Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про прийняття до провадження адміністративної справи

          09 червня 2023 року                                                  Справа №200/3280/20-а  

 Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кравченко Т.О., вивчивши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, державного підприємства «Інформаційні судові системи» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановила:

25 березня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Державної судової адміністрації України (далі – відповідач 1, ДСА), державного підприємства «Інформаційні судові системи» (далі – відповідач 2, ДП «ІСС»), в якому позивач просив:

- визнати протиправними дії ДСА щодо дачі вказівок ДП «ІСС» виконувати постанови слідчого, прокурора про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування та вживати всіх відповідних технічних заходів для їх виконання до закінчення досудового розслідування;

- зобов`язати ДСА утриматися від дачі вказівок ДП «ІСС» виконувати постанови слідчого, прокурора про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування та вживати всіх відповідних технічних заходів для їх виконання до закінчення досудового розслідування;

- визнати протиправними дії ДП «ІСС» щодо обмеження доступу до судових рішень на підставі постанови про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 05 листопада 2019 року, постановленої слідчим третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань Сергєєвою А.С.;

- зобов`язати ДП «ІСС» утриматися від обмеження доступу в Єдиному державному реєстрі судових рішень до судових рішень на підставі постанови про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 05 листопада 2019 року, постановленої слідчим третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань Сергєєвою А.С.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу стало відомо про те, що ДСА та ДП «ІСС» були вчинені дії щодо обмеження доступу позивача до судових рішень, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Зазначені дії вчинені на підставі постанови про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування, постановленої слідчим третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань Сергєєвого А.С. Позивач зазначив, що обмеження доступу до судових рішень вчинено відповідачами з порушенням Закону України «Про доступ до судових рішень», оскільки жодна з ухвал, до яких відповідач обмежив доступ, не входить до визначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону переліку ухвал, доступ до яких може бути обмежений. Тим самим, службові особи ДСА та ДП «ІСС», вчинивши перешкоди суспільству в доступі до судових рішень, які згідно положень Закону «Про доступ до судових рішень» мають бути вільними для ознайомлення, прямо порушили приписи цього Закону. Позивач вважає, що такі дії є протиправними та порушують його права, у зв`язку з чим підлягають визнанню протиправними із зобов`язанням утриматися від вчинення таких дій в судовому порядку.

08 липня 2020 року Донецький окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог.

06 жовтня 2020 року Перший апеляційний адміністративний суд прийняв постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року – без змін.

25 травня 2023 року Верховний Суд прийняв постанову, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково; рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року – скасував, а справу № 200/3280/20-а направив на новий розгляд до суду Донецького окружного адміністративного суду.

07 червня 2023 року справа № 200/3280/20-а

За наслідками з`ясування питань, визначених ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), встановлено, що позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; після усунення недоліків позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161 КАС; позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства і подано з дотриманням правил підсудності; підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені КАС, відсутні.

Щодо форми адміністративного судочинства, за якою розглядатиметься справа.

Ч. 1 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч. ч. 2-3 ст. 12 КАС спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляд справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС для цілей цього Кодексу справами незначної складності, крім іншого, є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.

Ця справа не належить до тих, які в силу вимог ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС мають розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Врахувавши критерії, наведені у ч. 3 ст. 257 КАС, а саме: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи за спрощеного позовного провадження.

На підставі ч. 5 ст. 262 КАС справа розглядатиметься без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Щодо залучення третьої особи.

Скасовуючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд в постанові від 25 травня 2023 року, серед іншого, зазначив таке:

«[…]

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із оскарженням дій Державної судової адміністрації України та Державного підприємства «Інформаційні судові системи» щодо обмеження права ОСОБА_1 як користувача на доступ до судових рішень, які внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Суди встановили, що такі дії відповідач вчинив на підставі постанови про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 28 жовтня 2019 року, постановленої слідчим третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Державного бюро розслідувань Козловим М.Б. та постанови про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 05 листопада 2019 року, постановленої слідчим третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань Сергєєвою А.С.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій послалися на приписи Кримінального процесуального кодексу Україну у контексті мети збереження таємниці досудового розслідування та дійшли висновку, що в силу норм кримінального процесуального законодавства відповідач, отримавши постанови слідчих від 28 жовтня 2019 року та 05 листопада 2019 року, повинен був їх виконати і ці постанови є чинними.

У цьому контексті Суд зауважує, що судові рішення, які внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень й доступ до яких обмежений, стосуються Державного бюро розслідувань, позаяк саме через постанови слідчих цього органу Державне підприємство «Інформаційні судові системи» обмежило доступ до судових рішень.

Наведене свідчить про те, що результат розгляду справи має безпосередній вплив на права й обов`язки не лише для позивача, але й для Державного бюро розслідувань, однак ця особа до участі у справі не була залучена.

Внаслідок незалучення третьої особи до участі у справі суди вирішили питання щодо забезпечення прав, інтересів та обов`язків останньої стосовно збереження таємниці досудового розслідування.

У цьому контексті Суд зауважує, що правовий статус та порядок вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, врегульований КАС України.

Частиною другою статті 49 КАС України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Відповідно до частини п`ятої статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Участь у справі третіх осіб з одного боку обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів фізичних юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого – вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення.

Правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов`язки і не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.

Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

Інтерес третьої особи щодо задоволення позову (якщо вона бере участь на стороні позивача) або щодо відмови у задоволенні позову (якщо вона бере участь на стороні відповідача) збігається з інтересами, відповідно, позивача або відповідача. Це відрізняє третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, від третьої особи, яка заявляє такі вимоги.

За встановлених обставин справи та з огляду на характер і предмет спірних правовідносин, Суд дійшов висновку, що вирішення цього спору та ухвалення судових рішень може мати безпосередній вплив на права й обов`язки Державного бюро розслідувань, яке не є учасником справи.

Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10 лютого 2023 року у справі №200/257/20-а.

У порушення наведених норм процесуального закону та принципів адміністративного судочинства, суд першої інстанції не залучив зазначену особу до участі у справі в якості третьої особи.

Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що суд першої інстанції прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Отже, суди попередніх інстанцій прийняли рішення про права та інтереси особи, яка не була залучена до участі в справі.

Водночас, процесуальна можливість усунути такі недоліки під час касаційного перегляду у суду касаційної інстанції відсутня.

За правилами частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені, зокрема, пунктом 4 частини третьої статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій не можуть вважатися обґрунтованими й законними, а тому їх належить скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, який має вирішити питання про необхідність залучення Державного бюро розслідувань.

Під час нового розгляду суду слід врахувати наведене та ухвалити законне й обґрунтоване рішення за результатами повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи в їхній сукупності.

Оскільки Суд встановив порушення судами норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судових рішень, то в межах розгляду цієї скарги не переглядає ці рішення на предмет дотримання вимог норм матеріального права.

[…]».

Відповідно до ч. 5 ст. 354 КАС висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Оспорювані дії відповідачів вчинені на виконання постанов слідчих Державного бюро розслідувань, як наслідок, рішення у цій справі може вплинути на права та обов`язки Державного бюро розслідувань, яке до участі у справі не залучено.

Таким чином, наявні визначені ч. 2 ст. 49 КАС підстави для залучення Державного бюро розслідувань до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 2, 9, 12, 49, 171, 241, 248, 256, 257, 258, 259, 261, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалила:

1. Прийняти до свого провадження адміністративну справу № 200/3280/20-а за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, державного підприємства «Інформаційні судові системи» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів – Державне бюро розслідувань (ідентифікаційний код: 41760289, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Мирного Панаса, буд. 28).

3. Розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

4. Справа розглядатиметься Донецьким окружним адміністративним судом у складі судді Кравченко Т.О. одноособово.

5. Повідомити учасників справи, що за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи може проводитися в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач – не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

6. Встановити відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Відзив має бути складений та поданий з дотриманням правил, встановлених ст. 162 КАС.

7. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Відповідь на відзив має бути складена і подана з дотриманням правил, встановлених ст. 163, ч. ч. 2-4 ст. 162 КАС.

8. Встановити відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення та документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Заперечення має бути складено та подано з дотриманням правил, встановлених ст. 164, ч. ч. 2-4 ст. 162 КАС.

9. Повідомити відповідачів, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, а також про те, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

10. Встановити третій особі п`ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду пояснень щодо позову та відзиву.

11. Роз`яснити учасникам справи, що сторони мають процесуальні права і обов`язки, визначені у ст. ст. 44, 47 КАС.

11. Повідомити учасників справи, що інформацію по справі вони можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://adm.dn.court.gov.ua/sud0570.

12. Копію ухвали направити учасникам справи.

13. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.  

          Суддя                                                                                  Т.О. Кравченко