КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

09 червня 2023 року місто Київ

Справа № 367/5468/22

Апеляційне провадження № 22-ц/824/10155/2023

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 10 квітня 2023 року (ухвалене у складі судді Чернової О. В., повне судове рішення складено 19 квітня 2023 року)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції у Київській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди завданої незаконною бездіяльністю органу, що здійснює досудове розслідування, прокуратури

ВСТАНОВИВ

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 10 квітня 2023 року - позов задоволено частково.

Стягнутоз Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 к.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, Державна казначейська служба України направила на адресу Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Ірпінського міського суду Київської області від 10 квітня 2023 року та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволені позову.

Однак, апеляційне провадження у даній справі не може бути відкрите з наступних підстав.

В апеляційній скарзі скаржник просить звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Вказує, що Законом визначений вичерпний перелік випадків та суб`єктів сплати судового збору. Зазначає, що на учасника процесу без статусу юридичної особи не може покладатись обов`язок зі сплати судового збору, оскільки це суперечитиме вимогам Закону України «Про судовий збір».

Посилається на те, що на учасника процесу без статусу юридичної особи не може покладатися обов`язок зі сплати судового збору. Позивач не пред`являв позов безпосередньо до Казначейства, а за власним переконанням та відповідно до ст. 56 Конституції України визначив відповідачем Державу Україна, при тому що Казначейство є виключно представником держави у відповідній справі. А тому, Держава Україна, що діє через Казначейство, як апелянт у справі, не є платником судового збору.

Крім того вказує, що відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди.

Зазначає, що постановою Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.06.2018 у справі № 914/1748/17 висловлено правову позицію, за якою відбувається звільнення скаржника від сплати судового збору в апеляційній та касаційній інстанції у разі, якщо позивач по справі не сплачував судовий збір за подання позову.

Однак такі доводи представника скаржника не дають підстав для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки посилання скаржника на те, що позов фактично заявлено до Держави Україна, а відповідно до ст.2 Закону України «Про судовий збір» держава не є платником судового збору, є безпідставним.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до положень ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

У ч. 4 ст. 58 ЦПК України зазначено, що держава бере участь у справі через відповідний орган державної влади відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судовий збір», платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Державна казначейська служба України зазначає, що у постанові Верховного Суду від 18 червня 2018 року у справі № 804/927/17 визначено, що на учасника процесу без статусу юридичної особи не може покладатися обов`язок зі сплати судового збору, оскільки це суперечить нормам Закону України «Про судовий збір».

Такі доводи скаржникає безпідставними та зводяться до помилкового розуміння правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18 червня 2018 року у справі № 804/927/17. Зокрема, у цій постанові Верховний Суд зазначив, що громадські організації, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, не визначені платниками судового збору, оскільки вони не є ані юридичними, ані фізичними особами.

Проте, у цій справі апеляційнускаргу подає відповідач - Державна казначейська служба України, яка є юридичною особою - відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», не звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою чи службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Враховуючи вищевикладене, судовий збір не сплачується саме позивачем - особою, що звертається з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної їй незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів, визначених п. 13 ч. 2 цієї статті.

Оскільки Державна казначейська служба України не є позивачем в даній справі та не є особою, якій завдано шкоду незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень, має статус юридичної особи, тому відповідно є платником судового збору.

Необхідність сплати судового збору у цих правовідносинах підтверджується правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.11.2019 у справі № 906/770/17, згідно з якою на відповідача (відповідачів) не поширюються вимоги законодавства щодо звільнення від сплати судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг у справах за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Так як вимоги законодавства щодо звільнення від сплати судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг у справах за вказаними позовами не поширюються на інших учасників процесу і така правова позиція також викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі об`єднаної палати від 05.11.2019 у справі № 906/770/17, тоді як апеляційну скаргу в даній справі подано відповідачем у справі, на якого не поширюються положення статті 3 Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення від сплати судового збору за подання апеляційних скарг у справах за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної особі, зокрема, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів досудового розслідування.

Відповідно до положень частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1. розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

2. позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3. предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

При цьому, положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

У даному випадку предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, сума судового збору становить - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів скарги, ціна позову становить - 697 515 грн 80 к.

Отже, до суду першої інстанції, якби позивач не був звільнений від сплати судового збору, мав бути сплачений судовий збір у розмірі 6 975 грн 16 к. За подання апеляційної скарги - 10 462 грн 74 к. (6,975,15*150%).

Таким чином, Державній Казначейській службі України (як одному з трьох учасників) необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3 487 грн 58 к. на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду:

Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Солом.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010

Код класифікації доходів бюджету 22030101

та надати до суду оригіналу квитанції про сплату вказаних коштів.

Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також у разі несплати судового збору, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, недоліки необхідно усунути в строк який не може перевищувати 5 днів з дня отримання даної ухвали.

Оскільки, вказані обставини перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О.В.

УХВАЛИВ

Відмовити Державній казначейській службі України в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 10 квітня 2023 року - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків не більше 5-ти днів з дати отримання ухвали.

Недоліки необхідно усунути шляхом подачі апеляційному суду оригіналу документу про сплату судового збору.

У разі не усунення недоліків до вказаного строку, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Желепа О.В.