Апеляційний суд Чернівецької області

м. Чернівці, вул. Емінеску, 4, 58002, (0372) 55-34-03

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«04» серпня 2011 року м.Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Чупікової В.В.

суддів: Винту Ю.М., Яремка В.В.

секретар Варгоцька Н.С.

за участю: сторін

зглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог ОСОБА_2 до ПАТ "ОСОБА_3 Аваль» в особі Чернівецької обласної дирекції «ОСОБА_3 Аваль», ОСОБА_4 про визнання договорів про надання кредиту, договору іпотеки, договору застави майна недійсними, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14 червня 2011 року, -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2001 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» в особі ІЧернівецької обласної дирекції «ОСОБА_3 Аваль» та ОСОБА_4 про визнання недійсними: генерального кредитного

Справа № 22ц-1317 2011р. Головуючий у 1 інстанції Попов Г.Г.

Категорія: 19/27 Доповідач: Чупікова В.В.

договору №014/05/70 від 14.02.2007 року та укладених в його рамках кредитних договорів №14/05/70/216 від 14.02.2007 року, №14/05/70/217 від 28.03.2008 року, про визнання недійсними договорів іпотеки 3014/05/70/216 від 14.02.2007 року та застави рухомого майна №014/05/70/217 від 14.02.2007 року. Посилався на те, що з 23 травня 2003 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з Куцеваловою - ОСОБА_5 Восени 2009 року йому стало відомо, що 14 лютого 2007 року між його дружиною та ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» було укладено вищезазначені договори, його дружина укладала договори в інтересах сім'ї, розпорядилася спільно нажитим майном без його згоди, розпорядилася його майновими правами та майновими правами інших членів сім'ї без їх згоди.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14 червня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

На дане рішення суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на предмет його скасування з ухваленням нового рішення, яким просить задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду є незаконним та необгрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та судом не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, а також порушено норми матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з підстав, викладених в ній. Представник відповідача апеляційну скаргу не визнав, просив її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1054 УК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

За матеріалами справи встановлено, що між Куцеваловою - ОСОБА_5 та ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» укладено генеральний кредитний договір №014/05/70 від 14.02.2007 року , а також укладені в його рамках кредитні договори №14/05/70/216 від 14.02.2007 року, №14/05/70/217 від 28.03.2008 року за умовами яких банк надав Куцеваловій - ОСОБА_5 кредит в сумі 40000 дол. США на споживчі цілі зі сплатою 14,5 % терміном 84 місяці та надав кредит в сумі 3500 дол. США на споживчі цілі терміном 24 місяці(а.с.9-15). Статтею 65 СК України, на яку посилається в еляційній скарзі позивач, регулюються правовідносини щодо впорядження майном, яке належить подружжю на справі спільної існої власності. На підставі кредитних договорів, які оспорює позивач, ювідачка Куцевалова - ОСОБА_5 отримала у власність грошові шти, якими вправі розпорядитися на свій розсуд, а тому згода позивача на іадення таких договорів не потрібна. В разі використання відповідачкою ів, отриманих за вказаними кредитними договорами, в інтересах сім'ї, можуть настати наслідки, визначені ч.2 ст.73 СК України.

За матеріалами справи також встановлено, що предметом договору жи від 14.02.2007 року є квартира АДРЕСА_1, яка відповідно до п.1 ч.І ст.57 СК України ежить відповідачці Куцеваловій - ОСОБА_5 на праві особистої їатної власності (а.с.20-24,35-36) . Її заява на адресу апеляційного суду те, що ця квартира є спільною сумісною власністю подружжя не геться на належних доказах. В разі, якщо відповідачка Куцевалова - гофляк О.В. здійснила право особистої приватної власності з ушенням положень ст.59 СК України, то це підставою для звернення ивача до неї з певними вимогами, а не до банку, який надав останній у шість кредитні кошти.

З тексту договору №014/05/70/217 від 14.02.2007 року про заставу, який сторонами неоспорений та не визнаний в ювленому в законі порядку недійсним, вбачається, що некоштовні маси та біжутерія виробництва Корея та Китай в асортименті належать відповідачці Куцеваловій - ОСОБА_5, а тому згода позивача не була потрібна. Ст.13 Закону України «Про заставу» передбачено нотаріальне посвідчення договору застави саме такого майна. Порушення судом першої інстанції норм процесуального права не дій на законність ухвалення рішення у даній справі. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для задоволення апеляційної ги та скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового ння про задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст..ст.209,218,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14 черв 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може б оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді