Справа № 355/1089/22

Провадження № 2-во/355/72/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відиову в задоволенні заяви про виправлення описки

        20 червня 2023 року Баришівський районний суд Київської області в складі

головуючого судді Чальцевої Т.В.,

за участю секретаря Ющенко Л.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву про виправлення описки взаочному рішенні від 12.01.2023, виданому у справі за позовною заявою Кредитна спілка «Ощад Каса» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2023 від представника позивача надійшла заява про виправлення описки в заочному рішенні Баришівського районного суду від 12.01.2023. В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що при ознайомленні з текстом судового рішення було виявлено помилку, а саме в четвертому абзаці резолютивної часини невірно вказано сума процентів 2 239,03 грн., а вірним є сума 2 239,81 грн.

Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Відповідно до правової позиції, яку висловив Верховний Суд у постанові від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11, в якій наголошується на тому, що суд може виправити лише власні помилки, допущені під час складання судового рішення, зазначено: «Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.

Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки.

Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.

Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився. Якщо такі помилки наявні у висновку експерта або в наданих суду документах, вони судом не виправляються. Арифметичні помилки у висновку експерта усуваються шляхом допиту експерта та уточнення ним свого висновку або враховуються судом під час оцінки цього доказу.».

Звертаючись до суду із заявою про виправлення описки у рішенні Баришівського районного суду Київської області від 03.05.2022, представник позивача вказує на допущену судом арифметичну помилку.

Однак, у суду відсутні підстави для задоволення заяви про виправлення описки у судовому рішенні, оскільки за своєю суттю наведені у заяві підстави не є арифметичною помилкою чи опискою з огляду на наступне.

07.10.2022 позивач звернувся до суду з позовною заявою та просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №ОК-7/0057/20/21 від 18.12.2020 та за кредитним договором №ОК-7/005/21/22 від 01.03.2021.

29.11.2022 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд, серед іншого, стягнути суму несплачених процентів відповідно до умов кредитного договору №ОК-7/005/21/22 від 01.03.2021 станом на 06.12.2022 в розмірі 2 239,03 грн.

До заяви додано розрахунок заборгованості за кредитним договором №ОК-7/005/21/22 від 01.03.2021 з якого встановлено, що станом на 06.12.2022 сума заборгованості складає: 2 192,03 + 2 239,03 = 4 431,84 грн.

В абзаці четвертому резолютивної частини заочного рішення Баришівського районного суду Київської області від12.01.2023 зазначено: «- за договором № ОК-7/0005/21/22 від 01.03.2021 року - 4 431,84 грн. (чотири тисячі чотириста тридцять одну гривню 84 коп.), з яких: 2 239,03 грн. (дві тисячі двісті тридцять дев`ять гривень 03 коп.) - несплачена станом на 06.12.2022 року сума процентів; 2 192,03 грн. (дві тисячі сто дев`яносто дві гривні 03 коп.) - заборгованість по сплаті основної суми кредиту.».

Отже, у даному випадку в суду відсутні повноваження на самостійну зміну предмету позову, відповідно до норм процесуального права. Невірно визначена матеріальна-правова вимога позивача і як наслідок резолютивна частина рішення Баришівського районного суду Київської області є наслідком неуважності позивача та зазначення невірної прохальної частини позовної заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про відсутність у резолютивній частині заочного рішення Баришівського районного суду Київської області від 12.01.2023 описок чи арифметичних помилок щодо зазначення складових заборгованості за кредитним договором, оскільки остання відповідає вимогам викладених у позовній заяві, також не є механічною опискою, а отже заява Кредитної спілки «Ощад Каса» про виправлення описки, фактично направлена на зміну предмету позову, а отже суті (змісту) судового рішення, що є недопустимим з огляду на приписи статті 49 ЦПК України.

На підставі викладеного, заочне рішення Баришівського районного суду Київської області від 12.01.2023 є законним та обґрунтованим, винесеним в результаті повного з`ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм процесуального права, а тому підстав для задоволення заяви про виправлення описки відсутні.

Керуючись ст.ст. 49, 260, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Кредитної спілки «Ощад Каса» про виправлення описки у судовому рішенні від 12.01.2023 по справі №355/1089/22 – відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя Баришівського районного суду Т. В. Чальцева