ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/284/23 Справа № 202/2352/17 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2023 року                                                                м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді                         ОСОБА_2

суддів                                         ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_5 та захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2022 року у кримінальному провадженні № 12015040660001617 щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Петропавловськ-Камчатський, Камчатської області, громадянина України, освіта вища, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст 272 КК України,-

за участю секретаря судового засідання         ОСОБА_8 ,

прокурора                                 ОСОБА_9 ,

обвинуваченого                                         ОСОБА_6 ,

представника потерпілого                         ОСОБА_10 ,

потерпілих                                                 ОСОБА_11 ,

в режимі відеоконференції:

захисника ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2022 року ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на три роки.

       На підставі ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_6 звільнений від покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

       Стягнуто з ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_11 150 000 гривень за рахунок спричиненої моральної шкоди.

За цим вироком ОСОБА_6 визнаний винним за наступних обставин.

Так відповідно до наказу 02 № 157-ос від 10.01.2013 р. виконуючого обов`язки Головного керуючого директора ТОВ «Восток» ОСОБА_12 , прийнято на роботу та призначено на посаду керуючого нафтобазою Дніпропетровського регіону підприємства ТОВ «Восток» (код ЄДРПОУ 24812228), розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Єсеніна, 24б, віднесеної до об`єктів підвищеної небезпеки, що має другий клас професійного ризику виробництва, та відповідно до виду економічної діяльності по КВЕД 46.71 - здійснює оптову торгівлю твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

       Відповідно до посадової інструкції керуючого нафтобазою ТОВ «Восток», затвердженої 10.01.2013 р. Головним керуючим директором ТОВ «Восток» ОСОБА_13 , з якою ОСОБА_6 ознайомлений у день її затвердження під особистий підпис, останній відноситься до категорії керівників з правом підпису організаційно-розпорядчих документів з питань, віднесених до його компетенції, та на нього покладені обов`язки зі здійснення управління діяльністю нафтобази, направлену на безперебійну роботу з прийому, зберіганню та відпуску нафтопродуктів; здійснення підбору і розстановки кадрів; здійснення щоденного контролю готовності нафтобази до роботи; дотримання особисто та контролю дотримання працівниками трудової і виробничої дисципліни, правил і норм охорони труда, вимог виробничої санітарії і гігієни, вимог протипожежної безпеки, цивільної оборони; здійснення доведення до відома працівників і виконання ними розпоряджень і наказів керівництва; здійснення контролю дотримання Інструкції № 281/171/578/155 «Про порядок прийому, транспортування, зберігання та відпуску нафти та нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України», інших нормативних документів; здійснення контролю за наявністю і справністю протипожежних засобів, станом приміщень, обладнання та інвентарю на нафтобазі і організація їх своєчасного ремонту; організація проведення вантажно-розвантажувальних робіт на нафтобазі з дотриманням норм, правил і інструкцій з охорони праці; здійснення контролю спільно з іншими матеріально відповідальними особами з прийому нафтопродуктів, зберіганню нафтопродуктів, тощо, та відповідно до зазначеної посадової інструкції, несе відповідальність за неналежне виконання чи невиконання своїх посадових обов`язків; за порушення правил і норм з охорони праці та промислової безпеки і виробничої санітарії та за недотримання нормативних актів, затверджених ТОВ «Восток».

       Так, 12 червня 2013 року головним державним інспектором Державної міжрегіональної інспекції нагляду праці в хімічній промисловості ОСОБА_14 , у присутності керуючого нафтобазою ОСОБА_6 , проведено позапланову перевірку виробничого об`єкта та перевірено дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, при експлуатації нафтобази Дніпропетровського регіону ТОВ «Восток». Під час даної перевірки виявлено низку порушень вимог законодавства, таких як: оператор товарний допущена до роботи без проведення професійної підготовки відповідно до характеру виконаних робіт; незабезпечення товарних операторів справними респіраторами, протигазами, нарукавниками з полімерних матеріалів; не проведено випробування на міцність і щільність трубопроводів нафтопродукту до резервуарів РВС № 29, ЗО, 31, 32; не заземлені, незалежно від заземлення електродвигуна, насоси № 1, 2, 3 (А95, А92) автоналивної естакади; перехідний місток № 2 залізничної естакади не обладнай дерев`яною планкою, заземлення РВС 25, 26 приєднано не за допомогою зварювання, для обертання запірних засувок автоналивних стояків використовується спис з металу; не справна опора трубопроводу до кореневої засувки РВС № 24, не заземлені незалежно від заземлення електродвигуна насоси № 1, 2, 3 дизельної насосної, не проведення перевірки операторами авто естокад надійності заземлення автоцистерн перед наливом нафтопродуктів.

       У зв`язку з виявленням вказаних порушень, ОСОБА_6 попереджено про необхідність припинення експлуатації: роботи з нафтопродуктами без застосування засобів індивідуального захисту, трубопроводів нафтопродукту до резервуарів РВС № 29, 30, 31, 32, електродвигуна насоси № 1,2, 3 (А95, А92) авто наливної естакади, РВС 25, 26, для обертання запірних засувок авто наливних стояків використовувати спис з металу, трубопроводу до кореневої засувки РВС № 24, насоси № 1, 2, 3 дизельної насосної.

       Крім того, за результатами перевірки, ОСОБА_14 складено Акт позапланової перевірки виробничого об`єкта № 29/09-4 від 12.06.2013 р. та ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності за неналежний контроль за виконанням вимог правил та норм з охорони праці. Також до адміністративної відповідальності притягнуто старшого товарного оператора нафтобази Дніпропетровського регіону ТОВ «Восток» ОСОБА_15 за невиконання ним вимог правил та норм з охорони праці щодо використання засобів індивідуального захисту під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

       Однак, незважаючи на притягнення до відповідальності за неналежний контроль за виконанням вимог правил та норм з охорони праці, ОСОБА_6 висновків для себе не зробив та надалі нехтувати правилами безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, вимогами нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки при експлуатації нафтобази Дніпропетровського регіону ТОВ «Восток», не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, які він повинен був і міг передбачити, легковажно розраховуючи на їх відвернення, продовжив свою бездіяльність у вигляді не здійснення контролю додержання підлеглими працівниками вимог правил та норм з охорони праці під час проведення робіт з підвищеною небезпекою, використання ними засобів індивідуального захисту під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

       Внаслідок злочинної недбалості керівника нафтобази ОСОБА_6 , який являвся особою, яка зобов`язана дотримуватися правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, відсутності належного контролю ним за виконанням підлеглими працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки при експлуатації нафтобази Дніпропетровського регіону ТОВ «Восток», 25 червня 2013 року об 08 годині 36 хвилин, старшим товарним оператором ОСОБА_15 під час наливу дизельного палива у автоцистерну автомобілю марки «Сканія», д/з НОМЕР_1 з причепом д/з НОМЕР_2 на ділянці, розташованій у східній частині нафтобази Дніпропетровського регіону підприємства ТОВ «ВОСТОК» (код ЄДРПОУ 24812228), розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Єсеніна, 24б, порушено вимоги безпеки ведення технологічних процесів підвищеної небезпеки в тому числі особистої безпеки, а саме: відбір проб до закінчення наливу нафтопродуктів в автоцистерну; підйом шлангу стояка наливу під час налив нафтопродуктів в автоцистерну; відбір проб з автоцистерни без присутності спостерігача (дублера); не використання повного комплекта засобів індивідуального захисту, що призвело до займання дизельного палива в межах першої секції причепу д/з НОМЕР_2 та вибуху з облиттям нафтопродуктами і загорянням одягу старшого товарного оператора ОСОБА_15 та водія автомобілю марки «Сканія», д/з НОМЕР_1 ОСОБА_16 .

       В результаті чого, ОСОБА_15 отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя у вигляді термічних опіків 3АБ ступеню голови, обличчя, шиї, тулубу, верхніх та нижніх кінцівок - загальною площею 70%, що у посттравматичному періоді ускладнились розвитком рубцевої контрактури шиї 2 ступеню та артродерматогенною контрактурою лівого плечового та лівого ліктьового суглобів; ОСОБА_16 отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя у вигляді термічних опіків 2-3 ступеню біля 60% тіла, які ускладнилися розвитком важкої опікової хвороби з пневмонією, менінгітом, інтоксикацією організму та поліорганною недостатністю, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 останній помер.

       Таким чином, ОСОБА_6 , займаючи посаду керуючого нафтобазою нафтобази Дніпропетровського регіону підприємства ТОВ «Восток» (код ЄДРПОУ 24812228), тобто підприємства віднесеного до об`єктів підвищеної небезпеки, будучи особою, яка відповідно до посадових обов`язків і вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки при експлуатації нафтобази Дніпропетровського регіону ТОВ «Восток» зобов`язана дотримувати правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, допустив порушення вимог:

       -ст.13, ст.18 Закону України «Про охорону праці»; п.1.8.3., п. 1.8.8. «Правила техніки безпеки і промислової санітарії при експлуатації нафтобаз і автозаправних станцій» (НПАОП 63.2-1.13-87), Держкомнафтопродукт, 1987 р.;

       -п.2.8, п.2.11, п.4.5, п.4.6 «Посадової інструкції керуючого нафтобазою ТОВ «Восток» м. Дніпропетровськ, затверджена Головним керуючим директором ТОВ «Восток» ОСОБА_13 від 10.01.2013, в частині: не виконання своїх посадових обов`язків, відсутність контролю за виконанням вимог правил та норм охорони праці та технологічних процесів, не забезпечення контролю за додержанням підлеглими працівниками вимог правил та норм при проведенні робіт підвищеної небезпеки та застосування ними засобів індивідуального захисту;

       -п. 4 наказу № 136 від 12.12.2012 року ТОВ «Восток»;

       -п. 1, п. 2 наказу ТОВ «Восток» № 135 від 17.12.2012 року в частині: не виконання функцій служби охорони праці згідно нормативно-правових актів з охорони праці в Україні та «Типового положення про службу охорони праці»;

-невиконання акту позапланової перевірки виробничого об`єкту від 12 червня 2013 року за № 29/09-4, де вказано порушення керуючого нафтобазою ОСОБА_6 , а саме: ст.13, ст.18 Закону України «Про охорону праці», п.1.8.8. «Правила техніки безпеки і промислової санітарії при експлуатації нафтобаз і автозаправних станцій», и. 1.5., п.1.9.1. «Положення про порядок забезпечення робітників ТОВ «Восток» уніформою та засобами індивідуального захисту» затвердженого наказом головного управляючого директора ТОВ «Восток» № 1 25 від 06.03.2013, п.2.3.9. НПАОП 63.2-1.13-87 «Правила техніки безпеки і промислової санітарії при експлуатації нафтобаз і автозаправних станцій», п.2.4.4., п.2.5.1., п.2.2.1., п.2.3.8., п.2.3.4., п.2.4.4., п.2.6.4. НПАОП 63.2-1.13-87 Правила техніки безпеки і промислової санітарії при експлуатації нафтобаз і автозаправних станцій», п.5.2.10. НПАОП 0.00-1.29-97 «Правила захисту статичної електрики».

       Допущенні керуючим нафтобазою нафтобази Дніпропетровського регіону підприємства ТОВ «Восток» ОСОБА_6 порушення спричинили загрозу загибелі людей та настання інших тяжких наслідків в результаті бездіяльності, яка виразилась в неприйнятті заходів щодо усунення недоліків виявлених позаплановою перевіркою акт № 29/09-4 від 12 червня 2013 року зазначених у відповідному приписі та не прийняття належних заходів як керуючого нафтобазою та виконуючого обов`язки з охорони праці, контролю за безпекою виконання технологічних процесів додержання вимог безпеки працівниками технологічних процесів та використанням засобів індивідуального та колективного захисту відповідно до вимог з охорони праці, і безпосередньо знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням такої загрози.

       Дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.1 ст. 272 КК України, що виразилися у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, що створило загрозу загибелі людей та настання інших тяжких наслідків, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України.

       В апеляції:

- прокурор просить вирок в частині цивільного позову потерпілої ОСОБА_11 до ОСОБА_6 скасувати та в цій частині призначити новий розгляд в порядку цивільного судочинства. В решті вирок залишити без змін.

Свої вимоги мотивує тим, що вирок є необґрунтованим в частині вирішення питання про часткове задоволення цивільного позову, оскільки моральна шкода завдана потерпілій ОСОБА_11 , яка полягає у душевних стражданнях внаслідок загибелі її чоловіка, має бути стягнута в повному обсязі, а саме в розмірі 300000 грн.

- захисник просить вирок скасувати та постановити нове рішення, яким ОСОБА_6 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення та виправдати.

В обґрунтування своїх вимог посилається на фальсифікацію наказів, які покладені в основу обвинувачення, оскільки накази № № 135, 136 ТОВ “Восток” за змістом не відповідають тим, що видавались, порушення в роботі комісії з розслідування нещасного випадку, необґрунтованість висновків експертиз через розбіжності та використання неналежних документів, недопустимість проведеного огляду від 25.06.2013 року.

