Справа № 2- 610/2009 рік

                      ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

                    ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

01 квітня 2009 року                     м. Дніпродзержинськ

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: судді  Алькової С.М., при секретарі Золотих  Л.Н.,

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

                        ВСТАНОВИВ:

    Відповідач у судове засідання не з’явився.

Позивачка  звернулася до суду  з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що  з відповідачем вони знаходяться у зареєстрованому  шлюбі з 16 липня 2005 року,   неповнолітніх дітей від шлюбу  не мають,  у квітні 2008 року   вони припинили  сімейно-шлюбні відносини з тих причин, що  вони не могли  знайти спільної мови при вирішенні  сімейних проблем,  і зрозуміли, що вони є людьми з різними поглядами на  подружнє життя та сімейні обов’язки, тому  вони припинили спільне проживання та подружні стосунки, стали сторонніми людьми,  разом  вони н проживають, спільне господарство не ведуть,  спору щодо розподілі  спільного майна подружжя між ними не має. Просить шлюб  між ними розірвати, тим самим задовольнити   позов.

Відповідач у судове  засідання не з’явився, ніяких письмових пояснень  щодо позову не надав,  про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином телеграфним повідомленням, що  підтверджується   телеграмою  про відправку,  і тому відповідно до ст.74  ч. 6 ЦПК України  відповідач вважається повідомленим про дату та місце  судового  розгляду справи.  В зв’язку з тим, що суд не має  відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд  відповідно до ст. 169 ч. 4 ЦПК України вирішує справу  на підставі  наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст.. 224 ЦПК України  у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі  наявних у справі даних чи доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

При судовому розгляді справи  позивачка підтримала  свої позовні вимоги  по суті  та за обставинами  у повному обсязі,  пояснила  суду, що вони не проживають  з відповідачем  з квітня 2008 року, від шлюбу дітей не мають,  спору щодо розподілі спільного майна між ними не має,  просить шлюб розірвати, так як відновлення  та примирення між  нею та  відповідачем  неможливе.  Витрати, пов’язані з отриманням свідоцтва  в органах РАЦС просить стягнути  з відповідача.

    Суд, вислухав  позивачку,  дослідивши  докази, надані позивачем на підтвердження свого позовних вимог (свідоцтво про реєстрацію шлюбу), вважає, що позов  підлягає задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію шлюбу,  актовий запис №  419 (а.с.5) сторони  у справі дійсно знаходяться у зареєстрованому шлюбі  з  16 липня 2005 року. Від шлюбу сторони дітей не мають.

У квітні 2008 року сторони припинили   сімейно-шлюбні відносини з тих причин, що вони  протягом подружнього життя  не могли  знайти  спільної мови при вирішенні будь-яких сімейних  питань,  зрозуміли, що  вони мають різні погляди на подружнє життя та сімейні обов’язки.  На цей час сторони проживають окремо один від одного,  спільне господарство не ведуть,  подружні стосунки  не підтримують,   на примирення позивачка  не згодна, наполягає  на розірванні  шлюбу.

Спору щодо  розподілу спільного  майна подружжя між сторонами

не має.

У відповідності  до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок  його розірвання  за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, який  згідно ст. 112 ч.2 СК України  ухвалює рішення про розлучення, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя  подружжя  та збереження  шлюбу суперечить  інтересам одного з них.

Суд вважає, що збереження та відновлення  сім’ї сторін не можливо та не доцільно, і даний шлюб підлягає розірванню, а позов задоволенню у повному обсязі; витрати, пов’язані з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС, належить стягнути  з відповідача,  звільнив  позивачку від сплати державного мита.

Керуючись ст. 104, 105, 110, 112  СК  України, 208, 209, 215, 218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,   зареєстрований  16 липня 2005 року  Дніпровським відділом  РАЦС Дніпродзержинського  міського управління юстиції, актовий  запис №  419, від якого неповнолітніх  дітей  не має,  розірвати.

При видачі свідоцтва  про розірвання шлюбу стягнути з відповідача  державне мито на користь держави  в сумі 17 грн.,  позивачку від сплати державного мите звільнити.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному  порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 –  денний строк з дня  проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії в апеляційну інстанцію або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

    Заочне рішення може бути переглянуто  судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Суддя:                             С.М. Алькова