Справа №369/9999/22. Провадження №11-кп/824/3578/2023. Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1

Категорія: ч. 1 ст. 263 КК України. Суддя-доповідач у апеляційній інстанції - ОСОБА_2

УКРАЇНА

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

07 червня 2023 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7 , яка діє у захист прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_6 , на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 травня 2023 року,

за участю сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_6 ,

у с т а н о в и л а:

Цією ухвалою місцевого суду, постановленою у кримінальному провадженні №12022111050002595 від 19 серпня 2022 року щодо обвинуваченого:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , росіянина, громадянина російської федерації, уродженця м. Київ, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого,

який обвинувачується органами досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.

Продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, починаючи з 10.05.2023 до 09.07.2023 року включно.

Залишенояк альтернативу даному запобіжному заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 134 200 грн. (сто тридцять чотири тисячі двісті грн.), яка повинна бути внесена у національній грошовій одиниці, як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області: код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, р/р UA768201720355259001000018661, банк отримувача (ГУДКСУ): Держказначейська служба України, м. Київ, код банку (МФО ГУДКСУ): 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_6 , по справі №369/9999/22 в Києво-Святошинському районному суді Київської області.

Роз`яснено, що на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_6 буде покладено обов`язки.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини

Ухвала мотивована тим, що з огляду на обставини вчиненого кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченого, який не має офіційного місця роботи, а в судовому засіданні зазначив, що працював неофіційно вантажником, не має утриманців, до затримання проживав в орендованому житлі в хостелі, існує необхідність запобігти спробам обвинуваченого переховуватися від суду та існує ризик впливу обвинуваченого на свідків, допит яких ще не проведено з огляду на стадію розгляду справи. Крім того, суд оцінивши повторно наявні докази щодо гарантованого місця проживання обвинуваченого, дійшов висновку, що доводи захисника та обвинуваченого про наявність у обвинуваченого такого місця проживання не спростовують встановленні у справі ризики. Крім того, суду не надано доказів того, що орендодавець має право розпорядження вказаним житловим приміщенням.При цьому суд враховував, що обвинувачений не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України. Так, суд дійшов висновку, що на даному етапі відсутні підстави вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть в цій конкретній справі забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_6 процесуальних обов`язків, які випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема і домашній арешт.

Вимоги апеляційних скарг і узагальнені доводи особи, яка їх подала

Не погодившись із цим рішенням суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_6 та адвокат ОСОБА_7 , яка діє у захист прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_6 , подали апеляційні скарги.

Обвинувачений ОСОБА_6 , в поданій апеляційній скарзі просить: скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі сто тридцять чотири тисячі двісті гривень; застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд не взяв до уваги те, що докази, які обґрунтовують ризики ст. 177 КПК України, в справі відсутні.

Вважає, що суд безпідставно визначив заставу у розмірі 134 200 грн., яка є непомірною для нього.

Адвокат ОСОБА_7 , яка діє у захист прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_6 , в поданій апеляційній скарзі просить: скасувати ухвалу судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 травня 2023 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання піл вартою з правом внесення застави в розмірі 50 (п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та прийняти рішення, яким зменшити розмір застави до 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб або застосувати інший запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що визначений розмір застави є непомірним для підзахисного.

Вказує, що сторона захисту підтвердила наявність житла та соціальні зв`язки обвинуваченого на відміну від сторони обвинувачення, що базується на припущеннях, якими обґрунтовуються ризики.

Вважає, що ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення сам по собі не може виправдовувати застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за підозрою. Крім того, вказує, що тяжкість покарання сама по собі не може бути ризиком.

Звертає увагу на те, що факти незаконного впливу на потерпілого та свідків не були відомі стороні обвинувачення та не доведені до відома суду, доказів цьому не було надано.

Вказує, що жодних негативних характеристик обвинуваченого судді стороною обвинувачення не було надано, обвинувачений раніше не судимий.

Позиції учасників судового провадження

Відповідно до ч. 4 ст. 4221 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявили клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.

З огляду на вказані вимоги закону апеляційний розгляд здійснено без участі прокурора та захисника, які були належним чином повідомленні про час, дату та місце судового розгляду, проте в судове засідання не з`явились та причини не повідомили.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши думку обвинуваченого, який підтримував апеляційні скарги та просив їх задовольнити, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви Суду

Як убачається з матеріалів справи, в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12022111050002595 від 19.08.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 травня 2023 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, починаючи з 10.05.2023 до 09.07.2023 року включно.

З таким рішенням суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, зважаючи на наступне.

Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Розумність строку тримання під вартою не піддається абстрактній оцінці. Законність тримання під вартою необхідно оцінювати, виходячи з особливостей конкретної справи. Проте продовження строку тримання під вартою можна виправдати, коли є конкретні ознаки існування реальної суспільної потреби, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають вимогу права, передбаченого ст. 5 Конвенції (рішення у справі "Lavents v. Latvia" п. 70).

Так, перевіривши доводи апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7 , яка діє у захист прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_6 , на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 травня 2023 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції були дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, а тому, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, обставини з якими закон пов`язує можливість, як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в тому числі ту обставину, що судове провадження щодо ОСОБА_6 не завершено до спливу продовженого строку, підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

Зокрема, судом були враховані обставини справи в сукупності з особою обвинуваченого, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, ступінь тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , вид та розмір покарання, яке йому загрожує в разі визнання його винуватим, в зв`язку з чим відносно ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на думку колегії суддів апеляційного суду в сукупності з існуючими ризиками, особою обвинуваченого, тяжкістю кримінального правопорушення та його наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав вважати його занадто суворим - немає.

Доводи обвинуваченого про неналежне обґрунтування ризиків спростовуються наявними матеріалами справи.

З приводу позитивної характеристики обвинуваченого, на чому наголошує захисник, слід зазначити, що позитивна характеристика обвинуваченого, наявність житла та соціальні зв`язки, хоч і мають місце, однак на даний час вказані обставини у своїй сукупності не є переконливими та достатніми для зміни обвинуваченому виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.

Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Будь-яких порушень кримінального процесуального закону України при постановленні оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому, за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів вважає необхіднимухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 травня 2023 року залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7 , яка діє у захист прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_6 , - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 199, 336, 404, 405, 407, 418 ч. 1, 419, 4221 ч. 4 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 травня 2023 року, якою клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено та продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, починаючи з 10.05.2023 до 09.07.2023 року включно, - залишити без змін.

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7 , яка діє у захист прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4