Ухвала

05 червня 2023 року

м. Київ

справа № 276/239/22

провадження № 61-7250ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,

розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Об`єднана

гірничо-хімічна компанія» в особі Філії «Іршавський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 29 серпня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 27 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі Філії «Іршавський гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі Філії «Іршавський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - АТ «ОГХК» в особі Філії «Іршавський ГЗК») про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати.

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області своїм рішенням від 29 серпня 2022 року (у складі судді Збаражського А. М.) позов ОСОБА_1 задовольнив.

Визнав незаконним та скасував наказ АТ «ОГХК» в особі Філії «Іршавський ГЗК» від 07 грудня 2021 року № 125 к/Тр «Про відсторонення від роботи працівників кар`єру № 7», в частині, яким ОСОБА_1 відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 09 грудня 2021 року.

Зобов`язав АТ «ОГХК» в особі Філії «Іршавський ГЗК»нарахувати

та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботи на підставі наказу від 07 грудня 2021 року

№ 125 к/Тр «Про відсторонення від роботи працівників кар`єру № 7», а саме з 09 грудня 2021 року по день поновлення виконання трудових обов`язків ОСОБА_1 .

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Житомирський апеляційний суд своєю постановою від 27 березня

2023 року (у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Борисюка Р. М., Галацевич О. М.) рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 29 серпня 2022 року залишив без змін.

15 травня 2023 року АТ «ОГХК» в особі Філії «Іршавський ГЗК» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення

Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області

від 29 серпня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду

від 27 березня 2023 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову

у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 8 частини статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року

у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала,

що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду

на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень

resjudicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області своєю ухвалою від 18 лютого 2022 року справу № 276/239/22 визнав малозначною та призначив до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом спору у цій справі є вимоги про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).

Отже, справа № 276/239/22 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не навів інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Аналогічні висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від: 28 лютого 2023 року у справі № 211/497/22 (провадження № 61-2461ск23), 16 травня 2023 року у справі № 296/9867/21 (провадження № 61-6856ск23).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Зазначення у постанові Житомирського апеляційного суду від 27 березня 2023 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню,

у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Одночасно суд роз`яснює вимоги пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі Філії «Іршавський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення

Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області

від 29 серпня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду

від 27 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі Філії «Іршавський гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

В. В. Сердюк

В. А. Стрільчук