Справа № 761/30994/20

Провадження №1-кп/761/1475/2023

В И Р О К

іменем України

02 червня 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

прокурорів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

захисника ОСОБА_9

обвинуваченого ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Києва кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100100005470 від 12.07.2020 року по обвинуваченню:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Берегово Закарпатської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

09 грудня 2020 року Печерським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень;

01 вересня 2021 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

11.07.2020, приблизно о 16 годин 45 хвилин, ОСОБА_10 , перебуваючи за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 3, помітив раніше невідому йому ОСОБА_11 , яка піднімалась із підземного переходу, на плечі якої висіла жіноча сумка, з її особистими речами, після чого у нього виник умисел на повторне відкрите викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_12 .

Так, ОСОБА_10 , 11.07.2020, приблизно о 16 годин 45 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 3, усвідомлюючи протиправність своїх дій та те що вони несуть відкритий характер по відношенню до потерпілої, наблизився в притул до ОСОБА_11 , та своєю рукою розстібнув вказану жіночу сумку, та схопив рукою гаманець (який для потерпілої матеріальної цінності не становить) в середині якого знаходились грошові кошти у сумі 3000 (три тисячі) євро (згідно курсу НБУ становить 91 590 гривень) 20 (двадцять) швейцарських франків (згідно курсу НБУ становить 574 гривні 20 копійок), та інші особисті речі, які для потерпілої матеріальної цінності не становлять, який належить ОСОБА_11 , після чого, не зважаючи на те, що його дії було викрито, з місця вчинення злочину зник розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Всього, ОСОБА_10 , повторно відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_11 на загальну суму 92 164 (дев`яносто дві тисячі сто шістдесят чотири) гривні 20 копійок.

В судовому засіданні ОСОБА_10 свою провину у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 186 КК України частково визнав, пояснив, що не погоджується із кваліфікацією його дій, визнає, що вчинив викрадення майна, але не визнає спосіб вчинення кримінального правопорушення. Так, останній в подальшому під час допиту у судовому засіданні суду надав покази, що точного часу не пам`ятає, однак у світлий час доби, 14.07.2020 у вівторок, перебуваючи у місті Києві, на площі Перемоги біля зупинки маршрутки №720, помітив потерпілу, яка спускалась у підземний перехід та вирушив за нею. Коли вона вже підіймалась по сходинкам з іншої сторони, ОСОБА_10 витягнув з її сумки, що висіла у потерпілої на лікті, гаманець. Обвинувачений наголосив, що сумку останньої не зривав, а потерпіла нічого не бачила, адже дивилась у телефон. Гаманець був шириною приблизно 20 см, деталі не пам`ятає, однак він був сірого чи чорного кольору. В подальшому поклав гаманець у свою кишеню, всі обставини які відбувались помічені ніким не були. Події тривали приблизно протягом 10 секунд. В подальшому він перейшов назад на іншу сторону, сів в автобус та поїхав, ОСОБА_10 також наголосив, що за ним ніхто не гнався. Проїхавши 4 зупинки, майже доїхавши до вул. Хрещатик ОСОБА_10 витягнув з гаманця гроші, а саме приблизно 1800 євро та 1700 грн та викинув його у смітник. Кошти витратив на власний розсуд. Через 2 дні він поїхав на Закарпаття, де до нього прийшов дільничий та повідомив про необхідність явки до слідчого. В скоєному каявся, шкоду відшкодувати не намагався.

Разом з цим, стороною обвинувачення під час судового розгляду справи надані докази на підставі системного аналізу, яких судом встановлено наведені вище обставини інкримінованого ОСОБА_10 , не дивлячись на фактично часткове визнання вини обвинуваченим, та які суд сприймає такими, що доводять наявність в діях останнього складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, з наступних підстав.

Так, свідок ОСОБА_13 суду надав покази, що обвинуваченого ОСОБА_10 бачив вперше 11.07.2020 року приблизно о 16:50 біля універмагу «Україна». Свідок являючись працівником поліції перебуваючи на чергуванні по службі з колегою, мали завдання попереджати вчиненню кримінальних правопорушень у Шевченківському районі. В їх повноваженя входило спостереження за ситуацією на вулиці. Приїхавши саме до універмагу «Україна», адже за попередньою інформацією, мали багато викликів саме з цієї локації про кишенькові крадіжки. Свідок вказав, що безпосередньо в момент викрадення вдвох з колегою перебували біля універмагу. Пізніше побачили приблизно в 70 метрах від них 4 жінки та хлопець ромської національності, парубок був середньої старури, одягнутий у футболку чорного кольору. Через деякий час, почалась сварка, крики та вони з напарником вирішили підійти до місця події, однак в цей момент хлопець почав тікати, при цьому через 8 смуг дорожнього руху в сторону цирку. Після чого, вони спробували його наздогнати, висловили вимогу ( кричали) «стій поліція», однак так, як був досить великий потік автомобілів, свідок не став ризикувати та побіг через підземний перехід, а ОСОБА_24 побіг по вулиці. Біля цирку зупинились на зупинці 720 маршрутки, де водій одного з транспортного засобу повідомив, що особа побігла в сторону цирку та він бачив, як парубок викинув гаманець. В кущах потому шляху куди побіг хлопець, ними було знайдено гаманець, однак він був майже пустий, у ньому безпосередньо знаходились картки та паспорт. Надалі, поліцейські зателефонували черговому, який викликав СОГ. Підійшовши до потерпілої, дізнались, що вона громадянка Німеччини, приїхала до батьків, також повідомила, що у викраденому гаманці у неї знаходилось 3000 євро та гривні. Після приїзду СОГ, дії проводилися з слідчими.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні повідомив, що являється працівником Шевченківського УП ГУНП в м. Києві. Так свідок пояснив, що ОСОБА_10 бачив вперше в липні 2020 року. Того ж дня, після обіду працювали з напарником біля цирку у м. Києві. Під час відпрацювання осіб кишенькових крадіжок вони вдвох йшли по вулиці та побачили, як навпроти йдуть особи ромської національності,в кількості приблизно 3-4 осіб за жінкою та почали за ними спостерігати. Дистанція приблизно 4 дорожні смуги. Через деякий час почалась «суматоха», однак будь - якого контакту потерпілої з останніми не бачив. Потерпіла почала конфлікт з жінками ромської національності, та з криків зрозуміло було, що в неї щось вкрали Під час вказаних подій чоловік ромської національності, який був з ними почав тікати. Помітивши вказані обставини свідок з напарником почали наздоганяти хлопця, перебігли дорогу і свідок спробував наздогнати чоловіка. Також, свідок повідомив, що це був обвинувачений, адже він його запам`ятав за волоссям, національністю, ростом, щелепою, який намагався втекти. Під час того, як наздоганяв хлопця втратив його з виду. Пізніше приїхала СОГ і почала слідчі дії. Після підказки когось на вулиці, знайшли гаманець з картками, документами.

Не зважаючи на позицію захисту та невизнання ОСОБА_10 своєї вини у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, його вина підтверджується наступними дослідженими під час судового розгляду доказами.

- даними з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020100100005470 від 12.07.2020, відповідно до якого 11.07.2020 приблизно о 16 годині 45 хвилин невстановлена досудовим розслідуванням особа, знаходячись за адресою: м. Київ, площа Перемоги 3 відкрито викрала гаманець у якому знаходились грошові кошти у сумі 3000 євро, 20 швейцарських франків, документи, інші речі, які належать ОСОБА_15

-даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення, складеного 11.07.2020 о 20 годині 00 хвилин о/у СКП ВП №1 Шевченківського УП ГУНП в м.Києві ОСОБА_16 , який прийняв усну заяву від ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_2 , про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до якої, 11.07.2020 року приблизно о 16:25 за адресою: м.Київ, проспект Перемоги 3, невідомий чоловік відкритим доступом заволодів її гаманцем у якому були 3000 євро, 20 швейцарських франків, документи, інші речі, які належать ОСОБА_12 .

- даними протоколу огляду місця події від 11.07.2020 та ілюстративною таблицею до нього, складеного слідчим СВ ВП №1 Шевченківського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_18 в період часу з 20 години 00 хвилин до 20 години 30 хвилин, в присутності понятих, з використанням фотоапарату Nikon. Об`єктом огляду являється ділянка місцевості яка розташована біля приміщення цирку, що за адресою: м.Київ, проспект Перемоги 2, на даній ділянці місцевості розташована клумба з рослинами, поруч з якою знаходиться причіп до тягача, в даній клумбі на відстані близько двох метрів від будівлі цирку на землі знаходиться гаманець фірми «Longchamp Paris» бордового кольору з полоскою чорного кольору. В середині даного гаманця виявлено паспорт громадянина Німеччини № НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення водія на ім`я ОСОБА_19 , картки банків № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , та інші візитні та дисконтні картки, а також гроші у сумі 20 франків та 1 гривні. За допомогою обробки поверхні гаманця дактилоскопічним порошком виявлено та вилучено 3 сліди папілярних узорів, гаманець з усіма речами, документами та грошовими коштами, які знаходились у гаманці.

- даними постанови про визнання майна речовим доказом від 20.07.2020 року зі змісту якої вбачається, що 11.07.2020 за адресою: м. Київ, пл. Перемоги, 2, у ході проведення огляду місця події, виявлено та вилучено: гаманець, у якому знаходяться паспорт громадянина Німеччини НОМЕР_5 , на ім?я ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошові кошти у сумі двадцять швейцарських франків та одна гривня, посвідчення водія на ім?я ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , картка банку «Sparda Bank», НОМЕР_6 , картка банку «Volksbank». НОМЕР_8, картка банку «Barclays», НОМЕР_7 ; дисконтні та візитні картки, що були визнані речовим доказом.

- даними протоколу пред`явлення для впізнання особи за фотознімками від 12.07.2020 та фото таблицею, додатком до нього який був складений в період часу 07 годин 40 хвилин до 07 годин 50 хвилин слідчим ВП№1 Шевченківського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_18 в приміщенні ВП №1 Шевченківського УП ГУНП у м.Києві за адресою: м.Києві, вул. Старовокзальна 12, каб.9, за участі потерпілої ОСОБА_17 в присутності понятих було пред`явлено для впізнання 4 фотознімки, з нумерацією від 1 до 4. На запитання слідчого потерпілого ОСОБА_19 відповіла, що впізнає обличчя, формою носа, товстими губами, короткою стрижкою, маленькими вухами особу на фото №1. Потерпіла зазначила, що саме ця особа 11.07.2020 викрала її гаманець.

- даними висновку експерта №СЕ-19/111/20/44865/ТР від 16.09.2020 та додатком до нього у вигляді ілюстративної таблиці, складеного судовим експертом, ОСОБА_20 , відповідно до якого надані на експертне дослідження сліди пальців рук (руки), з розмірами по осях 22?15мм, 21?14мм, 17?16мм, придатні для ідентифікації за ними особи (осіб). - Вилучені 11.07.2020 в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 2, із жіночого гаманця, слід пальця руки, з розмірами по осях 22?15мм, залишений вказівним пальцем лівої руки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; слід пальця руки, з розмірами по осях 21?14мм, залишений вказівним пальцем правої руки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; слід пальця руки, з розмірами по осях 17х16мм, залишений мізинцем правої руки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України підтверджується показаннями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_21 які будучи безпосередньо допитаними, у судовому засіданні у відповідності до вимог положень § 3 Глави 28 КПК України, зокрема, з урахуванням положень ст. 352 КПК України, та попереджені про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, підтвердили обставини, які підлягають встановленню відповідно до змісту ст. 91 КПК України, у тому числі й в частині дати, часу, місця та способу вчинення кримінального правопорушення та осіб, що вчинили вказаний злочин, зокрема й обвинуваченого ОСОБА_10 . Так, аналізуючи зміст показань свідків в частині обставин, які вони сприймали особисто, суд визнає їх належними, оскільки вони підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також не вбачає підстав для визнання їх недостовірними та недопустимими, враховуючи, що останні отримані у порядку встановленому КПК України.

Проаналізувавши показання свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_21 у їх сукупності та нерозривному взаємозв`язку із відомостями, які містяться в протоколі прийняття заяви про вчинення кримінального провадження, протоколі огляду місця події які є процесуальними джерелами доказів, у розумінні ст. 84 КПК України, суд дійшов висновку, що вони підтверджують обставини того, що ОСОБА_10 , 11.07.2020, приблизно о 16 годин 45 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 3, повторно відкрито викрав майно потерпілої ОСОБА_12 .

Суд, відхиляє доводи сторони захисту щодо недопустимості показів свідків так як вони являються працівниками поліції, оскільки зміст показань інкримінованих подій, наданих в судовому засіданні повністю кореспондується, у даному випадку, з письмовими доказами дослідженими у судовому засіданні, обставини визначені ст. 97 КПК України судом не встановлені, тому визнає їх допустимими, прийнятними та належними, та такими, що також доводять факт вчинення ОСОБА_10 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме, відкрите викрадення чужого майна вчинене повторно.

Обставин, регламентованих ст. 87 КПК України, щодо свідків в ході судового розгляду встановлено не було. Даних передбачених ч. 2 ст. 96 КПК України наведених стороною захисту, відносно допитаних під час судового розгляду свідків для доведення недостовірності їх показань, як то показання, документи, які підтверджують їх репутацію, зокрема, щодо засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність останніх, як на цьому наполягає сторона захисту та обвинувачений під час судового розгляду, надано не було.

Та обставина, що в ході судового розгляду не вдалось допитати потерпілу ОСОБА_22 , щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення, та за словами сторони захисту судом не отримано відповідей щодо способу вчинення крадіжки, не спростовує викладених вище висновків суду про доведеність винуватості ОСОБА_10 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та не свідчить про несправедливість судового розгляду.

Так, судом вживались вичерпні заходи для забезпечення права обвинуваченого безпосередньо допитати потерпілу ОСОБА_22 в судовому засіданні. Разом з тим на жоден із судових викликів потерпіла не прибула. Більше того, як в подальшому було встановлено потерпіла відсутня за місцем проживання, яке вказано в обвинувальному акті, у зв`язку з чим суд дав доручення органу досудового розслідування вчинити слідчі (розшукові) дії для встановлення місцезнаходження потерпілої. Однак і такі заходи не дали позитивного результату. Разом з тим, відповідно до рапорту о/у ВКП Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_23 , при виконанні ухвали суду про встановлення місця знаходження ОСОБА_11 встановлено, що остання покинула територію України в 2020 році. Крім того, за наявними матеріалами кримінального провадження потерпіла являється громадянкою Німеччини.

Так, неможливість встановити місце проживання потерпілої у цій справі ОСОБА_11 не може стати єдиною і достатньою підставою для виправдання обвинуваченого ОСОБА_10 .

Більше того, обставини для з`ясування яких обвинувачений ОСОБА_10 вимагав допитати потерпілу, були встановлені в ході судового розгляду шляхом дослідження інших доказів, зокрема показань свідків допитаних під час судового розгляду та письмовими матеріалами.

Отже досліджені судом докази, оцінені судом у своїй сукупності дають підстави для однозначного висновку про доведеність вини ОСОБА_10 у вчиненні відкритого викрадення, майна, потерпілої ОСОБА_11 (грабіж), вчиненого повторно.

При цьому суд також ретельно перевірив твердження обвинуваченого про можливу неправильність кваліфікації правопорушення, і необхідність заміни правової кваліфікації на ч. 2 ст. 185 КК України і з цього приводу зазначає наступне.

У своїй постанові справа № 520/16742/16-к від 27 серпня 2020 року Верховний Суд зазначив, що крадіжка визнається закінченим злочином з моменту протиправного вилучення майна, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися ним (заховати, передати іншим особам, вжити за призначенням тощо).

Дії, розпочаті як таємне викрадення чужого майна, але виявлені потерпілим чи іншими особами і попри це продовженні винною особою з метою заволодіння майном або його утримання, належить кваліфікувати як грабіж.

Отже, аналізуючи правову позицію ККС ВС, визначення того, чи мала особа можливість розпорядитися чи користуватися викраденим майном, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням характеру майна, місця, з якого воно було вилучено, та інших обставин, які дають змогу констатувати факт розпорядження, користування майном на власний розсуд.

При цьому, під час судового розгляду було встановлено, що обвинувачений вчинив викрадення майна, про що він не заперечував під час свого допиту у судовому засіданні.

Разом з тим відповідно до показів свідків у потерпілої був конфлікт з особами ромської національності, однак після того, як поліцейські почали підходити до місця події помітивши конфлікт, з якого було зрозуміло, що у жінки, щось викрали, ОСОБА_10 почав тікати. Крім того, відповідно до показів свідка ОСОБА_13 , останній наздоганяючи ОСОБА_10 висловив вимогу зупинитись, однак той не зупинився, а з місця вчинення кримінального правопорушення втік.

Твердження обвинуваченого про те, що його ніхто не наздоганяв, а він спокійно сів до маршрутки, спростовується показаннями свідків, які в судовому засіданні прямо вказали на ОСОБА_10 , який тікав з місця події. Підстав сумніватися у достовірності таких показань свідків у суду немає.

Отже твердження ОСОБА_10 про неправильну кваліфікацію його дій у зв`язку із застосуванням такої кваліфікуючої ознаки, як відкрите викрадення, є необґрунтованим, а тому судом не приймається до уваги.

Таким чином суд, оцінивши надані сторонами кримінального провадження докази кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв?язку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, а саме відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинене повторно, та кваліфікує його дії за ч.2 ст.186 КК України.

Призначаючи обвинуваченому вид і міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, конкретні обставини справи, ставлення ОСОБА_10 до вчиненого, який вину визнав частково, дані, які характеризують його особу, те, що він раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, офіційно не працює, має двох неповнолітніх дочок, за місцем проживання характеризується посередньо, також судом враховується стан здоров`я ОСОБА_10 .

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_10 судом не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_10 судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_10 та попередження вчинення нового злочину призначення покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.2 ст. 186 КК України.

При цьому суд не знаходить підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України при призначенні покарання.

Такого висновку суд дійшов з урахуванням особи винного, характеру кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_10 визнаний винуватим та обставин його скоєння, дані про відсутність у обвинуваченого працевлаштування, стан його здоров`я та вік, відсутність обставин, що обтяжують, або відсутність таких, що пом`якшують, покарання.

Беручи до уваги наведене вище у сукупності, а також, систематичність вчинення ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства. Суд обґрунтовано вважає, що призначення такого покарання буде сприяти досягненню мети покарання.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України. Цивільний позов не заявлений.

Запобіжний захід, який застосований до обвинуваченого ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою, слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу з метою забезпечення виконання покарання, призначеного цим вироком.

Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Так, стягненню з ОСОБА_10 підлягають судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи СЕ-19/111/20/44865/ТР від 16.09.2020 у розмірі 1307,6 грн.

Керуючись ст.ст. 369-371 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_10 , відраховувати з моменту взяття під варту, а саме з 15 вересня 2020 року.

Зарахувати ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк відбування покарання за правилами ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення з 15 вересня 2020 року по день набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 до вступу вироку в законну силу, залишити без змін.

Речові докази, а саме гаманець, у якому знаходяться паспорт громадянина Німеччини НОМЕР_5 , на ім?я ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошові кошти у сумі двадцять швейцарських франків та одна гривня, посвідчення водія на ім?я ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , картка банку «Sparda Bank», НОМЕР_6 , картка банку «Volksbank». НОМЕР_8, картка банку «Barclays», НОМЕР_7; дисконтні та візитні картки, які передані на зберігання ОСОБА_11 - залишити у володінні власника.

Судові витрати за проведеня експертизи у кримінальному провадженні, що складає 1307,6 (одна тисяча триста сім гривень) 60 копійок, стягнути з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави з відповідним призначенням платежів.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Шевченківського

районного суду м. Києва ОСОБА_1