Справа № 2а-357/09
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
13 травня 2009 р. місто Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Вірченко О. М.
при секретарі Грузновій О. М.
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України в Донецькій області про визнання дії неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
06.04.2009 р. позивач звернувся до суду з позовом до Управління ОСОБА_2 України в Донецькій області про визнання дії інспектора сержанта міліції ІДПС Харцизького взводу ДПС неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, мотивуючи свої вимоги наступним. 29 березня 2009 року відносно позивача ІДПС Харцизького взводу ДПС ДАІ м. Харцизьк сержантом міліції ОСОБА_3 був складений протокол про адміністративне правопорушення серія ДА 110323. Інспектором зазначено, що «29.03.2009 року о 9 год. 50 хв. на 232 км а/д Старобельськ-Донецьк, ОСОБА_1, керуючи т/з ВАЗ-21013 д/н НОМЕР_1, на дорозі, яка має дві смуги в одному напрямку, рухався по крайній лівій смузі при вільній правій, чим порушив п. 11.5 ПДР, за що підлягає адміністративній відповідальності згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП. На підстави складеного протоколу, інспектором відразу ж винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення АН 232568, якою ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні правопорушення передбаченого п. 11.5 ПДР України та притягнутий до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, підданий штрафу у розмірі 425 (чотириста двадцять п’ять) грн. Позивач вважає, що діяв відповідно до п. 11.11 ПДР, яким дозволяється змінювати смугу руху для об’їзду перешкод, повороту, розвороту або зупинки. Подолати перешкоди у вигляді пошкодження дорожнього покриття, шляхом зниження швидкості позивач не мав змоги, оскільки об’єктивної можливості виявити перешкоди завчасно, було неможливо. Продовження ним руху у правій смузі, могло призвести не лише до пошкодження автомобільного транспортного засобу, а і спричинити дорожньо-транспортну пригоду, у який він міг взагалі постраждати фізично. Вважає, що інспектором були порушені норми п.п. 2.2, 2.5, 22.1 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ № 1111 від 13.11.2006 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2006 року за № 1243/13117, які передбачають, що взаємовідносини працівників ДПС з учасниками дорожнього руху мають ґрунтуватись на принципах дотримання законності, забезпечення свободи та недоторканості особи, забезпеченні її прав.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення про дату та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлено. 29 березня 2009 року відносно позивача ІДПС Харцизького взводу ДПС ДАІ м. Харцизьк сержантом міліції ОСОБА_3 був складений протокол про адміністративне правопорушення серія ДА 110323. Інспектором зазначено, що «29.03.2009 року о 9 год. 50 хв. на 232 км а/д Старобельськ-Донецьк, ОСОБА_1, керуючи т/з ВАЗ-21013 д/н НОМЕР_1, на дорозі, яка має дві смуги в одному напрямку, рухався по крайній лівій смузі при вільній правій, чим порушив п. 11.5 ПДР, за що підлягає адміністративній відповідальності згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП. На підстави складеного протоколу, інспектором відразу ж винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення АН 232568, якою ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні правопорушення передбаченого п. 11.5 ПДР України та притягнутий до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, підданий штрафу у розмірі 425 (чотириста двадцять п’ять) грн.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює, що ніхто не може бути підданий заходу стягнення у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Провадження по справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого дотримання законності.
ОСОБА_1 був звинувачений у скоєнні порушення Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (з наступними змінами та доповненнями), а саме п. 11.5. Зазначений пункт Правил передбачає, що на дорогах, що мають дві та більше смуги для руху у одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху у тому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту наліво, розвороту або стоянки на лівій стороні дорозі, якщо це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
Однак, при винесенні протоколу та постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не було враховано інші вимоги діючого законодавства.
Так п. 1.5 правил передбачає, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку та перешкоди для руху, загрозу життю або здоров’ю громадян, спричиняти матеріальну шкоду.
Рухаючись по 233 км а/д Старобельськ-Донецьк, в місці, де зазначена дорога розширяється до двох смуг в одному напрямку з боку позивача, ОСОБА_1 зайняв крайню праву смугу, як то передбачене п. 11.2 Правил. При цьому рухався з максимально можливою швидкістю, дозволеною на даній ділянці дороги, приблизно 80 км/г, попереду, у напрямку руху автомобілю, ним були виявлені істотні перешкоди у вигляді суттєвого пошкодження асфальтового дорожнього покриття. Подолати їх шляхом об’їзду, перебуваючи при цьому на правій смузі, він не мав можливості, оскільки їх характер, розмір та глибина, не давали позивачеві змоги цього зробити. Переконавшись у безпеці свого маневру, в тому числі у відсутності транспортних засобів, що рухаються в попутному напрямку, як то передбачене п.п. 10.1, 10.3 Правил, ОСОБА_1 з метою об’їзду перешкод, виїхав на вільну ліву смугу. Відразу після подолання перешкод, повернуся на крайню праву смугу, де і був зупинений працівниками ДПС.
В даній ситуації ОСОБА_1 керувався п. 11.11 Правил, яким дозволяється змінювати смугу руху для об’їзду перешкод, повороту, розвороту або зупинки.
При цьому п. 1.10 Правил наводить визначення поняття перешкоди для руху, вказуючи, що під таким слід розуміти – нерухомий об’єкт в межах смуги руху транспортного засобу або об’єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги та який примушує водія маневрувати або знижувати швидкість аж до повної зупинки транспортного засобу.
Подолати перешкоди, шляхом зниження швидкості ОСОБА_1 також не мав змоги, оскільки об’єктивної можливості виявити перешкоди завчасно, було неможливо.
Продовження ним руху у правій смузі, могло призвести не лише до пошкодження автомобільного транспортного засобу, а і спричинити дорожньо-транспортну пригоду у який позивач міг взагалі постраждати фізично.
Таким чином, інспектором були порушені норми п.п. 2.2, 2.5, 22.1 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ № 1111 від 13.11.2006 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2006 року за № 1243/13117, які передбачають, що взаємовідносини працівників ДПС з учасниками дорожнього руху мають ґрунтуватись на принципах дотримання законності, забезпечення свободи та недоторканості особи, забезпеченні її прав.
Необхідно також зауважити, що ділянка дороги Старобельськ-Донецьк, на якій було виявлено правопорушення, не відповідає вимогам ДБН В.2.3 - 4 - 2000 «Автомобільні дороги» затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 7.04.2000 року за № 66. п. 16.2 зазначеного ДБН, визначає навіть для доріг нижчої IV категорії при асфальтобетонному покритті, максимально допустимі сумарні нерівності у межах 60 см. на кілометр. Вибоїни, які перебували на шляху мого руху, істотно перевищуюсь гранично допустимі норми. Ніяких попереджувальних знаків при цьому, не малось. Завчасно дізнатись про них, ніякої смоги позивач не мав, тому змушений був діяти з урахуванням дорожньої обстановки та дотримуючись Правил дорожнього руху України.
В свою чергу ст. 247 КУпАП визначено, що провадження за адміністративним правопорушенням не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю за низкою обставин, в тому числі і у зв’язку з відсутністю події та складу правопорушення.
Викладене дає підставу вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова по адміністративній справі складені безпідставно та з істотними порушеннями вимог чинного законодавства.
Незаконність дій суб’єкту владних повноважень полягає у прийнятті ним необґрунтованого рішення про притягнення мене до адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 159, 160, 162 КАС України, суд –
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління ОСОБА_2 України в Донецькій області про визнання дії неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Постанову АН № 232568 по справі про адміністративне правопорушення від 23.09.2009р., винесену ІДПС Харцизького взводу ДПС сержантом міліції ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпаП скасувати.
Постанова може бути оскаржена в установленому законодавством порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О. М. Вірченко