ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2023 р. Справа№ 910/11875/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Доманської М.Л.

Сотнікова С.В.

за участю секретаря судового засідання: Сивак М.С.

у присутності представників сторін:

від АТ КБ "Приватбанк": Іванова С.О. за довіреністю (в режимі відеоконференції)

від АТ КБ "Приватбанк": Куценко О.В. за довіреністю

від Балліоті Ентерпрайзес ЛТД: Юхман Ю.М. за довіреністю

від Балліоті Ентерпрайзес ЛТД: Анголенко А.В. за довіреністю

від ПрАТ "Аеробуд": Пантія О.А. згідно ордера

від ПрАТ "Аеробуд": Овсянніков С.В. згідно ордера

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 року

у справі №910/11875/22 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявами Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк",

Балліоті Ентерпрайзес ЛТД

до Приватного акціонерного товариства "Аеробуд"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 року у справі №910/11875/22 відмовлено АТ КБ "Приватбанк" у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Аеробуд".

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, АТ КБ "Приватбанк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 року у справі №910/11875/22 про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Аеробуд", що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.04.2023 року апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Доманська М.Л., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ КБ "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 року у справі №910/11875/22, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11875/22 за заявами АТ КБ "Приватбанк", Балліоті Ентерпрайзес ЛТД до ПрАТ "Аеробуд" про відкриття провадження у справі про банкрутство.

24.04.2023 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/11875/22/2474/2023 від 20.04.2023 витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2023 року поновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ КБ "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/11875/22, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 25.05.2023 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

Боржник у поданих через відділ документального забезпечення суду відзивах (вх.№09.1-13/10969/23, вх.№09.1-13/10970/23) на апеляційну скаргу та Балліоті Ентерпрайзес ЛТД у поясненнях по справі просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

22.05.2023 року через відділ документального забезпечення суду засобами електронного зв`язку від представника скаржника адвоката Іванової С.О. надійшла заява від 19.05.2023 року про проведення судового засідання 25.05.2023 року в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 22.05.2023 року вказану заяву було задоволено.

Судове засідання, призначене на 25.05.2023 об 11 год. 40 хв., не відбулось у зв`язку із відсутністю можливості авторизації в особистому кабінеті Електронного суду, що в свою чергу, призвело до неможливості проведення технічної фіксації судового засідання, що підтверджується Актом Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2023 року, копію якого долучено до матеріалів справи.

Після усунення обставин, що зумовили зняття справи з розгляду, ухвалою суду від 25.05.2023 розгляд справи №910/11875/22 призначено на 01.06.2023 за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

29.05.2023 року через відділ документального забезпечення суду засобами електронного зв`язку від представника скаржника адвоката Іванової С.О. надійшла заява від 26.05.2023 року про проведення судового засідання 01.06.2023 року в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 30.05.2023 року вказану заяву було задоволено.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду засобами електронного зв`язку від представника скаржника надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

Представники АТ КБ "Приватбанк" в судовому засіданні 01.06.2023 року вимоги апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 року у справі №910/11875/22 про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Аеробуд", що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представники ПрАТ "Аеробуд" та Балліоті Ентерпрайзес ЛТД в судовому засіданні проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

01.06.2023 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у даній справі - зміні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Разом з тим, судова колегія зазначає, що 21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019, відтак в даному випадку застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 03.11.2022 року засобами електронного зв`язку за допомогою системи "Електронний суд" АТ КБ "Приватбанк" звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Аеробуд" у зв`язку із неможливістю останнього погасити наявну кредиторську заборгованість у розмірі 35 304 198,20 грн.

На підтвердження заявлених вимог банком надано належним чином завірені копії Кредитного договору №2А085Г від 22.11.2012 року, Додаткових угод та Договорів про внесення змін до такого договору, виписки по банківським рахункам боржника, розрахунок заборгованості за договором, копію рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2017 року по справі №910/8157/17, наказ господарського суду міста Києва від 14.08.2017 року по справі №910/8157/17 та інформацію про виконавче провадження №55016361 щодо виконання відповідного рішення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 року у справі №910/11875/22 (суддя Чеберяк П.П.) прийнято заяву АТ КБ "Приватбанк" про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Аеробуд" до розгляду та призначено підготовче засідання.

У поданому відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство боржник заперечив проти її задоволення з огляду на відсутність у кредитора передбачених ст. 34 КУзПБ підстав для звернення до суду із такою заявою та, відповідно, відсутність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство за такою заявою (необґрунтованість вимог ініціюючого кредитора через припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог), а також у зв`язку із наявністю існуючого спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора до боржника.

27.01.2023 року Балліоті Ентерпрайзес ЛТД також звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Аеробуд" у зв`язку із неможливістю останнього погасити наявну кредиторську заборгованість у розмірі 1 049 878 111,98 грн.

На підтвердження заявлених вимог кредитором надано належним чином завірені копії Договору купівлі-продажу цінних паперів №1084-Б від 25.11.2010 року з додатковими угодами до нього, Договору купівлі-продажу цінних паперів №289-Б від 30.11.2011 року з додатково угодою до нього, а також Акт звірки взаємних розрахунків від 21.12.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 року у справі №910/1450/23 (суддя Івченко А.М.) вказану заяву та додані до неї документи передано для розгляду до матеріалів справи №910/11875/22 за заявою АТ КБ "Приватбанк" про банкрутство ПрАТ "Аеробуд".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 року у справі №910/11875/22 (суддя Чеберяк П.П.) заяву Балліоті Ентерпрайзес ЛТД про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Аеробуд" прийнято та приєднано її для одночасного розгляду із заявою АТ КБ "Приватбанк" про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Аеробуд".

У поданому відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство боржник в повному обсязі визнав заявлену заборгованість перед Балліоті Ентерпрайзес ЛТД.

Розгляд справи у підготовчому засіданні судом неодноразово було відкладено та перепризначено, а також у справі неодноразово було оголошено перерви, зокрема ухвалами суду від 21.12.2022 року, від 16.01.2023 року, від 06.02.2023 року, від 08.02.2023 року, від 20.02.2023 року та від 27.02.2023 року.

Останньою ухвалою суду першої інстанції від 27.02.2023 року судом оголошено перерву у справі до 01.03.2023 року.

За наслідками розгляду справи №910/11875/22 у підготовчому засіданні ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 року відмовлено АТ КБ "Приватбанк" у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Аеробуд" з мотивів встановлення судом факту припинення грошового зобов`язання боржника шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, як наслідок, відсутності правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Аеробуд".

З огляду на вищевикладене, а також з урахуванням висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справи про банкрутство Касаційного господарського суду стосовно одночасного розгляду заяв різних кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство одного і того боржника, викладених у постанові від 06.07.2022 року по справі №913/288/21, судом у підготовчому засіданні було розглянуто також заяву Балліоті Ентерпрайзес ЛТД про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Аеробуд" та за наслідками такого розгляду іншою ухвалою суду від 01.03.2023 року відкрито провадження у справі про банкрутство боржника, визнано грошові вимоги Балліоті Ентерпрайзес ЛТД у розмірі 1 049 963 221,98 грн., введено процедуру розпорядженням майном ПрАТ "Аеробуд" та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Карасюка О.В.

АТ КБ "Приватбанк" не погоджується з відповідною ухвалою суду про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Аеробуд" за його заявою та в поданій апеляційній скарзі вказує про помилковість висновків суду, оскільки вимоги банку до боржника є безспірними, що підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили, та наказом про примусове виконання такого рішення.

Більш того, за твердженням апелянта, боржником жодними належними та допустимими доказами не доведено факту існування зобов`язання банку перед ПрАТ "Аеробуд" у вигляді збитків, тобто наявності дійсної вимоги, яка б могла бути припинена шляхом зарахування, а в матеріалах справи, в свою чергу, відсутні докази на підтвердження того, що зарахування зустрічних однорідних вимог за відповідною заявою боржника фактично відбулось, тому місцевим господарським судом встановлено факт припинення грошового зобов`язання боржника шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за відсутності на те правових підстав та, як наслідок, необґрунтовано відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Аеробуд" за заявою скаржника.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної АТ КБ "Приватбанк" ухвали, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника за заявою банку, однак вважає за необхідне змінити мотивувальну частину такої ухвали з огляду на наступне.

Частиною першою статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

На переконання колегії суддів, процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.

Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Суд також зауважує, що провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.

Згідно з частиною 2 ст. 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Частинами першою, другою статті 34 КУзПБ унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань.

За змістом ч. 1 ст. 35 КУзПБ у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. Також ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд має право вирішити питання про зобов`язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.

Відповідно до частин 1-5 ст. 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов`язання в розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 КУзПБ; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Поряд з цим, у силу частини восьмої статті 39 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед іншого, зазначається про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно з частиною третьою статті 41 КУзПБ протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Таким чином, стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.

За таких обставин, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 року у справі №904/3251/20).

Тож, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

Колегія суддів зазначає, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі №918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).

Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2042/20).

Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 року у справі №911/2043/20.

Таким чином, для належного відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, суд має ретельно перевірити заяву ініціюючого кредитора та додані до неї документи на предмет відповідності вимогам Кодексу України з процедур банкрутства та інших нормативно-правових актів з метою встановлення на підставі належних та допустимих доказів наявності заборгованості боржника та неможливості виконання боржником грошових зобов`язань і постановити таку ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство, яка має бути обґрунтованою та мотивованою, де будуть встановлені всі ознаки неплатоспроможності боржника.

Так, у даній справі №910/11875/22 АТ КБ "Приватбанк" ініціювало питання відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Аеробуд" з підстав, зокрема, наявності у боржника заборгованості за Кредитним договором №2А085Г від 22.11.2012 року, яку останній неспроможний погасити.

Вирішуючи питання обґрунтованості заявлених вимог та, як наслідок, наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, судом встановлено, що 22.11.2012 року між ПрАТ "Аеробуд" (позичальник) та ПАТ КБ "Приватбанк" (кредитор) був укладений договір №2А085Г, відповідно до п.1.1. якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни.

Відповідно до умов договору боржнику був встановлений кредитний ліміт 30 000 000 грн. (п.А.2 договору) на строк згідно графіку зменшення поточного ліміту до 22.11.2013 р. (п.А.3 договору).

За користування кредитом встановлена процентна ставка 24% річних від суми залишку поточного боргу (п.А.6 договору) та 48% річних від суми залишку простроченого боргу (п.А.7 договору).

В подальшому, сторонами були укладені додаткові угоди, якими вносились зміни до кредитного договору, а саме змінювався встановлений Графік зменшення поточного ліміту.

На виконання даного кредитного договору АТ КБ "Приватбанк" було перераховано кредитні кошти з позичкового рахунку кредитора на поточний рахунок ПрАТ "Аеробуд", на підтвердження чого заявником було надано виписки по банківських рахунках НОМЕР_5, № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 .

Виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, окрім поручительства ПрАТ "СК "Інгосстрах", було забезпечено іпотекою нерухомого майна ПрАТ "Аеробуд".

З цією метою між ПрАТ "Аеробуд", в якості іпотекодавця, та ПАТ КБ "Приватбанк", в якості іпотекодержателя, 23.11.2012 року було укладено договір іпотеки № 2А085Г, відповідно до умов якого ПрАТ "Аеробуд" передав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно: нежилий головний виробничий корпус (літ. В) загальною площею 15 668,6 кв. м.

В подальшому зазначений об`єкт нерухомості за згодою ПАТ КБ "Приватбанк" був звільнений з-під іпотеки, а ПрАТ "Аеробуд" передало його разом з іншою будівлею за цією ж адресою в іпотеку Національному банку України на забезпечення зобов`язань АТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за кредитами рефінансування.

Зокрема, 06.03.2015 були укладені договори іпотеки власного нерухомого майна ПрАТ "Аеробуд" (договори №22 від 06.03.2015, № 23 від 06.03.2015) нежитлових будівель ПрАТ "Аеробуд" на вул. Пшеничній, 4 у м. Києві: адміністративно-побутовий корпус (літ. А, А') площею 5803,4 кв.м. (заставною вартістю: 76 839 000,00 грн.), головний виробничий корпус (літ. В) площею 15668,6 кв.м. (заставною вартістю: 88 116 000,00 грн.).

Отже, ПрАТ "Аеробуд" виступило майновим поручителем за ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України. З цією метою боржником передано у заставу власне майно заставною вартістю 167 955 000,00 грн.

Крім того, забезпечення виконання зобов`язань ПрАТ "Аеробуд" перед ПАТ КБ "Приватбанк" за кредитним договором №2А085Г від 22.11.2012 було забезпечено також заставою рухомого майна (транспортні засоби та спеціальна техніка) згідно укладених між сторонами договору застави обладнання від 06.03.2015 та договору застави транспортних засобів від 13.05.2015. Загальна заставна вартість транспортних засобів склала 17 191 775,00 грн.

Таким чином, загальна заставна вартість рухомого майна, переданого в забезпечення виконання зобов`язань ПрАТ "Аеробуд" перед ПАТ КБ "Приватбанк" склала 34 953 025,00 грн.

У зв`язку із невиконанням боржником своїх зобов`язань за кредитним договором, рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2017 року у справі №910/8157/17 стягнуто з ПрАТ "Аеробуд" на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 29 498 045,02 грн. заборгованості за кредитом, 5 806 153,15 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 720 097, 57 грн. пені, 150 2000 грн. штрафу та судовий збір у розмірі 240 000,00 грн.

На виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва 14.08.2017 року видано відповідний наказ.

27.10.2017 Головним державним виконавцем відділу ПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, м. Київ відкрито виконавче провадження з примусового виконання наведеного вище рішення.

В ході примусового виконання рішення суду, заставне майно загальною заставною вартістю 34 953 025,00 грн. було відчужене на електронних торгах за сукупною вартістю 6 911 972,17 грн., з яких 6 583 473,57 грн. спрямовано на погашення боргу.

Окрім того, згідно з інформацією про виконавче провадження №55016361 з виконання судового наказу №910/8157/17 від 14.08.2017 року, долученою банком до заяви, державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, у якій також було зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 3 776 629,57 грн.

За переконанням АТ КБ "Приватбанк", оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2017 року по справі №910/8157/17 не було виконано в повному обсязі, останній звернувся до суду із заявою про відкриття стосовно ПрАТ "Аеробуд" провадження у справі про банкрутство.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції з цього приводу зауважує, що для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог. Така правова позиція викладалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.09.2021 у справі №910/866/20, від 27.05.2021 у справі №924/556/20, від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 11.02.2020 у справі №904/8484/16, від 07.08.2019 у справі №922/1014/18.

Крім того, слід також зазначити, що фактом невиконання боржником зобов`язання перед кредитором не може бути будь-яка заборгованість, а лише та заборгованість, яка є дійсно безспірною та очевидною для всіх учасників справи та суду, тобто не викликає розумного сумніву в її наявності.

Такий висновок кореспондується з приписами ч. 6 ст. 39 КУзПБ, згідно якої господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, зокрема, вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Отже, з`ясовуючи питання щодо безспірності вимог заявника, суд має встановити чи існує спір, який не був предметом судового розгляду, між ініціюючим кредитором та боржником щодо вимог, які є підставою для звернення кредитора із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство саме на час підготовчого засідання (тобто до відкриття провадження у справі).

При наявності відзиву боржника, поданого в порядку статті 36 КУзПБ, на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з запереченнями щодо кредиторських вимог ініціюючого кредитора, що не були предметом судового розгляду та щодо яких відсутнє судове рішення, з доданням доказів необґрунтованості вимог такого заявника (за наявності), господарський суд, на розгляді якого перебуває заява про відкриття провадження у справі про банкрутство, не розглядає спір по суті (спір щодо кредиторських вимог, які стали підставою для подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство), а на підставі положень ч. 6 ст. 39 КУзПБ відмовляє у відкритті провадження у справі, оскільки вимоги кредитора не є безспірними та свідчать про наявність спору про право (такий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.08.2020 року у справі №910/2522/20, від 13.12.2022 року у справі №910/862/22).

Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Отже, встановлення судом у підготовчому засіданні наявності спору про право, характерного для справ позовного провадження, є однією із перешкод для відкриття провадження у справі про банкрутство. Разом з тим слід зазначити, що відсутність будь-яких заперечень боржника з приводу заявленої вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а відтак і про відсутність між сторонами спору про право.

Вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати наступне.

Спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку.

Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

Таким чином, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. Здійснюючи розгляд спорів про право, суд встановлює наявність чи відсутність певних обставин (юридичних фактів). За відсутності цих елементів не може бути й спору про право.

Отже, якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкриті провадження у справі про банкрутство.

При цьому законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування спору.

Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з приводу заявленої вимоги кредитора.

Правова позиція аналогічного змісту викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного суду у постановах від 13.08.2020 року у справі №910/4658/20, від 15.10.2020 року у справі №922/1174/20, від 16.09.2020 року справі №911/593/20 від 25.11.2020 року у справі №910/5799/20.

Про існування спору про право може свідчити, наприклад, заперечення боржника щодо дійсності правочину (договору), який є підставою виникнення грошового зобов`язання, або обґрунтоване ствердження про його нікчемність в силу закону, у тому числі заперечення боржника проти правочину, за умовами якого до заявника - кредитора перейшло право вимоги (зокрема, договору про відступлення права вимоги) тощо.

Проте, якщо нікчемний правочин є недійсним у силу закону і визнання його таким судом не вимагається, то спростування презумпції правомірності оспорюваного правочину є предметом дослідження виключно у справі позовного провадження.

Також спір про право наявний у разі, коли боржник не погоджується із методикою (формулою) розрахунку заявленого боргу або взагалі висловлює незгоду з існуванням у нього заборгованості перед кредитором, стверджуючи про припинення зобов`язання зарахуванням тощо; заявляє про сплив позовної давності; заперечує настання строку виконання грошового зобов`язання з мотивів правомірності зупинення ним виконання свого обов`язку (ч.3 ст.538 ЦК України) або з мотивів прострочення кредитора (ст. 613 ЦК України), доводить про припинення поруки тощо.

Встановлення наявності або відсутності наведених обставин переходить в площину доказування, що вочевидь свідчить про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

При цьому, у суду першої інстанції під час проведення підготовчого засідання відсутня можливість вирішення такого спору про право, що в свою чергу пов`язано з особливостями позовного провадження, як то пред`явлення позову, можливості подання зустрічного позову, складу учасників справи у позовному провадженні, прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, а також диспозитивністю господарського судочинства тощо.

Більш того норма ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства жодним чином не визначає підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство існування рішень, які набрали законної сили, отже наявність остаточного рішення у такому спорі не є обов`язковою.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, у поданому суду відзиві на заяву АТ КБ "Приватбанк" боржник заперечив щодо відкриття провадження у справі про банкрутство з підстав припинення зобов`язання та відсутності у заявника, як ініціюючого кредитора, суб`єктивного права щодо заявлених грошових вимог.

За твердженням боржника, оскільки вся кредиторська заборгованість ПрАТ "Аеробуд" перед банком за кредитним договором №2А085Г від 22.11.2012 року була забезпечена заставою майна боржника, а також те, що вказане забезпечене майно було реалізовано в межах виконавчого провадження із значними порушення чинного законодавства та за заниженою вартістю, боржнику було завдано збитків в сумі 37 766 295,74 грн.

Зважаючи на завдання ПрАТ "Аеробуд" матеріальних збитків внаслідок недобросовісних дій ПАТ КБ "Приватбанк" щодо продажу майна позичальника заставною вартістю 34 953 025,00 грн. за заниженою ціною - 6 911 972,17 грн., боржником 27.01.2023 року на адресу АТ КБ "Приватбанк" засобами поштового зв`язку направлено заяву, копію якої додано до відзиву, про припинення зобов`язання зарахуванням (зарахуванням зустрічних однорідних вимог), а саме: грошових вимог АТ КБ "Приватбанк" до ПрАТ "Аеробуд" за кредитним договором № 2А085Г від 22.11.2012 року на загальну суму 37 766 295,74 грн. (37 526 295,74 грн. боргу та 240 000,00 грн. судових витрат) та грошових вимог ПрАТ "Аеробуд" до АТ КБ "Приватбанк", що виникли з підстав недобросовісних дій кредитора та отриманням кредитором неправомірної вигоди і завдання збитків боржнику внаслідок продажу заставного майна боржника на погашення його заборгованості за кредитним договором №2А085Г від 22.11.2012 із значними порушеннями вимог чинного законодавства, норм матеріального права, за суттєво заниженою вартістю.

Тобто, боржником було прийнято рішення про припинення вищевказаних зустрічних зобов`язань на підставі ст. 601 ЦК України, внаслідок чого укладено відповідний односторонній правочин.

На підтвердження викладених обставин до матеріалів справи додано відповідну довідку ПрАТ "Аеробуд" від 07.02.2023 року за вих. №07022023-02, згідно якої за даними бухгалтерського обліку ПрАТ "Аеробуд" станом на 27.01.2023 року (кінець дня) заборгованість боржника перед банком відсутня.

Таким чином, зі змісту відзиву боржника на заяву АТ КБ "Приватбанк" з доданими до нього документами вбачається, що боржник заперечує та не визнає як сам факт наявності у нього заборгованості перед банком, так і розмір такої заборгованості.

Отже, надані боржником та наявні у справі докази викликають розумний сумнів в наявності безспірності вимог ініціюючого кредитора.

За вказаних обставин, на дату проведення підготовчого засідання судом з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, в тому числі щодо суті (предмету) зобов`язання, підстави їх виникнення, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання відповідного зобов`язання.

Разом з тим, оскільки в силу приписів чинного спеціального законодавства господарський суд, на розгляді якого перебуває заява про відкриття провадження у справі про банкрутство, не розглядає спір по суті (спір щодо кредиторських вимог, які стали підставою для подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство), вищенаведені суперечки підлягають вирішенню саме у порядку позовного провадження із застосуванням усього інструментарію, характерного такому провадженню, а тому вимоги кредитора в даному випадку не є безспірними та свідчать про наявність спору про право, що у відповідності до ч. 6 ст. 39 КУзПБ є самостійною підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду, на відміну від суду першої інстанції, не досліджуючи заяву боржника по суті викладених у ній обставин, не надаючи їй жодної правової оцінки, а також не встановлюючи факту наявності або відсутності припинення грошового зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, зазначає, що сама по собі заява ПрАТ "Аеробуд", яка вчинена в порядку ст. 601 ЦК України та направлена кредитору, є достатньою підставою стверджувати, що вимоги ініціюючого кредитора в такому випадку свідчать про наявність спору про справо.

Господарський суд міста Києва, встановивши в оскаржуваній ухвалі факт припинення грошового зобов`язання боржника шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, фактично у підготовчому засіданні вирішив спір позовного провадження, що на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі про банкрутство не передбачено КУзПБ.

Крім того, слід також зазначити, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Аеробуд" апелянт просить суд визнати його вимоги до боржника без урахуванням неустойки у розмірі 35 304 198,17 грн., з яких: 29498045,02 грн. заборгованості за кредитом, 5 806 153,15 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, які було стягнуто за рішенням суду.

В той же час, у поданій заяві скаржник жодним чином не зазначає про факт продажу заставного майна боржника в межах виконавчого провадження на загальну суму 6 911 972,17 грн., не вказує, яку суму коштів з продажу такого майна було направлено державним виконавцем кредитору в рахунок погашення наявної заборгованості, і, як наслідок, не було вирахувано із загальної суми боргу отриману від продажу майна суму, а тому в даному випадку наявні підстави стверджувати, що загальний розмір грошового зобов`язання боржника, який заявлено кредитором до визнання, також не має характер безспірного.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з кінцевими висновками суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження про банкрутство ПрАТ "Аеробуд" за заявою АТ КБ "Приватбанк", однак з мотивів наявності щодо вимог кредитора спору про право.

Поряд з наведеним, суд звертає увагу АТ КБ "Приватбанк", що його вимоги до боржника, в силу прямої вказівки закону, не можуть бути підставою саме для відкриття провадження у справі про банкрутство, однак скаржник не позбавлений можливості захистити своє порушене право та законний інтерес шляхом звернення до суду у справі №910/11875/22 в порядку ст. 45 КУзПБ як конкурсний кредитор із заявою з грошовими вимогами до ПрАТ "Аеробуд", і місцевий господарський суд, прийнявши дану заяву та призначивши її до розгляду в попередньому судовому засіданні, з дотриманням принципу змагальності сторін зобов`язаний буде повно, всебічно і об`єктивно розглянути та здійснити її правовий аналіз, перевірити заявлені до боржника грошові вимоги, а також встановити підстави виникнення таких вимог, їх характер, розмір і момент виникнення та за наслідками такого розгляду винести законне та обґрунтоване судове рішення про визнання/відмову у визнанні таких вимог.

Згідно ст. 277 ГПК України підставами для зміни судового рішення є:

1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Оскільки встановлені апеляційним судом порушення господарського суду міста Києва не призвели до прийняття неправильного по суті судового рішення про відмову у відкритті провадження про банкрутство ПрАТ "Аеробуд" за заявою АТ КБ "Приватбанк", наявні підстави для часткового задоволення апеляційної скарги, зміни мотивувальної частини оскаржуваної ухвали та викладення її в редакції, наведеній у даній постанові, в той час як в решті ухвала підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 року у справі №910/11875/22 задовольнити частково.

2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 року у справі №910/11875/22 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції даної постанови.

3.В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 року у справі №910/11875/22 залишити без змін.

4.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 07.06.2023 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді М.Л. Доманська

С.В. Сотніков