ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2023 р. Справа№ 910/12245/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Яковлєва М.Л.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінській О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 31.05.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Діпробудмашина"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023

у справі № 910/12245/22 (суддя - Павленко Є.В.)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс"

до Приватного акціонерного товариства "Діпробудмашина"

про стягнення 217 609,25 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпробудмашина" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" 162 311,73 грн основного боргу, 35 390,67 грн інфляційних втрат, 4 028,89 грн трьох процентів річних, 15 877,96 грн пені та 3 264,14 грн судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 20.02.2023 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) Приватне акціонерне товариство "Дніпробудмашина" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі № 910/12245/22, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі № 910/12245/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що позивач направляє рахунок фактури відповідачу на поштову адресу зазначену в Договорі і лише можливе направлення в електронному вигляді через систему електронного документообігу. При цьому, в договорі не має застереження чи окремої угоди про електронний документообіг між позивачем та відповідачем, не визначено за допомогою якого програмного забезпечення проводиться електронний документообіг.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що відповідач не міг підписати жодного Акту наданих послуг, так як послуги позивачем не надавалися і акти наданих послуг відповідачу не направлялися. Дане твердження підтверджується і доданими позивачем до позовної заяви актами наданих послуг, які не підписані зі сторони відповідача. Крім того, позивачем не надано доказів направлення на поштову адресу відповідача Актів наданих послуг.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12245/22 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Діпробудмашина" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023у справі № 910/12245/22.

08.03.2022 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 910/12245/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Діпробудмашина" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі № 910/12245/22 та призначено до розгляду у судовому засіданні 19.04.2023.

13.04.2023 (згідно дати звернення до канцелярії суду) від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі №910/12245/22 без змін.

Також, позивачем подано клопотання про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, яке обґрунтоване тим, що позивач не отримував ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023, про вказану ухвалу дізнався після ознайомлення з матеріалами справи 10.04.2023.

26.04.2023 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) від скаржника надішли заперечення на відзив, в якому просить залишити без розгляду відзив на апеляційну скаргу, у зв`язку з пропуском строку для подання вказаного відзиву.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

За приписами ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 роз`яснено позивачу право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі відповідно.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 отримано позивачем 16.03.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

Зважаючи на отримання 16.03.2023 позивачем вказаної ухвали, останнім днем для подання відзиву на апеляційну скаргу було 31.03.2023.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Проте, матеріали справи не містять заяви відповідача про продовження процесуального строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, поданої до закінчення цього строку.

Приписами ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Відповідно до ч. 7 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення буз розгляду відзиву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" на апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Діпробудмашина".

19.04.2023 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Гончарова С.А. у щорічній відпустці з 10.04.2023 по 05.05.2023.

Судді Шаптала Є.Ю. та Яковлєв М.Л. з 08.05.2023 по 09.05.2023 перебували у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 призначено до розгляду в судовому засіданні справу № 910/12245/22 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Діпробудмашина" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023. Повідомлено сторін, що судове засідання відбудеться 31.05.2023.

В судове засіданні 31.05.2023 з`явився представник відповідача. Позивач в судове засідання не з`явився, своїх представників не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином (11.05.2023), що підтверджується довідкою про доставку електронного документа від 20.05.2023.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 02.12. 2019 між Приватним акціонерним товариством "Діпробудмашина" та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" укладено договір про надання послуг з вивезення побутових відходів № Вп-19417-Ш, за умовами якого останнє зобов`язалося надавати послуги з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, захоронення) твердих побутових відходів, що утворюються на об`єкті відповідача, що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Прорізна, будинок 8, а Товариство - прийняти і своєчасно оплатити надані йому послуги.

Даний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Кількість (обсяг) побутових відходів, що підлягає вивезенню по факту їх утворення, складає 33 куб.м у місяць. Тариф на послуги за цією угодою складає: 234,22 грн (з ПДВ) за 1 куб.м, у місяць - 7 729,13 грн (з ПДВ) (пункти 1.2., 2.1. договору).

Відповідно до пункту 2.3. договору оплата послуг за цим правочином, у розмірі вказаному в пункті 2.1. цієї угоди, з урахуванням ПДВ, здійснюється Товариством протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунків-фактур, які можуть направлятися в електронному вигляді через систему електронного документообігу.

Згідно з пунктом 2.4. при надходженні коштів, які перевищують вартість наданих послуг, різниця оплати зараховується для погашення заборгованості попереднього періоду, а при відсутності заборгованості - як авансування майбутніх платежів.

За умовами пункту 2.5. договору за результатами наданих послуг Підприємство направляє Товариству для підписання акти наданих послуг у двох екземплярах та податкову накладну. Акт наданих послуг підписується щомісячно до 15 числа місяця наступного за звітним. Після підписання акта наданих послуг уповноваженими представниками сторін усі суперечки щодо обсягу наданих послуг вважаються необґрунтованими. Після підписання відповідного акта Товариство зобов`язане повернути його Підприємству протягом 5 робочих днів. Якщо відповідач не повернув акти наданих послуг протягом зазначеного терміну, такі документи вважаються підписаними та вважається, що Товариство не має жодних претензій до обсягів наданих послуг.

За положеннями пунктів 2.6., 2.7. цієї угоди в разі розірвання договору, всі остаточні розрахунки за ним здійснюються протягом 5 днів з дня письмового розірвання договору, що фіксується додатковою угодою. У випадку необхідності або у разі розірвання договору на вимогу однієї із сторін, сторони зобов`язані провести звірку взаєморозрахунків протягом 5 робочих днів. Підтвердженням звірки розрахунків є оформлений сторонами акт звірки взаєморозрахунків.

Згідно з пунктами 3.1.-3.3. позивач зобов`язався: забезпечувати вивіз побутових відходів відповідача в кількості (обсягах), зазначених у пункті 1.2. даного правочину; направляти документи (зокрема, акти вказаних послуг) Товариству в установлені цим договором строки; надавати своєчасну та достовірну інформацію про тарифи, умови оплати, графік вивезення відходів.

За пунктами 3.5.-3.7. договору відповідач зобов`язався: самостійно завантажувати побутові відходи до контейнеру, встановленого за адресою: місто Київ, вулиця Бориса Грінченка, будинок 2; надавати Підприємству інформацію про фактичне накопичення побутових відходів. У разі збільшення їх кількості або не відповідності обсягам, зазначеним в пункті 1.2. договору, вносити зміни до цього правочину, шляхом оформлення додаткової угоди; здійснювати 100% оплату послуг на умовах, зазначених у пунктах 2.3 та 2.5. цього договору.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2019 року. У разі, якщо жодна із сторін протягом 15 календарних днів до закінчення строку його дії не заявить у письмовій формі шляхом надсилання рекомендованого листа про свій намір припинити дію цього договору та припинення дії договору не буде оформлене сторонами належним чином, строк дії цієї угоди вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік (пункти 7.1., 7.2. даного правочину).

Відповідно до пункту 8.4. договору він може бути розірваний за взаємною згодою сторін. Одностороннє розірвання цього договору допускається у випадках та в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, на на виконання умов цього договору в період з 31.12.2019 по 30.11.2021 надало відповідачу послуги на загальну суму 185 499,12 грн, що підтверджується актами надання послуг та рахунками на оплату, копії яких містяться в матеріалах справи. Однак відповідач розрахувався за надані послуги лише частково, заборгувавши позивачу 162 311,73 грн.

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Діпробудмашина", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

За умовами частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зі змісту пунктів 2.1., 2.3. та 3.7. вбачається, що сторони погодили місячний тариф на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів у розмірі 7 129,13 грн (разом із ПДВ), 100 % оплати якого, незалежно від фактичного обсягу вивезених відходів, має сплачуватися протягом 5 банківських днів саме з моменту отримання Товариством відповідних рахунків на оплату, які можуть надсилатися останньому через систему електронного документообігу.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу. Якщо попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження. У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач через систему електронного документообігу "M.E.Doc." направлено Товариству скріплені електронним цифровим підписом рахунки на оплату послуг з вивезення твердих побутових відходів у період з березня 2020 року по листопад 2021 року на загальну суму 162 311,73 грн (21 х 7 729,13 грн), копії яких містяться в матеріалах справи.

Зі змісту витягу з системи електронного документообігу "M.E.Doc." вбачається, що вказані рахунки-фактури на оплату послуг були доставлені відповідачу. Однак, незважаючи на отримання вказаних рахунків у передбачений договором спосіб, відповідач у визначений пунктом 2.3. договору строк їх не оплатив.

Суд першої інстанції вірно встановив, що пунктом 2.5. договору, який регулює порядок складання актів наданих послуг, не передбачена можливість направлення таких актів через систему електронного документообігу.

Проте, умовами договору сторони чітко визначили обов`язок відповідача оплачувати щомісячні фіксовані платежі не з моменту підписання актів наданих послуг, а з моменту отримання відповідних рахунків на оплату.

Таким чином, враховуючи виставлення рахунків через системи електронного документообігу "M.E.Doc." колегія суддів вважає, що заявлена до стягнення сума основного боргу, яка складає 162 311,73 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, а відповідачем не надало доказів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості.

В свою чергу, за умовами пункту 2.4. договору при надходженні коштів, які перевищують вартість наданих послуг, різниця оплати зараховується для погашення заборгованості попереднього періоду, а при відсутності заборгованості - як авансування майбутніх платежів. У разі розірвання договору, всі остаточні розрахунки за ним здійснюються протягом 5 днів з дня письмового розірвання договору, що фіксується додатковою угодою (пункт 2.6. договору).

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 35 390,67 грн інфляційних втрат та 4 028,89 грн трьох процентів річних, нарахованих у період з 29.12.2021 по 26.10.2022 року на суму боргу в розмірі 162 311,73 грн.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом апеляційної інстанції перевірено заявлений позивачем до стягнення розмір трьох процентів та інфляційних втрат, який за висновком суду є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, а тому правомірно задоволено судом першої інстанції в частині стягнення з відповідача 35 390,67 грн інфляційних втрат та 4 028,89 грн трьох процентів річних.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за даним договором позивач просив суд стягнути з відповідача 15 877,96 грн пені, нарахованої у період з 10.06.2021 по 26.10.2022 року на відповідні суми боргу відповідача.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до пункту 4.2. договору за прострочення оплати послуг з вивезення побутових відходів за цим договором відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Однак пунктом 7 Розділу IX Прикінцевих положень ГК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX), який набрав чинності з 2 квітня 2020 року.

Карантин, установлений згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" № 211 з 12 березня 2020 року продовжений згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423 до 30 квітня 2023 року.

За таких обставин, дія Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX фактично надає можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців.

Враховуючи викладене, заперечення відповідача щодо нарахування пені більше ніж за 6 місяців правомірно відхилені судом першої інстанції, як необґрунтовані.

Судом апеляційної інстанції перевірено заявлений позивачем до стягнення розмір пені, який є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, а тому судом апеляційної інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 15 877,96 грн.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Діпробудмашина" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" 162 311, 73 грн основного боргу, 35 390,67 грн інфляційних втрат, 4 028, 89 грн трьох процентів річних.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Діпробудмашина" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі №910/12245/22 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Діпробудмашина" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі № 910/12245/22 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на Приватне акціонерне товариство "Діпробудмашина".

Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 12.06.2023

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді М.Л. Яковлєв

Є.Ю. Шаптала