Справа № 182/1559/22

Провадження №1-кп/204/275/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі колегії суддів:

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42020040000000537 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 липня 2020 року,

за участю: прокурора ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , обвинувачених: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ,

В С Т А Н О В И Л А:

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченим: ОСОБА_15 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 255-1, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 255-2 КК України, ОСОБА_18 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК України, ОСОБА_24 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 255-1, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_22 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 255-1 КК України, у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб, обвинуваченому ОСОБА_27 , обвинуваченому у вчиненні кримінального, правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК України, у виді домашнього арешту строком на 60 діб. В обґрунтування клопотання вказав, що на даний час наявний ризик, передбачений ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачені можуть переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Оскільки матеріали кримінального провадження містять вагомі докази про вчинення обвинуваченими тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачені покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років та на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна, також обвинувачені розуміють, що вони обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, а також тяжкість покарання, що загрожує їм у разі визнання винуватими у інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях, мають соціальні зв`язки з іншими особами на території Дніпропетровської області та території України, тому можуть переховуватися від органів досудового розслідування та суду, також реалізації даного ризику спонукає й введення воєнного стану на територію України. Невідворотність покарання за кримінальні правопорушення вже саме по собі є підставою та мотивом для обвинувачених переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Ймовірна тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у вчинених кримінальних правопорушеннях, є суттєвим елементом, який підтверджує існування ризику переховування останніх від суду. Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства. Окрім цього, зазначив, що обвинувачений ОСОБА_15 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки після відкриття матеріалів досудового розслідування останній ознайомлений із їх показаннями, місцями мешкання, засобами зв`язку, місцем роботи тощо. Тобто з метою спотворення чи зміни ними своїх свідчень, відмови від давання свідчень, обвинувачений через інших осіб може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, яких під час судового розгляду ще не допитано. Крім того, ОСОБА_15 може накопичити фінансові ресурси та інші цінності, з використанням яких він може чинити протиправний вплив на свідків, інших обвинувачених та учасників провадження, а також безперешкодно виїхати за межі України. Також, обвинувачений ОСОБА_15 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки обвинувачений схильний до їх вчинення, що підтверджується тривалим періодом вчинення кримінального правопорушення у якому він обвинувачується, що підтверджується репутацією самого обвинуваченого ОСОБА_15 , який кримінальні правопорушення проти власності вчиняє систематично, що надає підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_15 існує виключно за рахунок грошових коштів, отриманих внаслідок скоєних кримінальних правопорушень. Застосування відносно обвинувачених запобіжного заходу у виді домашнього арешту в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, у тому числі, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та узгоджується з вимогами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не в змозі запобігти настанню вказаних ризиків.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_15 - адвокат ОСОБА_10 заявила клопотання про зміну запобіжного заходу її підзахисному. В обґрунтування свого клопотання зазначила, що ризики на які посилається прокурор, як на підставу необхідності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відсутні. Застосований до ОСОБА_15 запобіжний захід змушує обвинуваченого завчасно отримувати дозвіл суду на залишення місця проживання, повідомляти безліч служб, а враховуючи те, що лікування потребує участі і консультацій багатьох спеціалістів, черги у лікарнях та прийняття лікарями не завжди вчасно, обвинувачений ОСОБА_15 не може своєчасно та у повному обсязі отримати медичну допомогу через наявні процесуальні складнощі. Окрім цього, її підзахисний вже протягом тривалого часу не має можливості працювати та забезпечувати не тільки себе, а й свою родину. Також, ОСОБА_15 є особою похилого віку. Всі обов`язки, які були покладені на нього судом виконує. Просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_15 - адвокат ОСОБА_7 підтримав думку адвоката ОСОБА_10 . Колегії суддів пояснив, що ніяких фактів порушення виконання покладених на його підзахисного обов`язків не зафіксовано. ОСОБА_15 на даний час перебуває в медичному закладі на лікування, однак він з`явився в судове засідання та приймає безпосередньо в ньому участь. Просив відмовити в задоволенні клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_15 підтримав думку захисників.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_18 - адвокат ОСОБА_9 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу. В обґрунтування клопотання зазначив, що ризики на які посилається сторона обвинувачення щодо переховування зменшився. Прокурором не було надано суду жодного доказу щодо збільшення чи зменшення його існування. Його підзахисний кожного разу з`являється до суду за кожним викликом. Окрім цього, його підзахисний має родину, має у власності майно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити його підзахисному запобіжний захід на домашній арешт в певний період доби.

Обвинувачений ОСОБА_18 підтримав думку свого захисника. Ризики на які посилається прокурор відсутні.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_24 - адвокат ОСОБА_11 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити відносно його підзахисного запобіжний захід на домашній арешт у певний період доби. Суду пояснив, що на протязі досить тривалого часу перебування його підзахисного під дією запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, останній не порушував покладені на нього судом обов`язки, не допускав нез`явлення в судові засідання та не буде вподальшому цього робити. ОСОБА_24 має на утриманні дитину інваліда. Окрім цього, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_24 - адвокат ОСОБА_12 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити його підзахисному запобіжний захід на домашній арешт у певний період доби. Суду пояснив, що ОСОБА_24 не допускав порушень покладених на нього судом обов`язків, та жодних повідомлень про це не мається.

Обвинувачений ОСОБА_24 підтримав думку своїх захисників.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_22 - адвокат ОСОБА_28 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити його підзахисному запобіжний захід на домашній арешт у певний період доби.

Обвинувачений ОСОБА_22 підтримав думку свого захисника. Суду пояснив, що в нього наявні проблеми зі здоров`ям, просив змінити йому запобіжний захід.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_27 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши надані суду клопотання, матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2023 продовжено обвинуваченим запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 21 травня 2023 року.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, а ризик переховування від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Відповідно до ч.6 цієї ж статті, строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Так, прокурором у своїх клопотаннях, а також у судовому засіданні зазначено, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме у обвинуваченого: ОСОБА_15 - п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у обвинувачених: ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_18 та ОСОБА_27 - п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з обвинувальним актом обвинувачений ОСОБА_15 - обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 255-1, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 255-2 КК України, обвинувачений ОСОБА_24 - обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 255-1, ч. 2 ст. 289 КК України, обвинувачений ОСОБА_22 - обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 255-1 КК України, обвинувачені ОСОБА_18 та ОСОБА_29 - обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК України.

При розгляді клопотання прокурора, колегія суддів враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачені можуть здійснювати дії, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

При цьому, колегія суддів не вдається до оцінки доведення або не доведення винуватості обвинувачених ОСОБА_15 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_18 та ОСОБА_27 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» у справі від 23 січня 2012 року № 30671/04 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Між тим, колегія суддів виходить з вірогідності причетності обвинувачених до вчинення кримінальних правопорушень, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень.

Оцінюючи ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд зазначає, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, окрім цього існує певна ймовірність того, що обвинувачені з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень можуть вдатися до відповідних дій.

На користь реального існування вказаного ризику слід віднести те, що ОСОБА_15 - обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 255-1, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 255-2 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна, ОСОБА_24 - обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 255-1, ч. 2 ст. 289 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі від п`яти до восьми років та від дванадцяти до п`ятнадцяти з конфіскацією майна, ОСОБА_22 - обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 255-1 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від дванадцяти до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна, обвинувачені ОСОБА_18 та ОСОБА_29 - обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до десяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинувачених переховуватись від суду.

Окрім цього, на користь існування вказаного ризику колегією суддів також береться до уваги те, що обвинувачені згідно обвинувачення на протязі тривалого періоду часу продовжували вчиняти інкриміновані їм кримінальні правопорушення.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан що дає підстави вважати, що, в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією Російської Федерації проти України, у обвинувачених збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином виконувати органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, що в свою чергу погіршує можливість здійснення контролю за поведінкою обвинувачених.

Вирішуючи питання про існування передбаченого кримінальним процесуальним законом ризику неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених, колегія суддів відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Таким чином, колегія суддів, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинувачених, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій обвинувачених.

Оцінюючи доводи прокурора про можливість незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні з боку обвинуваченого ОСОБА_15 , колегія суддів виходить із суті пред`явленого обвинувачення останньому, об`єктивної сторони кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 255-1, 255-2 КК України, ролі його у вчиненні кримінальних правопорушень.

Відповідно до примітки до ст. 255 КК України, під злочинним впливом у цій статті та статтях 255-1, 255-3 цього Кодексу слід розуміти будь-які дії особи, яка завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям сприяє, спонукає, координує або здійснює інший вплив на злочинну діяльність, організовує або безпосередньо здійснює розподіл коштів, майна чи інших активів (доходів від них), спрямованих на забезпечення такої діяльності. Під особою, яка перебуває у статусі суб`єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі «вора в законі», у цій статті та статтях 255-1, 255-3 цього Кодексу слід розуміти особу, яка завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям здійснює злочинний вплив і координує злочинну діяльність інших осіб, які здійснюють злочинний вплив.

Перевіряючи наявність ризику впливу ОСОБА_15 на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Ризик впливу на свідків, існує не лише під час зібрання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань від свідків та дослідження їх судом.

Оскільки судовий розгляд по справі не розпочато, свідки ще не допитані судом, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинуваченого ОСОБА_15 на свідків, вони можуть надавати неправдиві свідчення або ж відмовитись від їх надання, а тому існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слід окремо зазначити, що для здійснення тиску на свідків достатньо того, що особа, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна, може вчинити дії, покликані на примушення свідків до надання неправдивих показань або ж відмову від їх надання.

Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення ОСОБА_15 , колегія суддів повторно зазначає, що вказаний ризик не може бути врахований колегією суддів, оскільки згідно наданими прокурором відомостями про особу обвинуваченого такий ризик нічим не підтверджується. Не підтверджено документами, довідками про те, що обвинувачений вже притягувався до кримінальної відповідальності, був засудженим, має не зняту чи непогашену судимість, схильний до протиправної поведінки, притягувався до адміністративної відповідальності, також не було надано й інформації щодо зловживання обвинуваченим наркотичними засобами, або ж алкоголем.

За таких обставин колегія суддів вважає, що на цей час продовжує існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор, та які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, на час розгляду кримінального провадження не відпали, а тому є достатньо підстав вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти даним ризикам.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що дане кримінальне провадження розглядається тривалий час, обвинувачені: ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_24 , ОСОБА_22 , не ухилялися від явки до суду перебуваючи під запобіжним заходом у вигляді цілодобового домашнього арешту, мають постійне місце проживання, мають бажання працевлаштуватися та забезпечувати свої родини, окрім цього існує необхідність в отриманні певної медичної допомоги пов`язаної з оперативним втручанням, обвинувачені виконують покладені на них судом обов`язки, а тому є всі підстави для зміни обвинуваченим запобіжних заходів з цілодобового домашнього арешту на запобіжні заходи у виді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби.

З урахуванням вищевказаного, колегія суддів вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби зможе забезпечити належне виконання обвинуваченими: ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_24 , ОСОБА_22 покладених на них процесуальних обов`язків, а також запобіганню ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Оцінюючи в сукупності всі обставини, зазначені в ч. 1. ст. 178 КПК України, колегія вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора частково та змінити раніше обраний відносно обвинувачених: ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_24 , ОСОБА_22 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю на нічний домашній арешт без застосування електронного засобу контролю строком на 60 днів та з покладенням на них обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Окрім цього, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити строк дії запобіжних заходу обвинуваченому ОСОБА_27 у вигляді домашнього арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 176-178, 183, 369, 371, 372, 376 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим: ОСОБА_15 , ОСОБА_24 , ОСОБА_22 , ОСОБА_18 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити частково.

Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченим: ОСОБА_15 , ОСОБА_24 , ОСОБА_22 , ОСОБА_18 - задовольнити.

Змінити запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт строком на 60 діб, тобто до 15 липня 2023 року включно без електронного засобу контролю.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин не відлучатися з місця фактичного проживання, а саме АДРЕСА_1 (за винятком виникнення надзвичайних ситуацій, які б унеможливили безпечне для життя та здоров`я перебування підозрюваного у житлі).

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_15 обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; утримуватись від спілкування з іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні, свідками; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що працівники поліції, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Контроль за виконанням ухвали покласти на працівників Відділення поліції ГУНП в Дніпропетровській області за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_15 .

Змінити запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт строком на 60 діб, тобто до 15 липня 2023 року включно без електронного засобу контролю.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин не відлучатися з місця фактичного проживання, а саме АДРЕСА_2 (за винятком виникнення надзвичайних ситуацій, які б унеможливили безпечне для життя та здоров`я перебування підозрюваного у житлі).

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_24 обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; утримуватись від спілкування з іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні, свідками; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що працівники поліції, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Контроль за виконанням ухвали покласти на працівників Відділення поліції ГУНП в Дніпропетровській області за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_24 .

Змінити запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт строком на 60 діб, тобто до 15 липня 2023 року включно без електронного засобу контролю.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин не відлучатися з місця фактичного проживання, а саме АДРЕСА_3 (за винятком виникнення надзвичайних ситуацій, які б унеможливили безпечне для життя та здоров`я перебування підозрюваного у житлі).

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_22 обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; утримуватись від спілкування з іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні, свідками; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що працівники поліції, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Контроль за виконанням ухвали покласти на працівників Відділення поліції ГУНП в Дніпропетровській області за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_22 .

Змінити запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вигляді цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт строком на 60 діб, тобто до 15 липня 2023 року включно без електронного засобу контролю.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин не відлучатися з місця фактичного проживання, а саме АДРЕСА_4 (за винятком виникнення надзвичайних ситуацій, які б унеможливили безпечне для життя та здоров`я перебування підозрюваного у житлі).

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_18 обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; утримуватись від спілкування з іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні, свідками; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що працівники поліції, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Контроль за виконанням ухвали покласти на працівників Відділення поліції ГУНП в Запорізькій області за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_18 .

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_27 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 15 липня 2023 року включно.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин не покидати приміщення будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , в якому він фактично проживає (за винятком випадків необхідності отримання ОСОБА_27 невідкладної медичної допомоги та в разі виникнення надзвичайних ситуацій, які б унеможливили безпечне для життя та здоров`я перебування підозрюваного у житлі).

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_27 обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; утримуватись від спілкування з іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні, свідками; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що працівники поліції, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3