Справа № 182/4040/22

Провадження № 1-кп/0182/762/2023

У Х В А Л А

Іменем України

06.06.2023 року                                                        м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді                               ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання                 ОСОБА_2 ,        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022041340000975 від 31.08.2022 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нікополь Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора (в режимі відеоконференції) – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого (в режимі відеоконференції) – ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілої - ОСОБА_6

в с т а н о в и в:

1.В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.

2.Прокурором ОСОБА_4 заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 днів посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст.177 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), а саме: переховування від суду, вплив на свідків, оскільки останній обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком від 7 до 15 років, та він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

3.Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти заявленого клопотання прокурора та просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 .

4.Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію підзахисного. Вважає зазначені ризики необґрунтованими та недоведеними, послався на тривалий час тримання під вартою обвинуваченого, а саме 8 місяців тримання під вартою. Зазначив, що кримінальне провадження не можемо розглянути з об`єктивних причин, у зв`язку з чим просив змінити запобіжних захід на домашній арешт.

5.Потерпіла ОСОБА_6 підтримала клопотання прокурора.

6.Прокурор щодо заявленого стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт заперечив та підтримав раніше заявлене клопотання.

7.Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд враховує таке.

8.Ухвалами Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області щодо обвинуваченого ОСОБА_3 продовжувався обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, зокрема строком до 08.06.2023 включно із можливістю внесення застави.

9.Згідно з вимогами ст.331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою обрати, змінити, продовжити чи скасувати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

10.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків (ч. 1 ст. 177 КПК України).

11.Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

12.Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

13.Так, у клопотанні прокурором заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків.

14.У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти росії» (Smirnova v. russia №71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

15.Суд враховує те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 15 років, його вік та стан здоров`я, соціальні зв`язки, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела існування, тому вважає обґрунтованими доводи прокурора, що тяжкість інкримінованого обвинуваченій злочину є вагомим доводом, що збільшує ризики переховування від суду.

16.Крім того, ризик незаконного впливу на свідків продовжує існувати, оскільки останні ще не допитані судом.

17.Також судом враховується і та обставина, що під час розгляду заявленого клопотання стороною захисту не надано жодного належного доказу, який свідчив би про необхідність зміни вже обраного запобіжного заходу, а обставини на які посилається сторона захисту не підтверджені відповідними доказами та в даному випадку не можуть бути беззаперечними стимулюючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

18.Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченогост.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

19.Крім того, будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості його подальшого тримання під вартою до суду не надходило.

20.Таким чином, враховуючи наведене суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, тому приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити строк тримання під вартою на строк не більше ніж на 60 діб.

21.Крім того, згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням окрім обставин кримінального правопорушення, ще й майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

22.Розмір застави необхідно вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, з урахуванням положень ст.177, 178 КПК України, та при цьому раціонально співставивши його з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом та гарантуватиме належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

23.З огляду на встановлені ризики, враховуючи при цьому особу обвинуваченого та обставини справи, суд приходить до висновку про можливість зменшення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, визначеного раніше відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 177, 183, 331, 371, 372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

2.В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу – відмовити.

3.Продовжити щодо  ОСОБА_3  строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 діб, до 03 серпня 2023 року включно, із можливістю внесення застави в розмірі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 268 400 (двісті шістдесят вісім тисяч чотириста) гривень 00 коп.

4.У разі внесення застави у розмірі визначеному ухвалою суду,  ОСОБА_3 з дня внесення застави вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у виді застави і відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України на нього покладаються наступні обов`язки:

- прибувати до суду у визначений час;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

5.Термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

6.Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, кожному окремо, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга на протязі п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошено 09.06.2023.

Суддя: ОСОБА_1