РІШЕННЯ

Іменем України

07 червня 2023 року справа № 927/1046/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард", вул. Піщанівська, 28, м. Мена, Чернігівська область, 15600, ел. адреса: mena-avangard_ltd@ukr.net

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Макош Мінерал", с. Зарванці, Хмельницьке шосе, буд. 20, Вінницький район, Вінницька область, 23223, e-mail: office@makosh-group.ua

про стягнення 9695421 грн. 12 коп.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Іващенко В.І., Козаченко О.О., адвокати

від відповідача: Коверзнев Д.В., адвокат

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Макош Мінерал", у якому позивач просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 9 695 421,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договорів поставки товару №6285/62 від 19.10.2021, №51/62 від 11.01.2022 в частині поставки товару неналежної якості, внаслідок чого позивачем понесені збитки.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.11.2022 відкрите загальне позовне провадження, підготовче засідання призначено на 27.12.2022; відповідачу встановлено строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов; позивачу запропоновано у строк до п`яти днів з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив. Сторін повідомлено про те, що подання ними до суду додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень, може бути здійснене у строк до 26.12.2022.

Ухвала суду від 29.11.2022 надіслана сторонам на їх електронні адреси, зазначені у позові.

Ухвалою суду від 26.12.2022 задоволено заяву позивача від 15.12.2022 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка надіслана сторонам на їх електронні адреси, зазначені у позові.

26.12.2022 від позивача надійшло клопотання вих№563 від 14.12.2022 про подання додаткових доказів, у якому ТОВ "Мена-Авангард" зазначило, що дані через терміни закінчення збору врожаю та значний обсяг були отримані вже після направлення до суду позовної заяви, а тому просить надати додатковий строк для подання додаткових доказів у справі та приєднати їх до матеріалів справи, а саме: копії бухгалтерсько-облікової господарської документації із внесення добрив та збору врожаю соняшника на полях ТОВ "Мена-Авангард", копію протоколу № 222 від 13.12.2022 та докази направлення клопотання відповідачу (а.с.117-207 т.1).

27.12.2022 від відповідача на електронну адресу суду надійшла заява про відкладення підготовчого засідання та про продовження процесуального строку на подання відзиву у справі № 927/1046/22 від 26.12.2022, підписані електронним цифровим підписом. Відповідач зазначив про неотримання ухвали суду про відкриття провадження у справі від 29.11.2022, з якою фактично ознайомився за результатами моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень - 26.12.2022, а тому просив продовжити ТОВ «Макош Мінерал» строк, встановлений ухвалою суду від 29.11.2022, для подання відзиву на позов у справі № 927/1046/22 на 15 днів.

У судовому засіданні 27.12.2022 у режимі відеоконференції взяли участь представники позивача (поза межами суду). Представник відповідача не прибув.

У судовому засіданні 27.12.2022 суд зазначив, що клопотання позивача про подання доказів буде розглянуто в процесі розгляду справи. Судом постановлена протокольна ухвала про задоволення заяви відповідача про визнання поважними причин пропуску процесуального строку для подання відзиву та продовжено процесуальний строк для подання відзиву у справі №927/1046/22 на 15 днів.

Ухвалою суду від 27.12.2022 продовжено встановлений ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.11.2022 строк на подання відзиву на позовну заяву у справі № 927/1046/22 на 15 днів; у підготовчому засіданні оголошено перерву до 24.01.2023.

12.01.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 11.01.2023 з додатками, підписаний електронним цифровим підписом, у якому відповідач проти позову заперечив.

13.01.2023 від позивача надійшло клопотання вих.22 від 10.01.2023 про подання додаткових доказів: копії бухгалтерсько-облікової господарської документації із внесення добрив та збору врожаю соняшника на полях ТОВ «Мена-Авангард», копію протоколу № 222 від 13.12.2022 та докази направлення клопотання відповідачу.

24.01.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів від 24.01.2023, клопотання про долучення доказів до матеріалів справи від 24.01.2023 та заява про відкладення підготовчого засідання, підписані Електронним цифровим підписом.

У судовому засіданні 24.01.2023 у режимі відеоконференції взяли участь представники позивача (поза межами суду). Представник відповідача не прибув.

У судовому засіданні 24.01.2023 суд відмовив у задоволенні заяви відповідача про відкладення підготовчого засідання у зв?язку з її необґрунтованістю. Клопотання відповідача про встановлення додаткового строку для подання доказів залучено до матеріалів справи, проте залишено без розгляду на підставі ч.9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Відзив на позовну заяву від 11.01.2023 з додатками залучено судом до матеріалів справи, проте залишено без розгляду у зв`язку із порушенням відповідачем строку та порядку його подання. Суд повідомив про розгляд клопотання позивача № 22 від 10.01.2023 про подання додаткових доказів та клопотання відповідача від 24.01.2023 про долучення доказів у наступному засіданні.

У судовому засіданні 24.01.2023 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 14.02.2023, про що відповідача повідомлено ухвалою суду від 24.01.2023.

Ухвала суду від 24.01.2023 отримана відповідачем 31.01.2023 (а.с.4 т.3).

02.02.2023 від позивача надійшли пояснення № 60 від 30.01.2023 до клопотання про надання додаткових доказів, у яких зазначено, що надані докази документально підтверджують обставини застосування неякісного мінерального добрива, поставленого відповідачем. Невідповідність даних по низькій врожайності, гарантованим виробником посівного матеріалу, стала підставою для проведення подальшої перевірки для з`ясування причин виникнення даних обставин (а.с.236-237 т.2).

14.02.2023 від відповідача надійшла заява про продовження встановленого судом процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву та про долучення відзиву на позовну заяву до матеріалів справи. У заяві ТОВ «Макош-мінерал» зазначило, що суд за клопотанням відповідача від 26.12.2022 продовжив строк для подання відзиву на позовну заяву на 15 днів, про що зазначив в ухвалі від 27.12.2022, проте відзив був надісланий на електронну адресу суду 12.01.2023 із порушенням встановленого судом строку. На думку відповідача, строк для подання відзиву підлягає продовженню з ініціативи суду на підставі ч.2 ст.119 Господарського процесуального кодексу України до 14.02.2023 - фактичної дати подання відзиву до суду. У відзиві на позовну заяву від 14.02.2023 відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з викладених у відзиві підстав.

Представники сторін у судове засідання 14.02.2023 не прибули.

У судовому засіданні 14.02.2023 судом встановлено, що документи, які позивач просить долучити у клопотанні про подання додаткових доказів ТОВ «Мена-Авангард» №22 від 10.01.2023, подані ТОВ «Мена-Авангард» разом із клопотанням № 563 від 14.12.2022 і долучені судом до матеріалів справи, а тому клопотання про подання додаткових доказів ТОВ «Мена-Авангард» № 22 від 10.01.2023 та пояснення позивача до клопотання про подання додаткових доказів №60 від 30.01.2023 суд залишив без розгляду. Суд задовольнив клопотання відповідача від 24.01.2023 про долучення доказів, подані документи залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.02.2023 суд продовжив процесуальний строк для подання відповідачу відзиву на позовну заяву, відзив на позовну заяву від 14.02.2023 прийнято та долучено до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач, посилаючись на приписи п. 3.1., 5.1., 6.2., 9.5., 9.9. договорів, укладених сторонами у справі, вважає, що товар є переданим в тому числі за якістю, підписанням договору сторони підтвердили свою згоду з його умовами та повне розуміння всіх його положень. Щодо висновків Акту №ЧК-209 від 20.07.2022 Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати відповідач заперечує, посилаючись на висновки рецензії №1 від 23.01.2023, №2 від 25.01.2023 та протокол випробувань №3/28-А-74-23/1349/25 від 13.02.2023. Разом з тим відповідач надав Протокол випробування від 13.02.2023 №3/28-А-74-23/1349/25, складений ДП «Науковий токсологічний центр імені академіка Л.І.Медведя МОЗ України», згідно з яким результати аналізів зразків, відібраних за Актами №1,2,3 від 17.06.2022, відповідають характеристикам сертифікатів добрива мінерального гранульованого NPK makosh з бором та NPK makosh з цинком (а.с.35-42 т.3).

Ухвалою суду від 14.02.2023 підготовче провадження закрите та справу призначено до судового розгляду по суті на 14.03.2023, зазначено, що явка представників учасників справи не є обов`язковою.

Ухвала суду від 14.02.2023 отримана позивачем 24.02.2023, відповідачем - 28.02.2023 (а.с.112, 118 т.3).

Ухвалою суду від 28.02.2023 задоволено заяву позивача від 22.02.2023 про участь у судовому засіданні 14.03.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка надіслана сторонам на їх електронні адреси, зазначені у позові.

Ухвалою суду від 28.02.2023 задоволено заяву відповідача від 18.01.2023 про участь у судовому засіданні 14.03.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка надіслана сторонам на їх електронні адреси, зазначені у позові.

06.03.2023 від позивача надійшло клопотання про призначення експертизи вих.139 від 03.03.2023. У поданому клопотанні позивач зазначив, що про заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов від 14.02.2023, він дізнався з ухвали суду від 14.02.2023, якою прийнято відзив на позов до розгляду та закрито провадження у справі. За доводами позивача Протокол випробування від 13.02.2023 №3/28-А-74-23/1349/25, складений ДП «Науковий токсологічний центр імені академіка Л.І.Медведя МОЗ України», у якому вказано, що результати аналізів зразків, відібраних сторонами за Актами №1,2,3 від 17.06.2022, ідеально відповідають характеристикам сертифікатів добрива мінерального гранульованого NPK makosh з бором та NPK makosh з цинком, не може бути правдоподібним. Разом з цим позивач наголошує, що до подання позову сторонами не було досягнуто згоди щодо експертної установи, яка має провести таке дослідження за вказаними зразками; відповідач, заперечуючи результати 2-х незалежних лабораторних досліджень, наданих позивачем, мав змогу або сам провести експертизу, або заявити про це клопотання в суді, проте здійснив таке дослідження у свого постійного бізнес-партнера - ДП «Науковий токсологічний центр імені академіка Л.І.Медведя МОЗ України», на противагу вже здійсненим незалежним дослідженням, наданим позивачем. Посилаючись на те, що Протокол випробування від 13.02.2023 №3/28-А-74-23/1349/25 не відповідає вимогам ст.78 Господарського процесуального кодексу України щодо достовірності доказів, оскільки відповідач за вказаних обставин мав всі можливості впливати на формування хибних або фальсифікованих результатів, позивач просив суд призначити судову експертизу у визначеній судом експертній установі, на вирішення якої поставити питання: Чи відповідає якість поставленого матеріалу характеристикам добрива мінерального гранульованого NPK MAKOSH z cynkiem (сертифікат якості WE/135/17/BS), у тому числі за складом, розміром, структурою, формою та розчинністю? Чи відповідає якість поставленого матеріалу характеристикам добрива мінерального гранульованого NPK MAKOSH z Borem (сертифікат якості WE/127/20/BS), у тому числі за складом, розміром, структурою, формою та розчинністю? Витрати на проведення експертизи розподілити відповідно до вимог ст. 127 Господарського процесуального кодексу України.

14.03.2023 сторони прибули в судове засідання, проте судове засідання 14.03.2023 не відбулося у зв?язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, у тому числі в м.Чернігові, що підтверджується Актом №45-23 щодо оголошення повітряної тривоги від 14.03.2023.

Ухвалою суду від 14.03.2023 відкладено розгляд справи по суті на 28.03.2023, про що сторін повідомлено ухвалою суду від 14.03.2023, надісланою сторонам на їх електронні адреси, зазначені у позові, та рекомендованою поштовою кореспонденцією.

15.03.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшли заперечення №65/2023 від 14.03.2023 на клопотання про призначення експертизи, у яких відповідач просить залишити клопотання позивача про призначення експертизи без розгляду у зв?язку з пропуском строку на звернення з цим клопотанням. Існування умов, визначених п.1,2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України та необхідності призначення експертизи судом, на думку відповідача, позивачем не обґрунтовано.

Ухвалою суду від 16.03.2023 у задоволенні заяви позивача від 22.02.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відмовлено, яка надіслана сторонам на їх електронні адреси, зазначені у позові.

У судове засідання 28.03.2023 прибули представники сторін.

Суд у судовому засіданні 28.03.2023 постановив протокольну ухвалу про повернення до стадії підготовчого провадження та надав позивачу право у строк до 03.04.2023 надати відповідь на відзив на позовну заяву із своїми доводами та міркуваннями з питань даного судового провадження. Судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 12.04.2023.

03.04.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив вих.182 від 29.03.2023, у якій позивач просить задовольнити клопотання про призначення експертизи якості поставлених відповідачем матеріалів, що є предметом спору у цій справі, та задовольнити позов у повному обсязі.

10.04.2023 від відповідача надійшли заперечення №87/2023 від 07.04.2023, у яких відповідач зазначає про відсутність понесених позивачем збитків та недоцільність проведення судової експертизи з огляду на те, що експертиза не стосується предмету спору, а позовні вимоги є надуманими. Крім того, відповідач заявив клопотання про поновлення строку на подання додаткових доказів: адвокатського запиту від 28.03.2023 №77/2023, листа від 03.04.2023 №01-13-24/1151 з додатком.

10.04.2023 відповідачем подано клопотання №86/2023 від 07.04.2023 про долучення доказів понесення судових витрат, у якому відповідач просить суд долучити до матеріалів справи докази витрат на правову допомогу у розмірі 16935,18 грн., яка надана відповідачу Адвокатським бюро «Коверзнев і Партнери», а саме копії: актів приймання-передачі наданих послуг від 16.02.2023 та 29.03.2023, адвокатського запиту №76/2023 від 28.03.2023, відповіді на адвокатський запит №07-02-04/941 від 29.03.2023, платіжних інструкцій №480 від 17.02.2023, №402 від 10.02.2023, №2524 від 30.03.2023, списків №6095, №6575 та фіскальних чеків від 10.02.2023, 14.02.2023, доказів направлення цього клопотання позивачу (а.с.155-163 т.3).

У судовому засіданні 12.04.2023 взяли участь представники позивача (поза межами суду), представник відповідача (в залі суду).

10.04.2023 до суду надійшли письмові заперечення відповідача у справі проти клопотання позивача про призначення експертизи та викладене разом із запереченнями клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів.

У судовому засіданні 12.04.2023 суд залишив без розгляду заперечення відповідача №87/2023 від 07.04.2023 разом із клопотанням про залучення додаткових доказів.

Представник позивача підтримав раніше подане клопотання про призначення експертизи.

Суд у судовому засіданні 12.04.2023 постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 10.05.2023.

21.04.2023 від позивача надійшли пояснення № 230 від 17.04.2023, у яких позивач зазначає про те, що згідно з вимогами п.3 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 694 від 08.07.2009, причіпне, навісне обладнання та інвентар, яким присвоєно ідентифікаційні номера, реєструється за бажанням власників, а тому сівалки відсутні у реєстрах Держпродспоживслужби, натомість зазначені сівалки перебувають на балансі позивача, що підтверджується довідкою вих.№229 від 17.04.2023, яка додається.

У судовому засіданні 10.05.2023 взяли участь представники позивача (поза межами суду), представник відповідача (в залі суду).

У судовому засіданні 10.05.2023 суд залишив без розгляду надану позивачем до пояснень вих.230 від 17.04.2023 довідку вих.№229 від 17.04.2023 про перебування сівалок на балансі позивача, оскільки зазначена довідка подана як доказ за відсутності клопотання про залучення до матеріалів справи та без дотримання встановлених Господарським процесуальним кодексом України процесуальних строків для подання доказів. Пояснення вих.230 від 17.04.2023 прийнято судом та залучені до матеріалів справи до розгляду з огляду на те, що надання сторонами пояснень не обмежується строками та стадіями судового процесу.

Ухвалою суду від 10.05.2023 у задоволенні клопотання позивача від 03.03.2023 №139 про призначення судової експертизи відмовлено.

У судовому засіданні 10.05.2023 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.05.2023.

22.05.2023 від позивача до суду надійшла заява про відвід судді вих.№314 від 19.05.2023.

Ухвалою суду від 22.05.2023 відмовлено у задоволенні заяви позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард", № 314 від 19.05.2023 про відвід судді Демидової М.О.

У судовому засіданні 24.05.2023 взяли участь представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 24.05.2023 судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 07.06.2023.

06.06.2023 від позивача надійшли пояснення («протест») вих.№341 від 01.06.2023, у яких позивач зазначив, що в ухвалі суду від 10.05.2023 з метою відмови у призначенні експертизи, суд прямо протилежно виклав обставини, на які представниками позивача спеціально зверталась увага суду (неодноразово наголошувалось) при наданні пояснень, що прямо вказує на його неприховану зацікавленість у відповідачеві. Позивач вважає відмову у задоволенні заяви про відвід складу суду у цій справі немотивованою та незаконною, у зв`язку з чим висловлює незгоду (протест) з цим рішенням.

У судовому засіданні 07.06.2023 взяли участь представники позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

19.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Макош Мінерал" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" (покупець) було укладено Договір поставки товару №6285/62 (а.с.16-17 т.1).

11.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Макош Мінерал" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" (покупець) було укладено Договір поставки товару №51/62 (а.с.19-20 т.1).

Відповідно до п. 1.1., 1.2. зазначених договорів, в строки, визначені у Специфікації до договору, продавець зобов?язується передати у власність покупця хімічну продукцію (товар), а покупець зобов?язується прийняти товар в асортименті і кількості згідно зі специфікаціями і видатковими накладними, які є невід?ємними частинами даного договору, та здійснити оплату вартості товару в порядку та на умовах, визначених договором.

Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, визначені у специфікаціях, рахунках та накладних, які є невід?ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 3.1., 3.2. договорів умови поставки товару визначаються у специфікаціях до даного договору, які є його невід?ємною частиною.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту одержання ним товару після підписання видаткової та/або товарно-транспортної накладної.

Відповідно до п. 3.4. договорів покупець повинен перевірити якість та кількість товару, а також відсутність пошкоджень товару в момент його отримання та негайно повідомити про це продавця до підписання видаткової накладної та товарно-транспортної накладної. Якщо продавцю до підписання видаткової накладної та товарно-транспортної накладної не надходить повідомлення про недоліки товару, він вважається прийнятим покупцем як такий, що відповідає всім вимогам.

Специфікації до договорів містять приписку: у всьому іншому, що не обумовлено в цій специфікації, сторони керуються положеннями договору.

Умови оплати товару визначені у розділі 4 договорів.

Пунктами 5.1. договорів передбачено, що товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем за якістю у відповідності з якістю, вказаною в сертифікаті якості, виданому заводом-виробником.

Вся супроводжувальна і технічна документація за Договором складається українською або польською мовою (п. 6.2. договорів).

Згідно з п. 7.1., 7.7., 7.8. договорів за невиконання та/або неналежне виконання зобов?язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

У випадках порушення умов даного договору покупець має право притягнути продавця до відповідальності за поставку неякісного товару; відмовитись від прийняття неякісного товару та вимагати поставки товару належної якості.

У разі поставки з вини продавця неякісного товару (закам?янілого, такого, що втратив свої властивості; з пошкодженням заводської упаковки; такого, що не відповідає сертифікату якості виробника) та за умови документального підтвердження факту поставки неякісного товару (висновок незалежної експертної установи) продавець несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Пунктами 9.3., 9.5. договорів передбачено, що договір сторін вважається укладеним з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Матеріали справи містять специфікації №1 від 19.10.2021, №2 від 21.10.2021 до договору №6285/62 від 19.10.2021, №1 від 11.01.2022 до договору №51/62 від 11.01.2022.

За доводами позивача, у період з 02.11.2021 по 12.02.2022, відповідачем було поставлено товар - як добриво мінеральне гранульоване NPK MAKOSH z Borem в обсязі 308 тон на суму 5328412,32 грн. та NPK MAKOSH z cynkiem в обсязі 220 тон на суму 4367008,80 грн. Всього на загальну суму 9 695 421,12 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких додано до матеріалів справи (а.с.26-50 т.1).

Поставлений товар був оплачений позивачем у повному обсязі у сумі 9 695 421,12 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких додано до матеріалів справи (а.с.51-80 т.1).

Матеріали справи містять сертифікати відповідності, видані заводом-виробником, Nr WE/135/17BS, Nr WE/127/20BS, сертифікати якості №21/0558, №22/0096, №21/0364, №21/0646, №21/0612 на польській мові та з перекладом на українську мову (а.с.191-212 т.2).

На замовлення позивача 03.03.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрхіманаліз» видано Сертифікати аналізу №9037/1 від 03.03.2022, №9037/2 від 2022 (а.с.81, 82 т.1).

Позивачем додано до матеріалів справи Акт від 08.06.2022 на водорозчинність добрив NPK MAKOSH z borem, NPK MAKOSH z cynkiem (а.с.88 т.1).

З матеріалів справи вбачається, що 17.06.2022 за участю представників сторін відібрано зразки поставленого відповідачем добрива мінерального гранульованого NPK MAKOSH z borem та NPK MAKOSH z cynkiem, що підтверджується Актами відбору зразків №1,2 (а.с.83,84 т.1).

30.06.2022 листом № 260 запрошено директорів сторін на проведення відбору зразків мінеральних добрив NPK MAKOSH з цинком та NPK MAKOSH з бором за участю представника Чернігівської регіональної торгово-промислової палати (а.с.85 т.1).

Відповідач у відповіді №60 від 01.07.2022 на претензію №222 від 10.06.2022 та листа №260 від 30.06.2022 зазначив про недобросовісну поведінку позивача, ознаки спроб безпідставного збагачення за рахунок ТОВ «Макош Мінерал», а також наполягає на проведенні незалежної експертизи з дотриманням методики дослідження такого типу поставленого товару (а.с.86-87 т.1).

04.07.2022 Чернігівською регіональною торгово-промисловою палатою складено Акти відбору зразків (проб) ЧК-209/1, ЧК-209/2 від 04.07.2022 (а.с.89-90 т.1).

Матеріали справи містять Протокол випробування №1953-1954-22-S від 14.07.2022 (а.с.91 т.1), Акт експертизи №ЧК-209 від 20.07.2022 серія ЧН №052711 Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати (а.с.89-93 т.1), за висновком якого з 10-13 показників рівня і кількості тих чи інших елементів в досліджених експертом зразках 6 не відповідають показникам мінерального добрива, гарантованих сертифікатом.

За доводами позивача адвокатський запит № 95/2022 від 08.09.2022 з вимогою надати документи, які підтверджують якість походження матеріалів, відповідачем залишено без задоволення (а.с.94 т.1).

Позивачем зазначено, що під час проведення посіву у квітні-травні 2022 року з використанням мінеральних добрив NPK MAKOSH з цинком та NPK MAKOSH з бором виявлено невідповідність якості поставленого мінерального добрива, що призводило до систематичних поломок, тривалого простою сівалок та низької урожайності, та як наслідок доводять абсолютну неефективність і навіть шкідливість застосування поставленого неякісного матеріалу. Зазначені обставини позивач підтверджує копіями бухгалтерсько-облікової господарської документації із внесення добрив та збору врожаю, протоколу №222 від 13.12.2022. Крім того, сертифікат Nr WE/135/17BS (діє з 13.12.2017 по 12.12.2020) втратив чинність на момент укладення Договору поставки товару №51/62 від 11.01.2022 (а.с.119-204 т.1).

Поставка товару - добрив мінеральних гранульованих NPK MAKOSH z borem та NPK MAKOSH z cynkiem неналежної якості за спірними договорами стала підставою для звернення з даним позовом до суду, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 9 695 421,12 грн. збитків.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.

За приписами ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності і вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт укладення сторонами у справі договорів поставки товару №6285/62 від 19.10.2021, №51/62 від 11.01.2022; підписання специфікацій до них, а також факт поставки відповідачем позивачу, зокрема, добрив мінеральних гранульованих NPK MAKOSH z borem та NPK MAKOSH z cynkiem на підставі товарно-транспортних накладних, копії яких додано до матеріалів справи та факт оплати поставленого товару позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких додаються.

Натомість між сторонами виникли розбіжності щодо якості поставленого товару за договорами поставки товару №6285/62 від 19.10.2021, №51/62 від 11.01.2022, зокрема, щодо добрив мінеральних гранульованих NPK MAKOSH z cynkiem (сертифікат якості WE/135/17/BS) та NPK MAKOSH z Borem (сертифікат якості WE/127/20/BS).

Позивач зазначив, що за результатами огляду та тестування отримане мінеральне добриво NPK MAKOSH z borem та NPK MAKOSH z cynkiem було не гранульоване, а щебінка (гранули мали більший розмір - до 8 мм, замість до 5 мм), мало високу щільність та надто низьку розчинність для живлення мікроелементами рослин. Зразки мінеральних добрив були відібрані за участю представника відповідача і надано потім спеціалісту, що підтверджується Актами відбору зразків №1, №2 від 17.06.2022. Мінеральне добриво NPK MAKOSH z cynkiem по якісним показникам не відповідає показникам, зазначеним у Сертифікаті якості WE/135/17/BS, виданого Польським центром випробувань та сертифікації S.A. Мінеральне добриво NPK MAKOSH z borem по якісним показникам не відповідає показникам, зазначеним у Сертифікаті якості WE/127/20/BS, виданого Польським центром випробувань та сертифікації S.A.

За словами позивача приймання товару здійснювалося без дотримання вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу №П-6 від 15.06.1965 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу №П-7 від 25.04.1966.

Відповідач зазначив про необґрунтованість вимог позивача, як нормативно, так і документально. Договори поставки товару №6285/62 від 19.10.2021, №51/62 від 11.01.2022, за якими було поставлено товар, укладались позивачем свідомо та є дійсними; пункти договорів, які стосуються порядку прийняття товару, в тому числі за якістю, позивачем не оскаржувались.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За приписами ст. ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Виходячи з приписів п. 3.4. спірних договорів покупець повинен перевірити, зокрема, якість товару та відсутність пошкоджень товару в момент його отримання та негайно повідомити продавця про недоліки товару до підписання видаткової накладної та товарно-транспортної накладної.

Позивачем (покупцем) не надано доказів негайного повідомлення продавця (відповідача) про недоліки товару чи пошкодження в момент його отримання, а саме до підписання товарно-транспортних накладних, а також доказів дослідження якості поставлених добрив у момент їх отримання. Поставлений товар сплачено позивачем без заперечень.

Отже, у відповідності до п. 3.4. договорів, поставлений товар - добрива мінеральні гранульовані вважаються прийнятими покупцем, як такі, що відповідають всім вимогам, в тому числі і щодо якості.

Пунктами 7.7., 7.8. договорів сторони погодили, що у випадках порушення умов даного договору, покупець має право притягнути продавця до відповідальності за поставку неякісного товару; відмовитись від прийняття неякісного товару та вимагати поставки товару належної якості. У разі поставки з вини продавця неякісного товару (закам?янілого, такого, що втратив свої властивості; з пошкодженням заводської упаковки; такого, що не відповідає сертифікату якості виробника) та за умови документального підтвердження факту поставки неякісного товару (висновок незалежної експертної установи) продавець несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Матеріали справи не містять доказів відмови покупця від прийняття неякісного товару та вимоги до продавця поставити товар належної якості. Належних доказів того, що поставлений товар був неякісний, зокрема, закам`янілий, поставлений з пошкодженням заводської упаковки, позивачем також не надано.

Натомість позивач посилається на поставку відповідачем неякісного товару, зокрема, такого що не відповідає характеристикам добрива мінерального гранульованого NPK MAKOSH z cynkiem (сертифікат якості WE/135/17/BS), NPK MAKOSH z Borem (сертифікат якості WE/127/20/BS) в тому числі за складом, розміром, структурою, формою та розчинністю.

Підтверджуючи власні доводи щодо невідповідності якості поставлених міндобрив за спірними договорами, позивач надає Сертифікати аналізу №9037/1 від 03.03.2022, №9037/2 від 2022р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхіманаліз» (а.с.81-84 т.1), Протокол випробування №1953-1954-22-S від 14.07.2022 (а.с.91 т.1), Акт експертизи №ЧК-209 від 20.07.2022 серія ЧН №052711 Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати (а.с.89-93 т.1), за висновком якого з 10-13 показників рівня і кількості тих чи інших елементів в досліджених експертом зразках 6 не відповідають показникам мінерального добрива, гарантованих сертифікатом.

Заперечуючи щодо факту поставки неякісного товару відповідач надає рецензії №1 від 23.01.2023, №2 від 25.01.2023, висновки яких спростовують результати Акту №ЧК-209 від 20.07.2022 Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати, а також Протокол випробувань №3/28-А-74-23/1349/25 від 13.02.2023 (а.с.81-88 т.3), складений ДП «Науковий токсологічний центр імені академіка Л.І.Медведя МОЗ України», згідно з яким результати аналізів зразків, відібраних за Актами №1,2,3 від 17.06.2022, відповідають характеристикам сертифікатів добрива мінерального гранульованого NPK makosh з бором та NPK makosh з цинком.

Пунктом 2 частини 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновок експерта є одним із видів доказів, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що сертифікати відповідності Nr WE/135/17BS, Nr WE/127/20BS підтвердження відповідності типу добрива з позначкою «NAWУZ WE», видані заводом-виробником польською мовою з перекладом на українську мову. У них зазначено інформацію, зокрема, про торгову назву добрива, його тип, поживні речовини та відповідність продукту вимогам до видів добрив з позначкою «NAWУZ WE»; інформація про розмір, структуру, форму та розчинність поставленого добрива відсутня.

Питання структури і форми добрив не передбачено договорами та сторонами не погоджувалось.

Таким чином, висновок незалежної експертної установи не дасть змоги визначити причинно-наслідковий зв?язок між складом, розміром, структурою, формою та розчинністю поставленого добрива мінерального гранульованого NPK MAKOSH z cynkiem та NPK MAKOSH z Borem і збитками, які просить стягнути позивач.

З матеріалів справи випливає, що добриво за спірними договорами на підставі видаткових та товарно-транспортних накладних поставлено у період з 02.11.2021 по 12.02.2022 і, за доводами позивача, невідповідність якості поставленого мінерального добрива виявлено лише під час проведення посіву у квітні-травні 2022 року, що призвело до систематичних поламок та тривалого простою сівалок, а також низької урожайності.

Доказів взаємозв`язку між використанням поставлених відповідачем у справі добрив та поламками сівалок відповідачем у справі не надано.

Позивачем достатніми та належними доказами також не визначено і не наведено суду, як саме, в якій тарі (мішках), в яких умовах, у тому числі погодних, та чи з дотриманням належних правил зберігання поставлене мінеральне добриво зберігалось та транспортувалось позивачем з моменту його отримання до внесення добрив під час проведення весняного посіву.

Доводи позивача про те, що сертифікат Nr WE/135/17BS (діє з 13.12.2017 по 12.12.2020) втратив чинність на момент укладення Договору поставки товару №51/62 від 11.01.2022, судом до уваги не приймаються, оскільки позивач взагалі не зазначив причин того, чому він не перевірив відповідність та строк дії сертифікату Nr WE/135/17BS в момент поставки товару за договором, як це, власне, і передбачено договором, та не відмовився від поставленого товару у зв?язку з втратою чинності сертифікатом, а натомість оплатив товар у повному обсязі та прийняв його.

На аркуші 3 позовної заяви (абзац 6) позивач посилається на те, що договори на поставку мінеральних добрив були запропоновані до укладення саме у редакції відповідача та його односторонньою ініціативою, а тому договорами сторін не передбачені будь-які обмеження для використання добрив (технічні характеристики обладнання для внесення добрива).

Вказані доводи позивача у справі не можуть бути сприйняті судом як одна з підстав для задоволення позову, оскільки сторони є вільними в укладенні правочину та визначенні його умов відповідно до положень ст. 6 Цивільного кодексу України, а іншого (примусу чи введення себе в оману тощо) позивач в процесі судового розгляду справи не довів.

Приймання товарів за якістю полягає в зіставленні якості товару, що надійшов, та його комплектності, а також тари, упаковки і маркування з вимогами стандартів, технічних умов (ТУ), умовами договорів і з даними супровідних документів постачальника, які засвідчують якість даних товарів (технічні паспорти, сертифікати, рахунки-фактури, специфікації та ін.); для окремих товарів встановлюється відповідність їх кресленням або зразкам (еталонам). Приймання товарів за якістю, як правило, проводиться на складі кінцевого покупця.

Приймання товару за якістю здійснюється в терміни, які визначаються умовами договору або встановлюються стандартами чи технічними умовами для окремих видів товарів.

Умови укладеного сторонами у справі договору та специфікацій до нього не містять положень щодо розмірів гранул мінеральних добрив, що поставлені відповідачем. Під час прийняття товару за кількістю та якістю позивач мав можливість оглянути товар, що приймався, та перевірити, зокрема, розмір гранул добрива, однак цього позивачем зроблено не було.

За таких обставин судом не може бути прийняте до уваги посилання позивача у справі на неналежний розмір гранул поставленого відповідачем мінерального добрива.

Посилання позивача на те, що під час відбору зразків добрив були присутні представники відповідача у справі, не може бути беззаперечним доказом того, що добрива зберігалися належним чином і їх зразки є ідентичними добривам того часу, в який здійснено поставку. Зразки добрив були відібрані через мінімум півроку з моменту поставки.

Вказані зразки відбиралися кілька разів без пояснення позивачем у справі причин необхідності повторного забору зразків (17.06.2022, 04.07.2022).

Порядок приймання товарів за якістю регламентований Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю П-7, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 (із змінами, внесеними постановами Держарбітражу СРСР від 29.12.1973 № 81, від 14 листопада 1974 № 98, від 23.07.1975 № 115). Ця Інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектністю, а також тари під продукцією або товарами.

Вимоги Інструкції П-7 позивачем як отримувачем товару (продукції) не дотримувалися.

Після направлення позивачеві претензії щодо якості товару позивач у справі мінеральні добрива не повернув, при цьому заявивши позовну вимогу про відшкодування повної вартості поставлених йому мінеральних добрив. До того ж, позивачем у справі не обґрунтовано і не доведено, що саме вся партія поставлених відповідачем мінеральних добрив є непридатною для використання.

Посилаючись на те, що Протокол випробування від 13.02.2023 №3/28-А-74-23/1349/25 не відповідає вимогам ст.78 Господарського процесуального кодексу України щодо достовірності доказів, оскільки відповідач за вказаних обставин мав всі можливості впливати на формування хибних або фальсифікованих результатів, позивач просив суд призначити судову експертизу у визначеній судом експертній установі, на вирішення якої просив поставити питання: Чи відповідає якість поставленого матеріалу характеристикам добрива мінерального гранульованого NPK MAKOSH z cynkiem (сертифікат якості WE/135/17/BS), у тому числі за складом, розміром, структурою, формою та розчинністю? Чи відповідає якість поставленого матеріалу характеристикам добрива мінерального гранульованого NPK MAKOSH z Borem (сертифікат якості WE/127/20/BS), у тому числі за складом, розміром, структурою, формою та розчинністю? Витрати на проведення експертизи розподілити відповідно до вимог ст. 127 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем у справі не доведено доцільність призначення зазначеної судової експертизи мінеральних добрив, оскільки не було зазначено взагалі жодних технічних причин/умов, за наявності яких спростовувася б зазначений висновок експертизи або його сутність викликала би сумнів. Твердження про те, що дослідна установа є «діловим партнером» відповідача у справі та не може скласти правдивий висновок, позивач жодним чином не довів.

Позивач ані зробив власного експертного дослідження, ані жодним чином не спростував експертний висновок відповідача у справі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (п.6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу є порушення зобов`язання.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п.14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17).

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у постановах від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Приймаючи до уваги те, що вимоги про стягнення збитків можуть бути задоволені лише у випадку, якщо буде доведено кожний з елементів складу правопорушення, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Позивачем у даній справі не доведено сутність правової природи стягуваної грошової суми саме у вигляді збитків. Не доведено і не обґрунтовано позивачем також і наявність чотирьох складових, необхідних для стягнення збитків.

З урахуванням викладеного вище у задоволенні вимог позову слід відмовити у повному обсязі за необґрунтованістю.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Сторони також звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

Враховуючи зазначене вище, інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують викладені висновки суду.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача, а тому судовий збір у даній справі покладається на позивача.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 4 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як зазначено у ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У відзиві на позовну заяву від 14.02.2023 відповідач зазначив, що попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв?язку з розглядом справи, становить 100 000,00 грн.

У клопотанні №86/2023 від 07.04.2023 відповідач просить суд долучити до матеріалів справи докази витрат на правову допомогу у розмірі 16 935,18 грн., яка надана відповідачу Адвокатським бюро «Коверзнев і Партнери» (а.с.155-163 т.3).

Згідно з ч.1-4 до ст.126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом ст. 1,30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу відповідач надав копії: Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 08.02.2023, додаткову угоду №927/1046/22 від 08.02.2023, рахунку від 09.02.2023 за надання правової (професійної правничої) допомоги, платіжної інструкції №402 від 10.02.2023, актів приймання-передачі наданих послуг від 16.02.2023 та 29.03.2023, адвокатського запиту №76/2023 від 28.03.2023, відповіді на адвокатський запит №07-02-04/941 від 29.03.2023, платіжних інструкцій №480 від 17.02.2023, №2524 від 30.03.2023, списків №6095, №6575 та фіскальних чеків від 10.02.2023, 14.02.2023 (а.с. 10-14, 157-162 т.3);

На підтвердження наявності у представника відповідача адвоката Коверзнева Д.В. статусу адвоката суду надано копію ордеру на надання правничої допомоги серія СВ №1042622 від 09.02.2023, витягу з Єдиного реєстрів адвокатів України.

Відповідно до п.1.1., 2.3.-2.5. Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 08.02.2023 виконавець (Адвокатське бюро «Коверзнев і Партнери») бере на себе зобов?язання в порядку та на умовах визначених цим Договором за плату надавати правову (професійну правничу) допомогу, а замовник (Товариство з обмеженою відповідальністю "Макош Мінерал") зобов?язується прийняти та оплатити фактично надану правову допомогу.

Надання правової допомоги здійснюється на підставі додаткової угоди, у якій погоджується: її предмет (питання, з приводу якого звертається замовник), розмір гонорару та порядок його визначення, перелік та порядок понесення витрат у зв?язку з наданням правової допомоги згідно додаткової угоди, а також інші умови, погодження яких сторони вважають необхідним.

Приймання-передача наданої правової допомоги здійснюється на підставі відповідного Акту приймання-передачі наданих послуг. Акт має відповідати за формою і змістом вимогам, що ставляться до первинних документів бухгалтерського обліку та є звітом про надану Правову допомогу, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Додаткові угоди, акти та рахунки можуть складатись як у паперовій, так і в електронній формі, відповідно до вимог законодавства про електронний документообіг та довірчі послуги.

Додатковою угодою №927/1046/22 від 08.02.2023 сторони погодили розмір (ставку) гонорару, грн.: 2000 за одну годину позасудової роботи адвоката виконавця, а також роботи в суді першої інстанції.

Виконавець за власний рахунок (із подальшим відшкодуванням замовником) несе такі витрати: поштові витрати: згідно тарифів АТ «Укрпошта», добові витрати, грн.: 200,00 за один календарний день відрядження адвоката виконавця. Замовник зобов`язується відшкодувати витрати виконавця на придбання пального (газу автомобільного) за цінами, встановленими у мережі АЗС «БРСМ-Нафта», для проїзду адвоката виконавця за таким маршрутом (маршрутами): відстань 305 км, обсяг пального 25л, маршрут: м.Чернігів-м.Київ (ПАГС/КГС/ВС)-м.Чернігів.

За наслідком надання правової допомоги згідно цієї Додаткової угоди, сторони складають акт приймання-передачі наданих послуг, у якому зазначається перелік фактично наданої правової допомоги, її обсяг у похвилинному розмірі, склад та обсяг витрат, понесених виконавцем у зв`язку з наданням правової допомоги.

Акт приймання-передачі наданих послуг є документом, що свідчить про повне прийняття замовником наданої правової допомоги та понесених у зв`язку з її наданням витрат. На вимогу замовника, виконавець зобов`язаний надати докази понесених витрат та їх приналежність до цієї Додаткової угоди.

Акт приймання-передачі наданих послуг є звітом в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Замовник зобов`язаний сплатити суму гонорару та відшкодувати витрати протягом п`яти робочих днів з моменту виставлення рахунка. А якщо такий не був виставлений (або отриманий замовником) - протягом п`яти робочих днів з моменту підписання Акта, або моменту, коли Акт вважається підписаним.

У відповідності до актів приймання-передачі наданих послуг від 16.02.2023 та 29.03.2023, виконавцем надані наступні послуги відповідачу на загальну суму 16935,18 грн. (а.с.157,158 т.3):

-Складання заяви №30/2023 від 09.02.2023, ознайомлення з матеріалами справи у 2 томах з виготовленням фотокопій та зведеним pdf-файлом. Направлення фотокопій матеріалів справи замовнику - 4 333,33 грн.; складання та подання заяви №31/2023 від 10.02.2023 про долучення доказів судових витрат; направлення копії заяви позивачу - 1 000,00 грн.; складання та подання заяви від 14.02.2023 про поновлення строку на подання відзиву у справі, підготовка (друк, копіювання, засвідчення копій) доказів до заяви (на 10 арк), виготовлення копії заяви для направлення позивачу, сканування та виготовлення зведеного pdf-файлу для направлення представникам позивача - 500,00 грн.; складання та подання відзиву від 14.02.2023, підготовка (друк, копіювання, засвідчення копій) доказів до відзиву (на 48 арк.), виготовлення копії відзиву для направлення позивачу, сканування та виготовлення зведеного pdf-файлу для направлення представникам позивача - 1500,00 грн.; Всього на суму 7333,33 грн.

Направлення поштового відправлення №0504536817288 згідно тарифу «експрес» (напр.копії заяви №31/2023, цінним з описом, на відділення, позивачу - 33,95 грн.; направлення поштового відправлення №0504537833988 згідно тарифу «експрес» (напр.копії відзиву від 14.02.2023, цінним з описом, на відділення, позивачу - 33,95 грн.; направлення поштового відправлення №0504537499050 згідно тарифу «експрес» (напр.копії заяви від 14.02.2023 цінним з описом, на відділення, позивачу - 33,95 грн.; Всього 101,85 грн.

-Складання заперечень №65/2023 на клопотання позивача про призначення експертизи; накладання ЕЦП та розсилка сторонам і до суду - 666,67 грн.; очікування судового засідання 14.03.2023 з 11-40 до 13-07 через повітряну тривогу (див.акт №45-23 від 14.03.2023 щодо оголошення повітряної тривоги, ухвалу від 14.03.2023 про відкладення розгляду) - 2900,00 грн.; ознайомлення з матеріалами справи 20.03.2023 - 3000,00 грн.; судове представництво - 2600,00 грн.; складання та направлення адвокатського запиту №76/2023 від 28.03.2023 до ДЗЦ ЧОДА (щодо кількості та тривалості повітряних тривог за 14.03.2023) - 166,67 грн.; складання та направлення адвокатського запиту №77/2023 від 28.03.2023 до ГУ ДПСС у Чернігівській області (щодо зареєстрованих ТЗ) - 166,67 грн.; Всього 9500,00 грн.

Понесені відповідачем витрати на правову допомогу сплачені виконавцю згідно з платіжними інструкціями №480 від 17.02.2023, №402 від 10.02.2023, №М2524 від 30.03.2023 (а.с.16 т.3).

Із системного аналізу приписів Господарського процесуального кодексу України будь-які дії учасника господарської справи, пов`язані із її розглядом судом - в т.ч. оплата поштових витрат за надіслання суду та учасникам справи копій заяв та клопотань, є процесуальною дією в розумінні п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, а відтак і витрати понесені такою стороною, відносяться до складу судових витрат.

Перевіривши надані відповідачем докази понесених ним судових витрат, суд доходить висновку, що вищезазначені витрати, в тому числі поштові витрати, а також витрати, пов?язані з адвокатськими запитами є такими, що пов?язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, та правомірно заявлені позивачем на загальну суму 16935,18 грн., а тому з урахуванням приписів ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню відповідачу за рахунок позивача.

Керуючись ст. 123, 124, 126, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Макош Мінерал" про стягнення 9695421 грн. 12 коп. збитків, відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" (вул. Піщанівська, 28, м. Мена, Чернігівська область, 15600, ідентифікаційний код 30481568) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Макош Мінерал" (с. Зарванці, Хмельницьке шосе, буд. 20, Вінницький район, Вінницька область, 23223, ідентифікаційний код 41157153) 16935,18 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 07.06.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua .

Повний текст рішення складено та підписано 19.06.2023.

Суддя М.О. Демидова