РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12 червня 2023 року                                                                          справа № 580/2569/23

  м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним рішення та зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Міністерства оборони України, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.09.2022 №229, про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця – батька ОСОБА_2 , внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини;

- зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2021, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця – батька ОСОБА_2 , внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, відповідно до ст.ст. 16 - 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

Ухвалою суду від 10.04.2023 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи в судове засідання).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 (позивач) є сином померлого військовослужбовця ОСОБА_2 , який безпосередньо брав участь в антитерористичній операції (бойових діях), забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції у Луганській області та Донецькій області. Проходив військову службу за контрактом на посаді старшого сержанта військової частини НОМЕР_1 та помер під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаних із захистом Батьківщини, що підтверджено протоколом засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №639 від 17 серпня 2021 року.

Позивач стверджує, що проживав з померлим батьком однією сім`єю, вів спільне господарство, отримав відповідне посвідчення «член сім`ї загиблого», тому набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статей 16 - 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на ту обставину, що виплата одноразової грошової допомоги здійснюється члену сім`ї військовослужбовця, який помер внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, тоді як смерть колишнього військовослужбовця ОСОБА_2 пов`язана із захистом Батьківщини, а не під час безпосередньої участі в антитерористичній операції.

Також, відповідач наголосив, що члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України. На момент смерті батька позивач уже досягнув повноліття (29 років) і не міг вважатись дитиною у розумінні статті 6 СК України. Будь-яких вказівок чи доказів про те, що позивач перебував на утриманні у померлого військовослужбовця як особа, яка досягла повноліття, матеріали справи не містять, слід дійти висновку, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю його батька.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт. Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження факту ведення спільного господарства, спільних витрат, надання взаємної допомоги та інших обов`язкових умов для визнання його членом сім`ї загиблого військовослужбовця, у зв`язку з цим, позивач не має права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, передбачену статтею 16 Закону № 2011-XII, оскільки не є особою, на яку поширюється дія вказаного Закону.

За твердженням відповідача, в даному випадку не вбачалось за можливе встановити наявність або відсутність підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги та прийняти відповідне рішення про призначення або відмову у призначенні згаданої виплати, передбачене пунктом 2 розділу II Положення № 564, оскільки позивачем не були подані всі необхідні документи, передбачені законодавством, а саме пунктом 10 Порядку № 975.

Відповідач наголосив, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами відповідача, вказавши про їх безпідставність та зазначив, що захворювання колишнього військовослужбовця, старшого сержанта ОСОБА_2 , 1974 року народження, одержане ним під час безпосередньої участі в операції Об`єднаних сил.

Крім того, при повторній подачі заяви про призначення одноразової грошової допомоги, позивачем надано комісії Міноборони посвідчення «член сім`ї загиблого», також позивач проживав в приватному будинку разом з батьком задовго до його смерті, де спільно здійснювали облаштування будинку, ремонтні і будівельні роботи.

Доказами підтвердженням спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю та ведення спільного господарства, є акт опитування сусідів №134 від 09.02.2023 складений посадовою особою структурного підрозділу з питань соціального захисту Черкаської міської ради, також на підтвердження ведення спільного господарства та спільного побуту, де здійснювали облаштування будинку, ремонтні і будівельні роботи надано договір про установку і монтаж вікон.

Доводи відповідача про те, що на час смерті ОСОБА_2 син ОСОБА_3 був повнолітнім, позивач вважає недоречними, оскільки такі доводи жодним чином не спростовують факт перебування в кровному спорідненні, факт спільного проживання і ведення спільного побуту позивачем та ОСОБА_2 .

Водночас, позивач вважає, що повноваження Міноборони не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.

Вирішуючи спір по суті, судом встановлено, що ОСОБА_2 з 08.12.2014 по 27.07.2015 року, з 19.10.2015 по 17.03.2016, з 22.04.2016 по 31.03.2017, 3 01.04.2017 по 10.01.2018, з 23.03.2018 по 30.04.2018 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції (бойових діях), забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції у Луганській області та Донецькій області. Проходив військову службу за контрактом на посаді старшого сержанта військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Львів, Львівська область, Україна.

З протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №639 від 17 серпня 2021 року, зазначено, що захворювання колишнього військовослужбовця, старшого сержанта ОСОБА_2 , 1974 року народження, одержане ним під час безпосередньої участі в операції Об`єднаних сил (підстава: довідка про безпосередню участь в ООС №04/867 від 26.05.2021 року видана ТВ (командира в/ч НОМЕР_1 , посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_2 видане 19.05.2015 року Головним управлінням персоналу Генерального штабу Збройних Сил України, акт службового розслідування, затверджений командиром в/ч НОМЕР_1 ): «Дихальна недостатність. Двобічна пневмонія Коронавірусна хвороба», послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть №32, виданим 05.05.2021 року Військово-медичним клінічним центром Західного регіону (м. Львів) та свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , виданим 06.05.2021 року Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стан Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Захворювання та причина смерті ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька - старшого сержанта військової частини НОМЕР_1 під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаних із захистом Батьківщини.

За наслідками розгляду поданої позивачем заяви про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум зроблено висновок про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, про що складено протокол від 10.06.2022 №93.

Однією з підстав відмови зазначено відсутність посвідчення «член сім`ї загиблого» до поданих документів громадянином ОСОБА_1 .

Позивач повторно подав заяву від 21.07.2022 про виплату вказаної допомоги до Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до якої додав копії:

- посвідчення «член сім`ї загиблого» (серія НОМЕР_4 );

- паспортних даних ОСОБА_1 ;

- довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 ;

- свідоцтва про народження ОСОБА_1 ;

- витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військової-лікарської комісії від 17.08.2021 №639;

- довідки від 29.06.2020 №04/785 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції;

- витягу з протоколу засідання комісії від 10.06.2022 №93;

- свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ;

- РНОКПП ОСОБА_1 .

За результатами розгляду поданої позивачем заяви та документів, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення, оформлене п. 1 протоколу №229 від 22.09.2022 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Рішення мотивоване тим, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 досяг повноліття, на час смерті батька його вік перевищував 23 роки, тобто він не має правового статусу дитини (відповідно до Сімейного кодексу України) або утриманця загиблого (відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), проживав окремо.

Не погоджуючись із наведеним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Стаття 41 Закону № 2232-XII визначає, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги визначено у ст. 16-1 Закону № 2011-XII.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Тобто, у редакції, чинній на день виникнення в позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, стаття 16-1 вказаного Закону передбачала, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Частинами 1, 9 статті 16-3 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог Закону №2011-XII Кабінет Міністрів України прийняв Постанову “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві” від 25.12.2013 № 975, якою затверджено відповідний Порядок (далі - Порядок № 975).

Згідно з п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Як передбачено п. 10 Порядку № 975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому-шістнадцятому згаданого пункту, та копію відповідного рішення суду.

У відповідності до п. 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Отже, відповідач наділений правом приймати рішення про повернення документів на доопрацювання у разі, коли такі документи: подано не в повному обсязі чи потребують уточнення.

Суд звертає увагу, що первісній відмові у виплаті одноразової грошової допомоги відповідач у протокольному рішенні №93 від 10.06.2022 посилався на відсутність у позивача посвідчення «член сім`ї загиблого», в той же час, при повторному зверненні від 21.07.2022 позивач надав відповідне посвідчення серії НОМЕР_4 видане 04.11.2021 департаментом соціальної політики Черкаської міської ради.

В оскарженому рішенні відповідач не зазначив обґрунтованих підстав неврахування наведеного посвідчення, яке засвідчує спеціальний статус позивача та не перевірив, якими документами підтверджується спільне проживання позивача однією сім`єю із померлим ОСОБА_2 .

При цьому, суд відхиляє посилання представника позивача на акт опитування сусідів №134 від 09.02.2022 та договір про надання послуг з установки та монтажу вікон від 09.07.2020, оскільки наведені документи не були предметом дослідження під час вирішення відповідачем питання про наявність права позивача на отримання одноразової грошової допомоги.

В контексті наведеного суд зазначає, що в порядку адміністративного судочинства наділений повноваженнями перевіряти правомірність прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення, однак не є судом яких замість уповноваженого органу встановлює факти, що мають юридичне значення.

З аналогічних підстав суд відхиляє посилання представника відповідача на автобіографію ОСОБА_2 , в якій вказано, що автор не володіє інформацією щодо місця проживання свого сина – ОСОБА_1 , оскільки доказів її дослідження під час прийняття оскарженого рішення відповідач не надав.

Більш того, наведена автобіографія складена 26.05.2016, тоді як смерть ОСОБА_2 мала місце 04.05.2021, тому не є належним доказом відсутності факту проживання однією сім`єю після сплину п`яти років з дати її складення, оскільки факт проживання повинен визначатись на дату смерті військовослужбовця.

Суд враховує положення ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, критерій «прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у ч. 2 ст. 19 Конституції України, де визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень: має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, незалежно від аргументів сторін, оскільки суд зобов`язаний перевірити спірне рішення на відповідність зазначеним критеріям.

За наведених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість оскарженого рішення відповідача, оскільки відповідачем під час прийняття рішення не враховано усі обставини, які мають значення для його прийняття, тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом від 22.09.2022 №229, підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2021, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця – батька ОСОБА_2 , суд зазначає, що оскаржене рішення скасовується внаслідок його необґрунтованості, тому суд не може перебирати на себе функції і повноваження відповідача та вирішувати наперед питання про наявність чи відсутність права позивача на отримання одноразової грошової допомоги. Як наслідок, для відновлення порушених прав позивача необхідно зобов`язати відповідача повторно розглянути питання про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2021, у зв`язку зі смертю батька – ОСОБА_2 , внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини майнових вимог у розмірі 536,80 грн.

Останній день строку вирішення спору припадає на 09.062023, однак враховуючи, що у період з 29.05.2023 по 09.06.2023 включно, головуючий у справі перебував у відпустці, рішення суду прийнято на наступний за вказаною датою робочий день 12.06.2023 на підставі ч. 6 ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства України згідно вимог якої, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.09.2022 №229, про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю батька – ОСОБА_2 .

Зобов`язати Міністерство оборони України (03168 м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022) повторно розглянути питання про виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) одноразової грошової допомоги у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2021, у зв`язку зі смертю батька – ОСОБА_2 , внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (03168 м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати  зі сплати судового збору в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

          Суддя                                                                                     Валентин ГАРАЩЕНКО