печерський районний суд міста києва

Справа № 757/554/22-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Волкової С.Я. при секретарі судових засідань Топал А.І., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

установив:

Позиція сторін у справі

У жовтні 2020 р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що 21.06.2019 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис № 17306, яким звернуто стягнення на нерухоме майно - житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . На думку позивача, виконавчий напис вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, внаслідок чого має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню. Так, на підставі документів, наданих відповідачем приватному нотаріусу із заявою про вчинення виконавчого напису, не можна встановити безспірність вимог. Існує рішення суду про стягнення заборгованості з позивача за цим же кредитним договором, яке набрало законної сили.

Відповідачем Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» подано відзив на позовну заяву.

Відповідачем приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. відзив на позовну заяву не подано.

Відповідачем Лубенським відділом державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) відзив на позовну заяву не подано.

Процесуальні дії

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.01.2022 р. відкрито провадження у справі.

Постановою Київського апеляційного суду від 25.07.2022 р. задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 12.01.2022 р. про передачу справи за підсудність, направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; матеріали справи повернуті суду першої інстанції 03.08.2022 р., наступного дня передано судді (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.08.2022 р.).

Фактичні обставини справи

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 24.04.2019 р. у справі № 539/1242/16-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № PLL0G100000140 від 07.08.2007 р. у розмірі 13 783,31 долари США - заборгованість за кредитом; 1 828,36 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом та 3 596,40 грн - заборгованість за пенею. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Вказаним рішенням суду встановлено, що згідно з умовами кредитного договору № PLL0G100000140 від 07.08.2007 р. ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 17 003,00 долари США зі сплатою 12% річних на суму залишку заборгованості та кінцевим терміном повернення 06.08.2027 р. ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконала.

21.06.2019 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис № 1730, яким звернуто стягнення на нерухоме майно - житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 . Зі змісту виконавчого листа вбачається, що строк, за який провадиться стягнення, - одинадцять років шість місяців двадцять один день, а саме: з 07.08.2007 р. по 28.02.2019 р.

Позиція суду та оцінка аргументів сторін

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»).

Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Так, згідно статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно підпункту 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника-фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. (Правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 р. у справі № 137/1666/16-ц). І у означеній постанові Верховний Суд зазначив, що, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Згідно правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові 04.07.2018 р. у справі № 310/11534/13-ц, звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Рішенням суду від 24.04.2015 р. у справі № 539/1242/16-ц стягнуто заборгованість станом на 24.02.2014 р., тобто внаслідок звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості змінився строк виконання основаного зобов`язання, після чого у банку припинилось право нараховувати проценти за кредитом. З матеріалів справи вбачається, що строк, за який проводиться стягнення, одинадцять років шість місяців двадцять один день, а саме: з 07.08.2007 р. по 28.02.2019 р. Означені обставини, на переконання суду, свідчить про очевидну спірність суми стягнутої заборгованості, а тому виконавчий напис підлягає скасуванню.

У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі судові витрати у виді судового збору в розмірі 908,00 грн відповідно до статті 141 ЦПК України покладаються на відповідача Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк».

Керуючись статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 258-259, 263-265, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК, суд

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 1730, вчинений 21.06.2019 р. приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1908,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач: Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, ЄДРПОУ: 14360570).

Відповідач: приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6/9).

Відповідач: Лубенський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (37500, Полтавська область, м. Лукбни, вул. Ярослава Мудрого, 17/1, ЄДРПОУ: 34652445).

Суддя Волкова С.Я.