ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 948/85/22 Номер провадження 22-ц/814/2228/23Головуючий у 1-й інстанції Кравець С. В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Чумак О.В.,

суддів Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.

за участю секретаря Боштенка В.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Уразовської-Будігай Валерії Вікторівни на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2022 року, ухвалене суддею Кравець С.В., повний текст рішення складено 28.09.2022, по справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Уразовської-Будігай Валерії Вікторівни про визнання незаконною та скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2022 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, після смерті якої відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 4, 0988 га на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району, кадастровий номер 5323084400:00:006:0009.

ОСОБА_2 , дочка померлої, ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовилася від прийняття спадщини, а 17.08.2021 року позивач, оскільки прикутий до ліжка, через уповноважену особу, звернувся до приватного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про прийняття спадщини.

Постановою нотаріуса позивачу відмовлено в оформленні спадкових прав, у зв`язку з неможливістю встановити наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом, оскільки у Спадковому реєстрі є заповіт, посвідчений його матір`ю 06.12.2004 р. за реєстровим номером 99.

За повідомленням Новотагамлицького старостинського округу Машівської селищної ради, дійсно в реєстрі є запис про вчинення заповіту, але самого заповіту немає.

Водночас позивач не погоджується з такою позицією нотаріуса, оскільки спадкоємець за заповітом в установлений законом 6-місячний строк з дня відкриття спадщини після померлої ОСОБА_3 не звернувся з відповідною заявою, а відтак вважається таким, що не прийняв спадщину.

З огляду на вищенаведене вважає, що у нотаріуса не було правових підстав для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Тому просить визнати незаконною та скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.08.2021р. приватного нотаріуса Уразовської-Будігай В.В.

Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2022 року позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Уразовської-Будігай В.В. про визнання незаконною та скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії задоволено.

Визнано незаконною та скасовано постанову приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Уразовської-Будігай В.В. від 17.08.2021р. № 426/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Стягнуто з приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Уразовської-Будігай В.В. на користь держави судовий збір в розмірі 992, 40 грн.

На вказане рішення суду першої інстанції відповідач приватний нотаріус Уразовська-Будігай В.В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішення суду внаслідок порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову та стягнути судові витрати.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що вона, як приватний нотаріус, за заявою відповідача завела спадкову справу до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та встановила за даними спадкового реєстру наявність заповіту від імені ОСОБА_3 , посвідченого 06.12.2004 Новотагамлицькою сільською радою Машівського району Полтавської області за реєстровим номером № 99, який є чинним (дійсним). Оскільки сільська рада на її запит повідомила про те, що вказаний заповіт на зберіганні відсутній, та враховуючи відсутність інформації про зміст заповіту та неможливість встановити факт неприйняття спадщини спадкоємцем чи спадкоємцями за заповітом, вона як приватний нотаріус відмовила у видачі позивачеві свідоцтва про право на спадщину за законом на все майно після померлої ОСОБА_3 . Вважає, що її дії відповідають вимогам законодавства.

Відзиви на апеляційну скаргу від учасників справи не надходили.

04.05.2023 до апеляційного суду надійшли письмові пояснення від адвоката Сергієнко Т.Г., яка представляє позивача ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків викладених у рішення суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права ( ч. 1 ст. 376 ЦПК України).

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачки та її представника, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд першої інстанції встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 16.01.2021р. (а.с.9), яка була власником земельної ділянки площею 4,0988 га, розташованої на території Новотагамлицької сільської (нині Машівської селищної) ради Машівського (нині Полтавського) району Полтавської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 041843 від 16.09.2004р. та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 57528869 від 16.04.2016р. (а.с.13-14).

Позивач ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_3 , що вбачається зі свідоцтва про його народження серії НОМЕР_2 від 08.02.1937р. (а.с.15).

За повідомленням Новотагамлицького старостинського округу Машівської селищної ради № 87 від 13.09.2021р., в журналі реєстрації нотаріальних дій за 2004 рік під номером № 99 від 06.12.2004р. посвідчено вірність заповіту ОСОБА_3 , другий примірник заповіту не виявлений (а.с.16).

Відповідно до копії журналу реєстрації нотаріальних дій за 2004 рік, наданого Новотагамлицьким старостинським округом, під № 99 від 06.12.2004 р. є запис про вчинення ОСОБА_3 заповіту. Алфавітна книга обліку заповітів за 2004 рік відсутня (а.с.56-57).

Згідно копій документів зі спадкової справи (а.с.58-79), позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після померлої матері, який належним чином прийняв спадщину, шляхом подачі 24.03.2021р. заяви до нотаріуса (а.с.58).

26.04.2021р. з заявою про прийняття спадщини після померлої матері звернулася ОСОБА_2 (а.с.65), яка в наступному 12.07.2021р. свою заяву відкликала (а.с.68, 71).

17.08.2021р. представник позивача ОСОБА_4 звернувся з заявою до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину (а.с.72-73), проте у його видачі йому відмовлено (а.с.77-79).

Відповідно довідки Новотагамлицького старостинського округу Машівської селищної ради № 42 від 07.04.2021р. ОСОБА_3 до дня смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 (а.с.63).

Постановою № 426/02-31 від 17.08.2021р. приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Уразовської-Будігай В.В. позивачу відмовлено в оформленні спадкових прав після померлої ОСОБА_3 , оскільки за повідомленням Новотагамлицького старостинського округу Машівської селищної ради № 42 від 07.04.2021р. в журналі реєстрації нотаріальних дій за 2004 рік під номером № 99 від 06.12.2004р. наявний запис про посвідчення заповіту від імені ОСОБА_3 , але на зберіганні його немає. За таких підстав, неможливо встановити наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом, що є перешкодою для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.11-12, 77-79).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 на час смерті проживала одна; протягом установленого законом 6-місячного строку на прийняття спадщини спадкоємці за заповітом, посвідченим 06.12.2004 р. Новотагамлицькою сільською радою, не з`явилися; відповідач (донька померлої) від прийняття спадщини до закінчення цього строку відмовилася; позивач є єдиним спадкоємцем за законом, який належним чином прийняв спадщину після померлої матері.

Приватним нотаріусом Уразовською-Будігай В.В. позивачу незаконно відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності примірника заповіту та не встановлення особи спадкоємця.

Також місцевий суд послався на те, що позивач діяв добросовісно, подавши в установлений законом строк заяву про прийняття спадщини та на час закінчення 6-місячного строку на її прийняття залишився єдиним спадкоємцем після померлої матері; спадкоємець за заповітом у встановлений строк спадщину не прийняв.

Крім того суд першої інстанції послався на те, що відповідний орган, яким є колишня Новотагамлицька сільська рада, а нині Новотагамлицький старостинський округ Машівської селищної ради не забезпечили збереження примірника заповіту померлої ОСОБА_3 , не може покладати на позивача надмірний тягар та фактично перекласти на нього всю відповідальність за такі дії, у вигляді неможливості в установлений строк отримати свідоцтво про право на спадщину.

З наведених підстав районний суд дійшов висновку, що позивач на підставі ст. 1296 ЦК України має право отримання свідоцтва про право на спадщину, а постанова нотаріуса підлягає скасуванню як незаконна.

Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого суду, з огляду на таке.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України від 02 вересня 1993 року N 3425-XII "Про нотаріат", який регулює виниклі по справі правовідносини у редакції, що діяла на момент їх виникнення.

Частиною 2 ст. 1 вказаного Закону передбачено: вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Згідно ст. 63 «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно імперативних вимог ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Аналогічні правила щодо вчинення нотаріальних дій зазначені в пп.3.9 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мін`юсту 22.02.2012 за № 283/20595.

Отже зазначені в ч.4 ст. 1268 ЦК України особи вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків встановлених ч.2,3 ст. 1273 ЦК України.

Згідно зі ст. 46 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця.

Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Положеннями п.2, 9 ч.1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 3, 4 ст. 49 вказаного Закону нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Відповідно до статті 50 Закону "Про нотаріат" нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Як наголошується Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ із посиланням на Постанову Пленуму ВССУ "Про узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні" від 07.02.2014 року N 2 можливість оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні забезпечує законність нотаріального провадження і захист прав та інтересів учасників нотаріального процесу. Судовий контроль за діяльністю нотаріусів має забезпечити виправлення нотаріальних помилок, тлумачення чинного законодавства та сприяти дотриманню законності у сфері цивільних правовідносин, що виникають із вчинення нотаріальних дій.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За таких обставин відповідачем приватним нотаріусом Уразовською-Будігай В.В. з об`єктивних причин через відсутність будь-якої інформації (змісту) про заповіт померлої ОСОБА_3 , посвідченого 06.12.2004 Новотагамлицькою сільською радою Машівського району Полтавської області за реєстровим номером № 99, неможливо було встановити факт неприйняття спадщини спадкоємцем за заповітом, та з огляду на положення ст. 1223, 1268 ЦК України - і неможливість встановити підстави закликання до спадкування за законом особи, яка подала заяву про видачу свідоцтва.

Положеннями п. 4.14 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012р. в редакції на момент постановлення нотаріусом оскаржуваної відмови від 05.02.2018р. (далі - Порядок № 296/5) встановлено, що при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

За змістом положень п.4.12 вказаного Порядку свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Відповідно до п. 4.18 Порядку № 296/5 якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Приймаючи до уваги те, що нотаріуси за чинним законодавством посвідчують лише безспірні факти, враховуючи наявні у спадковій справі № 28/2021 відомості про чинний (діючий) заповіт, складений від імені спадкодавця ОСОБА_3 , колегія суддів приходить до висновку, що у приватного нотаріуса Уразовської-Будігай В.В. були відсутні законні підстави для видачі позивачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно ч.4,5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Судом апеляційної інстанції при розгляді цієї справи встановлено, що на розгляді Машівського районного суду Полтавської області перебувала цивільна справа № 948/85/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: Державного підприємства "Національні інформаційні системи", Новотагамлицького старостинського округу Машівської селищної ради, про скасування державної реєстрації заповіту та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 4, 0988 га на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району, кадастровий номер 5323084400:00:006:0009. Відповідач, дочка померлої, ІНФОРМАЦІЯ_4 відмовилася від прийняття спадщини, а 17 серпня 2021 року він, оскільки прикутий до ліжка, через уповноважену особу, звернувся до приватного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про прийняття спадщини. Зазначав, що постановою нотаріуса було відмовлено в оформленні спадкових прав, у зв`язку з неможливістю встановити наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом, оскільки у Спадковому реєстрі є заповіт, посвідчений його матір`ю 06 грудня 2004 року за реєстровим номером 99. Водночас, за повідомленням Новотагамлицького старостинського округу Машівської селищної ради, дійсно в реєстрі є запис про вчинення заповіту, але самого заповіту немає. Отже, заповіт втрачений, а його зміст невідомий спадкоємцям за законом. За таких обставин, у зв`язку з відсутністю заповіту, а також з огляду на порушення порядку його складання (відсутність другого примірника в органі, що здійснював його посвідчення) він є нікчемним.

У зв`язку з наведеним прохав скасувати державну реєстрацію заповіту від 06 грудня 2004 року за № 99, що посвідчений Новотагамлицькою сільською радою Машівського району Полтавської області від імені ОСОБА_3 , 08 січня 1936 року та визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 4, 0988 га на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району, кадастровий номер 5323084400:00:006:0009, в порядку спадкування після померлої матері.

Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 13 січня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: Державного підприємства "Національні інформаційні системи", Новотагамлицького старостинського округу Машівської селищної ради, про скасування державної реєстрації заповіту та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 23 березня 2023 року у цивільній справі № 948/791/21 апеляційну скаргу адвоката Сергієнко Тетяни Григорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 13 січня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення.

Скасовано державну реєстрацію заповіту від 06 грудня 2004 року за №99, що посвідчений Новотагамлицькою сільською радою Машівського району Полтавської області від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 4,0988 грн, що знаходиться на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області, кадастровий номер якої 5323084400:00:006:0009, в порядку спадкування за законом після померлої матері ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Постанова в касаційному порядку не оскаржувалася.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що згідно відповіді Полтавського обласного державного нотаріального архіву Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції від 16 лютого 2023 року №192/01-20, не має можливості надати жодної інформації про посвідчення заповіту від 06 грудня 2004 року за реєстровим номером № 99 Новотагамлицькою сільською радою Машівського району Полтавської області, що вчинений ОСОБА_3 , оскільки заповіти посвідчені селищними радами на зберігання до Полтавського обласного державного нотаріального архіву не передавались. Інших будь-яких відомостей щодо посвідченого заповіту від 06 грудня 2004 року за реєстровим номером № 99 Новотагамлицькою сільською радою Машівського району Полтавської області, що вчинений ОСОБА_3 до Полтавського апеляційного суду не надходило. Колегія суддів дійшла висновку, що встановити зміст заповіту за реєстровим номером № 99 Новотагамлицькою сільською радою Машівського району Полтавської області, що вчинений ОСОБА_3 не вдається за можливе. У зв`язку із викладеним, запис про реєстрацію заповіту у Спадковому реєстрі підлягає скасуванню.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції від 27.09.2022 р. та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю першої групи з 2019 р. безтерміново (а.с. 8).

Відповідач приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Уразовська-Будігай В.В. понесла витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 1488,60 грн. (а.с. 21).

За таких обставин та з огляду на приписи ст. 141 ЦПК України понесені відповідачем витрати у сумі 1488,60 грн. за подачу апеляційної скарги слід компенсувати за рахунок держави.

Керуючись статтями 367, 374 ч. 1 п.2 , 376 ч. 1 п.3,4, статтями 381, 384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Уразовської-Будігай Валерії Вікторівни задовольнити.

Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2022 року скасувати. Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Уразовської-Будігай Валерії Вікторівни про визнання незаконною та скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, - відмовити.

Судові витрати, понесені відповідачкою ОСОБА_5 у розмірі 1488,60 грн. (тисяча чотириста вісімдесят вісім гривень 60 копійок) компенсувати за рахунок держави.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 06.06.2023.

Головуючий суддя О.В.Чумак

Судді Ю.В.Дряниця

Л.І.Пилипчук