Єдиний унікальний номер 341/75/23

Номер провадження 3/341/79/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року м. Галич

Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Островська Н. І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 3 (м. Галич) про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

14.01.2023 о 23-20 годин по вул. Львівська, в м. Галичі, ОСОБА_1 керував автомобілем марки Skoda Octavia, н. з.  НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, вираження тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці ДТП за допомогою алкотестера «Драгер» 6810, та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, що і було зафіксовано на відеокамеру. Своїми діями порушив вимоги п. 2. 5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Представник в особі захисника – адвоката у судовому засіданні заначила, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнає. Зазначила, що вина ОСОБА_1 не підтверджена у встановленому законом порядку як при складенні щодо нього протоколу так і при процедурі проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 не було належно роз`яснено і забезпечено право на допомогу адвоката, що свідчить про істотне порушення права на захист при складенні протоколу. З відеозапису, який долучено до матеріалів справи вбачається, що особа не відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці події, однак, поліцейський, не дочекавшись відповіді ОСОБА_1 , запропонував пройти огляд у медичному закладі, що є порушенням Інструкції при огляді на стан алкогольного сп`яніння. Крім цього, після складення протоколу про адміністративне правопорушення, його копія особі не вручалась, як і не вручалась копія акту огляду на стан сп"яніння.

Вважає, що виключно протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом вини правопорушника. Просить провадження у вказаній справі закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення представника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з Конституцією України та рішеннями Європейського суду з прав людини винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумними сумнівами. Усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника. Таким чином, суддя зобов`язаний дослідити усі докази з точки зору їх допустимості і достовірності.

Водночас КУпАП не визначає поняття належності доказів, однак належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст. 85 КПК України).

Таким чином, отримані з порушенням установленого порядку докази не можуть бути покладені в основу судового рішення за результатами розгляду справи. Особа не може бути притягнута до відповідальності на підставі неналежних доказів, а наявні докази повинні виключати будь-які розумні сумніви щодо винуватості особи.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

На підставі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

На підставі статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

У відповідності до вимог пункту 2 частини 1 статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 14.01.2023 дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є керуванням транспортними засобами особами в стані сп`яніння, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп`яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження медичного огляду є порушенням п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідно до яких водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Встановлення у правопорушника стану сп`яніння здійснюється відповідно до Наказу МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Так, п. 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.

Натомість, в порушення п. 6 розділу 1 та в цілому розділом другим вищезазначеної інструкції поліцейськими порушено процедуру оформлення матеріалів щодо притягнення до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1 , в протоколі не відображено щодо проходження огляду на стан сп`яніння на місці ДТП з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, як цього бажала сама особа.

У відповідності до п. 7 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння є обов`язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Натомість, доказів відмови ОСОБА_1 проходження огляду на стан сп`яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів на місці ДТП транспортного засобу, надано не було.

Відтак, направлені матеріали не містить доказів об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, наведені вище вимоги законодавства під час складення протоколу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП не виконано.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 за № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому, суддя повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту.

Досліджуючи всі наявні докази, суддя дає їм об`єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеня підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.

Оцінка вказаних доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Суд не може перебирати на себе функції обвинувачення та вчиняти процесуальні дії, які за законом покладено на відповідну уповноважену особу, яка висуває обвинувачення, складаючи протокол про адміністративне правопорушення.

У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Таким чином, суд позбавлений можливості самостійно витребувати у органу поліції додаткові докази винуватості особи.

Водночас, аналізуючи дані в сукупності і взаємозв`язку, у тому числі враховуючи відсутність доказів відмови від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі, суд дійшов висновку про відсутність належних і допустимих доказів того, що у цій справі в установленому законодавством порядку доведено поза всяким розумним сумнівом відмову ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість його реакції 12.11.2022.

Відповідно до Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ч. 3 ст. 62).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 62 Конституції України, ст. ст.  130, 247, 248, 251, 252, 280, 283, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її прийняття.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА