Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-кп/4809/434/23 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2023 року. м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у письмовому провадженні, апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 05.06.2023, якою стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дмитрівка Казанківського району Миколаївської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючий, неодружений, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, а саме: вироком Долинського районного суду Кіровоградської області від 15 січня 2018 року за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк два роки зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання протягом іспитового строку тривалістю два роки з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України; вироком Казанківського районного суду Миколаївської області від 27 вересня 2018 року за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк два роки та один місяць, покарання відбуте, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку;

продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04 серпня 2023 року включвно.

визначено ОСОБА_6 розмір застави в сумі 45400.

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Долинського районного суду Кіровоградської області перебувають матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021120150000008 від 09.01.2021 року відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 05.06.2023 продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 до 04 серпня 2023 року включвно. Визначено ОСОБА_6 розмір застави в сумі 45400.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, захисник-адвокат ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просила ухвалу суду першої інстанції скасувати, та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .

ОСОБА_6 тримається під вартою починаючи з березня 2021 року і до сьогодні, це вже більше, як 2 роки та 2 місяці.

Із спливом часу існування ризиків, на які покликається прокурор, втратило свою актуальність.

На даний час обвинувачений ОСОБА_6 не може переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки досудове слідство завершено.

Його переховування від суду є малоймовірним, прокурором з цього приводу не надано жодних доказів.

Ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Така оцінка має надаватись з урахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, обвинувачений ОСОБА_6 також не зможе, оскільки їх позиція вже викладена під час судового розгляду. Зрозуміло, що будь-які спроби впливу на них призведуть до більш суворого покарання у разі ухвалення обвинувального вироку.

Всі свідки сторін обвинувачення вже допитані в суді, тому будь-який вплив на них позбавлений змісту.

Прокурором на даний час вже подані всі докази, що виключає можливість знищення, приховування чи спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення обставин кримінального правопорушення.

Щодо вчинення іншого правопорушення, то прокурором не надано жодного доказу.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

В апеляційній скарзі питання про участь особисто обвинуваченим ОСОБА_6 та його захисником не ставиться, у зв`язку з чим колегія суддів, згідно до ч.4 ст.422-1 КПК України, вважає за можливе розглянути дану апеляційну скаргу у письмовому провадженні.

Ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу, так само як і для його продовження, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Розглядаючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Перевіривши доводи апеляційної скарги в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції були дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про обрання строку тримання обвинуваченого під вартою, а тому, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, обставини з якими закон пов`язує можливість, як застосування, так і продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в тому числі наявність ризиків, які давали суду достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 , може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

З огляду на це, посилання сторони захисту в апеляційній скарзі на те, що ухвала суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необґрунтованою з наведених в апеляційній скарзі підстав, не можуть бути визнані безумовними підставами для скасування ухвали Долинського районного суду Кіровоградської області від 05.06.2023.

У рішеннях Європейського суду з прав людини, зазначається не лише про те, що ризик переховування обвинуваченого від правосуддя, не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку, а й про те, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , суд першої інстанції, враховуючи конкретні обставини даної судової справи, цілком правомірно виходив з того, що на даний час ризики не зменшилися. Обвинувачений ОСОБА_6 раніше вчиняв кримінальні правопорушення та щодо нього судами ухвалювались обвинувальні вироки, а також відбував покарання в місцях позбавлення волі. 13 травня 2020 року обвинувачений звільнився з місць позбавлення волі умовно-достроково на строк 11 місяців та 1 день і після цього обвинувачується у вчиненні нового злочину в період такого звільнення, що свідчить про його можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також схильність до вчинення кримінальних правопорушень. Обвинувачений не працює, неодружений, не має дітей, а відтак не має міцних соціальних зв`язків, не має засобів до існування, тобто може вчиняти корисливі кримінальні правопорушення з метою існування. ОСОБА_6 негативно характеризується за місцем проживання, а також проживає не за місцем вчинення кримінального правопорушення.

Суд першої інстанції в повній мірі дослідив обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому за умови доведення його вини, характер та обставини вчинення правопорушення.

Колегія суддів приходить до висновку, що захисник не надав підтвердження неможливісті перебування обвинуваченого в умовах ізоляції його від суспільства і що такі умови несуть реальну загрозу для його життя.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що стороною захисту не надано доказів того, що підстави та ризики, якими обґрунтовувалось обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перестали існувати. Суд першої інстанції відповідно до вимог п.3 ч.5 ст. 182 КПК України вірно визначив заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 грн. та вірно прийшов до висновку, що саме такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Отже, за висновком колегії суддів, приймаючи рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання цього запобіжного заходу, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, дані про його особу, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та прийняв відповідне судове рішення, яке не суперечить вимогам закону та загальним засадам кримінального провадження.

У зв`язку з вищенаведеним, приймаючи до уваги відсутність будь-яких порушень норм КПК України з боку суду першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, та задоволення апеляційної скарги сторони захисту.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 199, 376, 395, 405, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 05.06.2023, якою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в сумі 45400 гривень - без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: ( підписи )

Згідно з оригіналом:

Суддя Кропивницького

апеляційного суду ОСОБА_2