Судове рішення #485689021

16.06.2023

Справа № 642/800/23

Провадження № 1-кс/642/1761/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


15 червня 2023 р. слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , який є представником власника майна ОСОБА_5 , про скасування арешту майна,


В С Т А Н О В И В:

12.06.2023р. до Ленінського районного суду м. Харкова надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 в якому він просив скасувати частково арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 20.03.2023, в рамках кримінального провадження № 12022221220001278 від 09.12.2022, а саме: на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», моделі «Віто-113 CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом скасування заборони власнику автомобіля, чи будь-якій іншій особі користуватись вказаним автомобілем до прийняття процесуального рішення у даному кримінальному провадженні, залишивши арешт щодо заборони розпоряджатись транспортним засобом у будь-який спосіб. Зобов`язати слідчого та інших уповноважених осіб, повернути законному володільцю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ», моделі «Віто-113 CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , та ключі до нього, який зберігається на території спеціального майданчику центру забезпечення ГУНП в Чернівецькій області за адресою: м. Чернівці, вул. Комунальників, 4-А, а також свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 20.03.2023 ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова було задоволено клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12022221220001278 від 09.12.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 332 КК України, накладено арешт на вилучене майно під час огляду місця події від 03.03.2023 року у період часу з 10 год. 40 хв. до 10 год. 50 хв. за адресою: с. Вашківці Чернівецької області - автомобіль «MERCEDES-BENZ» моделі «Віто-113 CDI» сірого кольору, з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (власником якого є ОСОБА_5 ) та ключі до даного автомобіля.

На даний час, ОСОБА_5 не є підозрюваним за кримінальним провадженням №12022221220001278 від 09.12.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 332 КК України, в рамках якого прийнято рішення про арешт майна. Отже, накладення арешту на об`єкт права власності є позбавленням власника можливості на власний розсуд користуватися та розпоряджатися таким майном, що є тотожним позбавленню права власності.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним. З огляду на приписи п.18 ч.1 ст.3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини ( зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

Тому заявник вважає, що на теперішній час відсутні підстави для збереження заходу забезпечення у вигляді арешту майна - автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», моделі «Віто-113 CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований на ОСОБА_5 , та потреба у арешті зазначеного автомобіля відпала, а арешт накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 20.03.2023 року слід скасувати. Ця обставина змушує звернутися за захистом його прав до слідчого судді з наведеним клопотанням.

У судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 , клопотання підтримав та зазначив, що заявник, який є власником транспортного засобу, не має будь-якого відношення до зазначеного кримінального провадження. Санкція частини 2 ст. 332 КК України не передбачає конфіскації майна. Крім того, правоохоронні органі у автомобілі «MERCEDES-BENZ», моделі «Віто-113 CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 не виявили будь-якої схованки, цей автомобіль, який являється єдиним джерелом доходу ОСОБА_5 , знаходиться на штрафній площадці під відкритим небом та руйнується. Даним автомобілем користувався далекий родич ОСОБА_5 - ОСОБА_7 .

Прокруор проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що автомобіль є знаряддям злочину та використовувався підозрюваним ОСОБА_7 для незаконного перевезення осіб через кордон. Повернення або зняття арешту з автомобілю може призвести до його втрати, перетворення, зміни чи іншому подальшому перешкоджанні досудовому слідству. Підозрюваний, який постійно користувався автомобілем, є родичем заявника ОСОБА_5 . Підстави для застосування арешту на автомобіль не змінилися та продовжують існувати. Крім того, заявник вжен звертався до слідчого судді з аналогічним клопотанням і в його задоволенні ухвалою слідчого судді від 16.05.2023р. було відмовлено. Нових обставин для скасування арешту з того часу не з`явилося.

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, належно оцінивши наявні докази, вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що на даний час у провадженні СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12022221220001278 від 09.12.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 332 КК України.

20.03.2023 ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова було задоволено клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022221220001278 від 09.12.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 332 КК України, накладено арешт на вилучене майно під час огляду місця події від 03.03.2023 року у період часу з 10 год. 40 хв. до 10 год. 50 хв. за адресою: с. Вашківці Чернівецької області - автомобіль «MERCEDES-BENZ» моделі «Віто-113 CDI» сірого кольору, з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (власником якого є ОСОБА_5 ) та ключі до даного автомобіля.

17.04.2023 до суду звернувся представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 з аналогічним клопотанням про часткове скасування арешту, накладеного на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», моделі «Віто-113 CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 . Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 16.05.2023р. у задоволенні даного клопотання було відмовлено.

Власником автомобіля «MERCEDES-BENZ», моделі «Віто-113 CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_5 , що підтверджується відповіддю з РСЦ ГСЦ МВС в Чернівецькій області (філія ГСЦ МВС) від 11.04.2023 року № 31/24/22А3-977-05-2023.

Відповідно до статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У відповідності до положень статей 7, 16 КПК України, встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Положення кримінального процесуального Закону кореспондуються із ст. 41 Конституції України та ст. ст. 316, 317, 321 ЦК України, відповідно до яких ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до положень статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Згідно пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Згідно частини 3 статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частиною 1 ст. 174 КПК України визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, нормами КПК України визначені виключно дві підстави коли арешт майна має бути скасованим повністю або частково, а саме, якщо відпали підстави його застосування або арешт було накладено необґрунтовано.

Арештоване майно на даний час є речовим доказом і накладення арешту було зумовлено метою запобігання його приховування, знищення чи спотворення. Окрім того, згідно до ухвали про арешт даного майна від 20.03.2023, органом досудового розслідування встановлено, що даний автомобіль використовувався під час вчинення кримінального правопорушення.

Представник власника майна ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_3 не наведено достатніх відомостей про те, що вказане у клопотанні майно втратило доказове значення для кримінального провадження і відсутні підстави для подальшого застосування арешту майна. Ризик пошкодження, знищення або приховання арештованого майна, як випадково, так і з метою перешкоджання кримінальному провадженню залишається на даний час актуальним.

За наведених обставин, враховуючи, що майно, яке перебуває під арештом, відповідаючи критеріям ст. 98 КПК України, відноситься до речових доказів у кримінальному провадженні, на який було обґрунтовано накладено арешт ухвалою слідчого судді, а також необхідність у накладенні арешту полягає в збереженні речових доказів, що передбачено ч. 2 ст. 170 КПК України, потреба у застосуванні арешту на вказане майно не відпала, тому підстав для скасування арешту не вбачається.

З урахуванням вищезазначеного в задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 20.03.2023, слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 170,173, 174, 309 КПК України,


У Х В А Л И В:


У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який є представником власника майна ОСОБА_5 , про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення щодо неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.

Повний текст ухвали виготовлено 16.06.2023р.








Слідчий суддя ОСОБА_1



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація