Справа № 727/8306/22

                                                       Провадження № 2-др/727/42/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

13 червня 2023 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого - судді: Танасійчук Н.М.

за участю секретаря: Дячук І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 жовтня 2022 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів.

Питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу судом вирішене не було.

15 травня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7800 грн. , вказуючи, що нею подавався до матеріалів позову орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу.

Розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення, судом було призначено без виклику сторін.

Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

13 червня 2023 року представник відповідача ОСОБА_4 надіслав до суду письмові пояснення в яких вказує, що суд в рішенні від 17.10.2022 року розглянув всі позовні вимоги позивача. Прохальна частина заяви про винесення додаткового рішення не відповідає позовним вимогам, вона є абсолютно безпідставна. Крім того вказує, що зазначена заява подана в порушення ст..270 ЦПК України, тобто після фактичного виконання рішення в частині стягнення судових витрат. Просить відмовити з задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Як встановлено судом, рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17.10.2022 року, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів, задоволено.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Тлумачення наведеної норми права дає підстави для висновку, що можливість подання сторонами доказів в підтвердження понесених судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу у відповідній інстанції, процесуальний закон ставить у залежність від процесуальної стадії розгляду справи у конкретній інстанції.

Тобто докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, в даній справі, адвокат Венерська Г.І. надала орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу разом з додатками до позову.

       В Постанові Верховного Суду № 922/676/21 від 14.12.2021 року вказується на те, що подання попереднього (орієнтовного ) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити їх неспівмірність, відповідно забезпечує дотримання принципу змагальності.

Відповідач та його представник не були позбавлені права змагатися з позивачем з приводу розміру витрат на правничу допомогу, однак заяв до суду про їх неспівмірність складності справи, не подавали.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про задоволення вимог ОСОБА_2 та стягнення з відповідача на її користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7800 грн.

Керуючись ст.ст.18,137,141,270,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Стягнути з ОСОБА_3 ( паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Шевченківським РВ УМВС України в Чернівецькій області) на користь ОСОБА_2 (ідн НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7800 грн.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.М.Танасійчук