Справа 2-1925-09
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
31 березня 2009 року Слов”янський міськрайонний суд Донецької області в складі :
головуючий суддя Мінаєв І.М.
при секретарі Бондарєвій В.П.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду м.Слов”янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,-
В С Т А Н О В И В :
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 посилаючись на те, що 24.03.2009р. між ним та відповідачем було укладено письмовий договір купівлі-продажу на приміщення магазину розташованого по вул.Заводська,2 м.Слов*янськ Донецької області. За даним договором він придбав відчужений об*єкт, який складається з приміщення магазину, площею 56,5 кв.м., ганка площею 2.3 кв.м., ганка, площею 2,6 кв.м. вказаний об*єкт належав ОСОБА_2 на підставі рішення Слов*янського міськрайонного суду від 10.03.2009 року. Також факт правомірності володіння та законності розпорядження відповідачкою вказаним приміщенням підтверджується повідомленням з КП»БТІ м.Слов*янська» № 22257764 від 24.03.2009 р., згідно якому вказане приміщення належало ОСОБА_2. Всі сторони договору умови виконали повністю, а саме: він передав відповідачу гроші, а відповідачка передала ключі від приміщення. Але державні та приватні нотаріуси відмовляють у реєстрації права власності на придбане ним приміщення, оскільки угода купівлі-продажу не була оформлена належним чином – нотаріально. Просив визнати угоду договору купівлі- продажу приміщення магазину, розташованого за адресою: Донецька область м.Слов*янськ, вул.Заводська буд.2, укладений між ним та відповідачкою, 24.03.2009 року – дійсним та визнати за ним право власності за ним на приміщення магазину, розташованого за адресою Донецька область м.Слов*янськ, вул.Заводська буд.2, яке складається з приміщення магазину, площею 56,5 кв.м., ганка, площею 2,3 кв.м., ганка, площею 2,6 кв.м..
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, представник відповідача ОСОБА_3, діючий на підставі ордеру визнав позовні вимоги в повному обсязі, відповідачка вимоги визнала повністю, не заперечувала проти задоволення позову, надавши суду відповідну заяву з проханням розглянути справу у її відсутності.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а рішення по справі можливо ухвалити під час попереднього розгляду справи.
Судом встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.
24.03.2009р. між позивачем та відповідачкою було укладено письмовий договір купівлі-продажу приміщення магазину, площею 56,5 кв.м., ганка площею 2.3 кв.м., ганка площею 2,6 кв.м. на розташованого по вул. Заводській буд.2 м.Слов*янська. За даним договором позивач повністю виплатив оговорену суму відповідачу, а вона передала йому у власність приміщення магазину про що свідчить акт прийому-передачі від 24.03.2009 року.( а.с. 11).
Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов”язаний передати майно у власність покупця, а покупець зобов”язаний прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.
Ст.657 ЦК України передбачає, що договір купівлі-продажу житлового будинку ( квартири), земельної ділянки або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно вимог ст.220 ч.2 ЦК України у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою виконавчої угоду сторони визнати угоду дійсною. В цьому випадку нотаріальне посвідчення угоди не потрібно.
Оскільки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, розрахунок за договором зроблено в повному обсязі, позивач сплатив оговорену суму та прийняв майно, відповідач по справі отримала кошти від нього та передала майно, але договір не був посвідчений нотаріально, що на даний час обмежує права ОСОБА_1, як власника майна на розпорядження, хоча ним виконані усі вимоги договору. ОСОБА_1 фактично став власником придбаного майна згідно вимог ст.334 ЦК України, а тому за ним слід визнати право власності на вказане вище майно, яке до укладення угоди належало відповідачу на підставі рішення Слов*янського міськрайонного суду від 10.03.2009 року( а.с.9).
Судові витрати по сплаті судового збору у сум 92 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. позивачем сплачено.
Керуючись ст.ст.220 ч.2,334,655,657 ЦК України, ст.ст.10,11, 130,174, 209,212,214-215 ЦПК України , суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі - дійсним та визнання права власності задовольнити в повному обсязі.
Визнати договір купівлі-продажу приміщення магазину, розташованого у м.Слов*янську по вул. Заводській під № 2, укладений 24.03.2009р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на приміщення магазину, розташованого у м.Слов*янськ по вул.Заводській під № 2, яке складається з приміщення магазину, площею 56,5 кв.м., ганка, площею 2,3 кв.м., ганка, площею 2,6 кв.м.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Слов”янський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з моменту проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, з наступною подачею в 20 денний строк апеляційної скарги з направленням її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя Слов”янського міськрайонного суду
Донецької області ОСОБА_4