Справа № 456/254/22

Провадження № 2-др/456/6/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

02 червня 2023 року                                         місто Стрий Львівської області

Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого – судді Микитина В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Мадилюс Т.З.,

сторони у справі:

позивачка – ОСОБА_1 ;

відповідач – Приватне підприємство «Приватна агрофірма «Батько і Син»;

зміст позовних вимог – про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки, усунення перешкод у здійсненні права користування земельними ділянками шляхом зобов`язання їх повернення;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, що знаходиться по вул. Т. Шевченка, 89, за правилами загального позовного провадження, заяву позивачки ОСОБА_1 , подану через представника – адвоката Колошкіна Ігоря Анатолійовича, про ухвалення у даній цивільній справі додаткового рішення, за відсутності усіх учасників справи, -

в с т а н о в и в:

Описова частина із зазначенням суті питання, що вирішується.

Позивачка ОСОБА_1 , у порядку представництва, котре здійснює адвокат Колошкін І.А. (ордер про надання правничої (правової) допомоги серія ВС № 1119593 від 02.01.2022 року та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1689 від 19.05.2010 року, оригінал та належно засвідчена копія відповідно приєднані до матеріалів позовної заяви) 17.01.2022 року, скориставшись канцелярією, подав у Стрийський міськрайонний суд Львівської області позовну заяву, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № 797, у котрій просила ухвалити рішення про визнання недійсними договорів оренди землі б/н, укладених 01.02.2019 року між нею та відповідачем – ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син», предметом котрих є земельні ділянки площею 0,6931 га, площею 0,6225 га та площею 0,4134 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Дідушицької сільської ради Стрийського району Львівської області, кадастрові номери: 4625380800:05:000:0583, 4625380800:06:000:0603 та 4625380800:07:000:0871, а також про зобов`язання відповідача – ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син» повернути йому зазначені земельні ділянки. 

Вона ж, у порядку представництва, котре здійснює адвокат Колошкін І.А., 13.05.2022 року та 21.06.2022 року, кожного разу скориставшись системою «Електронний суд», подала у Стрийський міськрайонний суд Львівської області заяву однакового змісту про зміну предмета позову, що були зареєстровані в діловодстві суду за вх. № 6602 та вх. № 8343, у котрих після зміни такого предмета позову, що фактично є зміною формулювання частини позовних вимог відповідно до обраного нею способу захисту, котрий залишається незмінним, надалі просила ухвалити рішення про визнання недійсними договорів оренди землі б/н, укладених 01.02.2019 року між нею та відповідачем – ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син», предметом котрих є земельні ділянки площею 0,6931 га, площею 0,6225 га та площею 0,4134 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Дідушицької сільської ради Стрийського району Львівської області, кадастрові номери: 4625380800:05:000:0583, 4625380800:06:000:0603 та 4625380800:07:000:0871, а також про усунення відповідачем – ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син» їй перешкод у здійсненні права користування зазначеними земельними ділянками шляхом зобов`язання їх повернення.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області, ухваленим 26.04.2023 року у справі за єдиним унікальним номером 456/254/22 та номером провадження 2/456/85/2023, позовні вимоги ОСОБА_1 до ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син» задоволено частково. Усунуто позивачці ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права користування належними їй на праві власності земельними ділянками площею 0,6931 га кадастровий номер: 4625380800:05:000:0583, площею 0,6225 кадастровий номер: 4625380800:06:000:0603 та площею 0,4134 га кадастровий номер: 4625380800:07:000:0871, із цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованими на території Дідушицької сільської ради Стрийського району Львівської області, шляхом зобов`язання відповідача ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син» їх повернути. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з відповідача ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син» на користь позивачки ОСОБА_1 2 977 грн. 20 коп. на відшкодування судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачка ОСОБА_1 , у порядку представництва, котре здійснює адвокат Колошкін І.А., скориставшись засобами поштового зв`язку, 01.05.2023 року скерувала у Стрийський міськрайонний суд Львівської області заяву про ухвалення у цій справі додаткового рішення, що надійшла та була зареєстрована в діловодстві 05.05.2023 року за вх. № 7269, в якій просила стягнути на свою користь з відповідача ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син» 14 338 грн. 80 коп. на відшкодування судових витрат, пов`язаних із проведенням судової почеркознавчої експертизи, а також 54 880 грн. на відшкодування судових витрат, пов`язаних із отриманням професійної правничої допомоги, а всього – 69 218 грн. 80 коп..

Заяву про ухвалення додаткового рішення обґрунтовано тим, що у ході розгляду судом цієї справи представництво позивачки ОСОБА_1 здійснював професійний адвокат Колошкін І.А. згідно укладеного між ними договору про надання правничої допомоги від 02.01.2022 року та додатку № 1 до вказаного договору від 02.01.2022 року, умови вказаного договору були адвокатом виконані, а позивачка ОСОБА_1 протягом п`яти днів з дати ухвалення судом у цій справі рішення, а саме 29.04.2023 року, здійснила оплату послуг адвоката в обумовленому розмірі – 54 880 грн.. Крім того, позивачка ОСОБА_1 попередньо, а саме 22.02.2023 року, здійснила оплату вартості виконання висновку експерта у цій справі у розмірі 14 338 грн. 80 коп., у зв`язку з чим відповідну судову почеркознавчу експертизу було проведено.

Про місце, дату та час судового засідання у справі щодо вирішення заяви про ухвалення додаткового рішення її учасники були повідомлені належним чином завчасно.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання щодо вирішення заяви про ухвалення додаткового рішення не з`явилася, однак зазначена позивачка, у порядку представництва, котре здійснює адвокат Колошкін І.А., 01.06.2023 року, сформувавши документ у системі «Електронний суд», подала у Стрийський міськрайонний суд Львівської області заяву, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № 8916, у котрій просила вирішити заяву про ухвалення додаткового рішення за її відсутності та відсутності її уповноваженого представника.

Відповідач ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син» у судове засідання щодо вирішення заяви про ухвалення додаткового рішення явку уповноваженої представниці не забезпечив, однак зазначений відповідач, у порядку представництва, котре здійснює адвокатка Галушко О.І., скориставшись засобами електронного зв`язку, 31.05.2023 року подав у Стрийський міськрайонний суд Львівської області письмові заперечення проти вказаної заяви, що були зареєстровані в діловодстві за вх. № ЕП-1664, у котрих одночасно просив вирішити заяву про ухвалення додаткового рішення за відсутності зазначеної представниці.

У свою чергу, заперечення проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення обґрунтовані неподанням позивачкою ОСОБА_2 у встановленому порядку при зверненні у суд із позовною заявою попереднього розрахунку суми судових витрат, котрі вона очікувала понести, а тому суд вправі відмовити у задоволенні вказаної заяви лише з цієї підстави, за виключенням стягнення суми сплаченого судового збору. Проте, якщо суд дійде до переконання про необхідність вирішувати питання про стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням позивачці ОСОБА_1 професійної правничої допомоги, то відповідач ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син» вправі клопотати про їх зменшення, що, власне й клопоче у такому випадку зазначений відповідач. На доведення неспівмірності витрат позивачки ОСОБА_1 на оплату правничої допомоги адвоката Колошкіна І.А., відповідач ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син» посилається на ту обставину, що зазначеними сторонами договору про надання правничої допомоги від 02.01.2022 року та додатку № 1 до вказаного договору від 02.01.2022 року, всупереч положенням ст. 137 ЦПК України, не вказано розміру або порядку обчислення адвокатського гонорару, що не дає можливості пересвідчитися у домовленості цих сторін щодо розміру адвокатського гонорару та, відповідно, наявності достатніх підстав для стягнення такого розміру витрат на професійну правничу допомогу з відповідача ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син». Крім того, зазначений відповідач вважає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є абсолютно неспівмірним із складністю цієї справи та виконаними адвокатом Колошкіним І.А. роботами, затраченим ним для цього часом та реальністю наданих послуг, про що в деталях описано у наведених запереченнях проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення. Щодо витрат позивачки ОСОБА_1 на оплату вартості виконаної у цій справі судової почеркознавчої експертизи, то зазначеною позивачкою та її представником, всупереч положенням статей 77-80 ЦПК України, до заяви про ухвалення додаткового рішення не долучено належних й допустимих доказів на підтвердження здійснення відповідної оплати, а тому відсутні правові підстави для стягнення вказаних витрат з відповідача ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син».

