Справа № 463/776/23                        Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/573/23                        Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2023 року                                                                        м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі

                               головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

та його захисника-адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, в м. Львові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суд м. Львова від 12 травня 2023 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначення розміру застави, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 425, ч. 5 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

слідчий звернувся з клопотанням до слідчого судді про застосування до ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 1700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 562 800 грн.

Клопотання мотивував тим, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023140110000053 від 30 січня 2023 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425, ч. 5 ст. 407 КК України. Повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 425, ч. 5 ст. 407 КК України, складено 12 травня 2023 року та цього ж дня вручено. Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Зазначав, що враховуючи тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , дані про особу підозрюваного з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, переліченим у клопотанні, передбаченим ст. 177 КПК України, до ОСОБА_7 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 1700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 562 800 грн.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суд м. Львова від 12 травня 2023 року задоволено частково клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_9 ..

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою у ДУ «Львівська установа виконання покарань №19» строком на 60 днів - до 10 липня 2023 року.

Визначено ОСОБА_7 розмір застави 500 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 342 000 грн..

У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_7 покладено наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту (смт. Гніздичів, Стрийського району, Львівської області), в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Адвокат ОСОБА_8 , подала апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою та незаконною.

ОСОБА_7 раніше не судимий, проходить військову службу за контрактом близько 7 років, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2021 року народження та маму інваліда пенсійного віку.

Наголошує, що підозра є необґрунтованою, оскільки підозрюваний не отримував наказу про його переведення, а також не прибув до військової частини вчасно у зв`язку із поважною причиною – матір перенесла важку операцію, і ніхто окрім нього не міг забезпечити її догляд.

Матеріали справи не містять даних, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуально поведінку підозрюваного. Ризики передбачені ст. 177 КПК України відсутні та прокурором, слідчим не доведені.

Визначений розмір застави не відповідає особі підозрюваного та його майновому стану, є непомірним для нього та його родини.

Заслухавши доповідача, доводи підозрюваного та його захисника на підтримку апеляційної скарги, виступ прокурора на заперечення доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи та дані які характеризують особу, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «Ilijkov v. Bolgaria»).

Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Статтею 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За частиною першою та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, до яких, зокрема, належать запобіжні заходи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу, окрім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

Як убачається з ухвали слідчого судді та матеріалів судової справи, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023140110000053від 30.01.2023 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425, ч. 5 ст. 407 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що старший сержант військової служби за контрактом ОСОБА_7 підозрюється в тому, що він у період з 1 листопада 2022 року по 25 грудня 2022 року (точний час слідством не встановлено), перебуваючи на посаді начальника речового складу складів господарчого взводу роти бойового та матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, будучи військовою службовою особою наділеною адміністративно-господарськими обов`язками та матеріально відповідальним за військове майно речового складу, відповідальним за контроль, стан, зберігання та облік військового майна, яке перебувало у нього на відповідальному зберіганні та, маючи змогу виконувати покладені на нього обов`язки згідно посади, діючи з необережністю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити в умовах воєнного стану, через неналежне виконання своїх службових обов`язків та недбале ставлення до них, усупереч вимог ст. 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вимог розділу 6 частини 3 пункту 6 Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішній справ від 07 червня 2017 року № 475, обов`язків начальника речового складу господарчого взводу роти бойового та матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст. 1, 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних силах України» від 21.09.1999 року, ст.ст. 6, 7, 9, 13, 14, 15 Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних силах України затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2000 року №1225, п.п. 2.15, 3.1.1, 3.1.9 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16 липня 1997         року №300,        безпідставно та без документально видавав військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 та іншим невстановленим досудовим розслідуванням особам речове майно вказаної військової частини, а відтак не слідкував за комплектністю номенклатури, наявністю та якісним станом речового майна речового складу, не забезпечив належного зберігання закріпленого за ним військового майна речового складу, не здійснював контроль з перевірки його наявності, не провів перевірку наявності і стану закріпленого речового майна речового складу, що призвело до виникнення нестачі майна на речовому складі складів господарчого взводу роти бойового та матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: беруші спеціальні індивідуальні у кількості 6 шт.; брюки у кількості 1 шт.; брюки формені (Франція) у кількості 21 шт.; джемпер напіввовняний у кількості 2 шт; жилет розвантажувальний вид 1 у кількості 1 шт.; кітель і брюки МП у кількості 9 шт.; кітель і штани (тип 2, вид 2) у кількості 2 шт.; кітель брюки (н/в т/с лампас) у кількості 10 шт.; кітель брюки н/в т/с кант у кількості 10 шт.; кітель, штани у кількості 1 шт.; капці шпитальні у кількості 20 шт.; кашкет повсякденний у кількості 14 шт.; кашкет повсякденний у кількості 12 шт.; кашкет чорного кольору у кількості 68 шт.; кашкет польовий (тип 3, клас 1) у кількості 38 шт.; книга у кількості 13 шт.; ковпак медичний у кількості 18 шт.; костюм (кітель і штани) тип 2 вид 1 у кількості 12 шт.; костюм (куртка напівкомірна) зим спец, у кількості 12 шт.; костюм для спецобслуговування техніки у кількості 47 шт.; костюм зі змішаної тканини т/с у кількості 1 шт.; костюм літній польовий у кількості 676 шт.; костюм робочий 1 у кількості 12 шт.; костюм спеціальний літній у кількості 9 шт.; куртка і брюки н/в МП у кількості 20 шт.; куртка вітровологозахисна зимова у кількості 90 шт.; куртка вітровологозахисна зимова спеціальна у кількості 2 шт.; куртка вітровологозахисна зимова спеціальна у кількості 2 шт.; куртка зимова (вид 1) у кількості 3 шт.; куртка зимова (вид 2) у кількості 2 шт.; куртка зимова у кількості 7 шт.; куртка зимова демісезонна (вид 1) у кількості 21 шт.; куртка костюма утеплювача у кількості 353 шт.; куртка костюма утеплювача у кількості 66 шт.; куртка кухарська у кількості 53 шт.; куртка утеплена польова у кількості 13 шт.; куртка утеплена польова у кількості 477 шт.; куртка утеплена польова у кількості 23 шт.; куртка формена (Франція) у кількості 16 шт.; мішок речовий у кількості 14 шт.; мішок спальний, майка у кількості 4 шт.; машинка для стрижки «Philips» у кількості 2 шт.; наволочка у кількості 384 шт.; наволочка для подушки верхня у кількості 292 шт.; наволочка для подушки нижня у кількості 815 шт.; наволочка тюфячна у кількості 813 шт.; напівчеревики шкіряні у кількості 19 шт.; напівчоботи хромові утеплені у кількості 4 шт.; пальто літнє м.п. у кількості 1 шт.; панама літня польова у кількості 16 шт.; погони муфта голубі р/с у кількості 138 шт.; пагони муфта ч/к з 1 просвітом у кількості 1 шт.; подушка пір`яна у кількості 4 шт.; прапор НГУ у кількості 7 шт., пуловер у кількості 20 шт.; ремінь брючний у кількості 27 шт.; ремінь до штанів у кількості 6 шт.; рукавиці 2 палі у кількості 204 шт.; рукавиці зимові спец у кількості 4 шт.; рукавиці на хутрі у кількості 1 шт.; рукавички демісезонні спеціальні (ТВ №55) у кількості 7 шт.; рукавички тактичні (ТВ №54) у кількості 41 шт.; рукавички тактичні у кількості 10 шт.; рукавички тактичні у кількості 50 шт.; рюкзак бойовий індивідуальний у кількості 29 шт.; сорочка бойова у кількості 1 шт.; сорочка бойова у кількості 29 шт.; сорочка формена тип Б вид 2 у кількості 48 шт.; сорочка-поло у кількості 44 шт.; спорядження шкіряне у кількості 158 шт.; спорядження шкіряне у кількості 23 шт.; статути ЗСУ у кількості 22 шт.; статути ЗСУ у кількості 19 шт., стенди 610*840 у кількості 2 шт.; сумка адміністративна у кількості 5 шт.; сумка адміністративна (ТВ №52) у кількості 2 шт.; сумка транспортна індивідуальна у кількості 77 шт.; сумка-укладка медична (футляр-підсумок для аптечки МВІ) у кількості 7 шт.; труси з трикотажного бавовняного колірного полотна вид 2 у кількості 8 шт.; труси з трикотажного бавовняного колірного полотна вид 2 у кількості 297 шт.; фартух кухарський у кількості 71 шт.; фартух кухарський у кількості 3 шт.; фартух прогумований (кухарсйкий) у кількості 5 шт.; фартух прогумований у кількості 14 шт.; фартух прогумований у кількості 22 шт.; фартух темно-синій з нагрудником у кількості 10 шт.; жилет розвантажувальний у кількості 14 шт.; фуфайка у кількості 316 шт.; фуфайка к/р вид 2 у кількості 37 шт.; халат темно-синій у кількості 21 шт., черевики з в/б демісезонні (ТВ №61) у кількості 288 шт.; черевики з в/б літні №64 у кількості 63 шт.; черевики з в/б літні : ТВ№64) у кількості 336 шт.; черевики з в/б утеплені спец (ТВ№36) у кількості 5 шт.; черевики в/б утеплені спец тип 2 у кількості 25 шт.; чоботи гумові у кількості 1 шт.; чоботи гумові у кількості 34 шт.; чохол для рукавів джгутовий у кількості 19 шт.; шапка зимова повсякденна тип 1 вид 2 у кількості 1 шт.; шапка- феска (шапка підшоломник, модель 2 вид 2) у кількості 200 шт.; шарф-труба літній (універсальний) у кількості 300 шт.; шкарпетки бавовняні у кількості 553 шт.; шкарпетки бавовняні у кількості 4611 шт.; шкарпетки зимові трекінгові у кількості 407 шт.; шкарпетки літні (трекінгові) у кількості 1321 шт.; шкарпетки літні у кількості 462 шт.; шкарпетки літні трекінгові у кількості 1343 шт.; шкарпетки чоловічі у кількості 64 шт.; штани утеплені камуфльовані у кількості 10 шт.; штани утеплені польові у кількості 146 шт., залишкова вартість яких становить 4 547 768, 31 грн., чим спричинив матеріальні збитки державі в особі військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на загальну суму 4 547 768, 31 грн., чим вчинив недбале ставлення військової службової особи до служби, що заподіяло тяжкі наслідки, вчинені в умовах воєнного стану, тобто злочин, передбачений ч. 4 ст. 425 КК України.

Окрім того, стрілець-радіотелефоніст 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу стрілецької роти (з охорони об`єкта № 17) 4 стрілецького батальйону (з охорони та оброни об`єктів державного значення) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України старший сержант військової служби за контрактом ОСОБА_7 , у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11,16, 127-131, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну, маючи намір ухилитись від несення обов`язків військової служби у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, без поважних причин, 27 березня 2023 року не з`явився вчасно на службу, тобто в підрозділ військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, який дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , та проводив час на власний розсуд за межами вказаного підрозділу та військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що дислокується у АДРЕСА_2 , не пов`язаний з проходженням військової служби до 12 травня 2023 року, тобто до моменту затриманий ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4 , правоохоронними органами в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, чим вчинив нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, в умовах воєнного стану, злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України.

12 травня 2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст .407, ч. 4 ст. 425 КК України.

12 травня 2023 року слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в розмірі 1700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 562 800 грн.

12 травня 2023 року клопотання слідчого було задоволено слідчим суддею Личаківського районного суд м. Львова.

Ухвалюючи своє рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя в повному об`ємі, правильно дослідив усі обставини справи та вірно прийшов до переконання про наявність ризиків, перелік яких передбачений ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 у відповідності до вимог ст. ст. 193,194 КПК України вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого і дійшов вмотивованого висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.407, ч. 4 ст. 425 КК України, а наявність обґрунтованої підозри підтверджується письмовими доказами, зібраними під час досудового слідства.

Перевіряючи доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя Личаківського районного суд м. Львова дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного.

Згідно з наданими стороною обвинувачення даними, підозрюваний ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за які передбачено покарання позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2021 року народження, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, 26 вересня 2022 року постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, постановою Стрийського міськрайонного суду від 30 січня 2023 року визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності та вчинити нові кримінальні правопорушення, відтак застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

З урахуванням фактичних обставин підозри, характеру вчинення інкримінованого правопорушення, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді першої інстанції, що зазначене вказує на неможливість в даному конкретному випадку застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу. Застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, застави або домашнього арешту не зможе запобігти ризикам кримінального провадження та може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування в тому числі щодо належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана особа може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною особою зазначених дій.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрювана особа обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на наявних матеріалах провадження.

Кримінальний процесуальний кодексу України не містить визначення терміну «обґрунтована підозра» і визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.1 ст. 9 КПК України).

Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88», «Erdagozv. Turkey п. 51», «Cebotari v. Moldova п. 48» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Окрім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

При цьому слід звернути увагу й на те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, визначати правильність кваліфікації дій підозрюваного. Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 425 КК України, підтверджується відомостями, які містяться у клопотанні про обрання запобіжного заходу, протоколі огляду місця події від 9 травня 2023 року ( а.с. 93-100), протоколах допитів свідків (а.с. 101-142) та інших матеріалах справи.

Враховуючи даний обсяг відомостей судового провадження, який об`єктивно свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, як вжиття запобіжних заходів у зв`язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, так як наявні у матеріалах провадження докази, формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_7 , до вчинення кримінального правопорушення, згідно підозри.

Наведене в апеляційні скарзі захисника, не спростовує доводів обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень, а його належна процесуальна поведінка може бути врахована в подальшому, в тому числі й при призначенні покарання.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених Кодексом.

При цьому, згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

Поряд із тим, при визначенні розміру застави до уваги може братися розмір шкоди, що спричинив підозрюваний (справа «Мангурас проти Іспанії», рішення від 28 вересня 2010 року).

Тому, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

З урахуванням суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, міри покарання, яка може бути застосована до підозрюваного в разі доведеності його вини, завданих матеріальних збитки державі в особі військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на загальну суму 4 547 768, 31 грн. та наявністю визнаних судом ризиків, застава у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1 342 000 грн.) відповідає меті застосування запобіжного заходу. Саме такий розмір застави, на думку колегії суддів, слугуватиме достатнім стимулюючим фактором, який підозрюваний та/або заставодавець боявся б втратити у разі невиконання покладених процесуальних обов`язків.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні застави слідчим суддею надано оцінку відповідним обставинам, враховано майновий стан підозрюваного та його родини, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Доводи сторони захисту про непомірний розмір застави для підозрюваного колегія суддів вважає необґрунтованими. Чинне законодавство України не покладає можливість внесення застави виключно на підозрюваного, але вимагає забезпечення дієвості провадження, тобто співмірності застави не лише матеріальному стану особи, а й забезпеченню виконання покладених на особу процесуальних обов`язків.

Наявність тих обставин, що ОСОБА_7 раніше не судимий, проходить військову службу за контрактом близько 7 років, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2021 року народження та маму інваліда пенсійного віку, хоча і мають місце, однак не є безумовними підставами для відмови у застосуванні щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави. Окрім того, колегія суддів вважає, що ці обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування чи зміни ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

Відтак, ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 є законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_8 слід відхилити.

Керуючись ст. 177, 183, 184, 309, 310, 376, 407, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

ухвалу слідчого судді Личаківського районного суд м. Львова від 12 травня 2023 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначення розміру застави ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 , подану в інтересах ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

                                       СУДДІ:

ОСОБА_2                         ОСОБА_3                         ОСОБА_4