році склав 15 302,82 грн без врахування сум благодійної допомоги, виплаченої у травні 2022 року.

Ухвалою судді Запорізького апеляційного суду від 25 травня 2023 року апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 квітня 2023 року визнано неподаною та повернуто приватному виконавцю виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, Запорізький апеляційний суд виходив з того, що заявником вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у визначений судом строк не виконано.

25 травня 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Матвійчук Н. Є. (далі - заявник) через систему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 25 травня 2023 року.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Запорізького апеляційного суду від 25 травня 2023 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив клопотання про звільнення від сплати судового збору та повернув апеляційну скаргу. На переконання заявниці, вона як приватний виконавець не відноситься до суб`єктів справляння судового збору, тобто не є фізичною або юридичною особою (стороною у справі), які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів, Законом № 3674-VI не передбачено ставки судового збору за звернення до суду приватного/державного виконавця із заявою про видачу дубліката виконавчого листа.

Також приватний виконавець Матвійчук Н. Є. вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував письмові докази про її скрутний майновий стан.

Суд апеляційної інстанції не врахував висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 240/17372/21.

Дослідивши касаційну скаргу заявника, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків про незаконність та неправильність судового рішення.

Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.

Повертаючи апеляційну скаргу приватного виконавця Матвійчук Н. Є., Запорізький апеляційний суд виходив з того, що відсутні підстави для звільнення заявниці від сплати судового збору з наведених нею обставин, заявниця недоліки апеляційної скарги не усунула, судовий збір не сплатила.

Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції щодо підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на таке.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

Згідно з правилами процесуального закону подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції має відбуватися з дотриманням певних умов.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (частина друга статті 357 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи 17 травня 2023 року без руху апеляційну скаргу приватного виконавця Матвійчук Н. Є. на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 квітня 2023 року, встановив обов`язок заявниці здійснити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на загальних підставах, а саме підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (429,44 грн), тобто за ставкою судового збору, встановленої для фізичних осіб з врахуванням коефіцієнта 0,8 при зверненні через підсистему «Електронний суд».

Водночас Запорізький апеляційний суд не вбачав підстав для звільнення заявниці від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону № 3674-VI за наявності майнового критерію, оскільки пункт 1 частини першої наведеної статті визначає право звільнення від сплати судового збору позивача.

Усуваючи недоліки апеляційної скарги, приватний виконавець Матвійчук Н. Є. повторно звернулася до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору з тих самих підстав, вважала також, що не має процесуального обов`язок сплати судового збору, оскільки за подання заяви про видачу дубліката виконавчого листа державним/приватним виконавцем судовий збір не справляється.

Ухвалою судді Запорізького апеляційного суду від 22 травня 2023 року клопотання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 квітня 2023 року залишено без задоволення, продовжено строк на п`ять днів з дня вручення копії цієї ухвали для направлення до Запорізького апеляційного суду оригіналу квитанції про сплату на належний розрахунковий рахунок судового збору в розмірі 429,44 грн. Роз`яснено, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк будуть застосовані наслідки, передбачені частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 357 ЦПК України.

23 травня 2023 року до Запорізького апеляційного суду надійшло клопотання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору з підстав, зазначених в попередніх клопотаннях про звільнення від сплати судового збору. Також зазначила, що стягувач звільнений від обов`язку отримувати дублікат виконавчого документа, пред`явленого на виконання і втраченого не з його вини, і відповідно не повинен сплачувати судовий збір або авансувати витрати виконавчого провадження на його сплату. Виконавчі документи втрачено не з вини приватного виконавця, а через війну. Її дохід як самозайнятої особи в 2022 році склав 15 302,82 грн без врахування сум благодійної допомоги, виплаченої у травні 2022 року.

Апеляційний суд, вивчивши апеляційну скаргу, додані до неї матеріали та подані документи, визнав, що недоліки апеляційної скарги не усунуто, судовий збір у визначеному судом розмірі приватний виконавець Матвійчук Н. Є. не сплатила, водночас відсутні підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, заявленого з тих самих підстав, тому апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (ухвалу) необхідно повернути заявниці.

Згідно зі статтею 1 Закону № 3674-VI судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України (частина перша статті 3 Закону № 3674-VI).

Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Отже, зазначений спеціальний закон визначає правила справляння судового збору юридичними та фізичними особами за звернення до суду, визначено обов`язок сплати судового збору у фіксованому та відсотковому розмірах, передбачено пільги щодо сплати судового збору, перелік процесуальних звернень за подання яких не справляється судовий збір, також визначено право суду відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону № 3674-VI).

