ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року Справа № 906/999/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Миханюк М.В. , суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Романець Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" на рішення господарського суду Житомирської області від 09.03.2023 (повний текст - 20.03.2023) у справі №906/999/21 (суддя Кравець С.Г.)

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз"

про стягнення 2634384,89грн

за участю представників

позивача - Дудченко В.В.;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 09.03.2023 у справі №906/999/21 задоволено частково позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" про стягнення 2634384,89грн.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 2055812,83грн заборгованості з оплати перевищення замовленої (договірної) потужності, 279081,41грн пені, 94700,76грн 3% річних, 204150,96грн інфляційних втрат, 39506,19грн витрат по сплаті судового збору. Ухвалено: органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати 3% річних на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду. Нарахування 3% річних здійснювати за такою формулою: Сума 3% річних = С х 3 х Д/365/100, де С сума основного боргу, Д-кількість днів прострочення. Роз`яснено органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, що у випадку часткової сплати Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" суми основного боргу, нарахування 3% річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

У скарзі апелянт, серед іншого, зазначає, що відсутність додатку №1 до Договору від 17.12.2015 є встановленою обставиною та такою, що визнається сторонами, а від так вказана обставина цілком і повністю нівелює необхідність наявності будь-яких первинних документів, як підтвердження/спростування факту надання послуги позивачем відповідачу.

Кодекс ГТС, а також висновки Верховного Суду по справі №918/450/20 визначають, що здійснення алокації відбувається на підставі складених актів приймання-передачі природного газу по точкам входу/виходу, а від так здійснений відповідачем аналіз у вигляді розрахунків, доводить, що обсяги небалансів, що дорівнює обсягу перевищення замовленої (договірної) потужності, не відповідає даним, які містяться в даних актах приймання-передачі, складених на виконання п. 2 глави 7 розділу III Кодексу ГТС. а від так вказує на необґрунтованість заявлених позовних вимог

Апелянт стверджує, що умови договору, передбачені п.8.4 Договору від 17.12.2015 не виконані.

Також зазначає, що позивач не надав суду доказів, що договір взагалі передбачав розподіл потужності на період на добу наперед.

Розрахунок перевищення договірної потужності не відповідає умовам Договору, а обсяги послуг відображені у актах - є непідтвердженими.

Жодних первинних документів на підтвердження факту надання послуги перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця АТ «Укртрансгаз» не надав. А отже, факт існування перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця АТ «Укртрансгаз» на підставі Договору не підтверджений жодним доказом.

Крім цього апелянт зазначає, що позиція позивача, що обсяг перевищення замовленої (договірної) потужності є обсягом небалансу, не відповідає дійсності, що об`єктивно підтверджує факт того, що з точки зору позивача, останнім визначено не вірно обсяг перевищення (замовленої) договірної потужності.

Посилання позивачем на реєстр файлів, відправлених з Інформаційної платформи не є підтвердженням направлення Товариству, звіту про використання договірної потужності, який надається Замовнику до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем , на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату, як це передбачено п.8.4. Договору.

Зазначає, що позиція позивача, що обсяг перевищення замовленої (договірної) потужності є обсягом небалансу, не відповідає дійсності, що об`єктивно підтверджує факт того, що з точки зору Позивача, останнім визначено не вірно обсяг перевищення (замовленої) договірної потужності.

Апелянт вказує на суперечність висновків Верховного Суду при розгляді подібних судових справ.

Крім цього, відповідач вважає, що позивачем було пропущено вказаний в ч.5 ст.315 ГК України шестимісячний строк на пред`явлення позову до відповідача в частині позовних вимог зі сплати заборгованості за послуги перевищення замовленої (договірної) потужності.

На підставі викладеного просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 09.03.2023 у справі №906/999/21 та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Листом від 21.04.2023 матеріали справи витребувано з господарського суду Житомирської області.

01.05.2023 матеріали справи №906/999/21 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 поновлено Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Житомирської області від 09.03.2023 у справі №906/999/21, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 07.06.2023 об 11:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4 (ВКЗ). Запропоновано учасникам провадження у строк до 26.05.2023 подати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України, та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам.

18.05.2023 до суду від Акціонерного товариства «Укртрансгаз» надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві, зокрема, звертає увагу суду, що наразі відсутні рішення судів про відмову АТ «Укртрансгаз» у стягненні заборгованості за перевищення договірної потужності з Операторів ГРМ, які б набрали законної сили.

Зазначає, що незалежно від редакції договору транспортування природного газу, до спірних відносин щодо стягнення заборгованості з оплати перевищення замовленої (договірної) потужності відповідно до укладеного між сторонами договору транспортування природного газу №1512000704 від 17.12.2015 мають застосовуватися положення Кодексу ГТС у редакції, чинній на момент виникнення таких відносин. У Постанові від 20.12.2022 у справі №904/7656/21 Верховний Суд навів зазначені висновки, спираючись насамперед на положення Кодексу ГТС, які є однаковими, як для відносин у справі №904/7656/21, так і у справі №906/999/21.

Звертає увагу, що за результатом розгляду справи №921/184/21 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, відступила від попередніх висновків Верховного Суду, про що зазначила у постанові від 15.07.2022, а саме: « 9.2. За результатами перегляду справи в касаційному порядку об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, враховуючи наведене у розділі 8 цієї постанови, вбачає підстави для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.07.2020 зі справи №920/206/19, від 23.07.2020 зі справи №920/180/19, від 08.12.2021 зі справи №904/949/21, проте що договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами перевезення вантажу і до правовідносин за ними підлягають застосуванню положення статей 306, 307, 315 ГК України, оскільки зазначені договори за своєю правовою природою є договорами про надання послуг, виходячи зі спеціального регулювання, встановленого законодавством про ринок природного газу».

Таким чином, договір транспортування природного газу, укладений між позивачем та відповідачем, є договором про надання послуг, а не договором перевезення вантажу, та до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення ст.ст.306, 307 та ч.5 ст.315 ГК України.

Зазначає, що здійснення господарської діяльності відповідачем, як оператором ГРМ з розподілу природною газу, знаходиться у прямій залежності від того, які з газотранспортної системи позивача мають надходити до газорозподільної системи відповідача обсяги природного газу, які останній розподіляє приєднаним до його мережі споживачам. У випадку неукладання додатку №1 відповідачем як замовником послуг транспортування не визначається замовлений обсяг потужності, право користування яким позивач як оператор газотранспортної системи надає на гарантованій (постійній) та/або переривчастій основі на річний, квартальний або місячний період. Тому, використання гарантованої та/або переривчастої потужності на добу наперед не обумовлюється підписанням вказаного додатку.

Посилання відповідача у листах на відсутність розрахунку вартості виставлених до оплати послуг та не отримання ним документів, передбачених п.8.4 Договору, не узгоджується зі змістом та умовами Договору, а також спростовується файлами звітів, рахунків, актів та реєстром їх завантаження до Інформаційної платформи.

Вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що акти наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності, звіти про використання замовленої потужності та рахунки на оплату за період травень-грудень 2019 року, які надані позивачем, є належними та допустимими доказами, які підтверджують заявлені позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 2055812,83 грн.

Зазначає, що з огляду на допущене відповідачем порушення умов Договору, позовні вимоги про стягнення 2055812,83 грн, як суми основного боргу за неоплачені послуги транспортування природного газу в обсягах перевищення замовленої (договірної) потужності в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період травень-грудень 2019 року є обґрунтованими та правомірними, а тому позов в цій частині правомірно було задоволено судом першої інстанції.

Позивач вважає, що при ухваленні рішення суд першої інстанції з`ясував усі обставини справи, надав належну правову оцінку усім доказам, які були надані сторонами до матеріалів справи, прийшов до висновків, які відповідають обставинам справи, правильно застосував норми матеріального права та процесуального права та прийняв правомірне рішення.

На підставі викладеного позивач просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу АТ «Житомиргаз» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 09.03.2023 у справі №906/999/21 залишити без змін.

01.06.2023 до суду від Акціонерного товариства «Укртрансгаз» надійшли письмові пояснення в яких просить під час розгляду справи №906/999/21, врахувати постанову Верховного Суду від 30.05.2023 у справі №903/734/21, постанову Верховного Суду від 30.05.2023 у справі №904/7658/21.

05.06.2023 до суду від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" надійшло клопотання в якому останній просить зупинити апеляційне провадження у справі №906/999/21 до прийняття судового рішення в межах касаційного провадження по справі №918/686/21, яке знаходиться на розгляді Об`єднаної палати Верховного Суду.

