Справа № 2а-328\09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
в порядку письмового провадження
13 квітня 2009 року. м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Рештар В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі про нарахування недоплаченої соціальної державної допомоги,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі про нарахування недоплаченої соціальної державної допомоги. В позовній заяві зазначила, що вона народилася 30 червня 1932 року і відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни та з 1 січня 2006 року їй до пенсії повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Виплата надбавки до пенсії повинна здійснюватись відповідачем, так як основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і у повному обсязі фінансування і виплати пенсій та інших виплат, які згідно законодавства здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених чинним законодавством. Всупереч положенням ст. 22 Конституції України, якою передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до діючих законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, бюджетним законодавством дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено відповідно на 2006-2008 рр. Її законні права було обмежено прийняттям неконституційних правових актів, а про факт порушення їй стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації і тому строки звернення до суду про відновлення порушених прав нею були пропущені. Розмір соціальної допомоги, який підлягає їй для нарахування за період 2006-2008 років складає 4471.20 грн. Просить продовжити строк на звернення до суду та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі нарахувати їй, як дитині війни, щомісячну державну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії по віку та забезпечити її виплату за період 2006, 2007, 2008 роки в сумі 4471 гривні 20 копійок і справу розглянути у її відсутності в порядку письмового повадження.
Представник відповідача надіслав суду письмові заперечення. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що Законом України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 р. № 2195-ІV встановлена державна соціальна гарантія-мінімальний розмір державної соціальної допомоги, а також пільги з метою надання соціальної підтримки дітям війни. Стаття 6 цього Закону визначає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Закону № 2195-ІV та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів. Так як чоловік громадянки ОСОБА_1 був інвалідом Великої Вітчизняної війни, то надбавки до пенсії йому виплачувалися згідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Після смерті чоловіка, громадянці ОСОБА_1 було присвоєно статус вдови інваліда Великої Вітчизняної війни і ті самі надбавки, які призначалися чоловіку, були призначені їй. І на теперішній час ОСОБА_1 отримує пільгову пенсію. А відповідно до ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” пільги учасникам бойових дій надаються за їх вибором згідно з одним із Законів, тобто два види пільгових надбавок згідно законодавства не передбачається. Отже, виходячи з вищевикладеного Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, оскільки всі доплати як вдові учасника бойових дій їй були здійснені.
Сторони в судове засідання не з’явилися, надіславши письмові заяви про розгляд справи у їх відсутності, а тому, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними доказами в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи , суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” , який набув чинності з 1 січня 2006 року, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення ( 2 вересня 1945 року ) Другої світової війни було менше 18 років.
Відповідно до ст. 6, 7 вказаного Закону дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом , здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Позивачка ОСОБА_1 є ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до довідки, виданої Тячівським управлінням праці та соціального захисту населення № 142 від 23.02.2009 року є дитиною війни і має право на пільги, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.
Разом з цим, судом встановлено, що позивачка є вдовою інваліда Великої Вітчизняної війни і відповідно до ст. 10 ч. 2 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” на неї поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, тобто після смерті чоловіка вона користується тими самими пільгами, що користувався він.
В даний час позивачка отримує пільгову пенсію і цей факт підтверджується відомостями про підвищення наданими Тячівським відділенням пенсійного фонду.
Стаття 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визначає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячно пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Закону № 2195-ІV та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Суд вважає, що оскільки позивачка отримує пільгову пенсію відповідно до Закону України “Про статус ветерана війни, гарантії їх соціального захисту” в задоволенні її позовних вимог, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 1, 6, 7 Закону України“Про соціальний захист дітей війни”, ст.ст. 6 , 11 , 71 , 72, 159-163 КАС України, ст.. 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” суд,
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі нарахувати недорахованої їй, як дитині війни щомісячної державної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії по віку та забезпечити її виплату за період 2006, 2007, 2008 рр. в сумі 4471,20 грн. – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тячівський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя: Решетар В.І.