Апеляційний суд Чернівецької області
м. Чернівці, вул. Емінеску, 4, 58002, (0372) 55-34-03
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2010 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Кулянди М.І.,
суддів: Галичанського А.Д., Яремка В.В.
секретар Цимбал Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої допомоги дитині війни, за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі на постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 листопада 2009 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої допомоги дитині війни.
Вказувала на те, що вона є пенсіонеркою за віком та має статус дитини війни і відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач, посилаючись на ст.71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" та п.41 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік", які рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року та 22 травня 2008 року визнані неконституційними, виплатив їй це підвищення у меншому розмірі.
Посилаючись на ці обставини, просила поновити строк для звернення до суду за захистом своїх прав, визнати протиправною відмову відповідача у виплаті підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, зобов'язати відповідача здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії за 2006-2008 роки в сумі 3891 грн. 90 коп.
Постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 листопада 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі щодо нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі просить скасувати постанову суду в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права.
Вважає, що після ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 питання обчислення розміру мінімальної пенсії за віком не було законодавчо врегульовано, тому ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фактично втратила чинність з 22 травня 2008 року і питання виплати дітям війни підвищення до пенсії з цього часу регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530.
Окрім того, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, але Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" не передбачено видатків на здійснення виплат дітям війни підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
У зв'язку з цим, на думку апелянта, правових підстав для виплати позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком немає.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 є дитиною війни.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції Закону від 18 листопада 2004 року №2195-ІV) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 41 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік" ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було викладено в новій редакції, у відповідності до якої дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік" визнані неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України до 31 грудня 2008 року, тобто до дати дії Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік", відповідач повинен був нарахувати та виплачувати позивачці підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Оскільки відповідачем цього не було зроблено, судом першої інстанції обґрунтовано визнано його бездіяльність протиправною щодо невиплати позивачці підвищення до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції Закону від 18 листопада 2004 року №2195-ІV) та зобов'язано його нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для виплати дітям війни підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є безпідставними, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів управлінню Пенсійного фонду України для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.
Доводів щодо відмови у задоволенні позовних вимог за пропуском строку на звернення до суду апеляційна скарга не містить.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області відхилити.
Постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді: