2а-365/2009
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
18 травня 2009 року місто Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого – судді Кобаль М.І.,
при секретарі – Вакуленко О. А.,
за участю позивачки ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шахтарська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення м. Шахтарська про захист та поновлення порушених конституційних прав та законних інтересів, суд-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до відповідача з позовом про захист та поновлення порушених конституційних прав та законних інтересів. Вказує, що має на утриманні малолітню дитину, сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 30 червня 2006 року. З 01.04.2007 року вона перебуває на обліку в УПСЗН м. Шахтарська, як застрахована особа та їй було призначено допомога по догляду за дитиною до досягнення трьох років. Згідно ч.2 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» вона має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років в розмірі встановленому прожитковим мінімумом для дітей у віці до шести років. Всього недоотримала допомоги за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 15134,64 гривень. Просить стягнути вказану суму з УПСЗН м. Шахтарська.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги та просила їх задовільнити, стягнувши з відповідача суму з розрахунку прожиткового мінімуму для дітей у віці до шести років, яка вказана в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та суду пояснив, що 01 квітня 2007 року позивачка звернулась до УПСЗН та з дати звернення їй було призначено та виплачено допомогу. Згідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", внесено зміни до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в т.ч. встановлено конкретні розміри виплат, які були виплачені позивачці в повному обсязі. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року розмір допомоги не було переглянуто та не зобов’язано Кабінет Міністрів України чи ОСОБА_5 України здійснити фінансування, тому видатки не були заплановані. Також зазначив, що позивачка пропустила строк звернення за захистом своїх прав. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.
В судовому засіданні було встановлено наступні факти:
Позивачка є матір'ю малолітнього ОСОБА_6 30.06.2006 рогу народження та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично здійснює догляд за ними, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПСЗН з 01 квітня 2007 року, як застрахована особа, якій призначена та сплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років з 01 квітня 2007 року по 31 липня 2007 року в розмірі 258,06 , щомісяця, з 1 серпня 2007 року в розмірі 265,29 грн. з 01 вересня 2007 року в розмірі 268,90 грн., з 1 жовтня 2007 року в розмірі 272,25 грн., з 1 листопада 2007 року в розмірі 280,09 грн. з 1 грудня по 31 грудня 2007року в розмірі 288,19 грн., з 01 січня 2008 року по 31 січня 2009 року в розмірі 288,20 грн. щомісяця, що підтверджується довідкою УПСЗН м. Шахтарська № 04/458 від 24 лютого 2008 року .
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року №2811-ХП (далі Закон України №2811-ХП) відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей, спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною першою статті 1 вказаного Закону встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 13 Закону України №2811-ХП передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Відповідно до статті 15 Закону України №2811-ХП в редакції, що діяла до набрання законної сили законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №489-У допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №489-У було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється у розмірі, що дорівнює різницю між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 90 гривень для незастрахованих осіб та не менш 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Статтею 71 зазначеного закону було зупинено на 2007 рік дію статті 15 закону України №2811-ХП.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа №1-29/2007) положення п.14 ст.71 в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 та пункту 3 розділу УІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку" визнано такими, що не відповідають Конституції України 9 є неконституційними), у зв'язку з чим втратили чинність. Враховуючи, що вказане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів. що визнані неконституційними, суд приходить до висновку про те, що при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід керуватись ст.15 Закону України №2811-ХП. Отже, з 9 липня 2007 року була встановлена дія статті 15 Закону України № 2811-ХII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Таким чином, позивачка має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а дії відповідача у відмові нарахування та виплати позивачці недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з розрахунку встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років є неправомірними.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-У затверджено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років з 01 квітня 2007 року в розмірі 463 грн., з 1 жовтня в розмірі 470 грн.
З урахуванням викладеного сума недоплаченої відповідачем позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає 3696,38 грн.. з розрахунку ((926:31х22-258,06)+(926 грн. -265,29)+(926 грн.-268,90 грн.) + (940 грн – 272,25)+(940 грн.- 280,09)+(940 грн - 288,19)
Статтею 4 Закону України № 2811-ХII передбачено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів, а тому нарахування та виплата недоотриманої допомоги по догляду за дитиною трирічного віку повинно здійснюватись за рахунок коштів Державного бюджету України.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність додаткових вказівок щодо порядку погашення заборгованості, яка виникла внаслідок застосування Закону України «Про Державний бюджет України 2007 рік» і на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та неврегульованості механізму погашення заборгованості та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
Суд вважає, що позивачкою з поважних причин пропущено річний строк звернення до адміністративного суду, який, відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, оскільки, виховуючи немовля, забезпечуючи його природні потреби у годуванні, догляді, особливому розпорядку дня, підтриманні фізичного здоров’я, знаходженні у безпосередньої близькості з матір’ю, не знала і не могла дізнатися про порушення її права на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, фактично дізналась про виплату їй УПСЗН такої допомоги в меншому розмірі, ніж це передбачено законом, лише у грудні 2008 року при зверненні до УПСЗН із заявою з проханням виплатити недоплачену суму заборгованості. За таких підстав, строк звернення підлягає поновленню.
Також в судовому засіданні було встановлено, що позивачці згідно чинного законодавства виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років за період 2008 року, тому що вказані норми неконституційними не визнавались, та УПСЗН м. Шахтарська діє в межах закону чинного на час виплати. А тому в задоволенні позову в частині виплати за період 2008 року необхідно відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України підлягають присудженню на користь позивачки здійснені нею документально підтверджені судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 3,40 гривень з місцевого бюджету м. Шахтарська Донецької області, оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, а іншою стороною був орган місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, ст..ст.1,4,13,15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року « 2811-ХII з наступними змінами та доповненнями, Закону України ґ»Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-У, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-УІ, рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, керуючись ст..ст.2, 4, 8, 11, 17, 104, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення м. Шахтарська про захист та поновлення порушених конституційних прав та законних інтересів задовільнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення м. Шахтарська про відмову у виплаті заборгованості (недоотриманих сум) державної допомоги призначеної на підставі Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року незаконними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення м. Шахтарська на користь ОСОБА_1 недоотриману державну допомогу у зв'язку з находженням в декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 3696,38 гривень.
Стягнути з місцевого бюджету м. Шахтарська Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3,40 гривень.
В задоволенні решти вимога відмовити повністю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.І.Кобаль