Справа №2-478/09    

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

13 травня 2009 р.                                                     м. Сімферополь

Центральний районний суд м.Сімферополя у складі:

Головуючего  -  судді  Малухіна В.В.

при секретарі  -   Любобратцевої І.Ю., Мазінові С.С., Левченко Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою відповідно часткам в домоволодінні,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 01.03.2007 р.  звернувся до суду із  позовом до ОСОБА_1., ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою відповідно часткам в домоволодінні. Позовні вимоги мотивовани тим, що йому на підставі договіру дарування від 30.01.2004 р. належить право власності на 46/100 частки домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 власниками інших 54/100 частки є відповідачи. Вказане домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 794 кв.м., яка знаходиться у спільному користуванні співвласників. На час звернення до суду між ними виник спір про порядок користування земельною ділянкою, по якому вони не можуть  домовитися, тому він змушенией звернутися до суду. Вважає, що порядок користування земельною ділянкою належить визначити відповідно до Рішення нар.суду Центрального району м.Сімферополя від 18.05.1979 р. у відповідності до первісних ідеальних часток на домоволодіння, а саме йому 78/100 частки, відповідачам 22/100 частки.

Протягом судового засідання позивач неодноразово уточнював позовні вимоги. У  судовому засіданні 12.05.2009 р. позивач та його представник ОСОБА_4 остаточно просили визначити порядок користування земельною ділянкою відповідно другому варіанту судової будівельно-техничної експертизи №68 від 09.10.2008 р., за яким у його користування пропонується земельна ділянка площею 537 кв.м., що на 82 кв.м. меньш ніж припадає на 78/100 частки, не просив компенсацію за зменьшення розміру земельної ділянки, від інших позовних вимог відмовився.

Відповідачи ОСОБА_2 та ОСОБА_3., яка притягнута до участі у справі замість ОСОБА_1. ( Свідоцтво про смерть від 27.03.2007 р.) та їх представник ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали мотивуючи тим, що порядок користування спірною земельною ділянкою був визначений між попередніми співвласниками, які і встановили паркан у дворі, їхнім спадкодавцям належало 54/100 частки домоволодіння і тому вимоги позивача визначити порядок користування як 22/100 їм а 78/100 частки позивачу, вони не визнають, крім того, позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду, який належить відраховувати з часу, коли позивач став власником частки спірного домоволодіння, тобто з 10.02.2004 р., крім того, позивач немає ніяких прав на земельну ділянку тому що він, відповідно ст.ст.120, 125 ЗК України ніяким чином не оформив із власником земельної ділянки - теріторіальною громадою м.Сімферополя, земельні правовідносини- не отримав державний акт або договір оренди, тому в задоволенні позову належить відмовити.

    Відповідно до ст.ст.11, 27, 60 ЦПК України, суд  розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За ст.61 ч.3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Питання обчислення строків та застосування позовної давності визначаються главої 19 ЦК України, загальний строк позовної давності встановлено законом - 3 роки, перебіг якого починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

    Суд, заслухавши поясненя сторін, перевіривши матеріали цивільної та інвентарної справи, дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що первісним власником домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 був ОСОБА_5 на підставі договіру купівлі-продажу від 21.03.1949 р. Загальна площа земельної ділянки складала 749 кв.м. За договіром купівлі-продажу від 25.02.1965 р. ОСОБА_5 продав ОСОБА_3 22/100 частки будинку з надвірними побудовами.   Рішенням Народного суду Центрального району м.Сімферополя від 18.05.1979 р. визнано право власності ОСОБА_3 на приміщення, які вона побудувала на законних підставах , здала в експлуатацію за актом затвердженим рішенням Центрального райвиконкому №194/5 від 06.09.1977 р., що складає 54/100 частки, у користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_6. залишени будівлі, які складають 46/100 частки. У вказаному рішенні суду зазначено, що на підставі ст.119 ЦК УРСР суд змінює частки співвласників у будівлях але зазначив, що відповідно ст.91 Земельного Кодексу зміна часток у будівлях не змінює порядку користування земельною ділянкою, тобто земельна ділянка залишається у користуванні співвласників у відповідності до первісних ідеальних часток на домоволодіння, а саме за ОСОБА_6 залишається у користуванні  78/100 часток земельної ділянки а за ОСОБА_7. 22/100 частки земельної ділянки.

    Відповідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно позивачу на підставі договіру дарування від 30.01.2004 р. на праві приватної спільної часткової власності належить 46/100 частки домоволодіння що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 яка раніше належала  ОСОБА_8. та ОСОБА_6.. Спадкоємцями 54/100 частки  будівель, за адресою АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_1., є відповідачи ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

    Відповідно ст.120 ЗК України, ст. 377 ЦК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду переходить право власності на земельну ділянку, на який вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах встановлених договором. При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у власності будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі про відчуження будівлі і споруди.

    Відповідно ч.3 ст.88 ЗК України учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки,  що перебуває у спільної часткової власності відповідно розміру належної йому частки.

