Справа № 592/14561/18

У Х В А Л А

       15 червня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого – Джуги С.Д.

суддів – Фазикош Г.В., Кондора Р.Ю.

з участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на заочне рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22 вересня 2020 року у складі судді Леньо В.В., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним,-

в с т а н о в и в :

У жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним.

Позов мотивовано тим, що у вересні 2014 року її батько ОСОБА_5 придбав автомобіль марки «Toyota Саmrу», реєстраційний номер НОМЕР_1 та зареєстрував право власності на неї ( ОСОБА_2 ).

Влітку 2016 року невстановлені особи незаконно заволоділи зазначеним автомобілем марки.

За вказаним фактом на підставі відповідних заяв Солом`янським УП ГУНП у місті Києві було внесено такі відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань: № 12017100090012134 від 19 жовтня 2017 року по частині першій статті 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів); № 12018100090009296 від 14 серпня 2018 року по статті 289 КК України (незаконне заволодіння транспортним засобом).

Згідно з відповіддю із Регіонального сервісного центру в місті Києві від 20 жовтня 2017 року щодо реєстраційних дій, які проводились відносно транспортного засобу «Toyota Camry» (реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , 2014 року випуску, білого кольору) стало відомо, що:

- 25 червня 2014 року проведена операція «первинна реєстрація ТЗ для недерж. організації» на «Тойота Україна» ПІІ, ВРЕР-13 УДАІ в м. Києві;

- 13 листопада 2014 року проведена операція «Зняття з обліку для реалізації» на підставі довідки-рахунку ВІА 758633, виданої ТОВ «Саміт моторз Україна» 19 листопада 2014 року на гр. ОСОБА_2 , ВРЕР-13 УДАІ в м. Києві;

- 01 липня 2016 року була проведена операція «Зняття з обліку для реалізації па підставі заяви від 01 липня 2016 гр. ОСОБА_3 (довіреність від 13 квітня 2016 року ВРВ 629460), центр 5141;

- 17 серпня 2016 року проведено операцію «вторинна реєстрація ТЗ, придбаного в торговельній організації» на підставі договору купівлі-продажу від 16 серпня 2016 року № 6049/16/000005, укладеного в ТОВ «Сігнал-авто» 16 серпня 2016 року на гр. ОСОБА_4 , центр 5141;

- 19 серпня 2016 року була проведена операція «зняття з обліку для реалізації» па підставі заяви від гр. ОСОБА_4 , центр 5141.

Операція «Вторинна реєстрація ТЗ по договору купівлі-продажу, укладеного в ТСЦ (після 530 або 531)» проведена на підставі договору купівлі-продажу від 15 листопада 2016 року № 7341/2016/187955 на гр. ОСОБА_6 , центр 7341».

У відповідь на адвокатський запит територіальним сервісним центром МВС України в Одеській області № 5141 було надано копію довіреності від 13 квітня 2016 року ВРВ 629460, що видана приватним нотаріусом Носенко О. В., на підставі якої було вчинено перше незаконне відчуження автомобіля, яка виготовлена незаконним шляхом (підроблена), так як вона ( ОСОБА_2 ) її не видавала та не підписувала.

Це підтверджується відомостями зі скороченого витягу із Єдиного реєстру довіреностей від 05 вересня 2018 року. Цей бланк довіреності ВРВ 629460 було використано для видання іншої довіреності у порядку передоручення 25 жовтня 2010 року приватним нотаріусом Кошинською Л. О. На сайті Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів також вказано, що нотаріальний бланк за номером ВРВ 629460 було витрачено 25 жовтня 2010 року, а не 13 квітня 2016 року.

До того ж, у довіреності від 13 квітня 2016 року ВРВ 629460 вказано неправильну дату видачі її паспорта як «... січня 2012 року», тоді як насправді паспортний документ за № НОМЕР_3 було видано їй 21 листопада 2015 року.

Крім того, помітно, що її підпис на цій довіреності від 13 квітня 2016 року абсолютно не відповідає дійсному її підпису у паспортному документі.

На підставі наведеного було подано заяву та внесено Солом`янським УП ГУНП у місті Києві відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (№ 12017100090012134 від 19 жовтня 2017 року по статті 358 частині першій КК України.

Перереєстрація з неї транспортного засобу «Toyota Camry» (номер кузову НОМЕР_2 , 2014 року випуску) на ОСОБА_4 шляхом використання підробленої довіреності від 13 квітня 2016 року ВРВ 629460 відповідачем ОСОБА_3 була протиправною і відбувалась поза її волею.

Оскільки довіреність, на підставі якої було відчужено автомобіль, нею не видавалась, то ОСОБА_3 не мав відповідних повноважень на підписання оспорюваного правочину, такий правочин не відповідає вимогам чинного законодавства, дії направлені на підписання договору купівлі-продажу автомобіля ОСОБА_3 із ОСОБА_4 були вчинені особою за відсутності повноважень на їх вчинення. У неї як власника автомобіля не було дійсного волевиявлення на відчуження свого транспортного засобу, а тому договір купівлі-продажу від 16 серпня 2016 року № 6049/16/000005 підлягає визнанню недійсним судом (без застосування наслідків недійсності правочину) згідно зі статтями 203, 215 ЦК у зв`язку з підписанням договору особою, яка не має на це повноважень, та відсутністю волевиявлення власника, так як власник (позивачка) у подальшому не схвалив такого правочину. У цьому випадку жодних представницьких відносин між нею і ОСОБА_3 не виникло, оскільки автомобіль «Toyota Camry» (реєстраційний номер НОМЕР_4 , номер кузову НОМЕР_2 , 2014 року випуску; білого кольору) було викрадено влітку 2016 та неправомірно (за підробленою довіреністю від 13 квітня 2016 року) перепродано іншій особі – ОСОБА_4 .

За вказаних обставин ОСОБА_2 , з врахуванням уточнення позовних вимог просила визнати договір купівлі-продажу автомобіля від 16 серпня 2016 року № 6049/16/000005, укладений у ТОВ «Сігнал-авто» 16 серпня 2016 року на підставі якого було переоформлено автомобіль «Toyota Camry» (реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 білого кольору) на ОСОБА_4 , недійсним.

Заочним рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 09 жовтня 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано договір купівлі-продажу від 16 серпня 2016 року № 6049/16/000005, укладений у ТОВ «Сігнал-авто» 16 серпня 2016 року, на підставі якого було переоформлено автомобіль «Toyota Camry» (реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 білого кольору) на ОСОБА_4 , недійсним (без застосування наслідків недійсності правочину).

Витребувано у ОСОБА_1 автомобіль марки «Toyota Camry» (реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 білого кольору) та передано його ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 05 серпня 2020 року заяву ОСОБА_7  задоволено. Поновлено ОСОБА_7 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 09 жовтня 2019 року. Заочне рішення Виноградівського районного суду від 09 жовтня 2019 року скасовано, розгляд справи призначено в загальному порядку.

Заочним рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22 вересня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано договір купівлі-продажу від 16 серпня 2016 року № 6049/16/000005, укладений у ТОВ «Сігнал-авто» 16 серпня 2016 року, на підставі якого було переоформлено автомобіль «Toyota Camry» (реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 білого кольору) на ОСОБА_4 , недійсним (без застосування наслідків недійсності правочину).

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участі в справі подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати повторне заочне рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції вирішив питання про права апелянта ОСОБА_1 , оскільки їй на праві власності належить спірний автомобіль, договір купівлі-продажу щодо якого оскарженим рішенням визнаний недійсним. 16 грудня 2017 року ОСОБА_1 набула право власності на спірний автомобіль, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Разом з тим, матеріали судової справи не містять ні оригіналу, ні копії договору визнаного судом недійсним.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_8 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а заочне рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі) задоволено. Заочне рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22 вересня 2020 року скасовано. У позові ОСОБА_9 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 09 листопада 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Закарпатського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Зокрема, суд касаційної інстанції вказав на те, що судом апеляційної інстанції не враховано, що ОСОБА_2 , з урахуванням уточнення позовних вимог, просила визнати договір купівлі-продажу автомобіля від 16 серпня 2016 року № 6049/16/000005, укладений в ТОВ «Сігнал-авто» 16 серпня 2016 року, на підставі якого було переоформлено автомобіль «Toyota Camry» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 білого кольору) на ОСОБА_4 , недійсним. Позовних вимог до ОСОБА_1 ОСОБА_2 не заявляла; апеляційний суд не встановив, яким чином рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , з урахуванням того, що ОСОБА_1 не була стороною оспорюваного договору; за таких обставин, апеляційний суд зробив передчасний висновок про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення в режимі відеоконференцзв`язку представника позивача ОСОБА_10 , який просив закрити апеляційне провадження за поданою скаргою, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційне провадження підлягає закриттю, виходячи з наступних підстав.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення або оспорювання саме її прав (ст.4 ч.1, ст.19 ЦПК України), зазначене стосується як права на позов, так і права на апеляцію.

У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦК України).

Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося (пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України).

Судом встановлено, що згідно з інформацією Регіонального сервісного центру в місті Києві Міністерства внутрішніх справ України з 2014 року до теперішнього часу право власності на автомобіль марки «Toyota Camry» 2494 (2014), номер кузова НОМЕР_2 , було зареєстровано за ОСОБА_2 . Після цього право власності на автомобіль було перереєстровано на інших осіб, а починаючи з 15 листопада 2016 року цей автомобіль зареєстрований за ОСОБА_6 , Центр 7341.

Відповідно до інформації, наданої Головним сервісним центром Міністерства внутрішніх справ України, з 22 листопада 2014 року до 01 липня 2016 року право власності на автомобіль марки «Toyota Camry» 2494 (2014), номер кузова НОМЕР_2 , було зареєстровано за ОСОБА_2 . Після цього право власності на автомобіль було перереєстровано на інших осіб, а починаючи з 16 грудня 2017 року цей автомобіль зареєстрований за ОСОБА_1 .

Між сторонами виник спір щодо автомобіля марки «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , який, як стверджує позивачка, вибув з її володіння поза її волею і після цього декілька разів право власності на автомобіль було перереєстровано на інших осіб.

Відповідно до відповіді на адвокатський запит територіальним сервісним центром МВС України в Одеській області № 5141 було надано копію довіреності від 13 квітня 2016 року ВРВ 629460, видану приватним нотаріусом Носенко O. B., на підставі якої було вчинено перше незаконне відчуження автомобіля, що є виготовленою незаконним шляхом (підробленою), так як ОСОБА_2 її не видавала та не підписувала. Ця обставина підтверджується відомостями із скороченого витягу із Єдиного реєстру довіреностей від 05 вересня 2018 року. Цей бланк довіреності ВРВ 629460 було використано для видання іншої довіреності у порядку передоручення 25 жовтня 2010 року приватним нотаріусом Кошинською Л. О. На сайті Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів також вказано, що нотаріальний бланк за номером ВРВ 629460 було витрачено 25 жовтня 2010 року, а не 13 квітня 2016 року.

У довіреності від 13 квітня 2016 року ВРВ 629460 вказано неправильну дату видачі паспорта ОСОБА_2 як «... січня 2012 року», тоді як насправді паспортний документ за № НОМЕР_3 було видано позивачці 21 листопада 2015 року.

На основі наведеного було подано заяву та внесено Солом`янським УП ГУНП у м. Києві відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (№ 12017100090012134 від 19 жовтня 2017 року за частиною першою статті 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів).

Перереєстрація з позивачки транспортного засобу «Toyota Camry» (номер кузову НОМЕР_2 , 2014 року випуску) на ОСОБА_4 шляхом використання підробленої довіреності від 13 квітня 2016 року ВРВ 629460 відповідачем ОСОБА_3 .

Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 26 квітня 2019 року витребувано у територіального сервісного центру МВС у місті Одеса № 5141 (місто Одеса, вулиця Академіка Корольова, 5, 65114): завірену належним чином копію договору купівлі-продажу від 16 серпня 2016 року № 6049/16/000005, укладеного в ТОВ «Сігнал-авто» 16 серпня 2016 року, на підставі якого було переоформлено автомобіль «Toyota Саmгу», реєстраційний номер НОМЕР_4 , номер кузову НОМЕР_2 , білого кольору, на гр. ОСОБА_4 ; належним чином завірену копію довіреності ВРВ 629460 від 13 квітня 2016 року, на підставі якої було знято з обліку для реалізації автомобіль «Toyota Саmгу», реєстраційний номер НОМЕР_4 , номер кузову НОМЕР_2 , білого кольору, на підставі заяви від 01 липня 2016 року гр. ОСОБА_3 ; інформацію щодо того, на кого на цей час оформлено автомобіль та яким є актуальний реєстраційний номер автомобіля «Toyota Саmгу», номер кузову НОМЕР_2 .

У відповідь на зазначену ухвалу суду територіальний сервісний центр МВС у м. Одеса № 5141 листом від 25 травня 2019 року повідомив, що не має можливості надати суду витребувані документи, у зв`язку з тим, що було здійснено їх виїмку згідно з ухвалою Приморського району суду міста Одеси у справі № 522/1342/17-к від 08 лютого 2017 року (кримінальне провадження №12016160500008891 від 22 листопада 2016 року).

Апелянт ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участь у справі, обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що суд першої інстанції вирішив питання про її права, оскільки їй на праві власності належить спірний автомобіль, договір купівлі-продажу щодо якого оскарженим рішенням визнаний недійсним.

Дані твердження не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 351/592/18 (провадження № 61-2990св20) зазначено, що «аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. При цьому, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (частина друга статті 362 ЦПК України)».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 466/5766/13-ц (провадження № 61-13912св20) вказано, що «рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги».

Матеріалами справи стверджується, що у жовтні 2018 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому з урахування уточнення позовних вимог, просила визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля від 16 серпня 2016 року № 6049/16/000005.

Предметом позову у даній справі є договір купівлі-продажу автомобіля від 16 серпня 2016 року № 6049/16/000005, укладений в ТОВ «Сігнал-авто» 16 серпня 2016 року, на підставі якого було переоформлено автомобіль «Toyota Camry» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 білого кольору) на ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 не була стороною оспорюваного договору купівлі-продажу автомобіля від 16 серпня 2016 року № 6049/16/000005.

Позовних вимог до ОСОБА_1 позивач ОСОБА_2 , не заявляла.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваним заочним рішенням суду від 22 вересня 2020 року не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки апелянта ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 п.3, ч.2 ст.362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо: після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

За наведених обставин апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Керуючись ч.1 п.3, ч.2 ст.362, ст.381 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним – закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 20 червня 2023 року.

Головуючий:

Судді: