Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 635/3271/19

Провадження № 1-кп/553/151/2023

У Х В А Л А

Іменем України

15.06.2023 року м. Полтава

                       Ленінський районний суд м. Полтави в складі

головуючого судді                - ОСОБА_1 ,

при секретарі                - ОСОБА_2 ,

                               з участю прокурора                - ОСОБА_3 ,

обвинувачених                        - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників адвокатів                - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

перекладача                        - ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження № 12015220000000670 від 10.05.2015 року по обвинуваченню ОСОБА_10 за ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_11 за ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_12 за ч. 4 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ленінського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_13

06.08.2018 року до Харківського районного суду Харківської області з Прокуратури Харківської області надійшов обвинувальний акт, складений 03.08.2018 року ст. слідчим СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_14 в рамках кримінального провадження № 12015220000000670 від 10.05.2015 року відносно ОСОБА_13 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_15 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_16 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22.04.2019 року матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_16 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_13 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України виділено в самостійне провадження у зв`язку з тим, що 22.04.2019 року укладено угоду про визнання винуватості між заступником начальника відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_17 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12015220000000670, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.05.2015 року та обвинуваченим ОСОБА_15 , у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

Згідно з ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12.07.2019 року з кримінального провадження № 635/3271/19 за обвинуваченням ОСОБА_13 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_15 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_16 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 185 КК України виділено матеріали за обвинуваченням ОСОБА_16 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 185 КК України, в окреме кримінальне провадження, у зв`язку з тим, що 12.07.2019 року укладено угоду про визнання винуватості між прокурором Прокуратури Харківської області ОСОБА_18 та ОСОБА_16 обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12015220000000670, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.05.2015 року.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 23.07.2019 року подання голови Харківського районного суду Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_13 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_15 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 358 КК України та ОСОБА_16 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 185 КК України із Харківського районного суду Харківської області передано на розгляд до Комінтернівського районного суду м. Харкова.

Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан. Строк воєнного стану продовжувався згідно з Указами Президента України№ 133/2022 від 14.03.2022 року, № 133/2022 від 14.03.2022 року, № 341/2022 від 17.05.2022 року, № 573/2022 від 12.08.2022 року, № 757/2022 від 07.11.2022 року, № 58/2023 від 06.02.2023 року та востаннє Указом Президента № 254/2023 від 01.05.2023 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" з 05 год. 30 хв. 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 року "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" змінено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова та Комінтернівського районного суду м. Харкова, визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом м. Полтави.

Ухвалою від 14.06.2022 року кримінальне провадження № 12015220000000670 від 10.05.2015 року по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_13 за ч. 4 ст. 187 КК України прийнято до провадження суддею Ленінського районного суду м. Полтави та призначене підготовче судове засідання.

Згідно з ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.02.2018 року до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 06.02.2018 року до ОСОБА_13 застосовано запобіжні заходи у виді тримання під вартою. Термін дії тримання під вартою продовжувався ухвалами Київського районного суду м. Харкова 29.03.2018 року, 23.05.2018 року, 26.06.2018 року, 27.07.2018 року, ухвалами Харківського районного суду Харківської області від 23.08.2018 року, 11.10.2018 року, 06.12.2018 року, 24.01.2019 року, 07.03.2019 року, 22.04.2019 року, 14.06.2019 року, ухвалами Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08.08.2019 року, 23.09.2019 року, 13.11.2019 року, 08.01.2020 року, 27.02.2020 року, 09.04.2020 року, 28.05.2020 року, 23.07.2020 року, 14.09.2020 року, 04.11.2020 року, 22.12.2020 року, 16.02.2021 року, 06.04.2021 року, 31.05.2021 року, 27.07.2021 року, 13.09.2021 року, 01.11.2021 року, 21.12.2021 року, 15.02.2022 року та ухвалами Ленінського районного суду м. Полтави від 09.06.2022 року, від 29.07.2022 року, від 21.09.2022 року, а також, щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 – ухвалою від 13.01.2023 року, від 03.03.2023 року, щодо ОСОБА_13 ухвалою від 10.01.2023 року, від 03.03.2023 року та від 20.04.2023 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 20 квітня 2023 року змінено запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з тримання під вартою  на цілодобовий домашній арешт з застосуванням електронного засобу контролю на строк 60 днів з 20 квітня 2023 року по 18 червня 2023 року включно та застосовано до нього обов`язки: не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово; прибувати до суду за викликом; не відлучатися за межі м. Харкова без дозволу суду; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні та іншими обвинуваченими; здати на зберігання до відповідного територіального органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. Крім того, змінено запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , з тримання під вартою  на цілодобовий домашній арешт з застосуванням електронного засобу контролю на строк 60 днів 20 квітня 2023 року по 18 червня 2023 року включно та застосовано до нього обов`язки: не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово; прибувати до суду за викликом; не відлучатися за межі м. Харкова без дозволу суду; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні та іншими обвинуваченими; здати на зберігання до відповідного територіального органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Також на підставі ухвали суду від 20.04.2023 року застосовано до обвинуваченого ОСОБА_13 заходи до порушників порядку судового засідання у виді видалення обвинуваченого з зали суду на час судового розгляду справи до проведення судових дебатів.

Прокурор звернувся до суду з клопотаннями про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_13 та запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , вказував на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зазначив, що ризики, які стали підставою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_13 запобіжного заходу у виді триманні під вартою, не зникли, існують і на даний час, він обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна, ОСОБА_13 володіє навиками конспірації, з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачені може переховуватись від суду як на території України, так і виїхати за межі держави, що унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, та свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_13 не має постійного місця проживання не тільки на території м. Харкова та Харківської області, але й на території України, є особою без громадянства, раніше вчиняв злочини на території інших держав, у тому числі втечу з-під варти, а у вказаному кримінального провадженні є організатором злочинного угрупування. ОСОБА_13 під час вчинення інкримінованих злочинів застосовували до свідків та потерпілих психологічний вплив та погрози насильством, відтак перебуваючи на свободі, матиме можливість і в подальшому здійснювати на потерпілих та свідків, які не допитані судом, незаконний вплив, надаючи необхідні відомості для дачі відповідних показів, чим перешкоджатимуть встановленню істини у кримінальному провадженні, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення свідчать про їх підвищену суспільну небезпеку, у розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі ОСОБА_13 настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Враховуючи встановлені досудовим розслідуванням обставини злочинної діяльності обвинувачених, наполегливість ОСОБА_13 при досягненні злочинної мети, вчинення злочинних дій повторно, що свідчить про завзятість його злочинних намірів і схильність обвинуваченого до подальшого вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, вважає, що об`єктивно існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинення обвинуваченим ОСОБА_13 іншого кримінального правопорушення. Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам шляхом обрання більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_13 .

Обґрунтовуючи необхідність проводження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , обраного ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 20.04.2023 року, прокурор послався на те, що ризики, які стали підставою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу, не зникли та не зменшилися, він обвинувачується у вчиненні зокрема особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі понад 15 років з конфіскацією майна, ОСОБА_4 володіє навиками конспірації, з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачений може переховуватись від суду як на території України, так і виїхати за межі держави, що унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, та свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Просив врахувати, що обвинувачений ОСОБА_4 є громадянами Республіки Вірменія, офіційно не працює та не має офіційних джерел одержання прибутку, не одружений, тобто не має стійних соціальних зв`язків, під час вчинення інкримінованих злочинів застосовував до свідків та потерпілих психологічний вплив та погрози насильством, відтак перебуваючи на свободі матиме можливість і в подальшому здійснювати на потерпілих та свідків, які не допитані судом, незаконний вплив, надаючи необхідні відомості для дачі відповідних показів, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи встановлені досудовим розслідуванням обставини злочинної діяльності обвинувачених, наполегливість ОСОБА_4 при досягненні злочинної мети, вчинення через 3 роки більш тяжкого кримінального правопорушення, що свідчить про наявність злочинних намірів і схильність обвинуваченого до подальшого вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, вважає, що об`єктивно існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам шляхом обрання більш м`якого запобіжного заходу.

Також прокурор наголосив на наявності підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , обраного ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 20.04.2023 року. Зазначив, що ризики, які стали підставою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу, не зникли та не зменшилися, він обвинувачується у вчиненні зокрема особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна, ОСОБА_5 володіє навиками конспірації, є громадянами Республіки Вірменія, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від суду як на території України, так і виїхати за межі держави, що унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, та свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Просив врахувати, що обвинувачений ОСОБА_5 є громадянами Республіки Вірменія, офіційно не працює та не має офіційних джерел отримання прибутку, під час вчинення інкримінованих злочинів застосовував до свідків та потерпілих психологічний вплив та погрози насильством, відтак перебуваючи на свободі, матиме можливість і в подальшому здійснювати на потерпілих та свідків, які не допитані судом, незаконний вплив, надаючи необхідні відомості для дачі відповідних показів, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи встановлені досудовим розслідуванням обставини злочинної діяльності обвинувачених, тривалість злочинної діяльності ОСОБА_5 з листопада 2017 року по лютий 2018 року, а також вчинення аналогічного злочину у 2015 році, наполегливості ОСОБА_5 при досягненні злочинної мети, вчинення злочинних дій повторно, що свідчить про завзятість його злочинних намірів і схильність обвинуваченого до подальшого вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, вважає, що об`єктивно існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам шляхом обрання більш м`якого запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_13 адвокат ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, наголосила на тому, що нез`ясованим залишається питання законності затримання ОСОБА_13 , вказала, що жодний з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, якими прокурор обґрунтовує клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не доведений, посилання прокурора на те, що за п`ять років ризики не зменшились, є безпідставним, жодних доказів існування таких ризиків на теперішній час прокурор у клопотанні не навів та до ного не приєднав. Просила у задоволенні клопотання відмовити.

Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх захисники адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 проти задоволення клопотань прокурора заперечували.

Обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що сумлінно виконує покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу у виді домашнього арешту обов`язки, проте має намір працевлаштуватись, потребує лікування, у зв`язку з чим просив застосувати до нього домашній арешт в нічний час. Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 підтримав позицію підзахисного, наголосив на тому, що умови застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_4 виконує у повному обсязі, порушень не допускає, що підтверджується довідкою наданою інспектором поліції, який контролює його поведінку. При цьому, ризики, на які прокурор посилається в обґрунтування клопотання, втратили свою актуальність, а якщо і продовжують існувати, то у мінімальному ступені. Застосування домашнього арешту в нічний час дозволить ОСОБА_4 реалізувати свої громадянські права.

Обвинувачений ОСОБА_5 просив змінити запобіжний захід відносно нього, наголосивши, що має на утриманні двох малолітніх дітей та дружину, у зв`язку з чим потребує працевлаштування для забезпечення утримання родини. Умови домашнього арешту не порушує, проте оскільки власник квартири, де він в даний час проживає, вирішив продати її, у зв`язку з чим він орендував інше житло.

На підтвердження вказаних обставин обвинувачений надав суду договір найму (оренди) житлового приміщення від 08.06.2023 року, укладений з ОСОБА_19 на строк до 07.12.2023 року, предметом якого є оренда квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_8 підтримав позицію підзахисного.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_8 звернувся з клопотанням про зміну застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на зобов`язання про явку до суду.

В обґрунтування клопотання зазначив, що обвинувачений сумлінно виконував всі приписи ухвали суду щодо належної процесуальної поведінки і не допускав порушення. У ОСОБА_5 є родина - дружина ОСОБА_20 і двоє дітей ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що є дитиною інвалідом і ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що є дитиною інвалідом, вони мешкали за адресою: АДРЕСА_4 . У даний час внаслідок війни це житло зруйноване і мешкати там неможливо, у зв`язку з чим родина обвинуваченого тимчасово мешкає у м. Харкові у друзів. У теперішний час обвинувачений ОСОБА_23 знаходиться на утриманні своєї дружини, родина живе за кошти, які вона отримує від держави на утримання дітей інвалідів. Вказав, що у суду є підстави змінити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на зобов`язання про явку до суду.

Обвинувачений ОСОБА_5 клопотання захисника підтримав. Обвинувачений ОСОБА_4 , адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_6 підтримали клопотання захисника.

Прокурор проти задоволення клопотання захисника заперечував, наполягав на застосуванні до ОСОБА_5 саме запобіжного заходу у виді цілодобового домашньою арешту.

При вирішенні клопотань прокурора та захисника суд враховує наступне.

Як встановлено в ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Згідно положень п. "С" ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Як встановлено в ч. 1, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_13 суд враховує, що він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень в складі організованої групи, які пов`язані з застосуванням погрози насильством і заподіянням фізичних страждань потерпілим, відповідно до положень ст. 12 КК України інкриміновані кримінальні правопорушення віднесені до категорії особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна, його роль організатора в інкримінованих злочинах, а також дані про особу обвинуваченого, який до затримання не працював та не мав офіційних джерел отримання прибутку, тоді як обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень проти власності, не одружений, тобто не має стійких соціальних зв`язків, не має постійного місця проживання, є особою без громадянства, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, в провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_13 по обвинуваченню за ч. 1 ст. 345 КК України; бере до уваги також його вік, репутацію, майновий стан, та оцінюючи встановлені обставини у сукупності, з урахуванням того, що у зв`язку зі зміною підсудності розгляду даного кримінального провадження його розгляд розпочатий з початку, у зв`язку з чим даним складом суду жодні докази не досліджувались, свідки та потерпілі не допитувались, вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність підстав стверджувати, що він може ухилитись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, які на даний час не допитані та анкетні дані і місце проживання яких йому відоме з матеріалів справи, з метою зміни ними показань, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Доводи, наведені його захисником в обґрунтування заперечень проти клопотання прокурора, на переконання суду, жодним чином не спростовують тверджень сторони обвинувачення про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Сам факт перебування обвинуваченого в умовах ізоляції певний період часу, на переконання суду, не свідчить безперечно про таку їх зміну, яка дає підстави припускати зменшення суспільної небезпечності інкримінованих діянь і особи обвинуваченого та є фактором, що виключає можливість реалізації ризиків, необхідність запобігання яким стала підставою для застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Жодних даних, які свідчать про наявність таких обставин, які можуть істотно вплинути на можливість продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_13 та стати підставою для скасування запобіжного заходу чи зміни запобіжного заходу на інший більш м`який, стороною захисту не надано та судом в ході судового розгляду справи не встановлено. З огляду на вищенаведене, суд вважає обґрунтованими і такими, що заслуговують на увагу, доводи прокурора про доведеність існування ризиків, передбачених ч.ч. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та наявність підстав для продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжують існувати, а альтернативні менш суворі запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти настанню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Заслухавши пояснення учасників процесу, враховуючи доведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, запобігання яким було підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_13 , та які на теперішній час не зникли, а також те, що, на переконання суду, застосування до нього іншого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, в тому числі домашнього арешту чи особистого зобов`язання, в даний час визнає неможливим, позаяк з огляду на наявні у розпорядженні суду дані про особу обвинуваченого, зміст пред`явленого обвинувачення та інші конкретні обставини справи не здатне забезпечити належну процесуальну поведінку та реалізацію завдань кримінального провадження, визначених в ст. 2 КПК України, тим паче у зв`язку з військовою агресією проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, з приводу застосування особистої поруки та застави жодна особа у встановленому законом порядку не зверталась, суд приходить до висновку про доведеність підстав для продовження застосування раніше обраного запобіжного заходу та оскільки судовий розгляд справи не завершений, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також повного, всебічного та об`єктивного судового розгляду даної справи, вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою відносно них на 60 днів, без визначення розміру застави з урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України.

При вирішенні питання щодо продовження застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд враховує наступне.

Обвинувачений ОСОБА_4 має родину та постійне місце проживання в м. Харкові, за яким зареєстрований, тобто у нього наявні міцні соціальні зв`язки. Суд враховує, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти власності в складі організованої групи, яке пов`язане з застосуванням погрози насильством і заподіянням фізичних страждань потерпілій, відповідно до положень ст. 12 КК України віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна, є громадянином іншої держави. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу суд враховує його вік, репутацію, майновий стан, бере до уваги, що у зв`язку зі зміною підсудності даного кримінального провадження його розгляд розпочато з початку зі стадії підготовчого судового засідання, у зв`язку з чим даним складом суду жодні докази не досліджувались, свідки та потерпілі не допитувались, а тому приходить до висновку про наявність підстав стверджувати, що він може ухилитись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, які на даний час не допитані та анкетні дані і місце проживання яких йому відоме з матеріалів справи, з метою зміни ними показань, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу суд враховує, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей 2011 року народження та 2013 року народження, має постійне місце проживання в м. Харкові. Враховує, що він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень в складі організованої групи, які пов`язані з застосуванням погрози насильством і заподіянням фізичних страждань потерпілим, відповідно до положень ст. 12 КК України інкриміновані кримінальні правопорушення віднесені до категорії особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна, до затримання офіційно не працював та не мав офіційних джерел отримання прибутку, тоді як обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень проти власності, є громадянином іншої держави, його вік, репутацію, майновий стан, бере до уваги, що у зв`язку зі зміною підсудності даного кримінального провадження його розгляд розпочато з початку зі стадії підготовчого судового засідання, у зв`язку з чим даним складом суду жодні докази не досліджувались, свідки та потерпілі не допитувались, а тому приходить до висновку про наявність підстав стверджувати, що він може ухилитись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, які на даний час не допитані та анкетні дані і місце проживання яких йому відоме з матеріалів справи, з метою зміни ними показань, вчинити інше кримінальне правопорушення.

За змістом положень ст. 181 КПК України, виконання ухвали суду щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту здійснюється органом Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Для цього відповідні уповноважені службові особи наділені рядом повноважень.

Аналіз наявних у розпорядженні суду даних у їх сукупності дає підстави для висновку про доведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, наявність підстав стверджувати, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можуть ухилитись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, й свідчить про доцільність продовження застосування до обвинувачених у даному кримінальному провадженні саме запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_8 обґрунтоване обставинами, що характеризують особу обвинуваченого та враховувались судом при застосуванні запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Даних щодо зміни та виникнення таких обставин, що істотно впливають на можливість продовження застосування цілодобового домашнього арешту до обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та свідчать про доцільність його застосування виключно в нічний час доби, стороною захисту не надано та судом в ході судового засідання не встановлено. Той факт, що обвинувачені належним чином виконують покладені на них при застосуванні домашнього арешту обов`язки доводить, що саме такий запобіжний захід здатний забезпечити належне виконання ними процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Питання обґрунтованості пред`явленого обвинувачення, правильності кваліфікації дій обвинувачених та доведення винуватості в інкримінованих кримінальних правопорушеннях підлягає з`ясуванню під час судового провадження в порядку, визначеному кримінальним процесуальних законодавством.

За вказаних обставин, суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на інший більш м`який та зміну умов застосування домашнього арешту, відтак не вбачає підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_8 .

Враховуючи викладене, заслухавши думку учасників процесу, з огляду на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, запобігання яким було підставою для обрання та продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не зникли, підстав для зміни запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту не встановлено, а застосування до обвинувачених іншого більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі особистого зобов`язання, суд вважає неможливим, позаяк з огляду на зміст пред`явленого обвинувачення та інші конкретні обставини, на переконання суду, не здатне забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених й запобігти настанню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що стали приводом для застосування запобіжного заходу, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора, та оскільки судовий розгляд справи не закінчений, з метою забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, а також повного, всебічного та об`єктивного судового розгляду даної справи в розумні строки, вважає за доцільне продовжити строк домашнього арешту та покладених обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на 60 днів.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_12 – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 60 днів з 15 червня 2023 року по 13 серпня 2023 року включно без визначення розміру застави.

Клопотання прокурора про продовження цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю щодо обвинуваченого ОСОБА_10 – задовольнити.

Продовжити строк цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та строк застосування до нього наступних обов`язків:

-не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово;

-прибувати до суду за викликом;

-не відлучатися за межі м. Харкова без дозволу суду;

-утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні та іншими обвинуваченими;

-здати на зберігання до відповідного територіального органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю, -

на 60 днів з 15 червня 2023 року по 13 серпня 2023 року включно.

Контроль за виконанням ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на Харківське районне управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області.

Продовжити строк цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю відносно обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , та строк застосування до нього наступних обов`язків:

-не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , цілодобово;

-прибувати до суду за викликом;

-не відлучатися за межі м. Харкова без дозволу суду;

-утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні та іншими обвинуваченими;

-здати на зберігання до відповідного територіального органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю, -

на 60 днів з 15 червня 2023 року по 13 серпня 2023 року включно.

Контроль за виконанням ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на Харківське районне управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених судом обов`язків застосований запобіжний захід може бути змінений на більш суворий, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за їх поведінкою мають право з`являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених судом зобов`язань.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_24 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення, а обвинуваченими – в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1