ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/314/23 Справа № 201/6713/21 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду області в складі:

головуючого Лаченкової О.В.

суддів Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.

при секретарі Піменовій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє також як законний представник неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3

на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 лютого 2022 року

по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , яка діє також як законний представник неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання недійсним правочину про визнання батьківства, виключення відомостей про батька з актових записів про народження, визнання права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2021 року до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , яка діє також як законний представник неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання недійсним правочину про визнання батьківства, виключення відомостей про батька з актових записів про народження, визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позову ОСОБА_4 зазначала, що вона є донькою ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_5 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. заведена спадкова справа №1/2021. До складу спадщини, зокрема, увійшло нерухоме майно. В подальшому позивачка дізналася, що до кола спадкоємців входять ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які мають право на спадкування обов`язкової частки.

Також, у 2021 році позивачці стало відомо, що від імені батька позивачки та ОСОБА_1 ще у 2009 році до Бабушкінського ВРАЦС відділу ДМУЮ подано дві заяви про визнання батьківства щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнання батьківства щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі вказаних заяв до актового запису про народження дітей включені дані ОСОБА_5 , як батька дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За твердженням представника позивачки зазначені заяви про визнання батьківства не були підписані та не подавались ОСОБА_5 . На підтвердження вказаного, посилався на висновок експерта судово- почеркознавчої експертизи, яка призначена в межах кримінального провадження №12021041030000063, що розслідується Дніпровським районним управлінням поліції ГУНП в Дніпропетровській області. Вказаним висновком встановлено, що підписи на заявах про встановлення батьківства від імені ОСОБА_5 виконанні не ним, в тому числі самі заяви заповнювались не ним.

Як на правові підстави позову, посилався на ч.1 ст.202, ст.203, 207, 215, 1216, 1218 ЦК України. Стверджував, що спірні правочини щодо визнання батьківства (включення відомостей про батька) є недійсними, оскільки заяви були сфальсифіковані, з огляду на що не відповідали волі ОСОБА_5 .

Просив задовольнити позовні вимоги та визнати недійсним правочин про визнання батьківства, а саме - заяву про визнання батьківства щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , подану 10.09.2009р до Бабушкінського відділу реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції та зареєстровану за вхідним №146/03-68; виключити відомості про батьківство ОСОБА_5 з актового запису №445 від 18.04.2006р, зареєстрованого Бабушкінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції про народження дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; визнати недійсним правочин про визнання батьківства, а саме заяву про визнання батьківства щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , подану 10.09.2009р до Бабушкінського відділу реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції та зареєстровану за вхідним №147/03-68; виключити відомості про батьківство ОСОБА_5 з актового запису №231 від 03.03.2004р., зареєстрованого Бабушкінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції про народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 0,0634, для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1210100000:03:094:0009, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 лютого 2022 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано недійсним правочин про визнання батьківства, а саме заяву про визнання батьківства щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , подану 10.09.2009р до Бабушкінського відділу реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції та зареєстровану за вхідним №146/03-68.

Виключено відомості про батьківство ОСОБА_5 з актового запису №445 від 18.04.2006р зареєстрованого Бабушкінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції про народження дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнано недійсним правочин про визнання батьківства, а саме заяву про визнання батьківства щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , подану 10.09.2009р до Бабушкінського відділу реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції та зареєстровану за вхідним №147/03-68.

Виключено відомості про батьківство ОСОБА_5 з актового запису №231 від 03.03.2004р, зареєстрованого Бабушкінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції про народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судові витрати по справі по оплаті судового збору у розмірі 4 540 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , яка діє також як законний представник неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 лютого 2022 року ОСОБА_1 просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15.02.2022 року по справі №201/6713/21 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним правочину про визнання батьківства, а саме заяви про визнання батьківства щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , подану 10.09.2009р до Бабушкінського відділу реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції та зареєстровану за вхідним №146/03-68; виключення відомостей про батьківство ОСОБА_5 з актового запису №445 від 18.04.2006р, зареєстрованого Бабушкінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції про народження дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; визнання недійсним правочину про визнання батьківства, а саме заяви про визнання батьківства щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , подану 10.09.2009р до Бабушкінського відділу реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції та зареєстровану за вхідним №147/03-68; виключення відомостей про батьківство ОСОБА_5 з актового запису №231 від 03.03.2004р, зареєстрованого Бабушкінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції про народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині.

У відзиві ОСОБА_4 на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє також як законний представник неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 лютого 2022 року просить апеляційну скаргу відповідачів на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 лютого 2022 року залишити без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 лютого 2022 року залишити без змін.

Відзиви на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє також як законний представник неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 лютого 2022 року від інших учасників справи до апеляційного суду не надходили.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню в оскаржувальній частині з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що правочини про визнання батьківства (включення відомостей про батька) є недійсними, оскільки не відповідали волі заявника та не відповідали процедурі вчинення правочину визнання батьківства відносно дитини, що народилась від осіб, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі, шляхом власноручного подання заяви до органів реєстрації цивільного стану.

Але з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. № 22-24, 25 т. № 1).

Після смерті ОСОБА_5 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. була заведена спадкова справа №1/2021 (а.с.№1-286 т. № 2).

До складу спадщину, зокрема, увійшло і нерухоме майно (а.с. №227-260 т. №2).

На праві власності померлому належить і те майно, на яке позивачка просить визнати право власності в порядку спадкування в межах цієї цивільної справи (а.с. №41-44, 45-48, 49 т. №1).

В матеріалах спадкової справи №1/2021 наявна заява ОСОБА_4 від 11.01.2021р. про прийняття спадщини після смерті батька (а.с. №2 т. №2).

Також, до кола спадкоємців входять ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які станом на дату ухвалення судом рішення суду обидва є неповнолітніми (а.с. №53, 61 т. №2) та їх інтереси, як законний представник представляє мати - відповідачка у справі.

12.01.2021р. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 звернулися до нотаріальних органів з заявами «про прийнятті спадщини після смерті батька ОСОБА_5 » (мовою оригіналу) (а.с. №51, 59 т. № 2).

ОСОБА_1 надала згоду своїм неповнолітнім дітям на подачу заяв на прийняття спадщини, ці заяви завірені нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ситницькою Т.О. (а.с. №51, 59 т. №2).

Вже після смерті батька у 2021 році позивачці стало відомо, що від імені її батька та ОСОБА_1 ще у 2009 році до Бабушкінського ВРАЦС відділу ДМУЮ подано дві заяви про визнання батьківства щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнання батьківства щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. №26-27, 28-29 т. №1).

На підставі вказаних заяв до актового запису про народження дітей включені дані ОСОБА_5 , як батька дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також видані свідоцтва (а.с. №78, 79 т. №1).

Як вбачається з матеріалів справи, факт батьківства за життя ОСОБА_5 ніколи не оскаржувався, а навпаки підтверджувався постійним піклуванням та бажанням приймати активну участь у вихованні дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Цей факт є встановленим та знайшов своє відображення у рішенні Шевченківського районного суду м.Києва від 21.10.2015 по справі №761/14883/15-1, рішенні Шевченківського районного суду у м.Києва від 28.12.2015 року по справі №761/36106/14-ц та рішенні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 27.04.2017 року по справі №200/5531/16-1, які наявні в матеріалах справи (а.с.94-109 т.1).

Представники позивачки по тексту позовної заяви, а також в ході судового розгляду справи, стверджували, що зазначені заяви про визнання батьківства не були підписані та не подавались ОСОБА_5 .

На підтвердження зазначеного долучено копію висновку експерта судово- почеркознавчої експертизи від 25.06.2021р №2608/2609/21-27, яка призначена в межах кримінального провадження №12021041030000063, що розслідується Дніпровським районним управлінням поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

Вказаним висновком встановлено, що підписи на заявах про встановлення батьківства від імені ОСОБА_5 виконанні не ним, в тому числі самі заяви заповнювались не ним (а.с. №30-40 т. №1).

За клопотанням представника відповідачки, яка також діє як законний представник двох неповнолітніх дітей - адвоката Помялової Я.О. витребувана належним чином завірена копія висновку експерта Кропивницького відділення КНДІСЕ Бабкова від 25.06.2021р №2608/2609/21-27.

Належним чином завірена старшим слідчим СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Фурком В.П. копія висновку експерта Кропивницького відділення КНДІСЕ Бабкова від 25.06.2021р. № 2608/2609/21-27 направлена суду 10.02.2022р (а.с. №102, 103-109 т. №3) та оглянута представниками сторін в судовому засіданні 15.02.2022р - а.с. №120-121 т.№3, дія № 8).

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При прийнятті судом першої інстанції оскаржуваного рішення мало місце порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до прийняття незаконного рішення.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 125 СК України визначено, що якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини.

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Статтею 137 СК України визначено порядок оспорювання батьківства після смерті особи, як записана батьком дитини.

Зокрема частинами другою-третьою вказаної статті встановлено, що якщо той, хто записаний батьком дитини, помер після пред`явлення ним позову про виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини, позовну заяву можуть підтримати в суді його спадкоємці;

якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти.

Судом першої інстанції установлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 народилися за 17 - 15 років до смерті ОСОБА_5 .

Позивач ОСОБА_4 стверджувала, що ОСОБА_5 за життя ним заяви про визнання батьківства не підписувалися і не подавалися.

Колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про виключення відомостей про ОСОБА_5 , як батька ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з актових записів про народження дітей, оскільки позивачем не доведено факт незнання ОСОБА_5 про народження дітей.

Оспорення батьківства після смерті того, хто записаний батьком, можливе у разі: подання ним письмового заперечення свого батьківства до народження дитини; пред`явлення ним за життя позову до суду про виключення запису про нього як батька дитини; відсутності у нього, з поважних причин, інформації про запис батьком дитини.

Як роз`яснено судом у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», статтею 137 СК України передбачено можливість оспорювання батьківства й після смерті особи, записаної батьком дитини. Якщо така особа померла до народження дитини, оспорити батьківство мають право спадкоємці цієї особи за умови подання нею за життя заяви нотаріусу про невизнання свого батьківства. У разі настання смерті особи після оспорення нею свого батьківства в суді її спадкоємці можуть підтримати позовну заяву відповідно до положень статті 37 ЦПК України про процесуальне правонаступництво в цивільних справах. Коли ж померла особа не знала про те, що її записано батьком дитини, оспорити батьківство вправі її спадкоємці першої черги за законом, названі у статті 1261 ЦК України дружина, батьки й діти.

У зазначених випадках батьківство оспорюється шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про померлу особу як батька з актового запису про народження дитини. Для цих вимог позовну давність не встановлено.

Посилання позивача на те, що померлий ОСОБА_5 не знав про те, що записаний батьком ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, оскільки такі твердження спростовуються наявними у матеріалах справи документами.

Зокрема, долученими відповідачем ???копією результатів дослідження молекулярного визначення біологічного споріднення №201401171066415 від 30.01.2014 року, копією нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_5 , як батька неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання згоди на тимчасові поїздки з метою туристичного відвідування та відпочинку від 28.12.2016р, копією нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_5 , як батька неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання згоди на тимчасові поїздки з метою туристичного відвідування та відпочинку від 18.12.2019р, копією нотаріально посвідченої заяви батька ОСОБА_5 про відкриття (видачу) візи до ОСОБА_8 зони малолітньому сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.12.2016р, копією подяки директора школи Лісової Ю., яка висловлена ОСОБА_5 та ОСОБА_1 за активну участь у житті класу та школи, копією Довідки АТ «Альфа-банк» про надходження на рахунок ОСОБА_1 від ОСОБА_5 у період з 30.01.2018р. по 12.05.2021р. коштів з призначенням платеж «Додаткові витрати на утримання дітей», ????копії фотокарток, які підтверджують факт спільного проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_1 разом з дітьми та факт їх перебування на відпочинку (а.с. 78- 176 т.1).

Крім того, наявні у матеріалах справи свідоцтва про народження додатково свідчать про визнання померлим ОСОБА_5 факту батьківства.

Колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на те, що позивачем не надано суду належних та достатніх доказів, які б свідчили про невизнання ОСОБА_5 батьківства щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та докази оспорення факту батьківства.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 20.10.2021 року у справі №542/1042/17.

Під час розгляду справи судом першої інстанції не враховано норми статей 7, 8, 10 Сімейного кодексу України, згідно яких застосування норм цивільного законодавства допускається, якщо особисті немайнові відносини не врегульовані Сімейним Кодексом України.

Разом із тим спірні правовідносини щодо оспорювання батьківства після смерті особи, яка записана батьком дитини урегульовані статтею 137 Сімейного кодексу України. А це означає, що цією статтею передбачені виключні підстави задля оспорювання батьківства після смерті особи, яка записана батьком дитини.

Отже, спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання сімейних відносин та захисту прав батьків та дітей, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Сімейний кодекс України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2021 року у справі №336/1357/16-ц.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, єдиним доказом, що підтверджує обставини на яких грунтується позовна вимога є копія висновку експерта за результатами проведення посмертної судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №120210410300000063 від 25.06.2021 року, засвідчена підписом представника позивача, оригінал якого не було надано останнім для ознайомлення у судовому засіданні. Отже, експерт провів експертизу 06.07.2021 році вже після смерті ОСОБА_5 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, при житті сам ОСОБА_5 не звертався до експертних установ щодо оспорювання батьківства.

Відповідно до відповіді Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 12.05.2022 року віих.№2459/2991-13-22/07, згідно якої за результатами службової перевірки встановлено недоліки в оформленні Висновку експерта №2608/2609/21-27 за результатами судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №120210410300000063 від 11.03.2021р, які пов?язані з недотриманням вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 Ло 53/5 (в чинній редакції на момент складання висновку). Разом з цим, за результатами проведеної службової перевірки наказом КНДІСЕ провідного судового експерта Кропивницького відділення Київського НДІСЕ ОСОБА_9 притягнуто до дисциплінарної відповідальності (а.с.164 т.3).

Вказане свідчить, що висновок експерта №2608/2609/21-27 за результатами судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №120210410300000063 від 11.03.2021р є недопустимим, недостовірним, недостатнім та таким що не підлягає врахуванню судом доказом, при розгляді та вирішенні спору у справі.

Згідно ч.1 ст.78 ЦІК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів, встановивши обізнаність померлого ОСОБА_5 з фактом народження синів, записів відомостей про нього, як про батька дітей, участь у вихованні та відсутність відомостей про оспорювання факту батьківства самим ОСОБА_5 , дійшла висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог спадкоємиці ОСОБА_4 про про визнання недійсним правочину про визнання батьківства, виключення відомостей про батька з актових записів про народження,оскільки відповідно ч.3 ст.137 СК України спадкоємець може оспорити батьківство,якщо через поважні причини особа не знала,що записана батьком дитиниі померла.

Колегія суддів вважає, що в матеріалах цивільної справи достатньо доказів обізнаності померлого ОСОБА_5 , що він є батько дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , докази спілкування з дітьми і інші.

Також, судом першої інстанції проігноровано факт порушення правил підсудності позивачкою під час подачі позовної заяви.

Так, позивачкою долучено до позовної заяви у якості доказу скорочений витяг з Ресстру нерухомого майна на два об?екта (без майна, яке знаходиться у місті Києві та на території Автономної Республіки Крим).

Всього до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , входить 28 (двадцять вісім) одиниць нерухомого майна на території України, 20 (двадцять) із яких розташовано на території Автономної Республіки Крим. Це підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб' екта від 07.01.2021 року та 24.02.2021 року (а.с.110-137 т.1).

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: ???сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні Води України цих територій; ???внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; надра під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

Згідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупована територія України є невід?ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", у зв?язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечити розгляд: цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, - місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Апеляційним судом міста Києва.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_5 відкрита приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк Оксаною Вікторівною за останнім місцем проживання спадкодавця, а саме за адресою: АДРЕСА_2 . Саме за цією адресою зареєстровані і проживають відповідачі по справі - діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов?язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Тобто неможливо прийняти частку прав, а іншу частку прав та обов?язків передати іншому. А отже неможливо було позивачем відокремити із всього складу спадкової маси тільки те майно, яке знаходиться по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред?являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Однак, відповідно до ч.2 ст.378 ЦПК України вимоги апелянтами про непідсудність справи не заявлялись при розгляді справи судом першої інстанції і в апеляційній скарзі просили рішення суду в оскарженій частині скасувати і винести нове рішення, про відмову в задоволенні позовної заяви в цій частині, тому колегія суддів відповідно до ст.376 ЦПК України і виходячи з вищевикладеного вважає , що апеляційна скарга ОСОБА_1 , яка діє також як законний представник неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 лютого 2022 року в оскарженій частині -скасуванню.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 , яка діє також як законний представник неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання недійсним правочину про визнання батьківства, виключення відомостей про батька з актових записів про народження -слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 7984,30 гривень.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє також як законний представник неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 -задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 лютого 2022 року в оскарженій частині - скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , яка діє також як законний представник неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання недійсним правочину про визнання батьківства, виключення відомостей про батька з актових записів про народження -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 7984,30 гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді В.С.Городнича

М.Ю.Петешенкова