Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 617/1927/21

Номер провадження 1-кп/948/97/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       13.06.2023 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді                                         ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря                                 ОСОБА_2 ,

прокурора                                 ОСОБА_3 ,

потерпілої                                 ОСОБА_4 ,

представника потерпілої                 ОСОБА_5

        захисника                                 ОСОБА_6 ,

обвинуваченого                                 ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка, в режимі відеоконференції, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021221250000212 від 02.09.2021р. по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України

відповідно до ч.2 ст. 376 КПК України в судовому засіданні 13.06.2023р. проголошено вступну та резолютивну частини Ухвали

в с т а н о в и в :

       Суть клопотання

у листопаді 2021р. до Вовчанського районного суду Харківської області, а у жовтні 2022 року до Машівського районного суду Полтавської області відносно ОСОБА_7 надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування.

За останньою ухвалою Машівського районного суду від 18.04.2023р. обвинуваченому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16.06.2023р.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи його тим, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України (переховування від слідства та суду, незаконного впливу на свідків), оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може їм запобігти.

Позиції учасників судового провадження

В судовому засіданні прокурор, потерпіла та її представник клопотання підтримали та просили його задовольнити з наведених у його змісті підстав.

Обвинувачений та його захисник просили у задоволенні клопотання відмовити та визначити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. В обґрунтування своїх доводів зазначили про відсутність доказів існування обвинувачення за ч.1 ст. 115 КК України, оскільки насправді потерпілий намагався вбити обвинуваченого, а відтак в діях останнього існує або необхідна оборона, або перевищення її меж, або перебування в стані афекту. Крім цього, обвинувачений має позитивні характеристики, має місце проживання, є особою з інвалідністю ІІІ групи та захворювання хребта, має сім`ю та батьків, яких повинен утримувати.

Мотиви суду

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Згідно ч.1 ст. 197 цього Кодексу строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом установлено, що на підставі останньої ухвали Машівського районного суду від 18.04.2023р. ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 16.06.2023р. включно з підстав існування ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (частини перша статті 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).

За змістом ч.1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення , тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців , наявність постійного місця роботи або навчання , репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання умов раніше застосованих запобіжних заходів, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу, суд бере до уваги, що йому інкриміновано обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, який є особливо тяжким, санкцією якого передбачено покарання до п`ятнадцяти років позбавлення волі, він одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимий, не мав офіційного місця роботи, є особою з інвалідністю 3 групи, у 2015 році переніс операцію на хребті, за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.169-172, 180-182 т.2).

Суд зазначає, що міра покарання, яка загрожує обвинуваченому, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був установлений.

Але Суд неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою (див. рішення у справі «Єчус проти Литви» (Jлиius v. Lithuania) від 31.07.2000 р., заява No 34578/97.

У даному провадженні обвинувачений тримається під вартою з 03.09.2021р., а тому з урахуванням викладеного, а також рішень ЄСПЛ, суд дійшов висновку, що хоча ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України продовжує існувати, але він значно зменшився, а тому сам по собі не може бути виправданням тривалого періоду тримання під вартою.

Водночас, суд визнає слушними доводи прокурора про наявність ризику у вигляді можливості незаконного впливу на свідків, шляхом вмовляння, залякування чи погроз, оскільки суд має докази досліджувати безпосередньо, а ще не всі свідки у справі допитані, при цьому обвинувачений обізнаний про місце проживання інших свідків, а тому існує ймовірність, що з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачений може вчинити дії, спрямовані на здійснення незаконного впливу на свідків, які викривають його у вчиненні злочину, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.ч.3, 5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов до переконання, що хоча ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК значно зменшився та сам по собі не може бути виправданням тривалого періоду тримання обвинуваченого під вартою, але оскільки прокурором доведено, що заявлений ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшився та продовжує існувати, він є істотним, а тому обвинуваченому слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, так як злочин призвів до загибелі людини, оскільки наразі жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

Доводи захисту про те, що обвинувачений має захворювання, а також позитивні характеристики не переважають встановлених судом ризиків.

За викладених обставин, суд вважає, що на даній стадії судового розгляду саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті його застосування, забезпеченню виконання обвинуваченим покладених процесуальних обов`язків та запобіганню спробам, передбаченим п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а тому інший більш м`який запобіжний захід не забезпечить досягнення мети кримінального провадження.

При цьому, необхідно зауважити, що вказана позиція суду ґрунтується на принципі презумпції невинуватості та не ставить ціллю передбачити можливе покарання за інкриміноване обвинуваченому діяння.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд

у х в а л и в :

клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 11.08.2023р. включно, без визначення застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошено о 08 год. 00 хв. 14 червня 2023 року

Суддя                                                                         ОСОБА_1