Ухвала

19 червня 2023 року

м. Київ

справа № 487/7152/21

провадження № 61-8565ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телец-ВАК» про визнання майнових прав на об`єкт нерухомого майна та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телец-ВАК» (далі - ТОВ «Телец-ВАК») про визнання майнових прав на об`єкт нерухомого майна та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 майнові права на об`єкт - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 82,1 кв. м, житловою площею 43,8 кв. м.

Зобов`язано ТОВ «Телец-ВАК» передати ОСОБА_1 об`єкт - двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .

Зобов`язано ТОВ «Телец-ВАК» передати ОСОБА_1 комплект документів, необхідний для державної реєстрації речових прав ОСОБА_1 на нерухоме майно - двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , а саме: акт приймання-передачі нерухомого майна (квартири); довідку про повну сплату майнових прав; технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове приміщення тощо); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Додатковим рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 березня 2023 року стягнуто з ТОВ «Телец-ВАК» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 954 грн.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 10 травня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Телец-ВАК» задоволено частково.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 лютого 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У червні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 травня 2023 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Касаційна скарги містить квитанцію про часткову сплату ОСОБА_1 судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 3 000 грн.

У клопотанні, включеному до касаційної скарги, ОСОБА_1 , посилаючись на тяжкий майновий стан у зв`язку з тим, що єдиним джерелом її доходів є пенсія, просить зменшити розмір судового збору за подання касаційної скарги до 3 000 грн, на підтвердження чого надає довідку про доходи № 7055 4606 6306 1007, видану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області, відповідно до якої розмір пенсії заявника за період часу з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року склав 66 772,66 грн.

Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).

З урахуванням обставин справи та наданих заявником доказів, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити.

Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зазначені у клопотанні обставини та надані на їх підтвердження докази, не є безумовними підставами для зменшення розміру судового збору, оскільки ОСОБА_1 не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність рухомого і нерухомого майна, довідки про доходи (у тому числі, фіскальних органів), про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.

Констатація заявником скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Отже, ОСОБА_1 потрібно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України

«Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 270 грн.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно з підпунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання остання. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Судові рішення, які оскаржує заявник свідчать про існування двох вимог немайнового характеру (щодо зобов`язання відповідача передати об`єкт та зобов`язання відповідача передати комплект документів, необхідний для державної реєстрації речових прав на спірне нерухоме майно) та однієї вимоги майнового характеру (щодо визнання майнових прав на об`єкт нерухомого майна).

Отже, ставка судового збору, що підлягала сплаті при зверненні до суду за вимоги немайнового характеру складала 1 816 грн (2 270 грн * 0,4) * 2 = 1 816 грн).

З огляду на зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, вартість об`єкта нерухомого майна становить 275 204 грн.

При поданні позову за вимогу майнового характеру судовий збір повинен був бути сплачений у розмірі 2 752,04 грн (275 204 грн * 1% = 2 752,04 грн).

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми та становить 9 136,08 грн (1 816 грн + 2 752,04 грн) * 200% = 9 136,08 грн).

Оскільки ОСОБА_1 сплатила судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 3 000 грн, то їй необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 6 136,08 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 травня 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець