Справа № 206/2878/18

Провадження № 1-і/175/5/23

У Х В А Л А

про продовження запобіжного заходу

15 червня 2023 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12017040700001465 від 05.11.2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Селезнівки Перевальського району Луганської області, із вищою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштований, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 348, ч.4 ст.187, ч.3 ст.185 КК України;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, із вищою освітою, одруженого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 348, ч.4 ст.187 КК України, -

У Х В А Л И В:

07.06.2023 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строком на 60 днів.

У зв`язку із перебуванням колегії суддів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у відпустці, зазначене клопотання на підставі абзацу 5 п. 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передано на розгляд судді ОСОБА_1 ..

Клопотання обґрунтовано тим, що Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області здійснюється судовий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні №12017040700001465 від 05.11.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ..

Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.187 КК України - нападі з метою заволодіння чужим майном (розбій), за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням у житло та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, ст. 348 КК України - посяганні на життя працівників правоохоронного органу, тобто замаху на вбивство працівника правоохоронного органу у зв`язку із виконанням цим працівником службових обов`язків та ч.3 ст.185 КК України - таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч.4 ст.187 КК України, тобто нападі з метою заволодіння чужим майном (розбій), за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням у житло та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, ст. 348 КК України - посяганні на життя працівників правоохоронного органу, тобто замаху на вбивство працівника правоохоронного органу у зв`язку із виконанням цим працівником службових обов`язків.

Відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з огляду на те, що вони обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ст.348 КК України, санкцією за який передбачено покарання лише у виді позбавлення волі, а також з урахуванням характеру вчиненого злочину, тяжкості покарання, яке загрожує їм у разі визнання винуватими та міцності соціальних зв`язків, що в сукупності дає підстави вважати про існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просив продовжити обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки вони обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, а встановлений ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України не зменшився.

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник - адвокат ОСОБА_6 заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати менш тяжкий, з огляду на недоведеність існування ризику та тривале, понад 5 років, утримання ОСОБА_4 під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник - адвокат ОСОБА_7 також заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати менш тяжкий. Обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що він тримається під вартою понад 5 років, з початку збройної агресії виявляв бажання захищати країну, так як має бойовий досвід, однак жодного разу судом не вирішувалося питання про заміну запобіжного заходу.

Суд, заслухавши думки учасників судового засідання дійшов висновку про необхідність продовження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з наступних підстав.

У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25.05.2023 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжено до 17.06.2023 року

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні двох особливо тяжких злочинів, за найтяжчій з яких передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі.

На теперішній час, як видно із клопотання прокурора, судовий розгляд кримінального провадження триває та закінчити судовий розгляд кримінального провадження до спливу дії запобіжного заходу неможливо.

З урахуванням встановленого ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливістю переховуватись від суду та оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, обставин їх вчинення, а також з урахуванням покарання, передбаченого санкціями ст.348 та ч.4 ст.187 КК України, суд вважає, що тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених у майбутньому та виконання покладених на них процесуальних обов`язків.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд не вбачає підстав для зміни обвинуваченим обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, оскільки їх належну процесуальну поведінку, на теперішній час, може забезпечити саме такий запобіжний захід.

Продовжуючи обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 9 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожного на розгляд справи упродовж розумного строку. Звід принципів захисту всіх осіб, які піддаються затриманню чи ув`язненню будь-яким чином, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 09.12.1988 року, вимагає проведення судового розгляду стосовно затриманої особи у розумні строки після її затримання або звільнення цієї особи до розгляду справи (провадження) в суді. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові у правосудді.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Як встановлено судом, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ст.348 та ч.4 ст.187 КК України, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, однак на час розгляду даного клопотання останні утримуються під вартою понад 5 років, а можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, зокрема застосування застави, не розглядалася.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а у виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні двох особливо тяжких злочинів передбачених ст.348 та ч.4 ст.187 КК України є виключним випадком, а тому з урахуванням встановлених ризиків, для гарантування виконання покладених на них обов`язків, визначає заставу 400 (чотириста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.183, 331, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Дніпровська УВП (№4)» на 60 днів до 13 серпня 2023 року включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 400 (чотириста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1073600,00 грн..

Продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Дніпровська УВП (№4)» на 60 днів до 13 серпня 2023 року включно.

Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 400 (чотириста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1073600,00 грн..

Визначений розмір застави може бути внесений як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, рахунок UA158201720355229002000017442, відкритий в ДКСУ м. Київ (МФО 820172).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

В разі внесення застави обвинуваченим або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

1) не відлучатись із міста проживання без дозволу суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з під-варти у зв`язку із внесенням застави, обвинувачений вважається таким, що до цього застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали направити в ДУ «Дніпровська УВП (№4)».

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії.

Головуючий суддя ОСОБА_1