Закон, яким керувався суд, ухвалюючи додаткове рішення.

Види судових витрат у цивільній справі регламентовані статтею 133 ЦПК України, котрі, зокрема, складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

В силу частин 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою ; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В силу частин 3-9 ст. 139 ЦПК України, експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат. У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно такої сторони в межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому цим Кодексом для забезпечення позову. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт . У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

У свою чергу, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частини 2-4 ст. 141 ЦПК України).

Як зазначено у ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З замістом ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статею 270 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 3 ч. 1 та ч. 2 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення у тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється у тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи у судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частини 3, 4 ст. 270 ЦПК України).

Встановлені обставини справи та висновок суду за результатами вирішення заяви про ухвалення додаткового рішення.

Як уже йшлося вище, рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області, ухваленим 26.04.2023 року у справі за єдиним унікальним номером 456/254/22 та номером провадження 2/456/85/2023, позовні вимоги ОСОБА_1 до ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син» задоволено частково. Усунуто позивачці ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права користування належними їй на праві власності земельними ділянками площею 0,6931 га кадастровий номер: 4625380800:05:000:0583, площею 0,6225 кадастровий номер: 4625380800:06:000:0603 та площею 0,4134 га кадастровий номер: 4625380800:07:000:0871, із цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованими на території Дідушицької сільської ради Стрийського району Львівської області, шляхом зобов`язання відповідача ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син» їх повернути. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з відповідача ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син» на користь позивачки ОСОБА_1 2 977 грн. 20 коп. на відшкодування судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, питання про інші судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи, а саме про витрати на професійну правничу допомогу та про витрати, пов`язані із проведенням судової почеркознавчої експертизи, у справі не було вирішено.

Суд приймає до уваги, щоуповноважені представники обох сторін у цій справі до закінчення судових дебатів у відповідності до вимог ч. 1 ст. 246 ЦПК України зробили заяви про неможливість подання до їх завершення доказів на понесення інших судових витрат, зокрема пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, а позивачкою  ОСОБА_1  також судових витрат, пов`язаних з виконанням судової почеркознавчої експертизи, а тому суд роз`яснив, що питання про розподіл таких витрат може бути вирішене у спосіб ухвалення судом додаткового рішення. У свою чергу, заява про ухвалення додаткового рішення з вказаного питання щодо розподілу судових витрат подана позивачкою ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Колошкіна І.А. також й у відповідності до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Отож, судом приймаються до уваги й докази, подані нею разом із цією заявою про ухвалення додаткового рішення.

Розглядаючи подану заяву по суті, суд зазначає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Вирішуючи питання про стягнення на користь позивачки ОСОБА_1 з відповідача ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син» витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції частин 1, 2 ст. 137 ЦПК України, та враховує, що такі витрати у даному випадку повинні нести сторони, оскільки правнича допомога зазначеній позивачці не надавалася за рахунок держави, а за її власні кошти. Поряд з цим, суд враховує й виконання відповідачем ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син» як стороною, яка заперечує проти витрат на професійну правничу допомогу та заявляє про їх зменшення, покладеного на нього ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язку доведення неспівмірності таких витрат, котрі підлягають розподілу між сторонами.

Так, пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року у справі № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правничої допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, котрі свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачкою ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Колошкіна І.А. до заяви про ухвалення додаткового рішення долучено договір про надання правничої допомоги від 02.01.2022 року, укладений між нею та зазначеним адвокатом (копія міститься у справі, а. с. 206), додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги від 02.01.2022 року (копія міститься у справі, а. с. 208), акт приймання-передачі наданих послуг від 27.04.2023 року згідно вказаного договору та додатку № 1 до нього (копія міститься у справі, а. с. 207), а також грошовий переказ від 29.04.2023 року на ім`я адвоката Колошкіна І.А. із письмовим повідомленням про оплату його послуг у цій справі, із фіскальним чеком ВПЗ Великі Дідушичі Львівської дирекції ПАТ «Укрпошта» від 29.04.2023 року (копія міститься у справі, а. с. 209). За змістом цих документів, під час виконання доручення клієнта адвокатом Колошкіним І.А. було надано наступні послуги із визначенням їх вартості: 1) 1 600 грн. за одну годину наданих послуг щодо вивчення, підготовки та написання процесуальних документів (12 годин 30 хвилин), всього – 19 680 грн.; 2) 3 200 грн. за представництво інтересів позивачки ОСОБА_1 в одному судовому засіданні (одинадцять судових засідань), всього – 35 200 грн.. Загальний розмір витрат адвоката Колошкіна І.А. на виконання згаданих вище доручень клієнта становить 54 880 грн. за 12 годин 30 хвилин своєї роботи та за участь в одинадцяти судових засіданнях.

Водночас, щодо визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України співмірності такого розміру з складністю даної справи та виконаних адвокатом Колошкіним І.А. робіт (наданих послуг); часом, витраченим цим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих цим адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, слід зазначити, що у даній справі дійсно відбулося одинадцять судових засідань, у чотирьох з котрих адвокат Колошкін І.А., який представляв інтереси позивачки ОСОБА_1 , приймав безпосередню участь, інші сім судових засідань, одне з котрих підготовче, проводилися за відсутності усіх учасників справи. У той же час, ця справа, у зв`язку із її складністю, розглядалася судом за правилами загального позовного провадження, має істотне значення для позивачки ОСОБА_1 , яка у визначений законом спосіб намагається захистити своє порушене відповідачем ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син» право власності на спірні земельні ділянки.

З огляду на вищевикладене та враховуючи заперечення відповідача ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син» проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, у тому числі й викладення позиції про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд дійшов висновку про недотримання у повному обсязі позивачкою ОСОБА_1 вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, що є наслідком застосування положень ч. 5 ст. 137 цього Кодексу для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, а тому, на переконання суду, з відповідача ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син» на користь позивачки ОСОБА_1 , у випадку задоволення її позовних вимог у повному обсязі, підлягали б до стягнення судові витрати за правничу допомогу у розмірі 29 280 грн., зокрема без врахування до таких витрат вартості сімох судових засідань, частина з котрих не відбулася, а в частині з котрих адвокат Колошкін І.А. участі не приймав, а також без врахування 2 годин наданих ним послуг. Так, суд переконаний, що необхідність підготовки адвокатом Колошкіним І.А. та подання ним у суд заяви про зміни до позовної заяви та заяви про виправлення описки (45 хвилин та 15 хвилин) пов`язані виключно із допущеними ним помилками, за котрі не може нести відповідальність його клієнтка чи, тим паче, відповідач ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син». У свою чергу, надання позивачці ОСОБА_1 консультацій і допомоги з приводу відшукання й надання суду вільних взірців почерку (1 година) є невід`ємною частиною підготовки та подання у суд клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, на що адвокат Колошкін І.А. затратив 2 години, й такого часу на це більш, ніж достатньо.

Вирішуючи питання про стягнення на користь позивачки ОСОБА_1 з відповідача ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син» витрат, пов`язаних із проведенням судової почеркознавчої експертизи, суд виходить із диспозиції частин 3, 4 ст. 139 ЦПК України, та враховує, що такі витрати у даному випадку також повинні нести сторони, оскільки судовий експерт Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Сапіга М.І. виконала свої службові обов`язки щодо виконання призначеної у цій справі судової почеркознавчої експертизи із складенням за її результатами 14.03.2023 року висновку № 271-Е, а зазначена експертна установа отримала від позивачки ОСОБА_1 сплачені нею як особою, на яку суд поклав такий обов`язок, кошти за необхідну кількість годин на проведення експертизи (60 годин), за попередньо узгодженою її вартістю – у розмірі 14 338 грн. 80 коп., про що констатовано в акті № 2 здачі-приймання висновку експерта № 271-Е (міститься у справі, а. с. 170). Тому суд не приймає до уваги твердження відповідача ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син», викладені у письмових запереченнях проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, у частині ненадання позивачкою ОСОБА_1 доказів на підтвердження здійснення оплати за проведення судової почеркознавчої експертизи (квитанції, чеку тощо), оскільки відсутність такого документу про оплату не спростовує викладених обставин щодо здійснення відповідної оплати позивачкою ОСОБА_1 її вартості, як і складення судовим експертом за результатами її проведення висновку № 271-Е від 14.03.2023 року, тобто виконання призначеної судом у цій справі судової почеркознавчої експертизи.

Клопотанням відповідача ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син» про зменшення розміру витрат на оплату послуг експерта до суду не надходило, проте суд вважає за необхідне вказати, що наведений розмір є цілком реальним та співмірним, як і суд виходить з того, що саме на підставі висновку судової почеркознавчої експертизи встановлено підроблення підпису позивачки ОСОБА_1 та, як наслідок, відсутність її волевиявлення на укладення договорів оренди земельної ділянки, що й послужило підставою для часткового задоволення позовних вимог у цій справі, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду щодо належного способу захисту. Натомість відповідач ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син», достовірно усвідомлюючи підроблення підпису позивачки ОСОБА_1 , заперечував такий факт, як і проти призначення у цій справі судової почеркознавчої експертизи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення, котрим вирішити питання про судові витрати у цій справі, що полягають у стягненні коштів на професійну правничу допомогу, у наведений вище спосіб, тобто зменшити їх розмір з 54 880 грн. до 29 280 грн., як і тих, що полягають у стягненні коштів за проведення судової почеркознавчої експертизи, у розмірі 14 338 грн. 80 коп., а всього – 43 618 грн. 80 коп..

Проте, виходячи із змісту пункту 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, та в силу часткового задоволення позовних вимог у цій справі, наведені судові витрати, що полягають у стягненні коштів на професійну правничу допомогу та у стягненні коштів на проведення судової почеркознавчої експертизи,у загальному розмірі 43 618 грн. 80 коп., слід покласти на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто витрати в розмірі 21 809 грн. 40 коп. – залишити за позивачкою ОСОБА_3 , а в розмірі 21 809 грн. 40 коп., - стягнути на її користь з відповідача ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син».

Керуючись статтями 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 133, 137, 139, 141, 209-211, 246, 258-259, 263-265, 268, 270 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Приватна агрофірма «Батько і Син» про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки, усунення перешкод у здійсненні права користування земельними ділянками шляхом зобов`язання їх повернення, - ухвалити додаткове рішення.

Стягнути з Приватного підприємства «Приватна агрофірма «Батько і Син» на користь ОСОБА_1 21 809 (двадцять одну тисячу вісімсот дев`ять) грн. 40 коп. на відшкодування судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу та витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Строк і порядок набрання додатковим рішенням суду законної сили та його оскарження.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового судового рішення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування сторін у справі.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянка України; зареєстроване місце проживання фізичної особи: с. Великі Дідушичі, Стрийський район, Львівська область, 82484; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач: Приватне підприємство «Приватна агрофірма «Батько і Син»; місцезнаходження юридичної особи: с. Ганнівці, Стрийський район, Львівська область, 81770; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 30772103.

Дата складення повного додаткового судового рішення: 02 червня 2023 року.

Суддя Володимир МИКИТИН