ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2023 року Справа № 215/3715/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

Обставини справи: 04.10.2022 до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити пенсію за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до положень пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до органів пенсійного фонду за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Рішенням відповідача позивачу було відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу. Позивач не погоджується з діями відповідача, вчиненими під час прийняття цього рішення, тому й звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.11.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

23.12.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли за підсудністю матеріали справи №215/3715/22 за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 .

За результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду від 28.12.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

24.01.2023 від відповідача до суду засобами поштового зв`язку від 12.01.2023 надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що за доданими позивачем документами неможливо визначити пільговий стаж, оскільки позивач не надав довідку відповідно до вимог п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу та інформацію про проведення атестації робочих місць. З огляду на викладене, відповідач зазначає, що його дії не є протиправними, а в задоволенні позову слід відмовити.  

Ухвалою суду від 28.12.2022 витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію пенсії справи позивача. Витребувані судом документи були надані відповідачем разом з відзивом на позовну заяву.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

УСТАНОВИВ:

19 вересня 2022 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до органів пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

26.09.2022 Головне управління Пенсійного фонду України Чернівецькій області (відповідач) прийнято рішення №056230001559 про відмову у призначенні пенсії.

У цьому рішенні зазначено таке.

Відмова у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах Робота за Списком №1 ОСОБА_1 .

Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 19.09.2022.

Вік заявника 50 років.

Страховий стаж особи становить 29 років 9 місяців 19 днів.

Пільговий стаж особи не визначено.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах (Список №1).

При визначенні прав на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

П.п.5 п.2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 передбачено, що для призначення пенсії за віком на пільгових умовах надається, зокрема:

- довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 113 Закону та пунктом 2-3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за №1231/13105;

- документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці».

За доданими документами неможливо визначити пільговий стаж, оскільки заявник не надав довідку відповідно до вимог п.20 Порядку підтвердження наявності трудового стажу та інформацію про проведення атестації робочих місць.

Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі з 10.06.1989 по 15.01.1992, оскільки не надано довідку про встановлений мінімум та кількість відпрацьованих вихододнів.

Прийнято рішення у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відмовити у зв`язку з відсутністю пільгового стажу.

Позивач не погоджується з діями відповідача, вчиненими під час прийняття зазначеного вище рішення, тому й звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Цей Закон також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.8 вказаного Закону, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Отже, пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №1 призначається, зокрема, чоловікам після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Зайнятість на таких роботах має бути повний робочий день.

Такі ж вимоги щодо призначення чоловікам пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 містить і стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Частиною 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Згідно з частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

При цьому, згідно з ч.1 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок №637).

Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Однак, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії, зокрема, на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки.

Так, у рішенні від 26.09.2022 №056230001559 про відмову у призначенні пенсії позивачу відповідач зазначив, що за доданими документами неможливо визначити пільговий стаж, оскільки заявник не надав довідку відповідно до вимог п.20 Порядку підтвердження наявності трудового стажу та інформацію про проведення атестації робочих місць. У зв`язку з відсутністю пільгового стажу позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, спірним у цій справі є питання наявності у позивача пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Суд зазначає, що трудова книжка ОСОБА_1 , НОМЕР_1 містить, серед інших, такі записи про роботу позивача (мовою трудової книжки):

Відділ кадрів ВП «Ш/у «Південнодонбаське №1» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»

15) 10.05.2005 принят учеником горнорабочего по ремонту горных выработок подземным на время прохождения производственной практики с полным рабочим днем в шахте;

16) 10.06.2005 уволен по ст.36 п.2 КЗоТ Украины по окончанию производственной практики;

Відділ кадрів ВП «Ш/у «Південнодонбаське №1» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»

17) 21.06.2005 принят горнорабочим по ремонту горных выработок 3р подземным с полным рабочим днем в шахте;

Атестація робочих місць Список №1 позиція 1-1а, наказ від 02.12.2014 №1550;

18) 01.11.2017 переведений гірником з ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним робочим днем в шахті;

Атестація робочих місць Список №1 позиція 1-1, наказ від 02.12.2019 №1410.

Також трудова книжка містить відмітку про виписку із наказу №2470 від 02.12.2004, 1328 від 02.12.09 «Об итогах аттестации рабочих мест, профессия гр по ргв, ФИО ОСОБА_2 дает право перехода на пенсию на льготных условиях по списку №1 раздел 1 «Горные работы», позиции 1.1. Виписка засвідчена директором ГР «ШУ «Южнодонбасское №1» та печаткою підприємства.

Крім цього, трудова книжка містить відомості про зміну назви ВП «Ш/у «Південнодонбаське №1» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія».

Таким чином, трудова книжка позивача містить записи про роботу позивача за професіями гірник з ремонту гірничих виробок підземний з повним робочим днем в шахті та інформацію про атестацію робочого місця позивача, згідно з якою, професія гірник з ремонту гірничих виробок підземний віднесена до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Суд зазначає, що з метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі – Порядок №383).

Відповідно до пункту 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Так, у період з 17.01.2003 по 24.06.2016 діяли Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

Починаючи з 03.08.2016, діють Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461.

Згідно з цими постановами, професія «гірники підземні» (Підземні роботи на будівництві, реконструкції, технічному переозброєнні і капітальному ремонті: гірничих виробок, метрополітенів, підземних) віднесена до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі – Порядок №442), пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Атестація робочих місць за умовами (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку №442, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Таким чином, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Водночас, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 березня 2021 року у справі №376/1528/17.

При цьому, суд зазначає, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2019 року у справі №593/283/17, від 11 липня 2019 року у справі №607/14795/16-а, від 31 липня 2019 року у справі №750/10916/16-а, від 19 вересня 2019 року у справі №229/1905/17 та від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а.

Як зазначено вище, пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників передбачено виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Як уже встановлено судом, трудова книжка позивача містить записи про роботу позивача за професіями гірник з ремонту гірничих виробок підземний з повним робочим днем в шахті та інформацію про атестацію робочого місця позивача, згідно з якою, професія гірник з ремонту гірничих виробок підземний віднесена до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

При цьому, у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Так, до матеріалів справи надана довідка від 01.10.2022 №325 Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське 1».

Довідка надана ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працює у Державному підприємстві «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» за професією гірник з ремонту гірничих виробок, зайнятий повний робочий день на підземних роботах з 10.05.2005 по 10.06.2005 та з 21.06.2005 по теперішній час. Підприємство знаходиться у простої з 24.02.2022, згідно наказу по підприємству №187/1 від 24.02.2022. Надати довідку, що підтверджує стаж роботи, для призначення пільгової пенсії за результатами атестації робочих місць на підприємстві та інші документи, необхідні для призначення пільгової пенсії підприємство не має можливості. Архів підприємства знаходиться на території де проводяться бойові дії, доступу до документів, на підставі яких видається пільгова довідка, на даний час не має.

Ця довідка не була предметом розгляду відповідачем.

Поряд з цим, робота позивача у страхувальника – Відокремленому підрозділі «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (код 33340941) та Державному підприємстві «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» («Шахтоуправлінні «Південнодонбаське №1») (код 34032208) підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 (Форма ОК-5).

Як зазначено вище, відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1058-ІV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі – Закон №1058-IV), страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону №1058-IV, страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частини 10, 12 статті 20 Закону №1058-IV).

Статтею 15 Закону №1058-IV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону №1058-IV, застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

Частиною 2 статті 20 Закону №1058-IV передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до положень ст. 106 Закону №1058-ІV, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» обов`язок щодо нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за працівника (позивача) покладений на роботодавця, який має нести відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків. Працівник (позивач) не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством-роботодавцем, на якому він працює.

Таким чином, періоди роботи позивача за професією гірник з ремонту гірничих виробок у Відокремленому підрозділі «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (код 33340941) та Державному підприємстві «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» («Шахтоуправління «Південнодонбаське №1») (код 34032208) мають бути зараховані до стажу позивача, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

При цьому, у рішенні від 26.09.2022 №056230001559 вказано відомості про вік заявника 50 років та його страховий стаж – 29 років 9 місяців 19 днів, що є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Вік позивача підтверджується і його паспортом Серії НОМЕР_2 , а про страховий стаж позивача у кількості 29 років 9 місяців 19 днів повідомляє відповідач у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до частин 1, 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову позивачу у призначенні пенсії прийнято не на підставі та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, суд зазначає, що належним і ефективним способом захисту прав позивача є визнання протиправним і скасування рішення від 26.09.2022 №056230001559 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в частині відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Щодо заявлених позивачем позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача, суд зазначає, що оцінка дій відповідача щодо правомірності відмови у призначенні пенсії досліджується в межах прийняття самого рішення і саме через такий спосіб захисту як визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, права позивача будуть відновлені. Тоді як самі по собі дії щодо винесення рішення не порушують права, свободи та інтереси позивача, адже не мають юридичного наслідку, а відтак не створюють підстав для їх захисту.

Водночас, суд зазначає, що призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

З аналізу наведеного вбачається, що на цей час органи Пенсійного фонду України, відповідно до покладених на них завдань, зокрема, призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

За таких обставин, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.09.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.  

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

За встановлених обставин справи, наведених положень чинного законодавства, позовні вимоги у цій справі підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року у розмірі 2481,00 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у ст.4 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, у 2022 році за подачу фізичною особою позову з однією вимогою немайнового характеру, судовий збір складає 992,40 грн (2481,00 х 0,4=992,40 грн).

Отже, за подачу позову у цій справі позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладені норми, часткове задоволення позовних вимог, суд зазначає про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області судового збору у розмірі 496,20 грн.

Суд зазначає, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1003,20 грн.

Таким чином, позивачем був зайво сплачений судовий збір у розмірі 10,80 грн (1003,20 грн - 992,40 грн = 10,80 грн), який повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул. Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 40329345) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення від 26.09.2022 №056230001559 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в частині відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул. Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 40329345) повторно розглянути заяву від 19.09.2022 ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул. Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 40329345) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його  проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул. Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 40329345).

Суддя                                                                                               Н.В. Кучугурна