06.06.2023 до суду від Акціонерного товариства «Укртрансгаз» надійшли заперечення в яких просить відмовити у задоволенні клопотання АТ «Житомиргаз» про зупинення провадження у справі №906/999/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною Палатою Верховного Суду справи №918/686/21.

У судове засідання суду апеляційної інстанції 07.06.2023 представник Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" не з`явився, при цьому 07.06.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з відрядженням представників до м.Львову для прийняття участі в судовому засіданні по справі №914/558/22, яка розглядається Західним апеляційним господарським судом.

Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Частинами 11, 12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, враховуючи те, що позиція скаржника викладена безпосередньо у апеляційній скарзі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

З огляду на викладене колегія суддів відмовляє Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім цього, колегія суддів, розглянувши клопотання про зупинення провадження, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з таких підстав.

Відповідно до п.7 ч.1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Тобто на відміну від відкладення розгляду справи, зупинення провадження у справі, здійснюється без зазначення строку до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження. Тому провадження у справі потрібно зупиняти за наявності беззаперечних підстав для цього.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду такої справи.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України (далі - ЄСПЛ).

Європейський суд з прав людини зазначає, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Колегія суддів зауважує, що у цій справі спір виник щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності та нарахованих позивачем штрафних санкцій.

Апеляційний господарський суд бере до уваги, що предметом спору в справі №918/686/21 за первісним позовом є стягнення заборгованості в частині оплати за негативні щодобові небаланси та за перевищення замовленої потужності за період лютий-березень 2021 року.

Водночас підставою для передачі справи №918/686/21 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (п. 23) вказано таке:

"Колегія суддів вважає за необхідне уточнити правовий висновок щодо застосування п.3 розд.ХІІІ, п.3 гл.3 розд.ХІV Кодексу ГТС, вказавши, що у такій категорії справ (стягнення заборгованості за послуги балансування за договором про транспортування природного газу) незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також яка саме редакція Кодексу ГТС застосовується до спірних відносин, позивач не повинен доводити існування загрози цілісності ГТС, наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання добових небалансів відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання добових небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів".

Також, відповідно до п.п.28-34 ухвали Верховного Суду від 29.03.2023 у справі №918/686/21:

"28. Скаржник просив передати справу на розгляд Об`єднаної палати з мотивів наявності виключної правової проблеми - існуванні протилежних підходів при вирішенні Верховним Судом спорів про стягнення вартості перевищення замовленої потужності та для відступу від висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати від 15.07.2022 у справі №921/184/21 (зазначив, що визначення доступу до потужності одночасно послугою і правом свідчить про помилковість такого висновку).

29. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховний Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання (пункти 43-44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 №823/2042/16).

30. Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується з доводами АТ "Рівнегаз" щодо відсутності єдності практики з питань визначення правової природи послуг перевищення замовленої потужності і помилковості або застарілості висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Об`єднаної палати від 15.07.2022 у справі №921/184/21, тобто менше року тому, і звертає увагу скаржника, що справа передається на розгляд Об`єднаної палати з інших підстав, аніж заявляв скаржник у своєму клопотанні.

31. У клопотанні про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду скаржник зазначив про необхідність уточнити висновки, наведені у постанові від 03.08.2022 у справі №910/9627/20 з метою більш чіткого і ясного викладення правової позиції щодо правового статусу рішень Суду Європейського Союзу та висновків Секретаріату Енергетичного Співтовариства. Вказав про необхідність відступу від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, що рішення Суду Європейського Союзу не є джерелом права, яке застосовується в розумінні ст.9 Конституції України (висновок, наведений у постанові від 08.09.2021 у справі №640/3041/20).

32. Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.08.2022 у справі №910/9627/20 однозначно вказала, що відповідна релевантна практика Суду Європейського Союзу має братися до уваги, у тому числі судами (п.8.32 постанови).

33. Велика Палата Верховного Суду також висловилася щодо статусу висновків Секретаріату Енергетичного Співтовариства (пункти 8.16 - 8.18 вказаної постанови).

34. У зв`язку з цим Верховний Суд не вбачає підстав для передачі цієї справи на розгляд Об`єднаної палати із наведених АТ "Рівнегаз" мотивів, а також на розгляд Великої Палати Верховного Суду.".

Тобто, справа №918/686/21 в частині про стягнення вартості перевищення замовленої потужності не була передана на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі №918/999/21 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Верховного Суду справи №918/686/21, та, як наслідок, відмову в задоволенні клопотання скаржника про зупинення провадження.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 07.06.2023 представник позивача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення залишити без змін.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

17.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі - оператор/позивач) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (далі - замовник/відповідач) укладено договір №1512000704 транспортування природного газу (далі - Договір) (т.1, а.с.23-28),

Відповідно до п.2.1 Договору оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.

Як погоджено п.2.3 Договору послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: - послуга замовленої потужності в точках виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності); - послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування); - послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування).

Згідно пункту 2.4 Договору обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатку 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатку 2 (транспортування) до цього договору.

Згідно положень п.2.5 Договору приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.

Відповідно до п.2.6 Договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.

Пунктом 2.7 Договору погоджено, що оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених договором, протягом погоджених термінів.

Згідно із п.2.8 Договору додатки 1, 2, 3 є невід`ємною частиною цього договору. При цьому, додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

При цьому, додатки за №1 та №2 (необхідність складення яких передбачена договором) сторонами не укладались.

У п.3.1 Договору сторони погодили, що оператор зобов`язаний, зокрема, своєчасно надавати послуги належної якості; розміщувати на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг балансування, типовий договір транспортування природного газу і Кодекс; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до умов, встановлених кодексом; виконувати інші обов`язки та користуватися правами, передбаченими Кодексом та чинним законодавством України.

Оператор має право, серед іншого, стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором (п.3.2 Договору).

Щодо обов`язків замовника, то такі сторонами погоджено у п.4.1 Договору, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених договором та Кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; здійснювати своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування.

Як погоджено п.4.2 Договору замовник має право, зокрема, замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям.

За умовами пункту 5.1 Договору, порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору.

Пункту 5.4 Договору передбачено, що окремим додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника.

Відповідно до п.5.5. Договору, на кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (далі ЗВТ).

У п.п.7.1-7.3 Договору сторонами погоджено, що вартість послуг розподіл потужності розраховується - за тарифами, які встановлюються Регулятором. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua. Тарифи, передбачені пунктом 7.1, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами Договору.

Пунктами 8.1-8.4 Договору передбачено, що величина договірної потужності замовника визначається згідно з величиною потужностей визначених у Додатку №1 до цього Договору. Величина договірної потужності замовника визначається відповідно до розподілу потужності, який здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу, та оформлюється Додатком 1. У разі якщо замовник є прямим споживачем, потужність (Wmax) у фізичних точках виходу з газотранспортної до прямого споживача визначається за величиною максимальної витрати (об`єму) газу за годину за стандартних умов розрахованою за значеннями максимального абсолютного робочого тиску газу (Рmахабс), та величиною максимальної витрати (qmax) за робочих умов комерційних ВОГ, що визначені у додатку 3 до цього Договору. При цьому для точок виходу з газотранспортної системи до прямого споживача при використанні методу змінного перепаду тиску із застосуванням звужуючих пристроїв потужність визначається за значенням максимальної витрати за стандартних умов, вказаної у протоколі розрахунку параметрів витратоміра за заданими характеристиками звужуючого пристрою і вимірювального трубопроводу, що видається уповноваженим органом у сфері метрології.

Потужність (Wmax) вказаних у цьому пункті точок при використанні лічильників газу визначається за формулою, яка погоджена між сторонами та зазначена у Договорі.

У випадку перевищення замовником розміру договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця замовник сплачує додаткову плату, яка розраховується за формулою, узгодженою у Договорі.

Згідно з п.п.11.1, 11.2 Договору, послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформлюються між оператором і замовником актами наданих послуг. Оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора.

Пунктом 11.3 Договору визначено, що замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора.

Оператор до 10 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості природного газу та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до 15 числа місяця, наступного за газовим місяцем. Розбіжності щодо вартості природного газу підлягають урегулюванню відповідно до умов Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість природного газу, яку замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений п.15.5 цього розділу, визначається за даними Оператора (п.15.5 та п.15.6 Договору).

Пунктом 17.1 Договору передбачено, що договір набрав чинності з дня його укладення до 31 грудня 2016 року, де умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 грудня 2015 року. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною з сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Згідно з п.п.17.2,17.3 Договору, усі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами сторін. Сторони зобов`язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через десять днів після настання таких змін. У разі внесення та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу сторони зобов`язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього Договору.

29 листопада 2017 року між сторонами підписано Додаткову угода №1 до Договору транспортування природного газу (т.1, а.с.29-30), п.8.4 якої викладено в такій редакції:

"У випадку перевищення Замовником розміру договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця Замовник сплачує додаткову плату, яка розраховується за формулою:

В - вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей за період газового місяця;

m - кількість днів в газовому місяці;

Bd - вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей за кожний день газового місяця, яка розраховується для кожного дня перевищення за формулою

де z = 1 - до 01 січня 2018 року;

z = 2 - з 01 січня 2018 року;

р - кількість замовлених точок входу і точок виходу, зазначених в додатку 1 до цього Договору;

Bd - вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей за день;

Сі вх факт - фактично використана потужність для і-тої точки входу, тис. куб. м/добу;

Сі вих факт - фактично використана потужність для і-тої точки виходу, тис. куб. м/добу;

Сі вх рік - договірна потужність річна для і-тої точки входу, тис. куб. м/добу;

Tі вх рік - тариф потужності річної для і-тої точки входу;

Сі вих рік - договірна потужність річна для і-тої точки виходу, тис. куб. м/добу;

Ti вих рік - тариф потужності річної для і-тої точки виходу.

Підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені Оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається Замовнику до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем.

Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку Замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений пунктом 8.4. цього Договору, визначається за даними Оператора".

Також, між сторонами було визначено перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу на газорозподільних станціях - Додаток №3 до договору транспортування природного газу від 17.12.2015 (т.1, а.с.31-33).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов п.8.4 Договору, за результатами остаточної алокації відборів та подач AT "Житомиргаз", ПАТ "Укртрансгаз" виявив остаточні обсяги перевищення замовленої потужності у період з травня 2019 по грудень 2019 року та оформив Акти, Звіти про використання замовленої потужності із розрахунком перевищення розміру фактично використаної потужності над замовленою (договірною) потужністю та рахунки вартості плати за перевищення замовленої потужності у відповідному розрахунковому місяці, у загальному розмірі 3502445,40грн (18568000,75 тис. м3/добу), а саме:

- Акт №05-2019-1512000704/1000519 від 31 травня 2019 року за травень 2019 року в обсязі 3 229,98218 тис.м3/добу перевищення замовленої потужності, вартістю 609 265,08 грн.;

- Акт №06-2019-1512000704/1000619 від 30 червня 2019 року за червень 2019 року в обсязі 1 798,91957 тис. м3/добу перевищення замовленої потужності, вартістю 339 326,60 грн.;

- Акт №07-2019-1512000704/1000719 від 31 липня 2019 року за липень 2019 року в обсязі 1 863,20595 тис. м3/добу перевищення замовленої потужності, вартістю 351 452,81 грн.;

- Акт №08-2019-1512000704/1000819 від 31 серпня 2019 року за серпень 2019 року в обсязі 1 555,64968 тис. м3/добу перевищення замовленої потужності, вартістю 293 439,08 грн.;

- Акт №09-2019-1512000704/1000919 від 30 вересня 2019 року за вересень 2019 року в обсязі 1 620,40962 тис.м.3/добу перевищення замовленої потужності, вартістю 305 654,63 грн.;

- Акт №10-2019-1512000704/10001019 від 31 жовтня 2019 року за жовтень 2019 року в обсязі 1 590,41900 тис. м3/добу перевищення замовленої потужності, вартістю 299 997,55 грн.;

- Акт №11-2019-1512000704/10001119 від 30 листопада 2019 року за листопад 2019 року в обсязі 2 948,50121 тис. м3/добу перевищення замовленої потужності, вартістю 556 169,89 грн.;

- Акт №12-2019-1512000704/10001219 від 31 грудня 2019 року за грудень 2019 року в обсязі 3 960,91654 тис. м3/добу перевищення замовленої потужності, вартістю 747 139,76 грн. (т.1 а.с.35-43)

При цьому, Акт наданих послуг №05-2019-1512000704/1000519 від 31 травня 2019 року за травень 2019 року підписаний сторонами. Інші акти наданих послуг за період червень-грудень 2019 року підписів АТ "Житомиргаз" не містять (т.1 а.с.35).

Листами від 19.07.2019, від 02.09.2019, №10003.1-Сл-14439-1019 від 01.10.2019, №10003.1-Сл-16001-1019 від 30.10.2019, №10003.1-Сл-17491-1119 від 27.11.2019, №10003.1-Сл-19974-109 від 24.12.2019, АТ "Житомиргаз" повідомляло АТ "Укртрансгаз" про залишення актів без оформлення у зв`язку з тим, що оператором, у відповідності до п.8.4 Договору, не надано на електронну адресу Замовника звіту про використання договірної потужності, розрахунку та рахунку на оплату послуг (т.3, а.с.38-44).

Позивачем було долучено до матеріалів справи наступні документи:

- реєстр файлів відправлених позивачем з Інформаційної платформи філії "Оператор ГТС" АТ "Укртрансгаз" за період з 14 червня 2019 року по 13 січня 2020 року (т.1 а.с.68);

- реєстри файлів завантаження до Інформаційної платформи АТ "Житомиргаз" за період травень-грудень 2019 року: Форма №2 - Інформація про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюються цілодобово і відбори/споживання природного газу споживачами що вимірюються цілодобово; Форма №3 - Інформація про фактичний місячний відбір/споживачння природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/ споживання, якого не вимірюються щодобово, та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу; Форма 4 Інформація про перетоки між ОГРМ (т.1, а.с.131-219);

- реєстри добових номінацій, поданих АТ "Житомиргаз" на травень-грудень 2019 року;

- звіти №8в-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна) "Звіт про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків" за травень-грудень 2019 року, якими підтверджено обсяги отримання природного газу використання 18 568 000,75 тис. м3/добу природного газу. (т.3, а.с.72-90);

- звіти про використання замовленої потужності АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" за травень - грудень 2019 року (т.1, а.с.52-67);

- Акти приймання-передачі природного газу за травень-грудень 2019 року, зведені Акти приймання-передачі природного газу за травень-грудень 2019 року (т.1, а.с.69-102);

- довідки №1 Про добові небаланси АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз", що виникли внаслідок відбору природного газу для витрат оператора газорозподільної системи та довідки №3 Про добові небаланси АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" за травень-грудень 2019 року (т.1, а.с.103-118).

- Акт НКРЕКП №199 від 09 квітня 2021 року про проведення планової перевірки дотримання суб`єктом господарювання (АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз") вимог законодавства та Ліцензійних умов розподілу природного газу, яким зафіксовано порушення АТ "Житомиргаз" Ліцензійних умов, зокрема, пп.28 п.2.2 глави 2, у частині здійснення розрахунків з оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування у строки та на умовах, визначених Договором транспортування природного газу №1512000704 від 17 грудня 2015 року (т.2, а.с.100-238).

АТ "Укртрансгаз" у позові просив стягнути з АТ "Оператор газорозподільних систем "Житомиргаз" 2055812,83грн заборгованості з оплати перевищення замовленої (договірної) потужності за період з травня по грудень 2019 року, 279554,71грн пені, 94866,39грн 3% річних та 204150,96грн інфляційних втрат, у зв`язку з невиконанням Договору транспортування природного газу №1512000704 від 17 грудня 2015 року.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, пояснень, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір транспортування природного газу, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені ст.901 Цивільного кодексу України та спеціальним законодавством - Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС, Типовим договором.

За приписами ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Кодекс ГТС є регламентом функціонування ГТС України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування ГТС України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності.

Пункт 5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору ГТС вартість отриманих послуг (послуги).

За приписами ст.32 Закону України "Про ринок природного газу", транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

Відповідно до Постанови НКРЕКП №2497 від 30 вересня 2015 року, Типовий договір транспортування природного газу включає в себе додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - розподіл потужності з обмеженнями, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.

Пунктом 5 Постанови визначено, що:

- потужність - максимально допустиме перетікання обсягу природного газу, виражене в одиницях енергії до одиниці часу, що надається замовнику послуг транспортування відповідно до договору транспортування;

- розподіл потужності - частина договору транспортування, яка визначає порядок та умови надання і реалізації права на користування договірною потужністю, яке надається замовнику транспортування у визначеній точці входу або точці виходу;

- розподілена (договірна) потужність - частина технічної потужності газотранспортної системи, яка розподілена замовнику послуг транспортування згідно з договорами транспортування.

Так, одержання доступу до потужності є окремою складовою послуги транспортування, яку замовляє відповідач. Таким чином, плата за використання чи перевищення договірної потужності (як частини технічної потужності газотранспортної системи) здійснюється в порядку, визначеному Кодексом ГТС, з урахуванням умов Договору.

Обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається з підписанням Додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або Додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), які згідно з п.2.8 Договору є його невід`ємною частиною. При цьому Додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

Відсутність відповідних додатків (1 та 2), які самі сторони в договорі визнали його невід`ємною частиною, тобто такими що за змістом є обов`язковими, а отже, й істотними в контексті предмета договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність договору. До того ж обов`язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом.

Водночас не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17).

Фактичне виконання сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин приписів частини восьмої статті 181 ГК України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладення господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 зі справи №922/189/18.

Згідно з п.п.1,2 гл.1 розд.IX Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи надає право користування потужністю точок входу/виходу на прозорих та недискримінаційних засадах відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу/виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Доступ до потужності надається оператором газотранспортної системи на такі періоди: 1) річний - потужність в визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий рік, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового року; 2) квартальний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий квартал, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового кварталу (квартали газового року починаються 01 жовтня, 01 січня, 01 квітня або 01 липня відповідно); 3) місячний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий місяць, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового місяця (місяці - починаються кожного першого дня газового місяця); 4) на добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності.

Потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Оператори газорозподільних систем для забезпечення транспортування природного газу, необхідного для покриття власних виробничо-технологічних витрат та втрат, замовляють потужність віртуальної точки виходу до газорозподільної системи відповідно до вимог даного Кодексу. Загальна потужність кожної віртуальної точки виходу до газорозподільної системи дорівнює сумі технічних потужностей усіх фізичних точок виходу до газорозподільної системи, які вона об`єднує (п.10 гл.1 розд.IX Кодексу ГТС).

Отже, здійснення господарської діяльності відповідачем, як оператором ГРМ з розподілу природного газу, знаходиться у прямій залежності від того, що з газотранспортної системи позивача мають надходити до газорозподільної системи відповідача обсяги природного газу, які останній розподіляє приєднаним до його мережі споживачам. У випадку неукладання додатка 1 відповідачем, як замовником послуг транспортування, не визначається замовлений обсяг потужності, право користування яким позивач, як оператор газотранспортної системи, надає на гарантованій (постійній) та/або переривчастій основі на річний, квартальний або місячний період.

Тому, використання гарантованої та/або переривчастої потужності на добу наперед не обумовлюється підписанням вказаного додатку 1.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, виходячи зі змісту положень пунктів 2.3, 2.8 Договору, у випадку надання доступу до потужності на період однієї газової доби додатки №1 та №2 до договору не укладаються, чим спростовуються доводи відповідача про неукладеність договору за відсутності відповідних додатків до договору та посилання на те, що АТ "Укртрансгаз" не має права стягувати з AT "Житомиргаз" перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця, оскільки така послуга договором не передбачена.

Згідно п.п.18 гл.1 розд. ІХ Кодексу ГТС, Оператор газотранспортної системи зазначає про точки входу/виходу, для яких з точки зору технічних обмежень обсяг та вид потужності може відрізнятись в окремі періоди газового року.

Так, пунктом 8 глави1 розділу ХІ Кодексу ГТС встановлено, що якщо замовник послуг з транспортування природного газу не надав номінацію на точку входу/виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, то вважається, що замовником було подано нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу.

За змістом пункту 2 глави 2 розділу ХV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи вчиняє дії, які дозволяють уникнути можливості виникнення перевантажень, зокрема стягує із замовника послуг транспортування додаткову оплату за перевищення потужності відповідно до договору транспортування.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що Оператор має право стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим Договором.

У випадку перевищення Замовником розміру договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця Замовник сплачує додаткову плату, яка розраховується за формулою наведеною в п.8.4 Договору.

За умовами п.8.4 Договору, в редакції додаткової угоди від 29 листопада 2017 року, підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається замовнику до 10 числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до п`ятнадцятого числа місяця наступного за газовим місяцем.

Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений пунктом 8.4 цього договору, визнається за даним Оператора.

Оформлення послуг, які надаються за Договором, за винятком послуг балансування, здійснюється шляхом підписання сторонами актів наданих послуг відповідно до умов п.11.1 Договору.

Слід зазначити, що між сторонами було підписано перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу на газорозподільних станціях, де зазначено пункти приймання-передачі газу.

Відповідно до пп.4 п.2 гл.7 розд.III Кодексу ГТС оформлення актів приймання-передачі природного газу між оператором газотранспортної системи та суміжним газовидобувним підприємством, оператором суміжної системи або прямим споживачем здійснюється відповідно до вимог цього розділу, технічної угоди (за наявності) та з урахуванням такого: приймання-передача природного газу між оператором газотранспортної системи та оператором газорозподільної системи відбувається в точках комерційного обліку газу на газорозподільних станціях і оформлюється актами приймання-передачі, що підписуються представниками цих сторін не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним.

В матеріалах справи наявні копії Актів приймання-передачі природного газу на ГРС, оформлених та підписаних між сторонами за травень-грудень 2019 року в порядку, визначеному п.2 гл.7 розд.III Кодексу ГРС, у яких сторони підтвердили загальні обсяги переданого газу.

Згідно п.5 гл.1 р.XII Кодексу ГТС у межах процедури алокації передбачено, що підписані щомісячні Акти приймання-передачі газу відповідно до положень п.2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, визначені комерційними вузлами обліку у точках входу/виходу, поданого до ГТС, є основою для формування інформації, що передається оператору ГТС для здійснення ним алокації.

Позивач за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за травень-грудень 2019 року встановив величину використаних відповідачем обсягів потужності точок входу/виходу.

Як вбачається із звітів про використання замовленої потужності, оскільки відповідач не надав номінації на точку входу/виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, вважається, що замовник подав нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу, а тому вся потужність, яка була йому надана, є перевищенням замовленої договірної потужності. Відповідні звіти фіксують обсяги перевищення розміру використаної потужності над замовленою подобово.

Сумарні обсяги за результатами місяця (період травень - грудень 2019 року) містяться в актах наданих послуг, які підписані сторонами та скріплені відтисками печаток товариств. Зазначені Акти приймання-передачі природного газу за спірний період складені згідно визначеного сторонами переліку точок комерційного обліку і підтверджують передачу обсягів природного газу в точках комерційного обліку. Даними Актами приймання-передачі підтверджується фактична передача у спірний період обсягів природного газу позивачем у точках виходу з газотранспортної системи та їх прийняття відповідачем до газорозподільної системи, а саме: у травні - 3 229,98218 м3, у червні - 1798,91957 м3, у липні - 1863,20595 м3, у серпні - 1555,64968 м3, у вересні - 1620,40962 м3, у жовтні - 1590,41900 м3, у листопаді - 2948,50121 м3, у грудні - 3960,91654 м3.

Щодо посилань відповідача на те, що Акти приймання-передачі природного газу за жовтень 2019, листопад 2019 року, за грудень 2019 (т.1, а.с.87-90, 96-97) підписано з зауваженнями про те, що ВОГ ГРС "Василівка" на базі ультразвукових лічильників газу не прийняті в комерційну експлуатацію, слід зазначити наступне.

Згідно з главою 5 розділу ІІІ Кодексу ГТС усі спори (розбіжності), які виникають при здійсненні обліку природного газу, у тому числі визначення добового чи місячного обсягу та ФХП поданого газу, повинні вирішуватись шляхом переговорів (пункт 1).

Якщо сторона, що приймає/передає природний газ, не погоджується з визначенням добового чи місячного обсягу та ФХП поданого газу, то вона повинна заявити про це іншій стороні, що приймає/передає природний газ, протягом п`яти днів з дати оформлення акта або іншого документа, що підтверджує значення обсягу та ФХП поданого (прийнятого) газу (пункт 2).

У разі виникнення між сторонами спірних питань щодо результатів вимірювань обсягу природного газу або технічних, у тому числі метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки, сторони, що приймає/передає природний газ, мають право вимагати проведення експертної повірки засобів вимірювальної техніки (пункт 3).

У разі неможливості досягнення згоди (у тому числі на підставі результатів проведеної експертної повірки) шляхом переговорів пред`явлені спірні питання передаються на розгляд до суду (пункт 4).

До врегулювання розбіжностей та прийняття рішення суду обсяг переданого (прийнятого) газу встановлюється відповідно до результатів вимірювань комерційного ВОГ (ПВВГ) (пункт 5).

Як вірно відмічено судом першої інстанції, доказів врегулювання питання щодо обсягів переданого природного газу в жовтні 2019, листопаді 2019 та грудні 2019 в порядку передбаченому главою 5 розділу ІІІ Кодексу ГТС відповідачем не надано, а тому позивачем правомірно визначено такі обсяги відповідно до результатів вимірювань комерційного ВОГ.

Також, у формах звіту №8в-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна) "Звіт про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків" за спірний період відповідач підтвердив обсяги отримання природного газу та, відповідно, обсяги наданих послуг транспортування природного газу, що складаються з обсягів перевищення договірної потужності. Вказані звіти подаються до НКРЕКП безпосередньо самим відповідачем, підписані головним бухгалтером та керівником AT "Житомиргаз".

Так, на підставі підтверджених між сторонами обсягів переданого природного газу у Актах приймання-передачі природного газу за спірний період, а також на підставі наявних в матеріалах справи звітів відповідача про розподіл природного газу у формах №2, №3, №4, що були подані ним через інтерфейс користувача до Інформаційної платформи оператора газотранспортної системи, позивач встановив обсяги протранспортованого природного газу, використаного відповідачем для власної господарської діяльності, що складаються з обсягів перевищення замовленої потужності.

Отже, позивач на виконання положень Кодексу ГТС та умов Договору забезпечив на гарантованій основі відповідачу доступ до потужності на період однієї газової доби, що згідно положень Кодексу ГТС не ставиться у залежність від укладення додатку №1 та/чи додатку №2 до договору.

Внаслідок неподання відповідачем номінацій, здійснення відбору обсягів природного газу для забезпечення його господарської діяльності в розумінні приписів Кодексу ГТС є відбором природного газу в обсягах перевищення замовленої потужності.

Щодо застосування положень Кодексу ГРС в частині підтвердження обсягів транспортування, Об`єднана палата Верховного суду у своїй постанові від 18 лютого 2022 року, у справі №918/450/20, зазначила, що за законом та Договором достатньою підставою для оплати послуг балансування є існування місячного негативного небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому зазначена інформація є нерозривно пов`язаною зі звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу безпосередньо.

Матеріали справи свідчать про те, що за результатами остаточної алокації відборів та подач AT "Житомиргаз", ПАТ "Укртрансгаз" виявив остаточні обсяги перевищення замовленої потужності у період травня-грудня 2019 року, що склали різницю між актами приймання-передачі природного газу (на ГРС) і відомостями форми 2, 3, 4 AT "Житомиргаз" щодо розподілу/передачі та оформив Акти, Звіти про використання замовленої потужності із розрахунком перевищення розміру фактично використаної потужності над замовленою (договірною) потужністю та рахунок вартості плати за перевищення замовленої потужності у відповідному розрахунковому місяці, у загальному розмірі 3 502 445,40 грн (18568000,75 тис. м3/добу), а саме: - Акт №05-2019-1512000704/1000519 від 31 травня 2019 року за травень 2019 року в обсязі 3 229,98218 тис.м3/добу перевищення замовленої потужності, вартістю 609 265,08 грн.; - Акт №06-2019-1512000704/1000619 від 30 червня 2019 року за червень 2019 року в обсязі 1 798,91957 тис. м3/добу перевищення замовленої потужності, вартістю 339 326,60 грн.; - Акт №07-2019-1512000704/1000719 від 31 липня 2019 року за липень 2019 року в обсязі 1 863,20595 тис. м3/добу перевищення замовленої потужності, вартістю 351 452,81 грн.;- Акт №08-2019-1512000704/1000819 від 31 серпня 2019 року за серпень 2019 року в обсязі 1 555,64968 тис. м3/добу перевищення замовленої потужності, вартістю 293 439,08 грн.; - Акт №09-2019-1512000704/1000919 від 30 вересня 2019 року за вересень 2019 року в обсязі 1 620,40962 тис.м.3/добу перевищення замовленої потужності, вартістю 305 654,63 грн.; - Акт №10-2019-1512000704/10001019 від 31 жовтня 2019 року за жовтень 2019 року в обсязі 1 590,41900 тис. м3/добу перевищення замовленої потужності, вартістю 299 997,55 грн.; - Акт №11-2019-1512000704/10001119 від 30 листопада 2019 року за листопад 2019 року в обсязі 2 948,50121 тис. м3/добу перевищення замовленої потужності, вартістю 556 169,89 грн.; - Акт №12-2019-1512000704/10001219 від 31 грудня 2019 року за грудень 2019 року в обсязі 3 960,91654 тис. м3/добу перевищення замовленої потужності, вартістю 747 139,76 грн. (т.1 а.с.35-43).

Отже, як підтверджується матеріалами справи, загальний обсяг наданих відповідачу послуг транспортування природного газу в обсягах перевищення замовленої (договірної) потужності у період з травня по грудень 2019 року склав 18568000,75 тис. м3/добу.

Стосовно доводів відповідача про те, що сторонами не було узгоджено умов надання послуги із замовлення потужності, суд першої інстанції вірно зазначив наступне.

Згідно п.п.1 та 9 гл.1 розд.VIII Кодексу ГТС договір транспортування природного газу передбачає можливість надання оператором ГТС замовнику таких видів послуг: 1) доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи; 2) замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації; 3) вчинення дій з врегулювання добового небалансу.

У п.2 гл.2 розд. ІХ Кодексу ГТС передбачено, що у договорі транспортування природного газу чи його окремому додатку зазначаються: точки входу та/або виходу; обсяг розподіленої (договірної) потужності; період (річний, квартальний, місячний); тип потужності (гарантована чи переривчаста, потужність з обмеженнями); строк, на який потужність була розподілена.

Укладений між сторонами договір містить розділ ІІ "Предмет договору", у п.2.1 якого зазначено, що за цим договором оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість такої послуги.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору.

Згідно з п. 2.8 договору додатки 1, 2, 3 є невід`ємною частиною цього договору; додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор ГРМ, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужностей).

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п.2.5 договору).

Пунктом 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС передбачено, що доступ до потужності надається Оператором ГТС на такі періоди: річний, квартальний, місячний, на добу наперед.

При цьому на добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності (пп.4 п.2 гл.1 розд.ІХ Кодексу ГТС).

Відповідно до п.1 гл.7 розд.IX Кодексу ГТС доступ до потужності точок входу/виходу на добу наперед надається на підставі укладеного договору транспортування та номінації (для точок міждержавного з`єднання - номінації/реномінації), підтвердженої оператором ГТС, відповідно до гл.1 цього розділу та вимог розд.ХI цього Кодексу.

З наведеного вбачається, що укладення додатка 1 (розподіл потужності) є обов`язковими, крім випадків надання доступу на добу наперед, які надаються у разі подання замовником оператору ГТС відповідних номінації/реномінації.

Відповідно до п.1 гл.1 розд.ХІ Кодексу ГТС номінації подаються замовниками послуг транспортування на відповідну добу в розрізі кожної точки входу / виходу. Номінація / реномінація надається через інформаційну платформу Оператора ГТС (п.7 гл.1 розд.ХІ Кодексу ГТС).

Номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).

Реномінація - заявка на зміну підтвердженої номінації (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).

Інформація, що міститься в номінації, попередньо погоджується оператором ГТС в порядку, визначеному розд.ХІ Кодексу ГТС, та є достатньою для надання послуг транспортування. Неподання номінації унеможливлює надання оператором ГТС замовнику послуг транспортування.

Тобто, замовник може отримувати послуги розподілу потужності лише у разі укладення додатка 1 або у разі, якщо доступ до потужності надається на добу наперед, за умови подання замовником відповідних номінацій/реномінацій через інформаційну платформу в порядку, передбаченому розд.ХІ Кодексу ГТС. Подання номінації/реномінації фактично є достатньою для надання послуг транспортування (розподіл потужності). Неподання номінації/реномінації унеможливлює надання оператором ГТС замовнику таких послуг.

Відповідні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/184/21.

Таким чином, господарський суд зазначає, що навіть за умови відсутності укладених додатків 1, 2 до договору не можна вважати, що сторони не погодили умови надання послуг із замовлення добової потужності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, отримавши від позивача через Інформаційну платформу звіти про використання замовленої потужності, які містять розрахунок перевищення розміру фактично використаної потужності над замовленою (договірною потужністю), а також акти наданих послуг та рахунки на оплату мав право, однак не направив жодних заперечень щодо здійснення позивачем обліку протранспортованого природного газу за період травень-грудень 2019 року, а також не надав документального підтвердження того, що такий облік було здійснено некоректно чи з порушенням умов договору або закону.

Відповідачем у встановленому законом порядку не підтверджено того, що обсяг протранспортованого позивачем газу обліковувався не за допомогою комерційних вузлів обліку газу, які зазначені у погодженому між сторонами додатку №3, шляхом використання АТ "Укртрансгаз" даних будь-яких інших приладів обліку, я тому, як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідачем не спростовано визначеного позивачем обсягу перевищення АТ "Житомиргаз" замовленої потужності.

Як вірно відмічено місцевим господарським судом, формула, за якою АТ "Укртрансгаз" розраховано величину перевищень замовленої (договірної) потужності відповідає визначенню, передбаченому умовами Кодексу.

Так, відповідно до п.17 гл.1 розд.IX Кодексу ГТС величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу/виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу.

Враховуючи, що відповідач не надав номінацію на точку входу/виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, тому вважається, що замовником було подано нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу, а вся потужність, яка надавалась АТ "Житомиргаз", є перевищенням замовленої договірної потужності.

Таким чином, позивач, за результатами співставлених остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за травень-грудень 2019 року, на підставі щомісячних актів приймання-передачі газу та на підставі інформації, поданої відповідачем до інформаційної платформи, встановив величину використаних відповідачем обсягів потужності точок входу/виходу, яка складає 18568000,75 тис.м3/добу.

Окрім цього, позивачем на спростування тверджень відповідача про неукладеність договору транспортування природного газу №1512000704 від 17.12.2015 до матеріалів справи надано Акт №199 від 09.04.2021 про проведення планової перевірки дотримання АТ "Житомиргаз" вимог законодавства та ліцензійних умов з розподілу природного газу, у т.ч.за спірний період з травня по грудень 2019 року.

Вказаний акт свідчить про встановлення Регулятором (НКРЕКП) у відповідності до його повноважень, визначених п.п.1, 11 ч.3 ст.4 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції на дату складання такого акту), не тільки того факту, що укладений між АТ "Укртрансгаз" та АТ "Житомиргаз" договір транспортування природного газу №1512000704 від 17.12.2015 за формою та змістом відповідає Типовому договору транспортування природного газу, затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2947, але й факт отримання відповідачем в межах розглядуваного договору транспортування природного газу послуг, а також послуг замовленої потужності та перевищення таких послуг.

У вказаному Акті НКРЕКП №199 від 09.04.2021 зафіксовано, що станом на 31.12.2020 борг АТ "Житомиргаз" перед АТ "Укртрансгаз" за отримані 2019 році послуги становить 2053,81 тис.грн, тобто в тій сумі, яка і заявлена до стягнення у даній справі (т.2, а.с.228).

За наслідками перевірки, Регулятором (НКРЕКП) встановлено порушення АТ "Житомиргаз" пп. 28 п. 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201 в частині здійснення розрахунків із оператором газотранспортної системи за надані послуги у строки та на умовах, визначених договором транспортування.

Постановою НКРЕКП №1437 від 12.07.2017 було внесено зміни, у тому числі до Кодексу ГРС та Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП №2497 від 17.12.2015, та ринок природного газу перейшов на щодобові операції, для забезпечення найбільш ефективної торгівлі природним газом. Також, було внесено зміни до Кодексу ГТС, зокрема, запроваджено роботу інформаційної платформи. Ця постанова набрала чинності з 01.08.2018.

Відповідно до Кодексу ГТС в редакції від 01.08.2018, інформаційна платформа - це електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором ГТС, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу (далі - інформаційна платформа).

Таким чином, з 01.08.2018 Кодекс ГТС передбачає функціонування інформаційної платформи, яка істотно змінила процедуру взаємодії між суб`єктами ринку природного газу. Функціонування платформи забезпечує оператор ГТС (функції якого на момент виникнення спірних правовідносин виконувало АТ "Укртрансгаз") задля надання послуг транспортування природного газу відповідно до Кодексу ГТС. Платформа дозволяє автоматизувати процеси електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу - оператором ГТС, операторами ГРМ та замовниками послуг транспортування газу. Платформа дозволяє операторам ГТС та ГРМ бачити статус небалансів замовників послуг транспортування газу. Інформаційна платформа почала працювати в штатному режимі з 01.03.2019.

Подібні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №927/1041/19.

Постановою №580 НКРЕКП, яка набрала чинності з 01.05.2019, внесені зміни до Кодексу ГТС, якими, зокрема, змінено періоди доступу до потужності (запроваджено доступ до потужності на період на добу наперед).

Тобто з моменту внесення відповідними постановами НКРЕКП (які є обов`язковими до виконання суб`єктами ринку природного газу відповідно до частин 5, 9 ст. 14, п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг", пунктів 1, 7, 11 ч.3 ст.4 Закону "Про ринок природного газу") змін до Кодексу ГТС, зокрема, щодо запровадження інформаційної платформи та замовлення газової потужності на добу на перед (п.2 гл.1 розд. ІХ Кодексу ГТС у відповідній редакції), оператор ГТС фактично був зобов`язаний здійснювати власну діяльність та надавати послуги транспортування природного газу (в тому числі щодо розподілу потужності) саме відповідно до таких змін.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 20.12.2022 у справі №904/7656/21 (щодо стягнення заборгованості з оператора ГРМ за послуги з перевищення договірної потужності за період травень-грудень 2019 року) зробив висновок про те, що учасники ринку природного газу повинні дотримуватися правил, визначених Кодексом ГТС у відповідній редакції на момент надання відповідних послуг, навіть якщо відповідні зміни не були внесені до договору транспортування природного газу, укладеного сторонами.

Положеннями п.3 гл.3 розд.IV Кодексу ГТС передбачено, що обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка.

Позивач через електронну пошту та інтерфейс користувача Інформаційної платформи направив відповідачу підписані кваліфікованим електронним цифровим підписом уповноваженої особи Акти наданих послуг, Звіти про використання договірної потужності та рахунки за перевищення договірної потужності за період з травня по грудень 2019 року, рахунки та Акти.

Також, на виконання умов розділу 11 Договору позивач додатково направив відповідачу для підписання акти наданих послуг за період травня-грудня 2019 року, які ним отримані.

Отже, в порядку, визначеному Кодексом ГТС та згідно умов Договору, позивач направив відповідачу акти наданих послуг для їх підписання, звіти, які містять розрахунок перевищення розміру фактично використаної потужності над замовленою (договірною) потужністю та рахунки для проведення розрахунку за надані послуги перевищення замовленої (договірної) потужності.

Проте, отримавши акти наданих послуг за період червень-грудень 2019 року, що підтверджується у листах від 19.07.2019, від 02.09.2019, №10003.1-Сл-14439-1019 від 01.10.2019, №10003.1-Сл-16001-1019 від 30.10.2019, №10003.1-Сл-17491-1119 від 27.11.2019, №10003.1-Сл-19974-109 від 24.12.2019, відповідач у встановлений п.11.3 Договору, 2-денний строк з дати їх одержання акти не підписав.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, посилання відповідача у листах на відсутність розрахунку вартості виставлених до оплати послуг та не отримання ним документів, передбачених п.8.4 Договору, не узгоджується зі змістом та умовами Договору, а також спростовується файлами звітів, рахунків, актів та реєстром їх завантаження до Інформаційної платформи.

Відповідач зазначав, що додаток 1 не укладений між сторонами, відтак не був визначений розподіл потужності по кожній точці входу/виходу у пунктах приймання-передачі природного газу, тобто, розраховуючи додаткову плату за перевищення договірних потужностей позивач використовував дані, які не узгоджені сторонами.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 02.08.2022 у справі №922/3303/21, за конкретних обставин справи відсутність факту приведення умов договору транспортування природного газу у відповідність до нових правил ринку природного газу не звільняє учасників такого ринку від обов`язку дотримання правил визначених Кодексом ГТС у відповідній редакції на час надання послуг, оскільки у договорі визначено послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором, тобто зобов`язано Оператора ГТС здійснити розподіл потужності на добу наперед на 01.05.2019 на підставі поданих замовниками послуг транспортування номінацій, урахувавши попередньо розподілену потужність у кожній окремій точці входу/виходу до/із газотранспортної системи.

При цьому, обов`язок привести договір транспортування природного газу у відповідність до нових правил ринку природного газу покладається на обидві сторони.

Частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначені вимоги повною мірою вимагають від учасників правовідносин діяти не тільки відповідно до законодавства, а й у необхідних випадках за аналогією права (ст.8), за звичаями ділового обороту (ст.7); добросовісно, при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускати дії з наміром завдати шкоди іншій особі, а також дій, що є зловживанням правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства тощо (ст.13 ЦК України). Водночас особа не може бути примушена до дій, що не є обов`язковими для неї, або дій, що знаходяться поза межами актів цивільного законодавства або договору. При цьому особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ст.14 ЦК України).

Норми законодавства, які містять принципи цивільних правовідносин, спрямовують учасників цивільного обороту діяти добросовісно, у межах законодавства та договору, намагаючись використовувати свої права до того ступеня, щоб не порушити права іншої особи. Порушення цього балансу добросовісної поведінки учасників правовідносин та встановлення судами недобросовісної поведінки може мати наслідком відмову в захисті порушеного права або покладання зобов`язань для відновлення права, порушеного недобросовісною поведінкою (п.п.6.30-6.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №761/36873/18).

За таких умов відповідач, як замовник послуг транспортування, не позбавляється права доступу до потужності та права замовити потужність на добу наперед.

Як вже вказувалось, здійснення господарської діяльності відповідачем як Оператором ГРМ з розподілу природного газу знаходиться у прямій залежності від того, що з газотранспортної системи позивача мають надходити до газорозподільної системи відповідача обсяги природного газу, які останній розподіляє приєднаним до його мережі споживачам.

Відповідно для цього відповідач повинен мати безпосередній доступ до газотранспортної системи, який забезпечується у місцях фізичного з`єднання з нею, тоді як право користування газотранспортною системою, зокрема, її потужністю на точках входу та виходу, право використання кожного виду потужності виникає на підставі договору (п.1 гл.3 розд.І, п.1 гл.1 розд.IX Кодексу ГТС).

Положеннями п.10 гл.1 розд.IX Кодексу ГТС на відповідача покладається обов`язок замовити гарантовану потужність для забезпечення транспортування природного газу, необхідного для покриття власних виробничо-технологічних витрат та втрат.

Згідно абз.1, 2 п.4 гл.1 розд.IX Кодексу ГTC при наданні доступу до гарантованої потужності оператор газотранспортної системи зобов`язаний надавати право користування визначеним обсягом потужності на гарантованій (постійній) основі. При наданні переривчастої потужності оператор газотранспортної системи зобов`язаний надавати право користування визначеним обсягом потужності, якщо для цього є технічна можливість, але має право в будь-який час (із додержанням мінімального часу на повідомлення про переривання) перервати надання послуги, якщо транспортування технічно неможливе.

Таким чином, у випадку не укладання додатку 1 відповідачем, як замовником послуг транспортування, не визначається обсяг замовленої потужності, право користування яким позивач, як Оператор ГТС, зобов`язаний надавати на гарантованій (постійній) та/або переривчастій основі.

Водночас, правом користування потужністю з обмеженнями є право одночасного користування потужністю точки входу та точки виходу на міждержавному з`єднанні; право одночасного користування потужністю точки входу/виходу на міждержавному з`єднанні та точки виходу/входу до/з газосховища чи групи газосховищ.

Право одночасного користування потужністю точки виходу на міждержавному з`єднанні та точки входу з газосховища чи групи газосховищ може бути надане замовнику послуг транспортування виключно на обсяги природного газу, які були подані на точку виходу до газосховища чи групи газосховищ на умовах користування потужністю з обмеженнями (п.1 гл.8 розд. IX Кодексу ГTC).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, виходячи з положень п.1 гл. 8 розд. IX Кодексу ГТС право користування потужністю з обмеженнями надається суб`єктам, які транспортують обсяги природного газу через територію України, подаючи та відбираючи його на точках входу/виходу на міждержавному з`єднанні, тобто на кордоні з Україною, а також суб`єктам, які транспортують обсяги природного на територію України з метою його зберігання у газосховищах України, подаючи його на точку входу на міждержавному з`єднанні, на кордоні з Україною, та відбираючи його на точці виходу до газосховища, або таким же чином, але в зворотному напрямку.

Відповідач в силу свого єдиного виду господарської діяльності (розподіл природного газу споживачам) не відноситься до тих суб`єктів, які отримують доступ до потужності точок входу/виходу на міждержавному з`єднанні для транзиту Україною, а тому право користування потужністю з обмеженнями відповідачу в принципі надано бути не може, відповідно такий вид потужності не може бути замовлений відповідачем, у зв`язку з чим додаток 2 з ним не укладається.

Разом з тим, доступ до потужності точок входу/виходу на добу наперед надається на підставі укладеного договору транспортування та номінації (для точок міждержавного з`єднання - номінації/реномінації), підтвердженої оператором газотранспортної системи, відповідно до глави 1 цього розділу та вимог розділу XI цього Кодексу (п. 1 гл. 7 розділу IX Кодексу ГТС).

У випадку, якщо обсяг природного газу, визначений у номінації (для точок міждержавного з`єднання - номінації/реномінації), поданій замовником послуг транспортування, перевищує величину суми вже розподіленої йому потужності на річний, квартальний та місячний періоди, то вважається, що замовник послуг транспортування на величину перевищення подав заявку на розподіл потужності на добу наперед.

Підтверджена оператором газотранспортної системи номінація на газову добу (для точок міждержавного з`єднання - номінація/реномінація) є підтвердженням розподілу потужності на добу наперед (на величину перевищення обсягом природного газу, визначеним у номінації, величини суми вже розподіленої замовнику послуг транспортування потужності на річний, квартальний та місячний періоди) (п. 2 гл. 7 розд. IX Кодексу ГТС).

Якщо замовник послуг транспортування природного газу не надав номінацію на точку входу/виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, то вважається, що замовником було подано нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу (п.8 гл.1 розд.XI Кодексу ГТС).

Виходячи з вказаних положень Кодексу ГТС, відповідачу як замовнику послуг транспортування, який не замовив гарантовану чи переривчасту потужність, за потреби може бути розподілена потужність на період однієї газової доби на підставі підтвердженої номінації у разі її подання.

Оплата послуг розподілу потужності у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби пов`язується обсягами, вказаними у номінації/реномінації, що подається замовником Оператору ГТС з обов`язковою передоплатою в розмірі вартості послуги доступу до потужності, яку замовник сам визначив в поданій Оператору ГТС номінації.

При цьому розрахунок вартості такої послуги здійснюється з урахуванням тарифу, встановленого Регулятором для відповідних точок входу та виходу, а не додатками 1 та 2 до договору.

За змістом п.2 гл.2 розд.ХV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи вчиняє дії, які дозволяють уникнути можливості виникнення перевантажень, зокрема стягує із замовника послуг транспортування додаткову оплату за перевищення потужності відповідно до договору транспортування.

Як було зазначено, згідно п.3.2 договору оператор має право стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором.

У випадку перевищення замовником розміру договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця замовник сплачує додаткову плату, яка розраховується за формулою наведеною в п.8.4. договору.

На виконання умов п.8.4. договору позивач за результатами остаточної алокації відборів та подач відповідача здійснив розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці (за травень - грудень 2019 року), встановив величину використаних відповідачем обсягів потужності точок входу/виходу.

Підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається замовнику до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до п`ятнадцятого числа місяця наступного за газовим місяцем.

Також, спірний Договір містить розділ VII "Тарифи", п.п.7.1, 7.3 якого передбачають, що вартість послуг розраховується, зокрема розподіл потужності, - за тарифами, які встановлюються Регулятором. Тарифи, передбачені п.7.1 цього розділу, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього Договору.

Постановою НКРЕКП №2001 від 21 грудня 2018 року встановлено тимчасові тарифи на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) на перший рік другого регуляторного періоду для AT "Укртрансгаз, яка в частині застосування тарифу для точок виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем набрала чинності з 01 травня 2019 року. На послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем в/з газотранспортну(ої) систему(и), встановлено тариф у розмірі 157,19 грн за 1000 м3 на добу без ПДВ.

Зазначений тариф затверджено відповідно до Методики визначення та розрахунку тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на основі багаторічного стимулюючого регулювання, затвердженої постановою НКРЕКП №2517 від 30 вересня 2015 року, згідно з п.4 розділу І якої тариф на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу - виражена у грошовій формі вартість забезпечення у планованому періоді замовнику обсягу замовленої потужності, вираженої в 1000 м3 (одиницях енергії) до одиниці часу в точках входу в газотранспортну систему та точках виходу з газотранспортної системи.

Відповідно до п.4.1 Договору, замовник зобов`язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі; здійснити додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим Договором.

У відповідності до п.7.1 Договору, вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором.