       Вказує, що винуватість ОСОБА_6 не доведена поза розумним сумнівом, а під час досудового слідства не було взято до уваги повторну перевірку від 17.06.2013 року, акт 31/09-4 за її результатами, які свідчать про швидке реагування та прийняття вичерпних заходів щодо усунення недоліків з охорони праці з боку керуючого нафтобазою ОСОБА_6 , і навпаки, останній безпідставно звинувачується в бездіяльності.

       Вважає, що прокурор ОСОБА_17 не мав повноваження прокурора в розумінні ст. 36 КПК України, оскільки до виділення матеріалів не був у групі прокурорів. Постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 24.09.2015 року не відповідає вимогам КПК, оскільки не містить відомостей про те, які саме матеріали у відношенні ОСОБА_6 виділяються з матеріалів кримінального провадження № 12013040660003414 від 25.06.2013 року, що виділяється в оригіналах, а що в копіях. На думку захисника у зв`язку із виділенням матеріалів були втрачені ключові докази: автомобільний відеореєстратор, пробовідбірник, захисний одяг, проби речовини, вилученої з автомобільної цистерни. Крім того, посилається на відсутність підстав для зупинення досудового розслідування, а прокурор звернувся поза межами досудового розслідування, що є підставою для закриття провадження, оскільки довідку про хворобу ОСОБА_6 від 23.02.2016 року, на яку посилається слідство в обґрунтування зупинення строку досудового розслідування, обвинувачений не отримував та у вказаний період часу не хворів, а перебував на робочому місці.

       Щодо цивільного позову зазначає, що ОСОБА_11 вже реалізувала своє право на відшкодування шкоди та ТОВ “Восток” виплатило на її користь 100 тис. грн. моральної шкоди.

       Заслухавши обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу захисника та з підстав, викладених у скарзі просили її задовольнити, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, просив її задовольнити та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, потерпіла та її представник підтримали вимоги апеляції прокурора та заперечували проти апеляції сторони захисту, перевіривши доводи апеляційних скарг, частково дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, які за своїм змістом зводились до твердження про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та недопустимості доказів, зокрема, що ОСОБА_6 не є суб`єктом даного кримінального правопорушення та що комісійна експертиза проведено неповно, без врахування акту повторної перевірку від 17.06.2013 року № 31/09-4, а також про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону під час оцінки доказів, колегія суддів вважає їх частково слушними з огляду на таке.

Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 409 КПК України).

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, матеріали кримінального провадження, частково повторно дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку, що вищезазначених вимог кримінального процесуального закону суд першої інстанції дотримався не в повній мірі, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів цього провадження, висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину, є обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам кримінального провадження. Такий висновок зроблений на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду з дотриманням ст. 23 КПК України й оціненими відповідно до ст. 94 вказаного Кодексу.

Висновок місцевого суду ґрунтується зокрема на показаннях свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , які підтвердили, що на момент нещасного випадку керуючим нафтобазою був ОСОБА_6 .

Свідок ОСОБА_26 пояснив, що працював головним державним інспектором Держпраці. На початку червня 2013 року було здійснено перевірку нафтобази ТОВ "Восток" за результатами якої було видано акт та припис заборону експлуатації обладнання, в ході перевірки було виявлено виконання робіт на нафтобазі без спецодягу, порушення заземлення наливного обладнання, тощо. За результатами перевірки керівника було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог законодавства. Акт було складено 12 червня 2013 року та був підписаний ОСОБА_6 .

Повноваження ОСОБА_6 як керуючого нафтобазою та відповідального за дотримання правил охорони праці (суб`єкта злочину), окрім показань вищезазначених свідків, також підтверджується такими доказами:

- копією наказу № 135 від 17 грудня 2012 року, відповідно до якого функції служби охорони праці було покладено на керуючого нафтобазою - ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 20);

- копією наказу № 136 від 17 грудня 2012 року, відповідно до якого було визначено коло осіб відповідальних за безпеку виконання робіт на нафтобазі, та контроль за виконанням наказу покладено на керуючого нафтобазою - ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 22);

- копією наказу №7/9 від 10 січня 2013 року, відповідно до якого відповідальним за протипожежну безпеку на нафтобазі ТОВ "Восток" було визначено керуючого нафтобазою - ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 21);

- копією посадової інструкцією керуючого нафтобазою ТОВ "Восток" м. Дніпропетровська (т. 1, а.с. 36-38).

Відповідно до копії акту позапланової перевірки виробничого об`єкта від 12 червня 2013 року № 29/09-04 було виявлено перелік порушень під час перевірки дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки при експлуатації нафтобази Дніпропетровського регіону ТОВ "ВОСТОК" у м. Дніпро, вул. Єсеніна 24б (т. 1, а.п. 67-69).

Згідно з актом позапланової перевірки виробничого об`єкта від 12 червня 2013 року №29/09-4 у присутності керуючого нафтобазою ОСОБА_6 було перевірено дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки та встановлено перелік порушення вимог законодавства (т. 3, а.с. 71-76).

Згідно з розпорядженням № 2/9-4 від 13 червня 2013 року, у присутності керуючого нафтобазою ОСОБА_6 було здійснено перевірку стану промислової безпеки, охорони праці, при експлуатації нафтобази Дніпропетровського регіону ТОВ "Восток" у м. Дніпро, вул. Єсеніна 24б, в ході якої виявлено порушення які створюють загрозу життю працівників (т. 3, а.с. 77);

Копією акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 25 червня 2013 року о 08 годині 36 хвилин, згідно з висновком якого було встановлено наступні порушення керуючим нафтобазою ОСОБА_6 : недостатній контроль за дотриманням вимог робітниками трудової та виробничої дисципліни, правил і норм охорони праці; не забезпечене точне дотримання робітниками інструкцій з техніки безпеки (т. 1, а.с. 129-136).

Вищезазначені докази, а також той факт, що припис на усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту та постанова про адміністративне правопорушення винесені стосовно ОСОБА_6 , як відповідального за охорону праці на вказаній нафтобазі, з якими він погодився, поставив свій підпис, що у своїй сукупності дають підстави для висновку, що саме ОСОБА_6 був відповідальний за охорону праці на даному підприємстві і, відповідно, є суб`єктом злочину, передбаченого ст. 272 КК України.

Обставини щодо наявності таких обов`язків у ОСОБА_6 також були предметом дослідження відповідних експертиз.

Так, згідно з копією висновку судової інженерно-технічної експертизи з дослідження причин та наслідків порушення вимог з безпеки життєдіяльності та охорони праці № 1678-13 від 25.12.2013 року та висновку судової інженерно-технічної експертизи з дослідження причин та наслідків порушення вимог з безпеки життєдіяльності та охорони праці № 4415-14 від 23.12.2015 року при дослідженні матеріалів кримінального провадження №12013040660003414 проведеного аналізу виробничої ситуації при виконанні робіт 26.06.13 р., експертом було виявлено недотримання нормативно-правових та нормативних актів з питань охорони праці посадовими особами та робітниками ТОВ «ВОСТОК», зокрема керуючим нафтобазою ОСОБА_6 :

- ст. 13. Закону України «Про охорону праці»; п.1.8.3., п.1.8.8. «Правила техніки безпеки і промислової санітарії при експлуатації нафтобаз і автозаправних станцій (НПАОП 63.2-1.13-87)., Держкомнафтопродукт, 1987 р.; п.2.8., п.2.11., п.4.5., п.4.6. «Посадової інструкції керуючого нафтобазою ТОВ «ВОСТОК» м.Дніпропетровськ», затверджена головним керуючим директором ТОВ «Восток» ОСОБА_13 від 10.01.2013 р. – в частині виконання своїх посадових обов`язків, відсутність контролю за виконанням вимог правил та норм охорони праця та технологічних процесів.

- п. 4 Наказу №136 від 12.12.12 р. ТОВ «Восток»; п.1., п.2. Наказу ТОВ «Восток» №135 від 17.12.2012 р. – в частині: не виконання функцій служби охорони праці згідно нормативно-правових актів з охорони праці».

Згідно з копією висновку комісійної судової інженерно-технічної експертизи з дослідження причин та наслідків порушення вимог з безпеки життєдіяльності та охорони праці № 774-16 від 22 лютого 2016 року (т. 4, а.с. 3-24) при дослідженні матеріалів кримінального провадження №12013040660003414 та проведеного аналізу виробничої ситуації при виконанні робіт 25.06.13 р., експертами було виявлено недотримання законодавчих, нормативно-правових та нормативних актів з питань охорони праці, а саме: п. 14.8 "Інструкції про порядок прийому, зберігання, відпуску та обліку продуктів ТОВ "Восток" - в частині: відбору проб до закінчення наливу нафтопродуктів в автоцистерну; п. 3.16 "Інструкція з охорони праці ОП-21-2012 для оператору товарного", затверджена наказом головного керуючого ООО "Восток" №123 від 13.12.12 р. в частині: підіймання шлангу стояка наливу під час наливу нафтопродуктів а автоцистерну; п. 3.1 "Інструкції з охорони праці ОП-42-2012 при відборі проб та заміру рівня нафтопродуктів" в частині: відбір проб з автоцистерни без присутності спостерігача (дублера); п. 2.1 "Інструкція з охорони праці ОП-21-2012 для оператору товарного", затверджена наказом головного керуючого ООО "Восток" №123 від 13.12.12 р. в частині: невикористання повного комплекту засобів індивідуального захисту (при їх наявності) під час виконання робіт; п.2.2 "Інструкції з охорони праці ОП-42-2012 при відборі проб та заміру рівня нафтопродуктів" в частині: невикористання повного комплекту засобів індивідуального захисту (при їх наявності) під час виконання робіт; 3.7.25.36, п. 3.7.25.37 "Посадової інструкції водія автотранспортного засобу з виконанням обов`язків експедитора" в частині: допустив відбір проб з автоцистерни під час наливу старшим оператором ОСОБА_15 ; п. 3.7.25.29 "Посадової інструкції водія автотранспортного засобу з виконанням обов`язків експедитора" в частині: допустив витягування наливного пристрою з наливної горловини цистерни; 2.10 "Інструкції для водія автотранспортних засобів з виконанням обов`язків експедитора" в частині: невиконання повного комплекту засобів індивідуального захисту (при їх наявності) під час виконання робіт; п.2.8 "Посадової інструкції керуючого нафтобазою ТОВ "Восток" м. Дніпропетровськ", затверджена головним керуючим директором ТОВ "Восток" ОСОБА_13 від 10.01.2013 р. в частині: недостатнього контролю за дотриманням робітниками трудової та виробничої дисципліни, правил і норм охорони праці; п. 1.8.9 "Правила техніки безпеки і промислової санітарії при експлуатації нафтобаз і автозаправних станцій" (НПАОП 63.2-1.13-87)., Держкомнафтопродукт 1987 р., в частині: не забезпечення точного дотримання працівниками інструкцій з техніки безпеки.

Керуючий нафтобазою ОСОБА_6 допустив порушення вимог:

- ст. 13., ст.18 Закону України «Про охорону праці»; п.1.8.3., п.1.8.8. Правила техніки безпеки і промислової санітарії при експлуатації нафтобаз і автозаправних станцій (НПАОП 63.2-1.13-87)., Держкомнафтопродукт, 1987 р.; п.2.8., п.2.11., п.4.5., п.4.6. - "Посадової інструкції керуючого нафтобазою ТОВ «ВОСТОК» м. Дніпропетровськ», затверджена головним керуючим директором ТОВ «Восток» ОСОБА_13 від 10.01.2013 р.. - в частині: не виконання своїх посадових обов`язків, відсутність контролю за виконанням вимог правил та норм охорони праці та технологічних процесів, не забезпечення контролю за додержання підлеглими працівниками вимог правил та норм при проведенні робіт підвищеної небезпеки та застосуванням ними засобів індивідуального захисту.

- п. 4. Наказ №135 від 12.12.12 р. ТОВ «Восток»; п.1, п.2. Наказа ТOВ «Восток» №135 від 17.12.2012 р. — в частині: не виконання функцій служби охорони праці згідно нормативно-правових актів з охорони праці в Україні та «Типового положення про службу охорони праці».

Невиконаний акт позапланової перевірки виробничого об`єкта від 12 червня 2013 року за №29/09-4 де вказано порушення керуючого нафтобазою ОСОБА_6 , зокрема заземлення РВС 25, 26 приєднано не за допомогою зварювання; для обертання запірних засувок авто наливних стояків використовуються спис з металу; не справна опора трубопроводу до кореневої засувки РВС №24; не заземлені незалежно від заземлення електродвигуна насоси №1,2 дизельної насосної.

Допущені порушення посадовою особою нафтобази ТОВ «Восток»: керуючим нафтобазою  ОСОБА_6  спричинили загрозу загибелі людей та настання інших тяжких наслідків в результаті бездіяльності яка виразилась в неприйнятті заходів щодо усунення недоліків виявлених позаплановою перевіркою акт за №29/09-4 від 12 червня 2013 року зазначених у відповідному приписі та неприйняття належних заходів як керуючого нафтобазою та виконуючого обов`язки з охорони праці, контролю за безпекою виконання технологічних процесів, додержанням вимог безпеки працівниками технологічних процесів та використанням засобів індивідуального та колективного захисту відповідно до вимог з охорони праці, і безпосередньо знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням такої загрози.

Надаючи оцінку вищевикладеним доказам в аспекті перевірки доводів апеляційної скарги сторони захисту, колегія суддів зважає на те, що ключовим доказом для даної категорії справ є висновки судових експертиз.

Ставлячи під сумнів висновки експертиз, сторона захисту стверджувала, що під час їх проведення експерти не взяли до увагу акт повторної позапланової перевірки від 17.06.2013 відповідно до якого, за твердженням захисту, всі порушення були усунуті ОСОБА_6 .

За змістом акта позапланової перевірки виробничного об`єкта від 17 червня 2013 року №31/09-4 та рішення Територіального управління держгірпромнагляду у Дніпропетровській області від 17 червня 2013 року №1/9-4р, було встановлено відсутність інших порушень, крім порушення п. 1.8.8. «Правила техніки безпеки і промислової санітарії при експлуатації нафтобаз і автозаправних станцій», а саме, що товарний оператор ОСОБА_27 не пройшла професійну підготовку відповідно до характеру виконуваних робіт, та прийнято рішення про поновлення роботи зазначеної нафтобази.

За твердженням захисту, як би експертам був наданий для дослідження акт про усунення порушень від 17.06.2013, то висновки експертиз в частині оцінки дій ОСОБА_6 були б протилежними.

Перевіривши вказані доводи захисника, колегія суддів вважає їх необґрунтованими і такими, що спростовуються матеріалами справи, з огляду на таке.

Допитані в судовому засіданні в суді першої інстанції експерти ОСОБА_28 , ОСОБА_29 підтримали висновок комісійної судової інженерно-технічної експертизи №774-16 від 22 лютого 2016 року.

Крім того, в судовому засіданні від 04 вересня 2020 року, файл технічної фіксації “20200904-152317”, час запису 46:15 та на файлі “20200904-161429” з початку запису, на запитання прокурора експерт ОСОБА_28 підтвердив, що забороняється відбір проб палива під час наливу палива в автоцистерну.

Експерт також зазначив, що статичний розряд відбувся через те, що було відсутнє заземлення, про що було вказано в первинному акті позапланової перевірки, яким і було встановлено таке порушення. За фактом нещасного випадку, порушення, які були зазначені в первинному акті перевірки підтвердились, тобто фактично не були усунуті.

На запитання прокурора, якби в розпорядження експертам був наданий акт позапланової перевірки виробничного об`єкта від 17 червня 2013 року №31/09-4 чи змінились би висновки комісійної експертизи, на що експерт відповів, що висновок б не змінився, оскільки експертним шляхом було встановлено, що порушення, зазначені в акті від 12 червня 2013 року фактично усунуті не були, що й призвело до нещасного випадку.

З цього слідує, що висунуте ОСОБА_6 обвинувачення про невиконання акту позапланової перевірки виробничого об`єкта від 12 червня 2013 року за № 29/09-4 де вказано порушення керуючого нафтобазою ОСОБА_6 є доведеним, а не надання експертам цього акту не могло вплинути на правильність та повноту їх висновків.

Оцінюючи акт позапланової перевірки виробничого об`єкта від 17.06.2013 №31/09-4 та доводи захисника в цій частині, слід прийняти до уваги, що висновки викладені в цьому акті ТУ держгірпромнагляду у Дніпропетровській області не мають для суду преюдиційного значення, оскільки обставини про усунення порушень, були предметом досудового розслідування та судового розгляду і факт усунення вказаних порушень не підтвердився. Так експерт ОСОБА_28 підтвердив, що за фактом нещасного випадку, порушення, які були зазначені в первинному акті перевірки не були усунуті, що стало безпосередньою причиною загоряння палива.

Отже, доводи апеляційної скарги захисника про недостовірність висновку комісійної експертизи, спростовується показаннями експерта, тому є необґрунтованими і не може бути підставою для скасування вироку у зв`язку з невідповідністю висновків суду.

Разом з цим, повторно дослідивши висновок комісійної судової інженерно-технічної експертизи з дослідження причин та наслідків порушення вимог з безпеки життєдіяльності та охорони праці № 774-16 від 22 лютого 2016 року, колегія суддів дійшла висновку, що формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним в тій частині, що порушення, допущені ОСОБА_6 спричинили настання наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_15 та смерті ОСОБА_16 помилковими і такими, що не ґрунтуються в повній мірі на досліджених доказах, з огляду на наступне.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині обвинувального вироку в разі визнання особи винуватою, крім іншого, зазначаються: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням елементів складу кримінального правопорушення, зокрема місця, часу, способу вчинення та наслідків, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.

У мотивувальній частині суд повинен описати результати оцінки доказів навести докази для підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів. Викладаючи підстави для прийняття рішення, суд повинен дати відповідь на аргументи сторін.

Висновки у судовому рішенні повинні прямо випливати з аргументації, а також бути чіткими, тобто не допускати неоднозначного трактування. Суд повинен послідовно поєднувати закон з фактами у справі і наводити чіткі аргументи, яким чином було вирішено справу у конкретному випадку.

Діяння ОСОБА_6 отримали правильну правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 272 КК України, як порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, що створило загрозу загибелі людей та настання інших тяжких наслідків.

Разом з тим, формулюючи обвинувачення, визнане судом доведеним, суд у вироку зазначив (абз. 7 та 8 мотивувальної частини вироку): “Внаслідок злочинної недбалості керівника нафтобази ОСОБА_6 , який являвся особою, яка зобов`язана дотримуватися правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, відсутності належного контролю ним за виконанням підлеглими працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки при експлуатації нафтобази... призвело до займання дизельного палива в межах першої секції причепу д/з НОМЕР_2 та вибуху з облиттям нафтопродуктами і загорянням одягу старшого товарного оператора ОСОБА_15 та водія автомобілю марки «Сканія», д/з НОМЕР_1 ОСОБА_16 .

В результаті чого, ОСОБА_15 отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя... ОСОБА_16 отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя у вигляді термічних опіків 2-3 ступеню біля 60% тіла, які ускладнилися розвитком важкої опікової хвороби з пневмонією, менінгітом, інтоксикацією організму та поліорганною недостатністю, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 останній помер”.

Далі суд встановив (абз. 15 мотивувальної частини вироку), що допущені керуючим нафтобазою нафтобази Дніпропетровського регіону підприємства ТОВ «Восток» ОСОБА_6 порушення спричинили загрозу загибелі людей та настання інших тяжких наслідків в результаті бездіяльності, яка виразилась в неприйнятті заходів щодо усунення недоліків виявлених позаплановою перевіркою акт № 29/09-4 від 12 червня 2013 року зазначених у відповідному приписі та не прийняття належних заходів як керуючого нафтобазою та виконуючого обов`язки з охорони праці, контролю за безпекою виконання технологічних процесів додержання вимог безпеки працівниками технологічних процесів та використанням засобів індивідуального та колективного захисту відповідно до вимог з охорони праці, і безпосередньо знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням такої загрози.

Таким чином, слід констатувати, що як сторона обвинувачення в обвинувальному акті, так і суд першої інстанції допустили істотні суперечності і не коректність при формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, оскільки допущенні порушення інкриміновані ОСОБА_6 знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку не з загибеллю людей, а з настанням такої загрози, у зв`язку з чим вирок суду в цій частині підлягає зміні, з виключенням з обвинувачення твердження, яке виходить за межі кваліфікації об`єктивної сторони інкримінованої частини статті кримінального кодексу, а саме що “бездіяльність ОСОБА_6 призвела до загибелі ОСОБА_16 та отримання тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_15 ”

Окрім цього, як слідує з висновку комісійної судової інженерно-технічної експертизи з дослідження причин та наслідків порушення вимог з безпеки життєдіяльності та охорони праці № 774-16 від 22 лютого 2016 року, експерти дійшли висновку, що допущені порушення працівників нафтобази ТОВ «Восток»: старшим товарним оператором ОСОБА_15 , водієм автотранспортних засобів (з виконанням обов`язків експедитора) ОСОБА_16 , призвели до виникнення трагічних подій з травмуванням водія автотранспортних засобів (з виконанням обов`язків експедитора) ОСОБА_16 та старшого товарного оператора ОСОБА_15 та знаходяться в безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з настанням події нещасного випадку.

Вищезазначені і наведені обставини залишились поза увагою суду першої інстанції під час вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_11 .

Так, вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 моральної шкоди, суд першої інстанції частково їх задовольнив у розмірі 150 000грн.

Проте, хоча спричинення потерпілій ОСОБА_11 моральних страждань знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, однак з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

За вимогами ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Також ч. 1 ст. 368, частинами 3, 4 ст. 374 КПК України передбачено, що при ухваленні вироку суд повинен вирішити, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов, і якщо так, то на чию користь, в якому розмірі та порядку, а в мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду, рішення про цивільний позов.

Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами, визначеними КПК , і при цьому застосовуються норми ЦК.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівникам під час виконання ними своїх трудових обов`язків (частина перша статті 1172 ЦК України).

Тлумачення частини першої статті 1172 ЦК України свідчить, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником, у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і завдав відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), проходженням стажування, посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

З урахуванням встановлених обставин, а саме, що ОСОБА_6 перебував на посаді керуючого нафтобазою та перебував у трудових відносинах з ТОВ “Восток”, тому, враховуючи положення частини першої статті 1172 ЦК України, обов`язок із відшкодування шкоди покладається на роботодавця - ТОВ «Восток».

Так, у листопаді 2013 року ОСОБА_11 звернулася з позовом до ТОВ «Восток» про відшкодування моральної шкоди. Посилаючись на викладені обставини та вказуючи на те, що у зв`язку із смертю ОСОБА_16 , яка сталася з вини відповідача, вона зазнала моральних страждань, в її житті відбулися безповоротні зміни, ОСОБА_11 просила стягути з ТОВ «Восток» на її користь моральну шкоду у розмірі 2 000 000 грн.

Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 04 червня 2014 року позов задоволено частково у справі № 202/37656/13-ц стягнуто з ТОВ «Восток» на користь ОСОБА_11 моральну шкоду у розмірі 500 000 грн.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2014 року апеляційну скаргу ТОВ «Восток» задоволено частково та рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2014 року змінено, шляхом зменшення розміру моральної шкоди на користь ОСОБА_11 до 100 000 грн.

Крім того, зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Водночас, як вже було зазначено вище, бездіяльність ОСОБА_6 створила загрозу настання таких наслідків, а безпосередній причинно-наслідковий зв`язок з такими наслідками є між діями інших осіб, зокрема допущеними порушеннями працівників нафтобази ТОВ «Восток»: старшим товарним оператором ОСОБА_15 та водієм автотранспортних засобів ОСОБА_16 , які призвели до виникнення трагічних подій і знаходяться в безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з настанням події нещасного випадку (висновок комісійної судової інженерно-технічної експертизи з дослідження причин та наслідків порушення вимог з безпеки життєдіяльності та охорони праці № 774-16 від 22 лютого 2016 року (т. 4, а.с. 3-24).

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги захисника про неправильність вирішення судом першої інстанції цивільного позову потерпілої є обґрунтованими і підлягають задоволенню, а вирок суду в цій частині підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні цивільного позову потерпілої.

З цих же мотивів, колегія суддів виходить і під час перевірки доводів апеляційної скарги прокурора щодо цивільного позову потерпілої ОСОБА_11 , а тому вважає їх безпідставними.

Проте враховуючи, що прокурор ставить вимогу про скасування вироку суду в частині вирішення цивільного позову, його апеляційна скарга також підлягає частковому задоволенню.

За правилами ч. 1 ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у випадках, що прямо зазначені у вказаній нормі закону, а також в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.

Щодо інших доводів апеляційної скарги захисника, апеляційний суд зазначає таке.

       В своїй апеляційній скарзі захисник посилається на відсутність будь-яких порушень під час відбору проб пального з наливного стояка під час його наливу в автоцистерну старшим оператором ОСОБА_30 , з огляду на положення п. 14.8 абз. 4 Інструкції “Про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів на нафтобазах ТОВ “ВОСТОК”, затвердженої Наказом №138 від 26.12.2012, відповідно до якого через кожні 2 години відпуску нафтопродуктів здійснюється вимірювання щільності та температури з наливного стояка. При цьому проби для виміру щільності та температури відбираються з наливного стояка.

       Проте, такі доводи не є прийнятними, оскільки з огляду на ту обставину, що вказаний абзац зазначеної інструкції викладений у п. 14.8 вказаної Інструкції, який викладено в такій редакції: “14.8 По закінченню наливу нафтопродуктів до автоцистерни товарний оператор зобов`язаний:”.

       Тобто, дії товарного оператора, на які посилається обвинувачений та його захисник, мають відбуватись виключно після закінчення наливу нафтопродуктів до автоцистерни, що підтверджується також й висновком комісійної судової інженерно-технічної експертизи з дослідження причин та наслідків порушенням вимог з безпеки життєдіяльності та охорони праці №774-16 від 22.02.2016 (листи експертизи 9-11), а також показами, безпосередньо допитаних у судовому засіданні судових експертів ОСОБА_31 та ОСОБА_29 , які вказували на наявність прямої заборони здійснювати відбір проб під час наливу палива в автоцистерну, а тому доводи захисника в цій частині є безпідставними та ґрунтуються на вибірковому цитуванні положень зазначеної інструкції.

       В той же час, колегія суддів вважає слушними доводи захисника в тій частині, що відбір проб старшим товарним оператором ОСОБА_30 здійснювався без присутності спостерігача (дублера), оскільки таким дублером фактично виступав водій транспортного засобу “Сканія”, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом, реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_16 , відповідно до вимог Інструкції водія автотранспортного засобу (з виконанням обов`язків експедитора), Інструкцією по охороні праці ОП-21-2012, Інструкцією з охорони праці №04.02/2-ОП для водія автотранспортних засобів з виконанням обов`язків експедитора, у зв`язку з чим вказане порушення має бути виключено з обвинувачення ОСОБА_6 .

       Стосовно доводів апеляційної скарги захисника щодо внесення змін до Інструкцій про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів на нафтобазах ТОВ “Восток” та відповідних наказів, то в їх обговорення колегія суддів не входить, оскільки вказані документи прийняті після інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_6 подій, тобто не можуть бути предметом доказування або спростування обвинувачення у даному випадку.

       Щодо доводів захисника про порушення в роботі комісії з розслідування нещасного випадку, апеляційний суд зазначає, що такі доводи зводяться до наявності окремої думки члена комісії по розслідуванню нещасного випадку ОСОБА_32 в двох примірниках від 22.08.2012 та 29.08.2012, яка не була врахована у повному обсязі комісією та під впливом погроз та залякувань з боку голови комісії ОСОБА_23 , зміст такої окремої думки було змінено, що призвело до розбіжності у експертизах №1678-13 від 25.12.2013 та №774-16 від 22.02.2016.

       Посилання захисника в цій частині є припущенням та не ґрунтується на зібраних у справі доказах, оскільки усі суперечності, які виникали під час розгляду кримінального провадження, в тому числі й щодо причин настання нещасного випадку, були усунуті під час розгляду судом першої інстанції шляхом безпосереднього дослідження доказів та допиту судових експертів, які стверджували про те, що основною причиною настання нещасного випадку на підприємстві була відсутність належного заземлення, а порушення інших вимог посадових інструкцій та чинного законодавства в цій частині є похідними або такими, що пришвидшили настання нещасного випадку, запобігти якому можливо було лише шляхом виконання усіх приписів, встановлених актом позапланової перевірки виробничого об`єкта від 12 червня 2013 року №29/09-4, чого у даному випадку зроблено не було.

       Розглядаючи посилання захисника в апеляційній скарзі на невідповідність змісту посадових інструкцій, колегія суддів зважає на те, що будучи допитаний в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_33 , відповідаючи на питання щодо посадових інструкцій ОСОБА_6 , товарного оператора ОСОБА_34 та водія ОСОБА_16 , в частині порядку відбору проб, ствердно повідомив суд про те, що положення таких інструкцій не можуть суперечити чинному, на той момент законодавству, зокрема Закону України «Про охорону праці», «Правилам техніки безпеки і промислової санітарії при експлуатації нафтобаз і автозаправних станцій», «Правилам техніки безпеки і промислової санітарії при експлуатації нафтобаз і автозаправних станцій», «Правилам захисту статичної електрики», а тому вирішального значення зміст тексту цих інструкцій для проведення експертного дослідження вони не мали, у зв`язку з чим доводи сторони захисту щодо підробки посадовими особами ТОВ “ВОСТОК” та внесення змін до посадових інструкцій вказаних осіб є припущенням, оскільки не підтверджується жодним доказом, а також не мають вирішального значення для доведення винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину, так як останній в своїй діяльності, має керуватись, в першу чергу, вимогами діючого законодавства.

       В цьому контексті враховується й позиція самого обвинуваченого, який, при повному невизнанні своєї провини, зазначав суду першої інстанції, що, перебуваючи на посаді керуючого нафтобазою, дотримувався вимог чинного законодавства та посадових інструкцій, в тому числі й щодо охорони праці, забезпечував працівників відповідним одягом, проводив з ними періодичний інструктаж з техніки безпеки та будь-яких невідповідностей, в тому числі й щодо неналежного контролю за роботою працівників нафтобази, не допускав.

       Зазначене, підтверджує обізнаність останнього, як з положеннями чинного законодавства у сфері пожежної безпеки та охорони праці, так і з тим, що він був відповідальною особою, в силу своїх посадових обов`язків.

       З огляду на викладене, доводи сторони захисту в цій частині є неприйнятними.

       Щодо доводів захисника про незаконне зупинення досудового розслідування та направлення обвинувального акта поза межами такого строку, то вони є хибними і такими, що спростовуються матеріалами справи.

       Як слідує з матеріалів кримінального провадження, постановою прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_35 від 23.02.2016, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні було зупинено у зв`язку з хворобою ОСОБА_6 на підставі довідки КЗ “Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги №6” від 23.02.2016.

       В подальшому, постановою заступника начальника Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_36 від 18.07.2016 року досудового розслідування у кримінальному провадженні було відновлено.

       В обґрунтування незаконності зупинення досудового розслідування захисник посилається на табель обліку використання робочого часу ТОВ “ВОСТОК” за лютий 2016 року, копію заяви про вчинення злочину та відповідь Дніпровського міського центру зайнятості.

       Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 280 КПК України (в ред. Закону від № 916-VIII 13.01.2016), досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком.

       Відповідно до ч. 1 ст. 282 КПК України, зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, якщо підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва), а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій.

       При цьому, КПК України не зобов`язує слідчого та/або прокурора, перевіряти наявність таких підстав для відновлення досудового розслідування або вживати будь-яких заходів щодо їх перевірки, що у даному випадку пояснює таку тривалість зупинення провадження.

       Той факт, що ОСОБА_6 у зазначений період перебував на робочому місці та відвідував міський центр зайнятості свідчить виключно про те, що останній, після свого фактичного одужання, не повідомив про це орган досудового розслідування.

       Більше того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

       Однак, стверджуючи про незаконність зупинення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, стороною захисту не було реалізовано своє право та не подано до слідчого судді скарги на зазначену постанову.

       Крім того, захисник вважає, що оскільки досудове розслідування у даному кримінальному провадженні було безпідставно зупинене, як наслідок, стороною обвинувачення було подано обвинувальний акт поза межами строку досудового розслідування, що є підставою для закриття кримінального провадження.

       Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

       Вказаний пункт було внесено до КПК України на підставі Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України”.

       Відповідно до пункту 4 параграфу 2 розділу 4 Прикінцевих положень вищевказаного Закону, зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

       Відтак, оскільки дане кримінальне провадження було розпочато 24.09.2015 року, положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у даному випадку не підлягають застосуванню, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині ґрунтуються на власному, хибному тлумаченні положень КПК України та є неприйнятними.

       Аналогічні висновки викладені у Постанові Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 11.04.2023 у справі № 201/3571/20, Постанові ККС ВС від 08.12.2022 у справі №685/803/20, постанові від 20 жовтня 2022 року у справі № 148/1223/19 та від 19 травня 2022 року у справі № 722/151/20.

       Перевіряючи доводи захисника про недбале проведення досудового розслідування, апеляційний суд вважає їх неприйнятними, оскільки вони фактично зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями органу досудового розслідування, які, як зазначалось вище, не були предметом розгляду слідчим суддею у зв`язку з поданням скарг стороною захисту. Більше того, захисник в цій частині вдається в оцінку їх змісту та фактично висловлює свою незгоду щодо прийнятих рішень, не наводячи жодних аргументів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

       В своїй апеляційній скарзі захисник також посилається й на те, що більшість свідків у справі стверджували про наявність на потерпілих спеціального одягу та, як наслідок, про відсутність в діях ОСОБА_6 порушень п. 1.5., п. 1.9.1. «Положення про порядок забезпечення робітників ТОВ «Восток» уніформою та засобами індивідуального захисту».

       В той же час, як слідує з даних протоколів огляду місця події, які є об`єктивними джерелами доказів, оскільки не залежать від сприйняття людиною фактичних обставин справи, під час огляду було виявлено та вилучено фрагмент рукавичок, спеціальні штани з пошкодженнями, футболки та взуття. Будь-яких інших речей під час огляду місця події не виявлено, що також підтвердив в судовому засіданні й свідок ОСОБА_23 ..

       Відтак, з огляду на ту обставину, що більшість допитаних у судовому засіданні свідків є працівниками ТОВ “ВОСТОК” та за наявності прямих доказів, незалежних від показів зазначених осіб, колегія суддів вважає, що пред`явлене обвинувачення в цій частині також знайшло своє повне підтвердження під час розгляду справи судом першої інстанції.

       Більше того, малоймовірно, що після загоряння одягу на потерпілих, останні залишились би у куртках та поїхали в них до медичного закладу, з огляду також й на те, що футболки потерпілих, були виявлені на місці події, а тому доводи захисника в цій частині спростовуються дослідженими судом першої інстанції доказами.

       Стосовно виділення матеріалів досудового розслідування, колегія суддів зазначає таке.

       В цій частині своїх апеляційних доводів захисник посилається на те, що з матеріалів кримінального провадження №12013040660003414 від 25.06.2013, внесеного за ознаками кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 273 КК України, у кримінальне провадження №12015040660001617, яке розглядалось судом, не виділялось жодного доказу, оскільки постанова прокурора ОСОБА_37 про виділення матеріалів досудового розслідування не містить посилання жодний доказ, який виділяється у нове провадження, а тому усі докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження №12015040660001617 є недопустимими, оскільки зібрані не у спосіб, передбачений КПК України.

       Проте слід погодитися з доводами захисника лише в тій частині, що постанова прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування за своєю формою та змістом не в повній мірі відповідає положенням ст. 110, 217 КПК України, оскільки у ній відсутній конкретний перелік документів, з зазначенням способу їх виготовлення (оригінал, копія, фотокопія), який виділяється.

       В той же час, колегія суддів приймає до уваги, що усі матеріали кримінального провадження №12015040660001617 прошиті, пронумеровані, скріплені гербовою печаткою СВ Індустріального РВ ДМУ ГУМВС в Дніпропетровській області та засвідчені відповідним слідчим, що вказує на належність завірення копій таких документів.

       Будь-яких сумнівів щодо автентичності чи достовірності засвідчених копій документів не має, і захисник таких не наводить в своїй апеляційній скарзі, що вказує на безпідставність його доводів в цій частині.

       Зазначення захисником тієї обставини, що суд першої інстанції не досліджував оригінали письмових доказів, а досліджував завірені належним чином копії таких доказів, за наявності прямих посилань у вироку суду на це, хоча і є слушними, однак не спростовують правильності чи повноти дослідження усіх доказів та не впливають на доведеність вини ОСОБА_6

       ККС ВС у своїй постанові від 14 березня 2023 року у справі №441/766/20 зазначив таке: “Суд також погоджується з твердженнями сторони захисту про порушення положень ч. 1 ст. 278 КПК, та допущені порушення прокурором на досудовому слідстві під час об`єднання та виділення матеріалів кримінального провадження, однак не вважає ці порушення такими, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення”.

       Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України,  слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

       З огляду на вказане положення Закону, доводи захисника щодо відсутності повноважень у прокурора ОСОБА_17 розпочинати досудове розслідування та вносити відповідні відомостей до ЄРДР не ґрунтуються на вимогах КПК України.

Відповідно до рішення Проніна проти України № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

       Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

       З огляду на вказане, колегія суддів не входить в обговорення інших доводів апеляційної скарги захисника, оскільки вони зводяться до власного бачення стороною захисту фактичних обставин справи, незгодою з оцінкою судом першої інстанції окремих, непрямих доказів, при цьому захисник їх тлумачить вибірково, ігноруючи їх сукупність, а інші доводи захисника є припущенням, які об`єктивно не підтверджуються жодними доказами.

Інших підстав, які б свідчили про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону в розумінні статей 87, 412 КПК які були б підставою для скасування чи зміни вироку, під час апеляційного перегляду, не встановлено.

За разом вищенаведеного, апеляційні скарги як сторони захисту так і сторони обвинувачення слід задовольнити частково, вирок в частині формулювання обвинувачення підлягає зміні та в частині вирішення цивільного прозову потерпілої ОСОБА_11 до обвинуваченого ОСОБА_6 , скасуванню.

       Керуючись статтями 404, 405, 407, 408 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

       Апеляційні скарги прокурора Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_5 та захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.

       Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2022 року стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, змінити в частині формулювання обвинувачення.

       Виключити з формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, посилання, що внаслідок злочинної недбалості керівника нафтобази ОСОБА_6 , ОСОБА_15 отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, ОСОБА_16 отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, від яких останній помер (абз. 9 мотивувальної частини вироку) та порушення порядку відбору проб старшим товарним оператором ОСОБА_30 , який здійснювався без присутності спостерігача (дублера).

       Вирок суду в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_11 до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди скасувати.

Відмовити в задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_11 до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди.

       В іншій частині вирок суду залишити без змін.

       Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

        ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4