    Площа спірної земельної ділянки, порядок користування якою визначає суд, складає 794 кв.м., експертом при проведенні експертизи ( висновок №68 від 09.10.2008 року) визначені межи земельної ділянки ( додаток №4 до експертизи). Межи спірної земельної ділянки підтверджени Актом прийома-передачи межевих знаков від 28.04.2009 р., за яким ОСОБА_1 прийняв на зберігання довгострокові межеві знаки у кількості 10 шт. розташованих на кутах повороту меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 0.0794 га. та Кадастровим планом земельної ділянки які співпадають з експертним висновком.

Суд вважає, що визначити порядок користування земельною ділянкою між сторонами по справі можливо, з урахуванням  висновкив судової будівельно-техничної експертизи №68 від 09.10.2008 року, за яким, згідно 2- варіанту, визначити порядок користування земельною ділянкою відповідно первісних ідеальних часток 78/100 та 22/100 між співвласниками технично неможливо у зв`язку із забудовою ділянки яка склалася на час проведення експертизи.  Можливо визначити порядок користування земельною ділянкою і виділити у користування кожному із співвласників: ОСОБА_1 з одного боку, ОСОБА_2 та ОСОБА_3. у спільне користування з іншого боку, земельні ділянки з незначним відхіленням від ідеальних часток які припадають кожному із співвласників, а саме: визначити у користування ОСОБА_1 земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 площею 537 кв.м. з урахуванням площи під будівлями, що на 82 кв.м. меньше ніж припадає на ідеальну частку 78/100 частки домоволодіння, відповідно варіанту №2 та додатку №4 до судової будівельно-техничної експертизи №68 від 09.10.2008 року.( на плані земельна ділянка червоного кольору); визначити у спільне користування ОСОБА_2, ОСОБА_3 земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 площею 257 кв.м. з урахуванням площи під будівлями, що на 82 кв.м. більше ніж припадає на ідеальну частку 22/100 частки домоволодіння, відповідно варіанту №2 та додатку №4 до судової будівельно-техничної експертизи №68 від 09.10.2008 року.( на плані земельна ділянка синього кольору).

Позивач у судовому засіданні погодився з виділенням йому земельної ділянки площею 537 кв.м. і не вимогав відповідної компенсації за зменьшення ідеальної частки.

Доводи відповідачив та їх представника  про те, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду із позовом суд не приймає. Позивач протягом судового засідання, з квітня 2007 р. послідовно пояснював, що одержавши у власність частку домоволодіння у АДРЕСА_1(договір дарування - 30.01.2004 р., зареєстрував його 10.02.2004 р. у БТІ), він звертався до  первісного відповідача ОСОБА_1., з проханням домовитися про порядок користування земельною ділянкою, і йому обіцяли це зробити протягом тривалого часу, а на початку 2007 року ОСОБА_3. та ОСОБА_2 відмовили йому, тому він змушений був звенутися до суду. Відповідно ст.261 ЦК України строк позовної давності належить відраховувати ч часу коли особа дізналася про порушення свого права, тобто з початку 2007 р. а не з часу, коли позивач став власником частки домоволодіння з 10.02.2004 р.

Доводи представника відповідачив, що позивач немає права на звернення до суду із позовм про визначення порядку користування земельною ділянкою на підставі того, що він немає ніяких прав на спірну земельну ділянку тому що він, відповідно ст.ст.120, 125 ЗК України ніяким чином не оформив із власником земельної ділянки - теріторіальною громадою м.Сімферополя, земельні правовідносини- не отримав державний акт або договір оренди, є безпідставними  і не грунтуються на законі.

Позивач не просив стягувати на його користь понесені судові витрати.

    На підстві  ст.119 ЦК УРСР, ст.91 Земельного Кодексу ст.ст. 261, 377  Цивільного Кодексу України , ст. 88, 120, 125 Земельного Кодексу України керуючись ст.ст.10, 11, 27, 60, 61, 88,   209, 212, 214-215, 218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1   задовольнити повністю.

Визначити порядок користування земельною ділянкою  площею 749 кв.м. що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 з одного боку та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з іншого боку відповідно часток 78/100 та 22/100.

Визначити у користування ОСОБА_1 земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 площею 537 кв.м. з урахуванням площи під будівлями, що на 82 кв.м. меньше ніж припадає на ідеальну частку 78/100 частки домоволодіння, відповідно варіанту №2 та додатку №4 до судової будівельно-техничної експертизи №68 від 09.10.2008 року.( на плані земельна ділянка червоного кольору)

Визначити у спільне користування ОСОБА_2, ОСОБА_3 земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 площею 257 кв.м. з урахуванням площи під будівлями, що на 82 кв.м. більше ніж припадає на ідеальну частку 22/100 частки домоволодіння, відповідно варіанту №2 та додатку №4 до судової будівельно-техничної експертизи №68 від 09.10.2008 року.( на плані земельна ділянка синього кольору)

Судові витрати залишити за сторонами.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Центральний районний суд м.Сімферополя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України

С у д ь я: