АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2010 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого: Галичанського А.Д.
суддів: Міцнея В. Ф., Кулянди М.І.
секретаря: Турман Н.О.
за участю: позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 7 квітня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Вказував на те, що 19 квітня 2009 року відповідач, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, у с.Замостя Вижницького району під час конфлікту наніс йому удар пляшкою по голові, спричинивши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Вироком Вижницького районного суду від 30 листопада 2009 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, і засуджено до 1 року 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України.
Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень він тривалий час знаходився на стаціонарному лікуванні і на придбання ліків ним витрачено 7000 грн.
Окрім матеріальної шкоди діями ОСОБА_3 йому завдано моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю та моральних переживаннях у зв’язку із спричиненням йому тілесних ушкоджень, порушенні нормальних життєвих зв’язків та стосунків з оточуючими людьми.
Посилаючись на ці обставини просив стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 7000 грн, моральну шкоду в розмірі 5000 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Справа 22ц - 1007/10 Головуючий у 1-й інстанції
категорія 30/31/32 ОСОБА_4
Суддя-доповідач ОСОБА_5
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 7 квітня 2010 року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4460 грн 15 коп матеріальної шкоди, 1000 грн моральної шкоди та витрати на правову допомогу в розмірі 2681 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити, стягнувши з відповідача матеріальну і моральну шкоду, а також витрати на правову допомогу в повному обсязі.
Посилається на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Вважає, що висновок суду про те, що ним не надано доказів на підтвердження факту витрачання 2339 грн на придбання ліків, не відповідає обставинам справи.
На підтвердження цієї обставини він надав суду витяги з історії хвороби, товарні чеки з аптеки.
На думку апелянта, заниженим є розмір відшкодування моральної шкоди.
При визначенні розміру витрат на правову допомогу суд не врахував те, що він користувався послугами адвоката при розгляді у суді кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та даної цивільної справи.
Відповідач ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Посилається на те, що не доведено факт заподіяння позивачу матеріальної шкоди.
Окрім того, судом не враховано всіх обставин заподіяння ним позивачу тілесних ушкоджень.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду в частині стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу підлягає зміні з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідач 19 квітня 2009 року умисно наніс позивачу удар пляшкою по голові, чим заподіяв йому середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров’я.
Вироком Вижницького районного суду від 30 листопада 2009 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та засуджений до 1 року 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України.
Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов’язковий для суду, що розглядає цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії чи вчинені вони цією особою.
Згідно зі ч.1 ст.1195 ЦК України фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізичній особі, зобов’язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Задовольняючи частково позов про стягнення матеріальної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту придбання ліків в сумі 2339 грн 85 коп.
Доданими до позовної заяви витягами з історії хвороби, товарними чеками підтверджується факт перебування позивачем на стаціонарному лікуванні та придбання ним ліків в сумі 4460 грн 15 коп (а.с.5-12).
Таким чином, безпідставними є доводи відповідача про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту заподіяння позивачу матеріальної шкоди в розмірі 4460 грн 15 коп.
Колегія суддів вважає, що судом обґрунтовано відмовлено у прийнятті в якості доказів окремих товарних чеків, оскільки вони не містять інформацію щодо предмета доказування, тобто не відповідають вимогам ст.58 ЦПК України.
Разом з тим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції недостатньо врахував характер вчиненого відповідачем правопорушення, ступінь його вини, тривалість перебування позивача на лікуванні, позбавлення його можливості реалізації своїх здібностей.
З урахуванням цих обставин, вимог розумності і справедливості колегія суддів визначає розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 грн.
Рішення суду в частині стягнення витрат на правову допомогу також підлягає зміні, виходячи з наступного.
Так в рішенні зазначено, що при визначенні розміру витрат на надання правової допомоги суд виходив з розрахунку надання адвокатом позивачу послуг.
Однак в матеріалах справи відсутній такий розрахунок, а є лише довідка адвоката про те, що ним отримано від ОСОБА_1 7000 грн за надання йому правової допомоги у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч.1 ст.122 КК України та у даній цивільній справі (а.с.14).
Окрім того, судом в порушення положень постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 „Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, порядок їх компенсації за рахунок держави” враховано час, який витрачено адвокатом на надання позивачу правової консультації, складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи та нормативних актів.
Відповідно до ст.84 ЦПК України витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Згідно із ч.1 ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних справ.
Додатком до цієї постанови встановлено, що розмір компенсації витрат, пов’язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що визначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
З матеріалів справи вбачається, що адвокатом ОСОБА_6 витрачено на надання правової допомоги позивачу при розгляді справи у суді дві години.
Таким чином, втрати на правову допомогу становлять 707 грн 20 коп (884 грн х 40% : 100% х 2 = 707,2 грн).
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу підлягає зміні, а в решті рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 84, 88, 304, 307, 309, 314 ЦПК України , колегія суддів ,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 7 квітня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди та витрат на правову допомогу змінити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3000 грн моральної шкоди та витрати на правову допомогу в розмірі 707 грн 20 коп.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: