Дата документу 19.06.2023Справа № 554/3985/23

Провадження № 3/554/1877/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

        19.06.2023 м. Полтава

Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Горбунова Я. М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Головного управління ДПС у Полтавській області Державної податкової служби України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , громадянин України, працюючий керівником ТОВ «АМ ВУД ЕКСПОРТ», мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу №3643/16-31-04-05-04 від 01.05.2023 р., ОСОБА_1 , будучи керівником ТОВ «АМ ВУД ЕКСПОРТ», вчинив правопорушення передбачене: пунктом 49.2, підпунктом 49.18.6, пунктом 49.18 статті 49 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме: не надано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2022 рік з граничним терміном подання 01.03.2023 р., що зафіксовано в акті №2578/16-31-04-05-03/41473507 від 20.03.2023 р.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи вчасно та належним чином, подав до суду лист звернення до ГУ ДПС у Полтавській області.

Суд, перевіривши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

       Ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

       Відповідно до ст. 109.1 ПК України встановлює, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Із наданого суду листа №28 від 19.09.2022 р. ОСОБА_1 для ГУ ДПС у Полтавській області та зареєстровано як отримано ГУ ДПС у Полтавській області 26.09.2022 р. вбачається, що директор ТОВ «АМ ВУД ЕКСПОРТ» ОСОБА_1 повідомив про обставини, які унеможливлюють здійснення подальшої діяльності ТОВ «АМ ВУД ЕКСПОРТ», через те, що єдиний засновник, він же кінцевий бенефіціар, він же директор та головний бухгалтер компанії ОСОБА_1 , призваний на службу до лав Збройних сил України 01 вересня 2022 року. Бухгалтер, яка вела поточні справи компанії звільнилася з місця роботи 12 вересня 2022 року. Більше співробітників на підприємстві немає. Компанія фактично призупинила свою діяльність до закінчення військового стану або демобілізації ОСОБА_1 та просив розглянути питання про віднесення компанії до платників податків/податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.

Таким чином, суд вважає, що контролюючим органом не доведено обставин, які свідчили б, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, встановлених ст. 49 ПК України, тобто умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

За відсутності такого суб`єктивного елементу у вкладі правопорушення як вина суд робить висновок про відсутність складу адміністративного правопорушення.

       Згідно положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

       Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

       Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ч. 1 ст. 247, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

       Закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

       Постанова може бути оскаржена особою яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через місцевий суд Октябрського району м. Полтави.

       Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя                                                     Я. М. Горбунова