Справа № 375/771/23

Провадження №1-кп/375/82/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2023 року смт Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Рокитне обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12023116250000006, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 січня 2023 року, по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Рокитне Рокитнянського району Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною другою статті 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа.

У ході досудового розслідування встановлено, що в кінці жовтня 2022 року, точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи на присадибній ділянці за власним місцем проживання розташованим за адресою: АДРЕСА_3 , в кінці городу виявив дикорослі рослини роду коноплі та в цей час у нього виник умисел на їх придбання шляхом зривання для подальшого виготовлення наркотичного засобу канабіс для власного вживання без мети збуту.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що рослини роду коноплі є рослинами, які містять наркотичні засоби, діючи умисно, зірвав близько 10-15 стебел з верхівками, листям та суцвіттям, чим здійснив незаконне придбання наркотичних засобів без мети збуту і розпочав їх незаконне зберігання.

В подальшому, зірвані стебла з листям коноплі він відніс до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 де поклав декілька рослин до господарської будівлі, що знаходиться в подвір`ї вказаного домоволодіння, з метою їх висушування, продовживши таким чином незаконне зберіганнявказаних наркотичних засобів.

Після того як рослини висохли, ОСОБА_4 , діючи умисно з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на виготовлення наркотичного засобу для подальшого вживання без мети збуту, взяв частину попередньо залишених ним сухих стебел з листям рослин коноплі, відділив листя від стебла, подрібнив їх шляхом перетирання між долонями рук та через металеве сито, таким чином виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, канабіс. Після цього, виготовлений ним канабіс ОСОБА_4 залишив зберігати у паперовому згортку, продовживши тим самим зберігання наркотичного засобу.

Решта висохлих рослин роду коноплі, з яких ОСОБА_4 не встиг виготовити канабіс, зберігались у господарському приміщенні за місцем проживання останнього.

Таким чином, в період з жовтня 2022 року до 24 лютого 2023 року ОСОБА_4 незаконно зберігав вказаний наркотичний засіб за місцем свого проживання.

24 лютого 2023 року о 08 год. 21 хв. працівниками відділення поліції №1 Білоцерківського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області під час обшуку території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , в господарській будівлі виявлено та вилучено сухі гілки з листям та суцвіттям рослин роду коноплі, а також паперовий аркуш з подрібненим листям рослин коноплі які являються особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс.

Загальна маса виявленого та вилученого канабісу, в перерахунку на висушену речовину, становить 608,57 г.

Згідно зі «Списком № 1 Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в Таблиці 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 за № 770, зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 за № 770, зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 518 від 04.06.2008, канабіс є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.

Відповідно до Таблиці №1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000, канабіс вагою 608,57 г. відноситься до великих розмірів.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні незаконного виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною другою статті 309 КК України.

Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання. Позиції учасників судового провадження щодо угоди.

28 квітня 2023 року прокурором у кримінальному провадженні - начальником Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , у присутності захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості з підозрюваним ОСОБА_4 .

Із змісту угоди, укладеної з підозрюваним, вбачається, що сторонами узгоджено покарання у виді штрафу розміром 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості від 28 квітня 2023 року та винести вирок відповідно до укладеної угоди, а саме призначити узгоджене покарання у виді штрафу розміром 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України, щиро розкаявся та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені статтею 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про визнання винуватості, стверджує про реальну спроможність виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та наполягає на затвердженні угоди.

При цьому ОСОБА_4 зазначив, що він цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення, і що він при цьому має право мовчати, допитати під час такого розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, проте все одно просив затвердити укладену угоду. Він також вказав, що повністю усвідомлює вид покарання, призначення якого обумовлене угодою, а також інші заходи, що будуть застосовані до нього у разі її затвердження. Крім того, повідомив, що укладення угоди про визнання винуватості її сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

При укладенні угоди сторони прийняли до уваги обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також обставину, що обтяжуює його покарання, якою є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, беззастережне визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.

Захисник обвинуваченого просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити покарання, визначене в угоді, а саме призначити узгоджене покарання у виді штрафу розміром 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень..

Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.

Розглядаючи питання в порядку пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з частиною 2 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого.

Частиною п`ятою статті 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно з частиною 4 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Відповідно до частини 7 статті 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє у затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону.

У зв`язку з наведеним, суд має підстави розглянути дане провадження відповідно до положень статті 473 КПК України.

Відповідно до статті 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 309 КК України є нетяжким злочином.

Згідно з умовами угоди про визнання винуватості обвинувачений зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі пред`явленого обвинувачення у судовому провадженні.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначено покарання за частиною другою статті 309 КК України у виді штрафу розміром 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Суд, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, приходить до висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого беззастережно визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені пунктом 1 частини 4 статті 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені частиною 2 статті 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам статті 472 КПК України.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог статтей 65 - 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений вчинив умисне кримінальне правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, раніше не судимий.

До обставин, які відповідно до статті 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, визнано вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Частиною 2 статті 67 КК України передбачено, що суд має право, залежно від характеру вчиненого кримінального правопорушення, не визнати будь-яку із зазначених у частині першій цієї статті обставин, за винятком обставин, зазначених у пунктах 2, 6, 6-1, 7, 9, 10, 12 такою, що обтяжує покарання, навівши мотиви свого рішення у вироку.

Так, із початком збройної агресії російської федерації, на території України було введено воєнний стан, а згодом прийняті закони, які змінили Кримінальний кодекс України, посиливши кримінальну відповідальність за ряд злочинів в умовах воєнного стану. Зокрема, Закони України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України в умовах дії режиму воєнного стану» №2113-IX та «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» №2117-IX від 3 березня 2022 року.

Згадані закони дозволяють установити більш справедливу кримінально-правову реакцію держави на вчинені кримінальні правопорушення.

Зокрема, вчинення злочину в умовах воєнного чи надзвичайного стану може мати місце у районах вогневого ураження, тимчасової окупації або проходу військ, а також і поза межами згаданих районів. Так, учиненим в умовах воєнного стану слід уважати кримінальні правопорушення, які вчинені щодо осіб, які переміщуються у більш безпечні регіони України чи щодо їх майна, щодо майна, осіб, які тимчасово залишили житло без контролю для укриття в безпечному місці.

Це означає, що винна особа з метою полегшення вчинення кримінального правопорушення використовує наи?більш несприятливии? для суспільства час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство, що свідчить про підвищении? ступінь суспільноі? небезпеки злочинів, які вчиняються в умовах воєнного стану.

Якщо ж кримінальне правопорушення було вчинено хоча й під час дії режиму воєнного стану, але поза межами зазначених вище районів та без будь-якого використання умов воєнного стану, то не доцільно застосовувати відповідну ознаку, що обтяжує покарання. Таке тлумачення відповідає меті посилення кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення.

Оскільки ОСОБА_4 хоча і вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану, однак з метою полекшення його вчинення, жодним чином не використав несприятливий для суспільства час, що не може свідчити про підвищений ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, що свідчить про відсутність такої обтяжуючої обставини як вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

З огляду на викладене, при призначенні ОСОБА_4 покарання, суд не враховує зазначену стороною обвинувачення, обставину, яка відповідно до п. 11 статті 67 КК України, обтяжує його відповідальність.

Оскільки умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за частиною другою статті 309 КК України як незаконне виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, у великих розмірах, що згідно з положеннями ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, враховуючи дані про особу винного, його ставлення до скоєного, приймаючи до уваги наявність двох пом`якшуючих покарання обставин, а також те, що угода про визнання винуватості може бути укладена у даному провадженні відповідно до частини 4 статті 469 КПК України, водночас, інкримінованим ОСОБА_4 кримінальним правопорушенням шкоду завдано лише суспільним інтересам, - суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди і призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання за частиною другою статті 309 КК України у виді штрафу розміром дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Суд дійшов висновку, що призначення такого покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, дане покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, що створить у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Згідно з приписами пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Судом встановлено, що у цьому кримінальному провадженні відносно обвинуваченого запобіжні заходи не застосовувались, кримінальним правопорушенням шкоди майнового характеру не завдано, цивільний позов не заявлявся.

Судові витрати відсутні.

Питання щодо речових доказів слід вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, ч. 1 ст. 309, ст.ст. 50-52, 65-67, 75, 76 КК України, ст.ст. 8-11, 22, 24, 26, 27, 100, 124, 367-371, 373, 374, 394, 468, 469, 472-476 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, яка укладена 28 квітня 2023 року між прокурором у кримінальному провадженні - начальником Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_4 за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12023116250000006, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 січня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною другою статті 309 КК України.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною другою статті 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу розміром дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази у кримінальному провадженні:

наркотичний засіб - канабіс масою (в перерахунку на висушену речовину) 0,28г, 133,61 г, 214,23 г, 260,02 г, 0,43 г, саморобний пристрій з двох частин з мундштуком на горловині якого виявлено екстракт канабісу маса якого (в перерахунку на висушену речовину) у нашаруваннях становить 0,226 г, металеве сито, які поміщені до двох спецпакетів № ЕХР0468883 та № ЕХР0468884 з пояснювальними написами: "Висновок експерта: № СЕ-19/111-23/10864-НЗПРАП ЄРДР: №12023116250000006 ВП31 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області Вміст: об"єкти дослідження та первинні пакування ОСОБА_7 /підпис/ та зберігаються у кімнаті речових доказів відділення поліції №1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області - знищити.

Судові витрати відсутні.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок суду на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення з підстав, передбачених частиною 4 статті 394 КПК України:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 статті 474 КПК України, у тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому угода не може бути укладена.

Оскарження вироку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини не допускається.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Вирок проголошено 01 червня 2023 року негайно після виходу суду із нарадчої кімнати.

Головуюча суддя ОСОБА_1