АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 квітня 2011 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Кулянда М. І.
суддів: Перепелюк І.Б., Винту Ю.М.
секретар Злой В.П.
за участю позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_4 сільська рада Новоселицького району Чернівецької області, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Чернівецькій області про визнання права власності на будівельні матеріали, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 17 грудня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
В листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_4 сільська рада Новоселицького району Чернівецької області, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Чернівецькій області про визнання права власності на будівельні матеріали.
Посилалася на те, що під час спільного подружнього життя з ОСОБА_2 з 1997 по 2002 роки на виділеній сільською радою землі, ними без відповідного проекту і без належного дозволу побудовано житловий будинок та господарські будівлі, право власності на які ОСОБА_2 оформляти відмовляється. До початку розгляду справи по суті позивачка змінила позовні вимоги та просила суд визнати за нею право власності на 2/3 частини будівельних матеріалів, які були використані в процесі будівництва зазначеного нерухомого майна, оскільки
______________________________________________________________
Справа № 22ц-760 2011 р. Головуючий у 1 інстанції Павлінчук С.С.
Категорія: 2 Доповідач: Кулянда М.І.
під час будівництва нею було використано особисті кошти від продажу квартири в м. Львові та кошти зароблені нею за три роки за кордоном. Крім того, її батько надав всі лісоматеріали на дане будівництво.
Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 17 грудня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано право власності за ОСОБА_1 на одну другу частини будівельних матеріалів, які були використані під час будівництва житлового будинку літ. Б, сараїв літ. Г.Е., гаража літ Ж, в господарстві по вул.. Леніна, 250 в с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
На дане рішення суду ОСОБА_2, ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу на предмет його скасування з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду є незаконним та необґрунтованим, судом невірно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 60 Сімейного Кодексу України все майно набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу).
Частина 1 ст.376 ЦПК України передбачає, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до ч.4 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна ) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Як вбачається з матеріалів справи, 6 березня 1997 року сторони зареєстрували шлюб, який згідно рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 2 червня 2006 року було розірвано. Крім того, судом встановлено, що сторони обвінчалися 29 липня 1990 року.
Рішенням ОСОБА_4 сільської ради Новоселицького району Чернівецької області 29 грудня 2000 року ОСОБА_2 було виділено 0,15 га землі для будівництва житлового будинку.
За час спільного проживання сторонами по справі було споруджено житловий будинок літ. Б, сарай літ. Г, Е, гараж літ. Ж , які знаходяться по вул.Леніна , 250 в с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області, без відповідного затвердженого проекту і без належного дозволу.
На даний час право власності на будинок не оформлено.
Тому, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що сторони на земельній ділянці, яка була виділена відповідачу ОСОБА_4 сільською радою для будівництва житлового будинку згідно поданої заяви, за час шлюбу побудували житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться по вул. Леніна,250 в с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області, і відповідно до ч.4 ст. 331 ЦПК України визнав право власності на одну другу частину будівельних матеріалів, які були використані під час будівництва житлового будинку літ. Б, сараїв літ. Г Е, гаража літ Ж, в господарстві по вул.. Леніна, 250 в с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області, за кожним із подружжям.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_3 і ОСОБА_5 не давали згоди ОСОБА_2 на виділення йому з присадибної ділянки частину земельної ділянки розміром 0,15 га, спростовуються заявами ОСОБА_2 від 18 грудня 2000 року та ОСОБА_5 від 25 грудня 2000року, а також рішенням ОСОБА_4 сільської ради Новоселицького району Чернівецької області від 29 грудня 2000 року.
Крім того, апелянт у своїй апеляційній скарзі помилково вказав на те, що ніби-то суд в своєму рішенні зазначив, що рішенням ОСОБА_4 сільської ради Новоселицького району Чернівецької області 29 грудня 2000 року йому було виділено для будівництва житлового будинку земельну ділянку розміром 0,65 га, а не 0,15 га не заслуговують на увагу, оскільки судом є посилання саме на земельну ділянку розміром 0,15 га.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції ухвалене на підставі повного та всебічного з”ясування обставин справи, висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, до правовідносин, що склалися між сторонами, правильно застосовані норми матеріального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 17 грудня 2010 року, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: