Справа №2 – 6314/2008 рік.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" грудня 2008 року м. Одеса.
Суворовський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого судді - Позняка В.С.
при секретарі - Сідоченко В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні (зала судових засідань № 6) у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про вселення, визначення порядку користування житловим приміщенням, зобов’язання не перешкоджати в користуванні власністю -
В С Т А Н О В И В:
Позивачі звернулись до суду з позовом до відповідача про вселення, визначення порядку користування житловим приміщенням, зобов’язання не перешкоджати в користуванні власністю, а саме квартирою №123, будинку №24 по в ул .Академіка Заболотного в м.Одесі і просять всилити, усунути перешкоди в користуванні і визначити порядок користування житловим приміщенням виділивши їм в користування кімнати житловою площею 17,0 кв.м. і 9,3 кв.м., а відповідачу кімнату площею 11,8 кв.м., підсобні приміщення – коридори, кухня, ванна, туалет, залишити в загальному користуванні, посилаючись на те, що спірна квартира складається з трьох житлових кімнат, площею 17,0 кв.м., 9,3 кв.м., 11,8 кв.м., загальною жилою площею 38,1 кв.м.
Згідно, свідоцтва про право власності на житло від 29.07.1997 року вони, а також відповідач є власниками вищевказаної квартири в рівних долях , тому позивачі у вказаній квартирі мають право на 1/3 частину кожному , що складає 12,73 кв.м. житлової площі, оскільки загальна житлова площа складає 38,1 кв.м.
Спільне життя не склалося, відповідач постійно вчиняв сварки, бив їх, вчиняв відносно них фізичне та психологічне насильство. Всупереч моральним та етичним нормам суспільства, відповідач привів до квартири іншу жінку з котрою став проживати разом. Письмову згоду про дозвіл на вселення цієї жінки вони не давали. Через деякий час відповідач почав виганяти їх з житлової площі.
Вони неодноразово намагалася вселитися в квартиру, однак відповідач забороняв їм це робити, категорично відмовлявся вирішити питання. Вони пропонували відповідачу вирішити питання користування житловим приміщенням мирним чином, однак він проти цього заперечує. В результаті неправомірної поведінки відповідача, а саме побиття, вони отримали тілесні ушкодження, у зв'язку з чим змушені були звернутися до медичного закладу з метою отримати необхідну медичну допомогу, про що свідчать довідки Травмопункта.
У судовому засіданні позивачі підтримали свої позовні вимоги в повному обсязі та просять суд їх задовольнити.
Під час проведення попереднього судового засідання відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Представник третьої особи Суворовської районної адмністрації у попереднє судове засідання не з’явився, був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи , суд приходить до висновку, що вимоги позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про вселення, визначення порядку користування житловим приміщенням, зобов’язання не перешкоджати в користуванні власністю підлягають задоволенню, на наступних підставах.
Як вбачається з матеріалів справи, що спірна квартира складається з трьох житлових кімнат, площею 17,0 кв.м., 9,3 кв.м., 11,8 кв.м., загальною жилою площею 38,1 кв.м.
Згідно, свідоцтва про право власності на житло від 29.07.1997 року позивачі, а також відповідач є власниками вищевказаної квартири в рівних долях , тому позивачі у вказаній квартирі мають право на 1/3 частину кожному , що складає 12,73 кв.м. житлової площі, оскільки загальна житлова площа складає 38,1 кв.м.
Спільне життя не склалося, відповідач постійно вчиняв сварки, бив позивачів, вчиняв відносно них фізичне та психологічне насильство. Всупереч моральним та етичним нормам суспільства, відповідач привів до квартири іншу жінку з котрою став проживати разом. Письмову згоду про дозвіл на вселення цієї жінки позивачі не давали. Через деякий час відповідач почав виганяти позивачів з житлової площі.
Позивачі неодноразово намагалася вселитися в квартиру, однак відповідач забороняв їм це робити, категорично відмовлявся вирішити питання. Вони пропонували відповідачу вирішити питання користування житловим приміщенням мирним чином, однак відповідач проти цього заперечує. В результаті неправомірної поведінки відповідача, а саме побиття, позивачі отримали тілесні ушкодження, у зв'язку з чим змушені були звернутися до медичного закладу з метою отримати необхідну медичну допомогу, про що свідчать довідки Травмопункта від 28.10.2008 року.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном.
Сторони самостійно сплачують квартплату і комунальні послуги.
Визначення порядку користування квартирою знаходиться в загальній власності сторін, згідно пред'явлених позовних вимог не порушує прав відповідача як власника 1/3 частини квартири, оскільки йому виділена кімната 11,8 кв.м.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 130, 174 Ц ПК України, ст. 356, 358, 391 ЦК України, суд,–
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про вселення, визначення порядку користування житловим приміщенням, зобов’язання не перешкоджати в користуванні власністю – задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_1, ОСОБА_2 в користуванні та розпорядженні квартирою №123 будинку №24 по вул.Академіка Заболотного у м. Одесі.
Вселити ОСОБА_1, ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1.
Визначити порядок користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, виділивши ОСОБА_1, ОСОБА_2 житлові кімнати площею 17,0 кв.м. і 9,3 кв.м., ОСОБА_3 виділити житлову кімнату площею 11,8 кв.м., залишивши підсобні приміщення – коридори, кухня, ванна, туалет, залишити в загальному користуванні.
Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
СУДДЯ: