ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5322/23 Справа № 221/5166/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Токар Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

УХВАЛА

05 червня 2023 року                                                                м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Халаджи О. В. розглянувши апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2023 року у цивільній справі за заявою Приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2023 року заяву Приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа – повернуто заявнику без розгляду.

Із вказаною ухвалою суду не погодилась ОСОБА_2 та подала апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 травня 2023 року було відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишено апеляційну скаргу приватного виконавця Матвійчук Наталії Євгеніївни без руху для сплати судового збору у розмірі 429,44 грн та надання квитанції апеляційному суду – десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

30 травня 2023 року від ОСОБА_2 надійшло клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, зазначаючи, посилаючись на скрутне матеріальне становище, скаржниця зазначає, що на рахунках для здійснення витрат виконавчого провадження та винагороди приватного виконавця кошти відсутні, вважає помилковим посилання суду на частину другу статті 26 Закону України “Про виконавче провадження”, оскільки положення частини другої цієї статті визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного Суду № 2-р(II)/2019 від 15 травня 2019 року.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України “Про судовий збір” свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року у справі № 697/2951/19 (провадження № 61-16827св21) зазначено, що: «єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору».

Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд в порядку передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз частин першої, другої статті 8 Закону України “Про судовий збір” дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) в рішенні від 19 червня 2011 року в справі Креуз проти Польщі («Kreuz v. Poland») зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. При цьому положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).

Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя – рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 8 Закону України “Про судовий збір” прямо передбачено право суду звільнити від сплати судового збору у разі перевищення розміру судового збору 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік. Разом з тим, ОСОБА_2 не є позивачем у даній справі.

Вищезазначене узгоджується з висновком Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду, викладеного в ухвалу від 05 вересня 2022 року у справі № 905/1630/15, якою ОСОБА_2 було відмовлено у звільненні від сплати судового збору за аналогічних обставин.

Крім того, у даній справі скаржник діє як приватний виконавець виконавчого округу Донецької області. В свою чергу, чинним законодавством України не передбачено звільнення від сплати судового збору ані приватних, ані державних виконавців.

Також, відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення. До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 42 Закону України “Про виконавче провадження” кошти виконавчого провадження складаються з: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Згідно наказу Міністерства юстиції України № 2830/5 від 29 вересня 2016 року «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження» до витрат виконавчого провадження відноситься зокрема сплата судового збору.

Таким чином, сплата судового збору відноситься до витрат виконавчого провадження, які зокрема забезпечуються сплатою стягувачем авансового внеску при подачі заяви про відкриття виконавчого провадження.

Окремо слід звернути увагу, що будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору, у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні до Закону України “Про судовий збір” не внесено.

Посилання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. на те, що положення частини другої статті 26 Закону України “Про виконавче провадження” визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного Суду № 2-р(II)/2019 від 15 травня 2019 року, є безпідставним, оскільки редакція абзацу першого частини другої статті 26 викладена із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21 грудня 2016 року.

Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.

Згідно п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до ст. 2, п/п 9 пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з апеляційної скарги на ухвалу суду, поданої фізичною особою, справляється судовий збір – 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року № 2710-ІХ прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684 гривень.

Виходячи з наведеного, заявнику пропонується сплатити судовий збір в розмірі 429,44 грн. за наступними реквізитами:

Отримувач: ГУК/Дн-кій обл/Шев.р/22030101

Код отримувача ЄДРПОУ:  37988155

Код банку отримувача: 899998

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку (IBAN): UA658999980313191206080004628 

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10

цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпровський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа)

Частиною другою ст. 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги та продовжити ОСОБА_2 строк для усунення недоліків, встановлених в ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 29 травня 2023 року, а саме сплати судового збору у сумі 429,44 грн., та надання квитанції апеляційному суду– десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Керуючись ст. 185, 357, ЦПК України, суддя –

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Продовжити приватному виконавцю виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни строк на усунення недоліків для виконання вимог ухвали Дніпровського апеляційного суду від 29 травня 2023 року – протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що у разі не сплати судового збору у визначений термін, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                О. В. Халаджи