Постанова

Іменем України

31 травня 2023 року

м. Київ

справа № 6903/1116/20

провадження № 61-3487св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року в складі колегії суддів: Нерушак Л. М., Вінніченка Б. Б., Новікова О. М.,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ майна.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 05 грудня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ майна подружжя.

Ухвала суду мотивована тим, що належним чином повідомлена про розгляд справи позивачка повторно не з`явилася в судове засідання, про причини неявки суд не повідомила, а клопотань про розгляд справи без її участі не подавала.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 05 грудня 2022 року скасовано, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки сторона позивача не була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи на 05 грудня 2022 року, місцевий суд прийшов до передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду з підстав передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У березні 2023 року ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Фатєєва А. О., звернувся засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Черкаського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року, у якій просить скасувати зазначену постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження заявник вказує на порушення норм процесуального права, а саме, заявник посилався а наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду з підстав неявки належним чином повідомленого позивача.

Узагальнені доводи письмових пояснень до касаційної скарги

У квітні 2023 року ОСОБА_2 через підсистему Електронний Суд подав до Верховного Суду письмові пояснення до своєї касаційної скарги, у яких посилався на те, що існує стала практика Верховного Суду щодо залишення позову без розгляду, а саме в постановах: № 711/7486/19 (провадження № 51-10183св21), № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 07 грудня 2020 року в справі № 686/31597/19 (провадження № 61-15254св20), від 20 січня 2021 року в справі № 450/1805/18 (провадження № 61-2329св20).

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 27 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 693/1116/20 з Жашківського районного суду Черкаської області.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 25 квітня 2023 року зазначену справу призначено до судового розгляду.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення нор процесуального права

Касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Попри те, що конституційне право а суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користується належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої особи є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Верховний Суд виходить із того, що 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувти три підсистеми (модулі) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом п`ятим пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих «Електронних кабінетів», документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистеми ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Згідно з частинами 4 - 7 ЦПК України ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Установлено, що з 26 грудня 2020 року позивачка має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд ЄСІТС», у зв`язку із чим остання у встановлений законом спосіб мала можливість своєчасно отримувати відомості стосовно часу та дати розгляду справи № 693/1116/20 (у тому числі отримувати повістки про виклик до суду), ознайомлюватись із поданими учасниками процесу заявами (клопотаннями) та іншими документами, що стосуються предмету спору, самостійно подавати будь-які процесуальні документи, а також ознайомлюватись з прийнятими судом процесуальними рішеннями та оскаржувати відповідні документи тощо.

Убачається, що після першої неявки позивачки у судове засідання призначене на 11 листопада 2022 року, яка була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи через підсистему «Електронний кабінет» та не повідомила причини своєї неявки, судом першої інстанції відкладено розгляд справи для вжиття заходів щодо повторного виклику позивачки та її представника у судове засідання призначене на 05 грудня 2022 року.

Ураховуючи, що позивачка з 2020 року є користувачем електронної підсистеми «Електронний суд ЄСІТС» та використовувала зазначену електронну систему для подання до суду та отримання документів, то місцевим судом скеровано позивачці за допомогою електронної підсистеми «Електронний суд ЄСІТС» судову повістку від 11 листопада 2022 року про виклик останньої до суду на 05 грудня 2022 року.

Разом із цим, додатково зазначену повістку про вказане судове засідання на 05 грудня 2022 року судом першої інстанції також направлено рекомендованим поштовим відправленням за визначеною у своїх документах, поданих до суду, адресою представника позивачки адвоката Бєляєва О. А., проте вказане рекомендоване поштове відправлення повернуто у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджується довідкою про причини повернення відповідного поштового відправлення.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Згідно з частиною восьмою статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини п`ятої статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

У постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 761/14537/15 зроблено висновки, що направлення судом судової повістки на електронну адресу особи, яку вона зазначила та якою користувалась (надсилання з неї заяв) є підтвердженням належного виконання судом свого обов`язку стосовно повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про те, що в розумінні вимог частин 4 - 7 статті 14 ЦПК України та частини восьмої статті 128 ЦПК України сторона позивача є належним чином повідомленою зі сторони місцевого суду про час та дату судових засідань 11 листопада 2022 року та 05 грудня 2022 року, оскільки надіслання судових повісток на електронну адресу позивачки та до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд ЄСІТС», а також поштову адресу представника позивачки є у свою чергу підтвердженням вжиття судом усіх можливих заходів щодо належного повідомлення позивачки та її представника про час, місце та дату судового засідання.

З огляду на це, висновки апеляційного суду про те, що сторона позивача не була належним чином повідомлена про судове засідання призначене на 05 грудня 2022 року є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та матеріалах справи.

Установивши, що позивачка була належним чином повідомлена про місце, дату і час судового засідання, проте вона чи її представник в судові засідання двічі поспіль не з`явилися, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України підстав для залишення позову без розгляду.

Убачається, що представник позивачки - адвокат Бєляєв О. А. подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 05 грудня 2022 року в зв`язку з його зайнятістю в іншій справі, та зазначив про можливість проведення наступних судових засідань в режимі відеоконференції.

У відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 (провадження № 61-36375св18), повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали справи не містять клопотання позивачки її представника про призначення судового засідання в режимі відеоконференції, яка б відповідала вимогам статті 212 ЦПК України.

Апеляційний суд на вказані обставини уваги не звернув, у зв`язку із чим скасував законну й обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова апеляційного суду - скасуванню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню в силі на підставі положень статті 413 ЦПК України.

Ураховуючи висновки щодо суті касаційної скарги, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір, сплачений відповідачем за подання касаційної скарги, в розмірі 536,80 грн.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року скасувати.

Ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 05 грудня 2022 року залишити в силі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за розгляд справи в суді касаційної інстанції в розмірі 536,80 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська

Судді:А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов