Єдиний унікальний номер 725/221/23

Номер провадження 2/725/27/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        19.06.2023 року Першотравневий районний суд м.Чернівців в складі: головуючого судді Іщенко І. В., за участю секретаря судового засідання Берекеля О.В,., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за період з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року у розмірі 1 600,14Дол.США (3% річних від простроченої суми), за кредитним договором №CVSNGK00000044 від 16.05.2007р..

Посилається на те, що між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №CVSNGK00000044 від 16.05.2007р. на термін до 15.05.2035р., яким банк зобов`язався надати кредит у розмірі 31 280Дол.США. Позивач стверджує, що відповідач по справі не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією та іншими витратами відповідно до умов договору. Вказує, що сума заборгованості за тілом кредиту становить у розмірі – 7 763,14 Дол. США та згідно якої нараховуються 3% річних. У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач за період з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року має заборгованість – 1600,14Дол.США.

Відповідачем по справі до суду було подано відзив на позов, в якому заперечував проти його задоволення через його безпідставність та необґрунтованість. Відповідач не погоджується з поданим банком розрахунком заборгованості. Звертає увагу суду на те, що позивачем пропущений строк позовної давності, оскільки вже є рішення суду від 25.11.2013 р., зі змінами Апеляційного суду Чернівецької області від 22.01.2014р., яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №CVSNGK00000044 від 16.05.2007р звернуто стягнення на квартиру, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки; Виселено осіб, які були зареєстровані та проживали у квартирі. Просив в задоволені позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» відмовити.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримає в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав додаткові письмові пояснення, в яких позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві.

Суд, об`єктивно, повно та всебічно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №CVSNGK00000044 від 16.05.2007р. на термін до 15.05.2035р., яким банк зобов`язався надати кредит у розмірі 31 280Дол.США /а.с.12-16/.

Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбачено ст. 629 ЦК України.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Суд не може залишити позаувагою той факт, що Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25.11.2023 року, зі змінами Апеляційного суду Чернівецької області від 22.01.2014р., в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №CVSNGK00000044 від 16.05.2007р. в розмірі 40 157,88 дол.США, в тому числі: сума основного боргу за кредитним договором – 23 726,92дол.США, сума нарахованих і несплачених відсотків за користування кредитом – 8 976,77дол.США, сума заборгованості по комісії за користування кредитом – 857,94 дол.США, сума пені за несвоєчасно виконання зобов`язань за договором – 6596,25дол.США звернуто стягнення на квартиру загальною площею 36,10м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № CVSNGK00000044 від 16.05.2007 р.) ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570), з початкою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації в сумі 176 750,00грн., з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Виселити ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які зареєстровані та проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному підрозділі державної міграційної служби України /а.с.42-44, 66-75/.

Позивачем було звернуто стягнення на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.46-49/.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків. Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб`єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав; при цьому поняття «позовна» має на увазі форму захисту - шляхом пред`явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов, що розглядається у двох аспектах - процесуальному (право на пред`явлення позивачем позову і розгляд його судом) і матеріальному (право на задоволення позову, на отримання судового захисту). Питання про об`єкт дії позовної давності виникає через відмінності в розумінні категорії «право на позов у матеріальному сенсі» (право на захист) у контексті її співвідношення із суб`єктивним матеріальним цивільним правом як одним з елементів змісту цивільних правовідносин. Набуття права на захист, для здійснення якого встановлена позовна давність, завжди пов`язане з порушенням суб`єктивного матеріального цивільного права. Суб`єктивне матеріальне цивільне право і право на позов відносяться до різних видів матеріального права: перше - регулятивне, друге - охоронне. Змістом права на позов є правомочність, що включає одну або декілька передбачених законом можливостей для припинення порушення, відновлення права або захисту права іншими способами, які можуть реалізовуватись тільки за допомогою звернення до суду.

Ураховуючи, що метою встановлення у законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, слід дійти висновку, що об`єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб`єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.

У статті 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Зазначений трирічний строк діє після порушення суб`єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Великою палатою ВСУ у постанові від 04.07.2018 року у справі №310/11534/13-ц вказано, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Отже, банк звертаючись до суду з вимогою про звернення стягнення на заставлене майно в рахунок погашення заборгованості по Кредитному договору, банк тим самим змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії такого договору. Тобто з моменту винесення судом рішення, зі змінами апеляційної інстанції від 22.01.2014 року строк дії Кредитного договору закінчений.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Окрім того, суд звертає увагу на постанову Верховного Суду від 23.11.2022р. у справі №285/3536/20 вказав, що приватне право не може допускати ситуацію за якої кредитор, при існуванні задавненої вимоги, пред`являє тільки позов про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, без позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, на яку нараховуються 3 % річних та інфляційних втрат. Оскільки це позбавляє боржника можливості заявити про застосування до задавненої вимоги позовної давності, а кредитора - обійти застосування до задавненої вимоги позовної давності. Тому кредитор, для охорони інтересів боржника, може пред`явити позов про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, які нараховані на задавнену вимогу, тільки разом з пред`явленням позову про стягнення задавненої вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що позивач позову про стягнення задавленої вимоги (тіла кредиту за кредитним договором) не пред`являв.

Зважаючи на той факт, що суд не може вийти за межі позовних вимог, суд вважає за доцільне в задоволенні позову відмовити.

У відповідності до ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судові витрати, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4,5,12,13, 81, 89, 141 258,259,263, 265, 353 ЦПК України, 11, 525, 526,610, 1048, ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Чернівецького апеляційного суду з дня проголошення рішення.

       Суддя Першотравневого

       районного суду м.Чернівці                                                І. В. Іщенко