З актів наданих послуг господарський вбачається, що тариф, який застосував позивач для розрахунку вартості перевищення замовленої потужності, є тарифом, встановленим регулятором у відповідній точці виходу, а саме: 157,19 грн за 1 000 м3 на добу без ПДВ.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, АТ "Житомиргаз" інформувало АТ "Укртрансгаз" про залишок коштів по договору №1109011140/П12 від 28.09.2011 в розмірі 1446632,57грн, який виник в результаті переплати та просило зарахувати кошти в сумі 1446632,57грн як оплату за послуги потужності по договору №1512000704 від 17.12.2015 (т.1, а.с.34).

Вказані кошти в сумі 1446632,57грн були зараховані в рахунок погашення наявної заборгованості за травень 2019 в сумі 609265,08грн, за червень 2019 в сумі 339326,60грн, за липень 2019 в сумі 351452,81грн, за серпень 2019 в сумі 146588,08грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що акти наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності, звіти про використання замовленої потужності та рахунки на оплату за період травень-грудень 2019 року, які надані позивачем, є належними та допустимими доказами, які підтверджують надані позивачем послуги у загальному розмірі 3502445,40грн.

Отже, зважаючи на здійснення відповідачем проплати за залишком коштів по договору та проведені позивачем зарахування, неоплаченим відповідачем станом на час звернення з позовом у даній справі, залишився борг за період серпень-грудень 2019 року в сумі 2055812,83грн (3502445,40грн - 1446632,57грн) з оплати перевищення замовленої (договірної) потужності за договором №1512000704 від 17.12.2015.

Відповідно до ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.2.1, 2.6, 4.1, 7.1, 7.3 договору, замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг; має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі; зобов`язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі; здійснити додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим Договором; вартість послуг розподілу потужності розраховується за тарифами, які встановлюються регулятором, які є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього Договору.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Відповідачем неоплачені послуги з перевищення замовленої (договірної) потужності за період серпень-грудень 2019 року в сумі 2055812,83грн.

29.08.2021 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", яким було внесено зміни до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" (далі - Закон), статтею 1 якого передбачено, що заборгованість (грошові зобов`язання) суб`єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону, а саме: заборгованість постачальників природного газу, в тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами купівлі-продажу (постачання) природного газу для постачання побутовим споживачам (у тому числі суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ або за прострочення її сплати), не сплачена станом на розрахункову дату.

Положення статті 1 зазначеного Закону визначають поняття реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу (далі - Реєстр), як відкритого загальнодоступного переліку підприємств та організацій, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Зазначеними нормами визначено процедуру врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу - заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) за природний газ та послуги з його транспортування шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості, а також списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість у разі її погашення.

Даним Законом не передбачено припинення зобов`язання щодо суми основного боргу за послуги транспортування газу, а лише визначено певну процедуру (заходи), які надають можливість в майбутньому врегулювати заборгованість у спосіб, визначений законом. Тобто, в даному випадку повинна бути вчинена юридично значима дія щодо фактичного погашення суми основного боргу за послугами транспортування газу.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/10142/21.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідача було включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.10.2022 №1319, що свідчить про те, що відповідачем, як учасником процедури врегулювання заборгованості, частково виконано певні умови процедури, яка направлена на врегулювання заборгованості та визнано факт наявності заборгованості за надані послуги за договором транспортування природного газу №1512000704 від 17.12.2015 (т.3, а.с.240).

Факт наявності боргу за договором №1512000704 - ВТВ (потужність / перевищення потужності) в 2019 у сумі 2055812,83грн відповідач фактично визнав, що підтверджується підписаним представниками сторін актом звіряння сум для врегулювання відповідно до закону №1639-ІХ (т.3, а.с.234).

Наведеним підтверджується обґрунтованість вимог позивача щодо нарахувань за перевищення замовленої (договірної) потужності в заявленій сумі.

Враховуючи встановлені у справі обставини у їх сукупності, в т.ч. порушення відповідачем умов договору та нездійснення ним оплати рахунків за перевищення замовленої (договірної) потужності в сумі 2055812,83грн, а також норми чинного законодавства, яке підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, господарський суд Житомирської області дійшов вірного висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача зазначеної суми боргу за перевищення замовленої (договірної) потужності є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також було заявлено до стягнення з відповідача 279554,71грн пені, 94866,39грн 3% річних та 204150,96грн інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статі 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до пункту 13.5 договору, у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Статтями 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 279554,71грн (а.с.20-21).

Перевіривши в апеляційному провадженні проведений позивачем розрахунок пені, враховуючи обмеження нарахування пені подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, суд першої інстанції вірно встановив, що обґрунтованим, в межах визначених періодів, є нарахування пені в сумі 279081,41грн, відповідно, вимоги про її стягнення в зазначеній сумі є правомірними. Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 473,30грн (279554,71грн - 279081,41грн) є безпідставними, у задоволенні позову в цій частині вірно відмовлено.

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 94866,39 грн 3% річних та 204150,96 грн інфляційних втрат (а.с.19,22).

Перевіривши у апеляційному провадженні проведений розрахунок інфляційних та 3% річних за визначені в розрахунку періоди, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що обґрунтованим є нарахування 3% річних в сумі 94700,76 грн та інфляційних в сумі 204150,96 грн. Отже, у позові про стягнення 165,63 грн 3% річних відмовлено вірно (94866,39грн-94700,76 грн).

В скарзі апелянт зазначає, що позивачем було пропущено вказаний в ч.5 ст.315 ГК України шестимісячний строк на пред`явлення позову до відповідача в частині позовних вимог зі сплати заборгованості за послуги перевищення замовленої (договірної) потужності. Звертає увагу, що відповідно до ч.5 ст.315 Господарського кодексу України для пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк. Відповідач вважає, що Договір від 17.12.2015 є договором перевезення, що вбачається з наступного: для надання послуг за Договором від 17.12.2015 використовується трубопровідний транспорт; для отримання ліцензії з транспортування природного газу, необхідно мати в користуванні трубопровідний транспорт, представлений магістральними газопроводами; предметом перевезення (транспортування - забезпечення потужності) трубопровідним транспортом позивача є природний газ; відносини з перевезення природного газу, регулюються спеціалізованим нормативно-правовим актом - Кодексом газотранспортної системи; умовами Договору від 17.12.2015 та Кодексом ГТС передбачено місця до яких здійснюється перевезення - до газотранспортної системи або до точок виходу з газотранспортної системи.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за результатом розгляду справи №921/184/21 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, відступила від попередніх висновків Верховного Суду, про що зазначила у постанові від 15.07.2022, а саме: « 9.2. За результатами перегляду справи в касаційному порядку об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, враховуючи наведене у розділі 8 цієї постанови, вбачає підстави для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.07.2020 зі справи №920/206/19, від 23.07.2020 зі справи №920/180/19, від 08.12.2021 зі справи №904/949/21, проте що договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами перевезення вантажу і до правовідносин за ними підлягають застосуванню положення статей 306, 307, 315 ГК України, оскільки зазначені договори за своєю правовою природою є договорами про надання послуг, виходячи зі спеціального регулювання, встановленого законодавством про ринок природного газу».

А тому, в даному випадку не підлягає застосуванню норма ч.5 ст.315 Господарського кодексу України щодо пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, у шестимісячний строк.

Згідно з ст.ст.73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги наведене вище, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову шляхом стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи" "Житомиргаз" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 2055812,83грн заборгованості з оплати перевищення замовленої (договірної) потужності, 279081,41грн пені, 94700,76 грн 3% річних, 204150,96 грн інфляційних втрат, 39506,19грн витрат по сплаті судового збору.

Враховуючи, що у даному рішенні суд першої інстанції стягнув суму боргу, на який нараховуються 3% річних і позивач просив зазначити в резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), який здійснюватиме примусове виконання рішення, 3% річних за неправомірне використання грошових коштів до моменту виконання рішення, господарський суд вірно застосував приписи ч.10 ст.238 ГПК України та зазначив в рішенні про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, при цьому відмовив у нарахуванні в такій спосіб інфляційних втрат, оскільки дана норма імперативно визначає лише можливість нарахування у такий спосіб відсотків або пені.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд в аналогічних справах №903/734/21 (постанова від 30.05.2023), №904/7658/21 (постанова від 30.05.2023) дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог АТ «Укртрансгаз» щодо стягнення заборгованості з оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").

В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Відповідно до положень ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у справі покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" на рішення господарського суду Житомирської області від 09.03.2023 у справі №906/999/21 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 09.06.2023

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Коломис В.В.