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2023 року визначено на рівні 2 684,00 грн.

Приватний виконавець Матвійчук Н. Є. оскаржила в апеляційному порядку ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 квітня 2023 року про повернення без розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа, тобто судове рішення процесуального характеру.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особо апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали суду першої інстанції, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом № 3674-VI справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Такі висновки зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові

від 29 травня 2018 року у справі № 915/955/15 та Верховним Судом у постанові від 17 лютого 2021 року у справі № 320/5719/19.

Тобто, особа, яка має намір подати, зокрема апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Закон № 3674-VI не розмежовує обов`язку справляння судового збору виключно учасниками справи, наведений закон містить загальні правила щодо сплати судового збору будь-якою особою (юридичною, фізичною особами; учасником справи або особою, яка не брала участі у справі), яка має намір відповідно до закону реалізувати своє процесуальне право на оскарження в апеляційному, касаційному порядку судового рішення.

Отже, системний аналіз наведених правил Закону № 3674-VI з урахуванням наведених правових висновків суду касаційної інстанції дає підстави для висновку, що за оскарження ухвали суду першої інстанції підлягає сплаті судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарги.

Щодо доводів касаційної скарги про наявність підстав для звільнення заявниці від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Згідно із частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 3674-VI суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З цих же підстав суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга статті 8 Закону № 3674-VI).

Конструкція частин 1, 2 статті 8 Закону № 3674-VI дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні від 19 червня 2011 року в справі Креуз проти Польщі («Kreuz v. Poland») зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. При цьому положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).

Звертаючись з апеляційною скаргою та усуваючи недоліки скарги приватний виконавець Матвійчук Н. Є. посилалася на свій скрутний майновий стан, що сплатити судовий збір за рахунок власних коштів приватного виконавця заявниця не має можливості, після 24 лютого 2022 року доходів від професійної діяльності вона немає, що підтверджено декларацією про доходи за 2022 рік.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши документи заявниці, урахувавши, що апеляційну скаргу подано фізичною особою - приватним виконавцем, яка є суб`єктом незалежної професійної діяльності, тобто оскаржуване судове рішення стосується професійної діяльності заявниці, а не фізичної особи, інтереси якої оскаржуваним судовим рішення були порушені, також взявши до уваги, що передбачений законом розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду (429,44 грн) не є надмірним та не свідчить про наявність перешкод у доступі до правосуддя, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є., яка не довела, що її фінансовий стан (у розумінні, наведеному в рішеннях ЄСПЛ в справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі») унеможливлює сплату судового збору в сумі 429,44 грн.

Також Верховний Суд врахував, що доводи заявниці у скаргах як в суді апеляційної так і касаційної інстанцій є взаємовиключними, а саме наявність клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на скрутний майновий стан та аргумент, що приватний виконавець не є суб`єктом справляння судового збору. Зазначене не свідчить про добросовісність процесуальної поведінки під час викладу та визначення правової позиції учасником справи.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано встановив, що відсутні підстави для звільнення заявниці від спати судового збору за подання апеляційної скарги, а отже, за подання апеляційної скарги на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 квітня 2023 року у цій справі судовий збір мав справлятися на загальних підставах.

Отже, установивши відсутність у матеріалах справи доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про невідповідність апеляційної скарги приватного виконавця Матвійчук Н. Є. вимогам процесуального закону, тому є передбачені частиною третьою статті 185 ЦПК України підстави для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.

Щодо посилань в касаційній скарзі про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 240/17372/21, то вони відхиляються, оскільки у вказаній справі суд касаційної інстанції зробив висновок за інших фактичних обставин.

У вказаній справі № 240/17372/21 Верховним Судом сформульовано висновок, що за відсутності законодавчо встановлених ставок судового збору за звернення до суду із заявою про роз`яснення судового рішення, на позивача не поширюється обов`язок сплати судового збору за звернення до суду з такою заявою, а тому, відповідно, і з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, прийнятої за результатами її розгляду.

Ураховуючи наведене, ухвала Запорізького апеляційного суду від 25 травня 2023 року постановлена з дотриманням норм процесуального права.

Із змісту касаційної скарги випливає, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності ухвали Запорізького апеляційного суду від 05 травня 2023 року.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє заявницю права подати нову апеляційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 356 ЦПК України, про що їй було належним чином роз`яснено апеляційним судом в оскаржуваній ухвалі.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

У х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгенівни на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 25 травня 2023 року у справі за заявою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни, заінтересовані особи: боржник ОСОБА_1 , стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук