487/594/22

нп 1-кс/490/5028/2023

07.06.2023

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/594/22

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні відводу судді

07 червня 2023 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 під час розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність ТУ ДБР у м. Миколаєві,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді ОСОБА_4 перебувають матеріали справи за скаргою ОСОБА_3 від 25.01.2022 на бездіяльність ТУ ДБР у м. Миколаєві.

05.06.2023 під час судового засідання з розгляду скарги на бездіяльність ТУ ДБР у м. Миколаєві, ОСОБА_3 заявлено усне клопотання про відвід судді ОСОБА_4 .

Заявник в судове засідання з розгляду вказаної заяви не з`явився.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме заявник.

Так, Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, заявник як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З урахуванням вищевикладеного, у зв`язку з необхідністю дотримання строків розгляди скарги, слідчий суддя приходить до переконання, що судове засідання можливо провести без присутності сторін, за наявними та достатніми матеріалами провадження.

Дослідивши матеріали справи, усну заяву про відвід та проаналізувавши наведені в заяві підстави для відводу, суд вважає, що в заявленому відводі слід відмовити виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчому судді, судді, присяжному, прокурору, слідчому, захиснику, представнику, експерту, спеціалісту, перекладачу, секретарю судового засідання може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Статтею 75 КПК України, закріплено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні. Так, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

У відповідності до вимог ч.5 ст.80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Аналізуючи наведені в заяві про відвід судді обставини на предмет їх відповідності вищенаведеним положенням кримінального процесуального законодавства, суд вважає, що в проголошеній заяві про відвід не зазначено підстав, передбачених ст.75 КПК України, для відводу судді. Незгода з процесуальними рішеннями або діями судді по справі та порядком розгляду справи не може бути підставою для відводу судді.

Зважаючи на те, що заявником у проголошеній заяві не наведено підстав для відводу судді і не обґрунтовано таке відповідними доказами, а тому суд вважає, що підстави для відводу відсутні.

Керуючись, ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 під час розгляду скарги ОСОБА_3 від 25.01.2022 на бездіяльність ТУ ДБР у м. Миколаєві- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1